PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2014.1(57):105-108; doi 10.15574/PP.2014.57.105

Клініко-лабораторні критерії ефективності раннього відновного лікування недоношених дітей із гіпоксичним ушкодженням центральної нервової системи

Кислова Ю. О., Мазулов О. В., Сергета Д. П., Кондратюк О. Ю. 

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня, м. Вінниця, Україна

УДК 616_07:616.152.21:616.8:616_053.32:616_084

Мета — оцінити ефективність комплексу ранніх профілактичних заходів із застосуванням нейропротекторної терапії (цитіколін) і стимулюючого масажу в недоношених дітей із гіпоксичним ушкодженням центральної нервової системи (ЦНС).

Пацієнти та методи. До групи дослідження увійшли 36 новонароджених дітей, які мали гестаційний вік менше 34 тижнів і гіпоксичне ушкодження ЦНС. Для лікування таких новонароджених використовувався препарат, спрямований передусім на нормалізацію функціонування клітинної мембрани нейронів, — цитіколін, а також ранній стимулюючий масаж. Ефективність раннього відновного лікування недоношених дітей оцінювали за рівнем психомоторного розвитку за шкалами тесту Бейлі в постконцептуальному віці 37 тижнів і при досягненні скоригованого віку 18 місяців і значенням у сироватці крові нейронспецифічної енолази (NSE) на 5–7%му добу життя та в динаміці, на 4%му тижні життя.

Результати. Встановлена медична ефективність раннього застосування нейропротекторної терапії в поєднанні з немедикаментозним впливом у недоношених дітей із гіпоксичним ушкодженням ЦНС, про що свідчить поліпшення неврологічної симптоматики, приріст темпів психомоторного розвитку у скоригованому віці 18 місяців, зменшення рівня нейронспецифічної енолази як маркера деструкції нейронів.

Висновки. Введення до комплексу профілактичних заходів нейропротектору%цитіколіну, курсом 3 місяці водночас із проведенням раннього массажу (з 10%ї доби життя та/або досягнення недоношеними дітьми постконцептуального віку 32 тижні) сприяє поліпшенню показників неврологічного статусу.

Ключові слова: гіпоксичне ушкодження центральної нервової системи, недоношені діти, цитіколін, нейронспецифічна енолаза, тест Бейлі.

Література: 

1. Островая ТВ, Черний ВИ. 2007. Церебропротекция в аспекте доказательной медицины. Медицина неотложных состояний 2(9): 48—52.

2. Чехонин ВП, Лебедев СВ, Блинов ДВ и др. 2004. Патогенетическая роль нарушения проницаемости гематоэнцефалического барьера для нейроспецифических белков при перинатальных гипоксически-ишемических поражениях центральной нервной системы у новорожденных. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии 3;2: 50—61.

3. Бочарова ЕА, Корытова НГ, Труфанова ЛВ. и др. 2003. Проблемы ранней диагностики и профилактики отдаленных последствий перинатального поражения центральной нервной системы. Рос педиатрический журнал 3: 52—54.

4. Яцык ГВ, Бомбардирова ЕП, Тресорукова ОВ. 2007. Выхаживание и рання реабилитация детей. Лечащий врач 7: 35—38.

5. Distefano G, Pratico AD. 2010. Actualities on molecular pathogenesis and repairing processes of cerebral damage in perinatal hypoxic-ischemic encephalopathy. Italian Journal of Pediatrics 36: 387—398.

6. Msall ME. 2007. The Limits of Viability and the Uncertainty of Neuroprotection: Challenges in Optimizing Outcomes in Extreme Prematurity. Pediatrics 119;1: 158—160.

7. Berger RP, Pierce MC, Wisniewski StR et al. 2002. Neuron-Specific Enolase and S100B in Cerebrospinal Fluid After Severe Traumatic Brain Injury in Infants and Children. Pediatrics 109(2): 331—338.

8. Clark RH et al. 2006. Reported Medication Use in the Neonatal Intensive Care Unit: Data From a Large National Data. Pediatrics 117: 1979—1987.