HEALTH OF WOMAN.2015.2(98):129–136; doi 10.15574/HW.2015.98.129 
 

Діагностика та медикаментозна корекція вегетативних розладів у жінок з артеріальною гіпертензією в пері- і постменопаузальний періоди 

Кузьмінова Н. В. 
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова 

У 26 жінок з артеріальною гіпертензією (АГ) та клінічними проявами клімактеричного синдрому вивчено вплив препарату Ноофен®, що додавали до антигіпертензивної терапії, на вегетативні розлади, варіабельність серцевого ритму, добовий профіль артеріального тиску (АТ), якість життя та когнітивні порушення. Установлено покращення показників добового моніторингу АТ, що проявлялось не тільки в нормалізації величин систолічного і діастолічного АТ, а і в достовірному зменшенні варіабельності АТ, порівняно з контролем. Зареєстрована нормалізація вегетативного балансу і варіабельності серцевого ритму, що асоціювалось з позитивною динамікою клінічних проявів вегетативної дисфункції та клімактеричного синдрому, з паралельним покращенням якості життя пацієнток. Отримані результати дозволяють рекомендувати препарат Ноофен® для корекції вегетативних розладів у жінок з АГ в періоди пері- та постменопаузи. 
 

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, вегетативні порушення, клімактеричний синдром, варіабельність серцевого ритму, добове моніторування артеріального тиску, якість життя, Ноофен®. 

Література: 
1. Баевский P.M., Г.Г. Иванов. 2001. Вариабельность сердечного ритма: теоретические аспекты и возможность клинического применения. Ультразвуковая и функциональная диагностика 3:106–127.

2. Балан В.Е., Ковалева Л.А. 2012. Новое в лечении климактерического синдрома. Женское здоровье. М, «Медиа-Медика» 14;6:70–72.

3. Беловол А.Н., Князькова И.И., Цыганков А.И. 2011. Лечение артериальной гипертензии у женщин в постменопаузе. Вісник морфології 17; 3.

4. Бурчинський С.Г. 2004. Перспективи застосування нейротропних засобів як стрес- та геропротекторів: препарат Ноофен. Ліки 3–4:7–12.

5. Бурчинський С.Г. 2006. Клімактеричний синдром: можливості та перспективи нейрофармакологічної корекції. Ліки 1–2:17–24.

6. Вихляева Е.М. 1998. Руководство по эндокринной гинекологии. М, МИД: 385.

7. Вейн А.М. 1998. Вегетативные расстройства. Клиника, диагностика, лечение. Москва, Медицина: 740.

8. Воронков Л.Г., Богачова Н.В. 2004. Варіабельність ритму серця та її прогностичне значення у хворих з хронічною серцевою недостатністю. Укр. кардіол. Журнал 2:49–52.

9. Громов Л. 2001. Фармакологический профиль действия ГАМК-эргических препаратов в ряду психотропных средств. Вестник фармакологии и психиатрии 11:12–14.

10. Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Погорецкий Ю.Н. 2005. Суточное мониторирование артериального давления. Днепропетровск: 200.

11. Долженко М.Н. 2007. Психокардиология: применение анксиолитиков в лечении сердечно-сосудистых заболеваний. Therapia 10:35–40.

12. Дубоссарская Ю.А. 2013. Возможности оптимизации терапии при вазомоторных пароксизмах у женщин в перименопаузе и постменопаузе. Здоровье женщины 6:107–109.

13. Ибатов А.Д. 2004. Вариабельность ритма сердца при ортопробе и показатели центральной гемодинамики у больных ишемической болезнью сердца с сопутствующей артериальной гипертензией. Рос. кардиол. Журнал 1;45:13–18.

14. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., Дмитриченко Е.В. 2006. Вариабельность ритма сердца как показатель функции вегетативной нервной системы у больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями. Укр. кардіол. журнал 3:68–71.

15. Кузьмінова Н.В., Серкова В.К. 2009. Вегетативні розлади у хворих на гіпертонічну хворобу: діагностика та медикаментозна корекція. Укр. мед. часопис 2(70):37–41.

16. Морозова О.Г. 2008. Вегетативные дисфункции в общесоматической практике. Здоров’я України 3:51–52.

17. Несукай Е.Г. 2012. Диагностика и лечение дисфункции вегетативной нервной системы у женщин с климактерическим синдромом. Укр. кард. журнал 1:52–57.

18. Монастырский Ю.И., Серкова В.К., Кузьминова Н.В., Домбровская Ю.В. 2007. Опыт применения «Ноофена» в лечении больных нейроциркуляторной дистонией. Укр. терапевт. журнал 4:84–87.

19. Поворознюк В.В., Слюсаренко О.М., Орлик Т.В. 2008. Вплив Ноофену на клімактеричний синдром та психофізіологічні функції головного мозку в жінок у постменопаузальному періоді. Сучасні принципи діагностики, профілактики та лікування захворювань кістково-м’язової системи в людей різного віку. К: 153–156.

20. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. 2004. Менопауза и костно-мышечная система. К: 512.

21. Реброва О.Ю. 2006. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. М, МедиаСфера: 312.

22. Рекомендації Української Асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Посібник до Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. 4-е видання, виправлене і доповнене. К, ППВМБ. 2013:80.

23. Татарчук Т.Ф., Ефименко О.А., Тутченко Т.Н. 2007. Стресс и инволюция репродуктивной системы женщины. Репродуктивное здоровье женщины 34;5:153–156.

24. Яблучанский Н.И., Бильченко А.В. 1999. Вариабельность ритма сердца у больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями. Укр. кардиол. журнал 5:71–75.

25. Brook R.D., Julius S. (2000) Autonomic imbalance, hypertension and cardiovascular risk. Amer. J. Hypertension, 13(6 Pt 2): 112S–122S.

26. Kim E.S.H., Menon V. 2009. Status of women in cardiovascular clinical trials. Arterioscler. Tromb Vasc. Biol. 29:279–283. http://dx.doi.org/10.1161/ATVBAHA.108.179796; PMid:19221204

27. Shaw L.J., Bugiardini R., Merz C.N.B. 2009. Women and ischemic heart disease: evolving knowledge. J. Amer. Coll. Cardiology 54:1561–1575. http://dx.doi.org/10.1016/j.jacc.2009.04.098; PMid:19833255 PMCid:PMC2789479

28. Task Force of the European Society ot Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Heart Rate Variability. Standarts of Measurements, Physiological Interpretation, and Clinical Use. Circulation. 1996. 93:1043–1065.