Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. 3(166): 10-17; doi 10.15574/HW.2023.166.10

Носенко О. М., Тхі Суан Ні Дінь
Одеський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Носенко ОМ, Тхі Суан Ні Дінь. (2023). Аюрведичний препарат Феміцикл як перша лінія терапії стресогенних порушень менструального циклу в жінок репродуктивного віку. Український журнал Здоров’я жінки. 3(166): 10-17; doi 10.15574/HW.2023.166.10.
Стаття надійшла до редакції 18.02.2023 р.; прийнята до друку 23.05.2023 р.

Мета – оцінити ефективність застосування аюрведичної фітокомпозиції Феміцикл для корекції стресогенних порушень менструального циклу (МЦ) у жінок репродуктивного віку.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 209 жінок віком від 18 до 35 років, з яких 177 – зі стресогенними порушеннями МЦ (група І), 32 гінекологічно, психічно та соматично здорові жінки (група контролю – ГК). Усі обстежені пацієнтки групи І з метою корекції МЦ отримували вітамінно-мінеральні комплекси. У групі І виділено основну групу (n=91), у якій жінки додатково застосовували аюрведичний препарат Феміцикл по 1 капсулі 2 рази на добу під час їди впродовж 6 місяців. Пацієнтки порівняльної групи (n=86) отримували тільки вітамінно-мінеральні комплекси. Визначено рівень сприйняття за PSS-10 і рівень психологічного стресу за PSM-25, гормонального профілю сироватки периферичної крові. Оцінено порушення МЦ до та після проведеного лікування.
Результати. Рівень сприйняття стресу за допомогою PSS-10 у групі І перевищував у 1,57 раза аналогічний показник у ГК – 34,91±0,56 бала проти 22,21±0,86 бала (p<0,01). Рівень психологічного стресу за PSM-25 у групі І був більшим відносно такого показника у ГК у 1,28 раза – відповідно 114,61±0,97 бала проти 89,75±3,49 бала (p<0,01). У жінок групи 1 порівняно з жінками ГК був знижений рівень лютеїнового гормона, підвищений рівень фолікулостимулюючого гормона, адренокортикотропного гормона, тиреотропного гормона на тлі зниження рівнів естрадіолу, вільного тестостерону, андростендіону, дегідроепіандростерону сульфату і підвищення рівнів кортизолу і 17(ОН)-прогестерону. У пацієнток групи І після перенесеного стресу спостерігали появу скудних менструацій у 13,56% випадків, надмірних менструацій – у 18,08%, рідких менструацій – у 57,06%, аменореї – у 12,99%, міжменструальних кровотеч – в 11,86%. В обстежених жінок групи І у 67,23% випадків спостерігали прояви дисменореї та у 48,59% передменструального синдрому проти відповідно у 37,50% (ВШ=3,084; 95% ДІ: 1,565-7,471) і у 25,00% (ВШ=2,395; 95% ДІ: 1,209-6,651) осіб ГК. Через 6 місяців від початку лікування в основній групі відносно порівняльної скудні менструації реєструвалися рідше у 8,47 раза (ВШ=2,073; 95% ДІ: 0,013-0,886), надмірні менструації – у 9,52 раза (ВШ=2,209; 95% ДІ: 0,012-0,767), рідкі менструації – у 8,82 раза (ВШ=3,297, 95% ДІ: 0,024-0,288), аменорея – у 6,35 раза (ВШ=1,750; 95% ДІ: 0,018-1,257), міжменструальні кровотечі – у 3,70 раза (ВШ=1,680; 95% ДІ: 0,051-1,254), дисменорея – в 1,72 раза (ВШ=3,331; 95% ДІ: 0,193-0,653), передменструальний синдром – в 1,71 раза (ВШ=2,343; 95% ДІ: 0,239-0,880).
Висновки. Аюрведична фітокомпозиція Феміцикл є ефективним засобом і препаратом першого вибору в жінок репродуктивного віку для лікування порушень МЦ стресогенного характеру.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: жінки, стрес, порушення менструального циклу, рівень сприйняття стресу, рівень стресу, гормони, аюрведичні препарати, Феміцикл.

ЛІТЕРАТУРА

1. Akiskal KK, Akiskal HS. (2005). The theoretical underpinnings of affective temperaments: implications for evolutionary foundations of bipolar disorder and human nature. J Affect Disord. 85 (1-2): 231-239. https://doi.org/10.1016/j.jad.2004.08.002; PMid:15780693

2. Armanini D, Fiore C, Mattarello MJ et al. (2002). History of the endocrine effects of licorice. Exp Clin Endocrinol Diabetes. 110 (6): 257-261. https://doi.org/10.1055/s-2002-34587; PMid:12373628

3. Balan A, Moga MA, Dima L et al. (2021). An Overview on the Conservative Management of Endometriosis from a Naturopathic Perspective: Phytochemicals and Medicinal Plants. Plants (Basel). 10 (3): 587. https://doi.org/10.3390/plants10030587; PMid:33804660 PMCid:PMC8003677

4. Bhutani KK, Jadhav AN, Kalia V. (2004). Effect of Symplocos racemosa Roxb. on gonadotropin release in immature female rats and ovarian histology. J Ethnopharmacol. 94: 197-200. https://doi.org/10.1016/j.jep.2004.04.022; PMid:15261983

5. Bormann M, Alt M, Schipper L et al. (2021). Turmeric Root and Its Bioactive Ingredient Curcumin Effectively Neutralize SARS-CoV-2 In Vitro. Viruses. 13 (10): 1914. https://doi.org/10.3390/v13101914; PMid:34696344 PMCid:PMC8537626

6. Cohen S, Kamarck T, Mermelstein R. (1983). A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior. 24: 385-396. https://doi.org/10.2307/2136404; PMid:6668417

7. Hoffmann KM, Beltrán L, Ziemba PM et al. (2016). Potentiating effect of glabridin from Glycyrrhiza glabra on GABAA receptors. Biochem Biophys Rep. 6: 197-202. https://doi.org/10.1016/j.bbrep.2016.04.007; PMid:29214227 PMCid:PMC5689168

8. Husain A, Sofi GD, Tajuddin T et al. (2010). Unani system of medicine-introduction and challenges. Med J Islam World Acad Sci. 18: 27-30.

9. Jadhav M, Menon S, Shailajan S. (2013). Anti-androgenic effect of Symplocos racemosa Roxb. against letrozole induced polycystic ovary using rat model. Journal of Coastal Life Medicine. 1 (4): 309-314.

10. Jafari Z, Emtiazy M, Sohrabvand F et al. (2019). The effect of Glycyrrhiza glabra L. on Primary Dysmenorrhea compared with Ibuprofen: A Randomized, Triple-Blind Controlled Trial. Iran J Pharm Res. 18 (1): 291-301.

11. Jena AB, Kanungo N, Nayak V et al. (2021). Catechin and curcumin interact with S protein of SARS-CoV2 and ACE2 of human cell membrane: insights from computational studies. Sci Rep. 11 (1): 2043. https://doi.org/10.1038/s41598-021-81462-7; PMid:33479401 PMCid:PMC7820253

12. Kageyama Y, Suzuki H, Saruta T. (1994). Role of glucocorticoid in the development of glycyrrhizin-induced hypertension. Clin Exp Hypertens. 16 (6): 761-778. https://doi.org/10.3109/10641969409078024; PMid:7858558

13. Karimi Jashni H, Kargar Jahromi H, Ghorbani Ranjbary A et al. (2016). Effects of aqueous extract from Asparagus officinalis L. roots on hypothalamic-pituitary-gonadal axis hormone levels and the number of ovarian follicles in adult rats. Int J Reprod Biomed. 14 (2): 75-80. https://doi.org/10.29252/ijrm.14.2.75; PMid:27200420

14. Lemyre L, Tessier R. (2003). Measuring psychological stress. Concept, model, and measurement instrument in primary care research. Can Fam Physician. 49: 1159-1160, 1166-1168.

15. Modaresi M, Mahdian B. (2012). The effect of hydroalcoholic extract of Trigonella foenum- Graceum L. on reproductive system in Balb/c. J Herbal Drugs. 2: 261-267.

16. Nandi PR, Mehta BK, Sengupta D. (2012). Changes in concentration of minerals in follicular fluid of growing follicules. Exp Anim Med Res. 2: 166-169.

17. Omer N, Rohilla A, Rohilla S, et al. (2012). Nitric Oxide: Role in Human Biology. Int J Pharm Sci Drug Res. 4: 105-109.

18. Powers CN, Setzer WN. (2015). A molecular docking study of phytochemical estrogen mimics from dietary herbal supplements. In Silico Pharmacol. 3: 4. https://doi.org/10.1186/s40203-015-0008-z; PMid:25878948 PMCid:PMC4397262

19. Rahaman MM, Rakib A, Mitra S et al. (2020). The Genus Curcuma and Inflammation: Overview of the Pharmacological Perspectives. Plants (Basel). 10 (1): 63. https://doi.org/10.3390/plants10010063; PMid:33396698 PMCid:PMC7824061

20. Rahmat E, Lee J, Kang Y. (2021). Javanese Turmeric (Curcuma xanthorrhiza Roxb.): Ethnobotany, Phytochemistry, Biotechnology, and Pharmacological Activities. Evid Based Complement Alternat Med: 9960813. https://doi.org/10.1155/2021/9960813; PMid:34194529 PMCid:PMC8214482

21. Robillard R, Saad M, Edwards J et al. (2020). Social, financial and psychological stress during an emerging pandemic: observations from a population survey in the acute phase of COVID-19. BMJ Open. 10 (12): e043805. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-043805; PMid:33310814 PMCid:PMC7735085

22. Salvia S, Varghesea R, Digholkara G et al. (2022). Saraca asoca: A scoping review on the phytoconstituents, bioactives and their therapeutic effects. German J Pharm Biomaterials. 1 (3): 3-13. https://doi.org/10.5530/gjpb.2022.3.11

23. Sharma PV. (2009). Dravyaguna Vijnana. Varanasi: Chaukhambha Bharati Academy. 2: 671-673.

24. Singh N, Garg M, Prajapati P et al. (2023). Adaptogenic property of Asparagus racemosus: Future trends and prospects. Heliyon. 9 (4): e14932. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e14932; PMid:37095959 PMCid:PMC10121633

25. Swarup A, Umadevi K. (1998). Evaluation of Evecare in the treatment of dysmenorrhea and premenstrual syndrome. Obstet Gynaecol Today. 3: 369-372.

26. Tamir S, Eizenberg M, Somjen D et al. (2000). Estrogenic and antiproliferative properties of glabridin from licorice in human breast cancer cells. Cancer Res. 60 (20): 5704-5709.

27. Tayyaba Rehan S, Imran L, Mansoor H et al. (2022). Effects of SARS-CoV-2 infection and COVID-19 pandemic on menstrual health of women: A systematic review. Health Sci Rep. 5 (6): e881. https://doi.org/10.1002/hsr2.881; PMid:36248348 PMCid:PMC9547349

28. Uhart M, Wand GS. (2009). Stress, alcohol and drug interaction: an update of human research. Addict Biol. 14 (1): 43-64. https://doi.org/10.1111/j.1369-1600.2008.00131.x; PMid:18855803 PMCid:PMC2654253

29. Wijaya SH, Nasution AK, Batubara I et al. (2023). Deep Learning Approach for Predicting the Therapeutic Usages of Unani Formulas towards Finding Essential Compounds. Life (Basel). 13 (2): 439. https://doi.org/10.3390/life13020439; PMid:36836796 PMCid:PMC9959740

30. Yu M, Han K, Nam GE. (2017). The association between mental health problems and menstrual cycle irregularity among adolescent Korean girls. J Affect Disord. 210: 43-48. https://doi.org/10.1016/j.jad.2016.11.036; PMid:28012351