SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2016.1(73):49-53; doi10.15574/SP.2016.73.49 

Фактори розвитку агресивної холестеатоми у дітей та підлітків з хронічними гнійними середніми отитами

Кокоркін Д. Н. 
ДУ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Мета: виділити клінічно значущі фактори розвитку агресивної холестеатоми у дітей та підлітків із хронічним гнійним середнім отитом.

Пацієнти і методи. Оперували 170 хворих. Порівнювали прояви холестеатоми у трьох вікових групах: діти 4–12 років (n=50), підлітки 15–18 років (n=50), дорослі пацієнти 20–65 років (n=70). Вивчали вплив різних чинників на появу агресивної холестеатоми. Ступінь впливу факторів оцінювали ранговою кореляцією (Spearmen). Використовували програмний продукт Statistica-6.

Результати. Найбільш важливий фактор розвитку холестеатоми — це фактор часу. Чим менше вік хворої дитини, тим більш руйнівні наслідки холестеатоми. У дітей терміни хвороби зворотно пропорційно залежать від ступеня поширеності холестеатоми і числа її ускладнень. Для підлітків і дорослих пацієнтів з хронічним отитом характерна пряма кореляційна залежність. У дітей і підлітків агресивна холестеатома проявляється при розвиненій клітинній структурі соскоподібного відростка. У дорослих пацієнтів поширення холестеатоми стримує склеротично змінений соскоподібний відросток, не даючи можливості її широкого розповсюдження. На розвиток холестеатоми впливає супутня патологія носа, носоглотки і навколоносових пазух. На поширеність холестеатоми та формування ускладнень назальна патологія впливає різноспрямовано: у дітей і підлітків у зворотно пропорційній, а у дорослих пацієнтів — у прямо пропорційній залежності. Важкі ускладнення холестеатоми виникають у дітей та підлітків з хромосомними аномаліями, серединними ущелинами обличчя та інсулінозалежному цукровому діабеті.

Висновки. Перераховані вище фактори необхідно враховувати при визначенні строків проведення операції у дітей та підлітків з хронічними гнійними середніми отитами.

Ключові слова: хронічний отит, холестеатома, діти, підлітки.

Література: 
1. Веремеенко КН, Сушко ЮА, Сребняк ИА и др. 2004. Активность ферментных систем при холестеатоме среднего уха. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 3: 145—146. 
2. Березнюк ВВ. 2001. Рецидив холестеатомы уха. Стенографический отчет по круглому столу. Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1: 77—81. 
3. Власова ГВ. 2005. Клинико-иммунологическая характеристика и особенности хирургического лечения детей с холестеатомно-деструктивными отитами. Автореф дис канд мед наук. Санкт-Петербург: 16. 
4. Гусаков АД. 2001. Рецидив холестеатомы уха. Стенографический отчет по круглому столу. Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1: 77—81. 
5. Дроздова МВ. 2010. Лифопролиферативный синдром у детей с заболеваниями верхних дыхательных путей (этиология, патогенез, клиническая и лабораторная диагностика). Автореф дис д-ра мед наук. Санкт-Петербург: 40. 
6. Богомильский МР, Рахманова ИВ, Радциг ЕЮ, Полунин ММ. 2006. Значение активного аудиологического обследования детей раннего возраста в выявлении и профилактике слуховых нарушений. Вестник оториноларингол. 1: 49—50. 
7. Ивойлов АЮ. 2009. Хронический гнойный средний отит у детей: современные представления о патогенезе, диагностике, лечению и профилактике. Автореф дис д-ра мед наук. Москва: 40. 
8. Портман М. 2001. Рецидив холестеатомы уха. Стенографический отчет по круглому столу. Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1: 77—81. 
9. Самбулов ВИ. 2004. Современные аспекты диагностики и хирургического лечения хронического гнойного среднего отита у детей. Автореф дис д-ра мед наук. Москва: 40. 
10. Сребняк ИА, Кизим АИ. 2002. Изучение активности щелочной фосфатазы и кислой фосфатазы в биологических жидкостях и перифокальных тканях среднего уха у больных хроническим гнойным средним отитом. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 3: 44-49. 
11. Сушко ЮА. 2001. Рецидив холестеатомы уха. Стенографический отчет по круглому столу. Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1: 77—81. 
12. Сушко ЮА, Борисенко ОН, Сребняк ИА и др. 2011. Холестеатома среднего уха в возрастном аспекте. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 3: 211—212. 
13. Milewski C, Fedorowski A, Stan AC, Walter GF. 1998. Basic fibroblast growth factors (b-FGF) in the perimatrix cholesteatoma. HNO. 46: 804—808. http://dx.doi.org/10.1007/s001060050316; PMid:9816534 
14. Gundersen T, Tonning F, Kveberg K. 1984. Ventilating tubes in the middle ear. Long term observation. Arch Otolaryngol. 110; 12: 783—784. http://dx.doi.org/10.1001/archotol.1984.00800380013004; PMid:6542349 
15. Hildmann H, Sudhoff H. 1999. Cholesteatoma in children. Int Jornal Ped Otolaryngol. 49: 81-86. http://dx.doi.org/10.1016/S0165-5876(99)00138-X 
16. Jahnke K. 2004. Middle ear surgery. Georg Thieme Verlag. Stuttgart: 164. 
17. Meyer W, Krebs A. 1998. Ist die Chirurgie der inneren Nase vor Tympanoplastik indiziert? Laryngol Otol. 77: 682—688. http://dx.doi.org/10.1055/s-2007-997224; PMid:10036670 
18. Sade J, Fuchs C. 1994. A comparisoncomparison of mastoid pneumatization in adults and children with cholesteatoma. Eur Arch Otorhinolaryngol. 251(4): 191—195. http://dx.doi.org/10.1007/BF00628421; PMid:7917249 
19. Saleh HA, Mills RP. 1999. Classification and staging of cholesteatoma. Clin Otolaryngol. 24: 355—359. http://dx.doi.org/10.1046/j.1365-2273.1999.00272.x; PMid:10472474 
20. Tos M, Poulsen G. 1987. Attic retractions following secretory otits. Acta Otolaryngol. 89(56): 479—486.