Paediatric Surgery (Ukraine). 2026. 2(91): 24-30. doi: 10.15574/PS.2026.2(91).2430
Хіміч С. Д.¹, Кривонос М. І.¹, Хіміч О. С.¹, Соломчак П. В.², Кателян О. В.^1
1Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
²Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Хіміч СД, Кривонос МІ, Хіміч ОС, Соломчак ПВ, Кателян ОВ. (2026). Вплив колагенази на якість формування післяопераційного рубця в експериментальних тварин. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(91): 24-30. doi: 10.15574/PS.2026.2(91).2430
Стаття надійшла до редакції 31.03.2026 р., прийнята до друку 15.06.2026 р.

Питання вивчення впливу колагенази на процес організації та ремоделювання рубця може дати нові можливості для застосування її в практиці.
Мета – вивчити вплив колагенази на перебіг формування післяопераційного рубця в експерименті для обґрунтування передумов використання її в клінічних умовах.
Матеріали і методи. Дослідження було проведено на 20 кролях, яких розподілили на 4 групи. Під наркозом у міжлопатковій ділянці моделювали рани, які потім зашивали. У 1-й групі виконували перев’язки з антисептиками; у 2-й – додатково з 5-ї доби щоденно наносили 1 г гелю з колагеназою зверху на рану; у 3-й групі – додатково з 7-ї доби щоденно наносили 1 г гелю з колагеназою; у 4-й – виконували перев’язки з антисептиками і на 7-му добу одноразово наносили 1 г гелю з колагеназою. Виведення з експерименту здійснювали на 3, 7, 14 і 21 добу під наркозом.
Результати. При лікуванні ран з використанням колагенази макроскопічно виявлено формування більш м’якого рубця, ніж без неї. Формування рубця при використанні колагенази дещо подовжувалося. Використання колагенази сприяє більш швидкій зміні волокон колагену ІІІ типу на колаген І типу, що покращує міцність післяопераційного рубця.
Висновки. Використання колагенази в післяопераційному періоді доцільно починати з 5-7-ї доби після операції з метою покращення ремоделювання, епітелізації тканин та косметичних наслідків загоювання.
Під час проведення експериментів із лабораторними тваринами всі біоетичні норми та рекомендації були дотримані.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: рана, рановий процес, післяопераційний рубець, шкіра, колаген, колагеназа, експериментальні тварини, кролі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Broughton G 2nd, Janis JE, Attinger CE. (2006). Wound healing: an overview. Plast Reconstr Surg. 117; 7 Suppl: 1e-S-32e-S. https://doi.org/10.1097/01.prs.0000222562.60260.f9; PMid:16801750

2. Guo S, Dipietro LA. (2010). Factors affecting wound healing. J Dent Res. 89: 219-229. https://doi.org/10.1177/0022034509359125; PMid:20139336

3. Halim AS, Khoo TL, Saad AZ. (2012). Wound bed preparation from a clinical perspective. Indian journal of plastic surgery: official publication of the Association of Plastic Surgeons of India. 45(2): 193-202. https://doi.org/10.4103/0970-0358.101277; PMid:23162216 PMCid:PMC3495367

4. Huang J, Li X, Shi X, Zhu M, Wang J, Huang S et al. (2019). Platelet integrin αIIbβ3: signal transduction, regulation, and its therapeutic targeting. J Hematol Oncol. 12: 26. https://doi.org/10.1186/s13045-019-0709-6; PMid:30845955 PMCid:PMC6407232

5. Janis JE, Harrison B. (2014). Wound healing: part I. Basic science. Plast Reconstr Surg. 133:199e-207e. https://doi.org/10.1097/01.prs.0000437224.02985.f9; PMid:24469191

6. Khimich S, Rautskis V, Stoianovskyi I, Malyshevskyi I, Prevar A, Katelian O. (2025). Clinical evaluation of the effectiveness of a complex ointment preparation with collagenase in the course of purulent necrotic processes of soft tissues. East Ukr Med J. 13(3): 795-805. https://doi.org/10.21272/eumj.2025;13(3):795-805

7. McCallon SK, Weir D, Lantis JC 2nd. (2015, Aug 15). Optimizing Wound Bed Preparation With Collagenase Enzymatic Debridement. J Am Coll Clin Wound Spec. 6(1-2): 14-23. https://doi.org/10.1016/j.jccw.2015.08.003; PMid:26442207 PMCid:PMC4566869

8. Pastar I, Stojadinovic O, Yin NC, Ramirez H, Nusbaum AG, Sawaya A et al. (2014). Epithelialization in wound healing: a comprehensive review. Adv Wound Care (New Rochelle). 3: 445-464. https://doi.org/10.1089/wound.2013.0473; PMid:25032064 PMCid:PMC4086220

9. Porter S. (2007). The role of the fibroblast in wound contraction and healing. Wounds UK. 3: 33-40.

10. Ramundo J, Gray M. (2009). Collagenase for enzymatic debridement: a systematic review. Journal of wound, ostomy, and continence nursing: official publication of The Wound, Ostomy and Continence Nurses Society. 36; 6 Suppl: S4-S11. https://doi.org/10.1097/WON.0b013e3181bfdf83; PMid:19918148

11. Rautskis VP, Khimich SD. (2024). Morpho functional characteristics of the wound process during the treatment of purulous-necrotic wounds in rats with modern antiseptic means and collagenase. Paediatric Surgery (Ukraine). 3(84): 22-30. https://doi.org/10.15574/PS.2024.3(84).2230

12. Shin J, Kim Y, Kim H, Park J, Yi H. (2025). Postoperative scar management. Kosin Medical Journal. 40(2): 96-105. https://doi.org/10.7180/kmj.25.107

13. Witte MB, Barbul A. (1997). General principles of wound healing. Surg Clin North Am. 77: 509-528. https://doi.org/10.1016/S0039-6109(05)70566-1; PMid:9194878

14. Xue M, Jackson CJ. (2015). Extracellular matrix reorganization during wound healing and its impact on abnormal scarring. Adv Wound Care (New Rochelle). 4: 119-136. https://doi.org/10.1089/wound.2013.0485; PMid:25785236