PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2013.3(55):85–88

Результати та проблеми ведення новонароджених з вродженими вадами серця

Клименко Т. М., Сороколат Ю. В., Карапетян О. Ю.

Харківська медична академія післядипломної освіти

Департамент охорони здоров'я Харківської міської ради

Мета: вивчити фактори, які детермінують частоту й структуру вроджених вад серця (ВВС) у новонароджених, для виявлення проблем їх пренатальної діагностики, лікування і резервів поліпшення якості надання допомоги в умовах перинатального центру.

Пацієнти та методи. Серед 817 новонароджених із ВВС, які знаходилися на лікуванні в Харківському міському перинатальному центрі (ХМПЦ) в 2007–2012 рр., проведено клініко-лабораторний моніторинг стану здоров'я дітей: визначення частоти серцевих скорочень, дихання, характеристики пульсу і артеріального тиску на всіх кінцівках, стану паренхіматозних органів; ультразвукове дослідження з доплерівським картуванням; електрокардіограма (ЕКГ); рентгенографія органів грудної клітки; при виявленні порушень ритму серця — моніторування ЕКГ за Холтером. Усі діти проконсультовані дитячим кардіоревматологом, неврологом, генетиком, за показами — кардіохірургом.

Результати. Встановлено, що протягом 2007–2012 рр. загальна кількість ВВС в абсолютних числах зросла в 1,8 разу (з 93 до 167 випадків у рік), а від числа пролікованих у стаціонарі — в 1,6 разу (з 4,2% до 6,8%). Виняток становив 2012 р., коли ХМПЦ протягом 1,5 місяця був зачинений на ремонт. В останні 3 роки число новонароджених з ВПС від кількості пролікованих у стаціонарі було стабільним. У структурі превалювали ізольовані ВВС, причому їх питома вага зросла з 65% до 85%. Це пов'язано з поліпшенням якості діагностики, в тому числі та гемодинамічно значущого відкритого артеріального протоку, у недоношених дітей з 2009 р.

Висновки. Резервами зниження рівня інвалідності й смертності від ВВС у дітей є удосконалення і своєчасність пренатальної діагностики для можливого переривання вагітності у разі виявлення у плода комбінованої ВВС, радикальну корекцію якої не можна провести, особливо у поєднанні із синдромальною чи хромосомною патологією. Важливо встановити причину формування ВВС у кожному конкретному випадку та доцільність збереження вагітності. Для забезпечення якісного ведення новонароджених з ВВС у неонатологічних стаціонарах необхідно створити й впровадити стандарти надання допомоги та інтенсивної терапії в неонатальному періоді.

Ключові слова: новонароджений, природжена вада серця.

Література:

1. Верновський Г, Рубенстайн СД. 2004. Дослідження в перинатології: серцево-судинні захворювання у новонароджених. Фонд Допомоги Дітям Чорнобиля. К, Молодь: 312.

2. Зиньковский МФ. 2010. Врожденные пороки сердца. К, Книга-плюс: 1200.

3. Сухарева ГЭ, Емец ИН, Каладзе НН та ін. 2010. Роль современных методов визуализации в диагностике сложных врожденных пороков сердца у детей. Здоровье ребенка. 1(22): 43—50.

4. Руденко НМ. 2004. Рання діагностика ВВС у новонароджених. Світовий та вітчизняний досвід допомоги дітям з ВВС у ранньому віці. Матер Всеукр Форуму. 36—37.

5. Шарыкин АС. 2007. Перинатальная кардиология. Рук-во для педиатров, кардиологов, неонатологов. М, Теремок: 347.