Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).4(156): 50-54. doi: 10.15574/SP.2026.4(156).5054
Наконечна Х. Б.
ДНТ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Україна

Для цитування: Наконечна ХБ. (2026). Клініко-лабораторні предиктори морфологічних порушень слизової оболонки шлунка у дітей із гастродуоденальною патологією. Сучасна педіатрія. Україна. 4(156): 50-54. doi: 10.15574/SP.2026.4(156).5054.
Стаття надійшла до редакції 06.03.2026 р., прийнята до друку 12.05.2026 р.

Дослідження зв’язку між статусом вітаміну D та морфологічними змінами слизової оболонки шлунка дозволить обґрунтувати нові підходи в діагностиці та лікуванні гастродуоденальної патології.
Мета – визначити прогностичну роль клінічних симптомів та рівня вітаміну D у формуванні морфологічних порушень слизової оболонки шлунка у дітей із захворюваннями гастродуоденальної зони.
Матеріали та методи. Обстежено 29 дітей (6-17 років) із хронічною гастродуоденальною патологією. Пацієнтів розподілили на дві групи: I група – із запальними змінами без атрофії слизової оболонки шлунка (n=18), II група – з ознаками атрофії (n=11). Оцінювали рівень вітаміну D, статус Helicobacter pylori (Hp), тривалість хвороби та частоту загострень.
Результати. Медіана рівня вітаміну D у групі з атрофією була достовірно нижчою – 20 нг/мл проти 28 нг/мл у групі без атрофії. Встановлено, що тривалість захворювання >2 років та частота загострень >2 разів на є значущими факторами ризику атрофії. Підвищення рівня вітаміну D на кожну одиницю (1 нг/мл) знижує ризик структурної перебудови слизової оболонки.
Висновки. Рівень вітаміну D <27,5 нг/мл є незалежним предиктором формування атрофічних змін слизової оболонки шлунка у дітей. Прямого зв’язку між статусом Hp та ступенем атрофії в даному дослідженні не виявлено. Комплексна терапія захворювань гастродуоденальної патології у дітей потребує оцінки та своєчасної корекції статусу вітаміну D.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гастродуоденальна патологія, атрофія слизової оболонки, Helicobacter pylori, вітамін D, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Amrein K, Scherkl M, Hoffmann M, Neuwersch-Sommeregger S, Köstenberger M, Tmava Berisha A et al. (2020, Nov). Vitamin D deficiency 2.0: an update on the current status worldwide. Eur J Clin Nutr. 74(11): 1498-1513. https://doi.org/10.1038/s41430-020-0558-y; PMid:31959942 PMCid:PMC7091696

2. Arabi A, Nasrallah D, Mohsen S, Abugharbieh L, Al-Hashimi D, AlMass S et al. (2024, Aug 3). The interplay between vitamin D status, subclinical inflammation, and prediabetes. Heliyon. 10(15): e35764. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e35764; PMid:39170232 PMCid:PMC11337041

3. Cashman KD, Dowling KG, Škrabáková Z, Gonzalez-Gross M, Valtueña J, De Henauw S et al. (2016). Vitamin D deficiency in Europe: pandemic? Am J Clin Nutr. 103: 1033-1044. https://doi.org/10.3945/ajcn.115.120873; PMid:26864360

4. Fenercioglu AK. (2024, Nov 26). The Anti-Inflammatory Roles of Vitamin D for Improving Human Health. Curr Issues Mol Biol. 46(12): 13514-13525. https://doi.org/10.3390/cimb46120807; PMid:39727935 PMCid:PMC11674702

5. Huang H, Lu L, Chen Y, Zeng Y, Xu C. (2022). The efficacy of vitamin D supplementation for irritable bowel syndrome: a systematic review with meta-analysis. Nutr J. 21: 24. https://doi.org/10.1186/s12937-022-00777-x; PMid:35509010 PMCid:PMC9069731

6. Jain W, Khaliq M, Wahab A, Laghari M. (2025, Aug 8). Evaluating Vitamin D Deficiency-Linked Digestive Issues by Bridging Endocrinology With Gastrointestinal Disorders. Cureus. 17(8): e89598. https://doi.org/10.7759/cureus.89598

7. Kulak O, Gurram B, Montgomery EA, Park JY. (2021, Oct). Pediatric autoimmune gastritis: clinical correlates and histologic features. Hum Pathol. 116: 31-38. https://doi.org/10.1016/j.humpath.2021.07.002; PMid:34284050

8. Lenti MV, Joudaki S, Miceli E, Lahner E, Massironi S, Votto M et al. (2025, Nov). Pediatric autoimmune gastritis: An international, multicentric study. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 81(5): 1142-1150. https://doi.org/10.1002/jpn3.70187; PMid:40798919 PMCid:PMC12580456

9. Meduri GU. (2025). Synergistic glucocorticoids, vitamins, and microbiome strategies for gut protection in critical illness. Explor Endocr Metab Dis. 2: 101432. https://doi.org/10.37349/eemd.2025.101432

10. Miller WL, Imel EA. (2022). Rickets, vitamin D, and Ca/P metabolism. Hormone Research in Paediatrics. 95(6): 579-592. https://doi.org/10.1159/000527011; PMid:36446330

11. Nakonechna KB. (2025). The influence of VDR gene polymorphisms on the state of the skeletal system in children with gastroduodenal pathology. Paediatric Surgery (Ukraine). 2(87): 39-43. https://doi.org/10.15574/PS.2025.2(87).3943

12. Reyes VE. Helicobacter pylori Immune Response in Children Versus Adults. Med Res Arch. 2022 Dec;10(12):3370. Epub 2022 Nov 30. https://doi.org/10.18103/mra.v10i12.3370; PMid:37936946 PMCid:PMC10629867

13. Vernia F, Valvano M, Longo S, Cesaro N, Viscido A, Latella G. (2022). Vitamin D in inflammatory bowel diseases. Mechanisms of action and therapeutic implications. Nutrients. 14: 269. https://doi.org/10.3390/nu14020269; PMid:35057450 PMCid:PMC8779654