Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).4(156): 55-61. doi: 10.15574/SP.2026.4(156).5561
Крючко Т. О., Ткаченко О. Я., Несіна І. М., Бубир Л. М., Радченко Р. В., Патраш О. О.
Полтавський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Крючко ТО, Ткаченко ОЯ, Несіна ІМ, Бубир ЛМ, Радченко РВ, Патраш ОО. (2026). Алергічний риніт і синдром пилково-харчової алергії в дітей: оцінювання клінічного перебігу та спектра сенсибілізації. Сучасна педіатрія. Україна. 4(156): 55-61. doi: 10.15574/SP.2026.4(156).5561.
Стаття надійшла до редакції 20.02.2026 р., прийнята до друку 12.05.2026 р.

Синдром пилково-харчової алергії (СПХА) – це комплекс клінічних проявів, обумовлений IgE-опосередкованою алергічною реакцією в пацієнтів із пилковою сенсибілізацією, що з’являються у відповідь на вживання різних фруктів, овочів, горіхів, бобових і спецій.
Мета – визначити особливості перебігу СПХА в дітей з алергічним ринітом шляхом проведення аналізу клінічного перебігу захворювання та оцінювання спектра сенсибілізації.
Матеріали і методи. Залучено 112 пацієнтів віком від 6 до 18 років із діагнозом сезонного алергічного риніту, з яких відібрано 36 дітей із супутнім СПХА. На другому етапі дослідження проаналізовано клінічний перебіг захворювання і проведено алергообстеження, що дало змогу визначити загальний спектр сенсибілізації та за допомогою багатокомпонентної алергодіагностики вивчити її молекулярний профіль
Результати. Майже у 95% випадків прояви СПХА характеризуються орофарингеальними симптомами, зокрема, свербежем язика, у ротоглотці, поколювання в ротовій порожнині. Більшість пацієнтів сенсибілізовані до білків гомологів, які реалізують широке коло перехресної гіперчутливості до продуктів рослинного походження. Найчастіше це сенсибілізація до мажорного білка алергену берези (Bet v 1), пов’язана з перехресною реакцією на один або більше харчових продуктів, що обумовлює виникнення клінічної симптоматики в понад 60% випадків.
Висновки. Діти із сезонним алергічним ринітом мають високу ймовірність реалізації СПХА, особливої уваги заслуговують діти із сенсибілізацією до дерев, зокрема до пилку берези. З метою верифікації діагнозу і персоніфікованого підходу в лікуванні рекомендовано застосовувати метод багатокомпонентної алергодіагностики як важливий інструмент для виявлення пацієнтів із високим ризиком розвитку анафілаксії та інших загрозливих станів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: алергічний риніт, синдром пилково-харчової алергії, багатокомпонентна алергодіагностика, діти.

ЛIТEPAТУPА

1. Bousquet J, Agache I, Berger U, Bergmann KC, Besancenot JP, Kaidashev I et al. (2018). Differences in reporting the ragweed pollen season using Google Trends across 15 countries. Int Arch Allergy Immunol. 176(3-4): 181-188. https://doi.org/10.1159/000488391; PMid:29742519

2. Bousquet J, Toumi M, Sousa-Pinto B, Anto JM, Bedbrook A et al. (2022). The allergic rhinitis and its impact on asthma (ARIA) approach of value-added medicines: as-needed treatment in allergic rhinitis. J Allergy Clin Immunol Pract. 10(11): 2878-2888. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2022.07.020; PMid:35934308

3. Carlson G, Coop C. (2019). Pollen food allergy syndrome (PFAS): a review of current available literature. Ann Allergy Asthma Immunol. 123: 359e65. https://doi.org/10.1016/j.anai.2019.07.022; PMid:31376490

4. Dramburg S, Hilger C, Santos AF, de Las Vecillas L, Aalberse RC, Acevedo N et al. (2023). EAACI molecular allergology user's Guide 2.0. Pediatr Allergy Immunol. 34; Suppl 28: e13854.

5. Heinzerling L, Mari A, Bergmann KC, Bresciani M, Burbach G, Darsow U et al. (2013, Feb 1). The skin prick test – European standards. Clin Transl Allergy. 3(1): 3. https://doi.org/10.1186/2045-7022-3-3; PMid:23369181 PMCid:PMC3565910

6. Katelaris CH. (2010). Food allergy and oral allergy or pollen-food syndrome. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 10: 246-251. https://doi.org/10.1097/ACI.0b013e32833973fb; PMid:20431372

7. Kelava N, Lugovi ́c-Mihi ́c L, Duvanci ́c T, Romi ́c R, Situm M. (2014). Oral allergy syndrome – the need of a multidisciplinary approach. Acta Clin Croat. 53: 210-219.

8. Ma S, Sicherer SH, Nowak-Wegrzyn A. (2003). A survey on the management of pollen-food allergy syndrome in allergy practices. J. Allergy Clin. Immunol. 112: 784-788. https://doi.org/10.1016/S0091-6749(03)02008-6; PMid:14564362

9. Muluk NB, Cingi C. (2018). Oral allergy syndrome. Am J Rhinol Allergy. 32: 27e30. https://doi.org/10.2500/ajra.2018.32.4489; PMid:29336286

10. Price A, Ramachandran S, Smith GP, Stevenson ML, Pomeranz MK, Cohen DE. (2015). Oral allergy syndrome (pollen-food allergy syndrome). Dermatitis. 26: 78-88. https://doi.org/10.1097/der.0000000000000087; PMid:25757079

11. Saunders S, Platt MP. (2015). Oral allergy syndrome. Curr Opin Oto laryngol Head Neck Surg. 23: 230-234. https://doi.org/10.1097/MOO.0000000000000160; PMid:25887974

12. Scheurer S, van Ree R, Vieths S. (2021). The role of lipid transfer proteins as food and pollen allergens outside the Mediterranean area. Curr Allergy Asthma Rep. 21: 7. https://doi.org/10.1007/s11882-020-00982-w; PMid:33537877 PMCid:PMC7858557

13. Skypala IJ. (2020). Can patients with oral allergy syndrome be at risk of anaphylaxis? Curr Opin Allergy Clin Immunol. 20: 459e64. https://doi.org/10.1097/ACI.0000000000000679; PMid:32842037

14. Wang J. (2016). Oral Allergy Syndrome. In: Leung DYM, Szefler SJ, Bonilla FA, Akdis CA, Sampson HA, editors. Pediatric Allergy: Principles and Practice. third ed. New York: Elsevier Press: 409-413. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-29875-9.00046-X

15. Webber CM, England RW. (2010). Oral allergy syndrome: a clinical, diagnostic, and therapeutic challenge. Ann Allergy Asthma Immunol. 104: 101-8. https://doi.org/10.1016/j.anai.2009.11.007; PMid:20306812

16. World Health Organization. International Union of Immunological Societies Allergen Nomenclature Sub-Committee. WHO/IUIS Allergen Nomenclature home page. http://www.allergen.org.

17. Yagami A, Ebisawa M. (2019). New findings, pathophysiology, and antigen analysis in pollen-food allergy syndrome. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 19: 218e23. https://doi.org/10.1097/ACI.0000000000000533; PMid:30925494