Journal Health of Woman. 2026. 3(184): 137-147. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).137147
Каплінський В. В.¹, Міхеєва Л. В.², Галузяк В. М.¹, Березюк О. С.³, Запухляк І. М.^4
1Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна
²Хмельницький національний університет, Україна
³Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна
⁴Донецький національний університет імені Василя Стуса, м. Вінниця, Україна

Для цитування: Каплінський ВВ, Міхеєва ЛВ, Галузяк ВМ, Березюк ОС, Запухляк ІМ. (2026). Процес розвитку синдрому вигорання жінок, які працюють у закладах освіти. Український журнал Здоров'я жінки. 3(184): 137-147. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).137147.
Стаття надійшла до редакції 01.02.2026 р.; прийнята до друку 01.06.2026 р.

Мета – провести теоретичний аналіз наукових джерел, що характеризують процес розвитку синдрому вигорання жінок, які працюють у закладах освіти.
Розвиток емоційного вигорання є індивідуальним і визначається відмінностями в емоційно-мотиваційній сфері, а також умовами, у яких перебігає професійна діяльність фахівців закладів освіти. Особливий акцент зроблено на зміні психоемоційного стану жінок, які працюють у закладах освіти, у контексті сучасних викликів в Україні з огляду на тривалий стрес, пов’язаний із бойовими діями. У вчителів і викладачів закладів вищої освіти в синдромі «емоційного вигорання» домінують сформовані симптоми резистенції. Слід використовувати експрес-діагностування неврозу, що передбачає вимірювання соматичних і психічних симптомів при вигоранні освітян (порушення зору, мовлення, тремтіння рук, скарги на роботу серця і органів дихання, важкість контактів, різноманітні страхи, що становлять основні ознаки синдрому вигорання). Вирізняють фізичні симптоми (тремтіння, хвороби серцево-судинної системи та ін.); соціальні симптоми (неможливість контактів із соціумом, відчуття ізоляції, нерозуміння оточуючих, відчуття нестачі підтримки з боку сім’ї, друзів, колег); емоційні симптоми (тривога, страх, посилення ірраціонального занепокоєння, нездатність зосередитися).
Психологічними чинниками емоційного вигорання педагогічних працівників є низька мотивація до успіху (або навпаки, занадто високий рівень мотивації до досягнення мети), високий рівень мотивації до захисту (або навпаки, дуже високий рівень мотивації до уникнення невдач). Емоційне вигорання належить до соціальної групи симптомів (низької соціальної активності, падіння інтересу до дозвілля, захоплень, соціальних контактів, що обмежуються роботою, та інші).
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: синдром емоційного вигорання, жінки, заклади освіти, освітня діяльність, емоційне виснаження, професійна деформація, психоемоційний стан, саморегуляція, стресостійкість.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ануфрієв МІ, Капля ОМ. (2021). Професійне вигорання, як проблема сучасних трудових відносин: зарубіжні та вітчизняні підходи до її вирішення. Юридичний науковий електронний журнал. 12: 450-453. URL: https://www.lsej.org.ua/12_2021/116.pdf. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-12/115

2. Березовська ЛІ. (2012). Особливості прояву професійного вигоряння у педагогічній діяльності вчителя. Освіта Закарпаття. 16: 74-80. URL: https://surli.cc/hxhzqg.

3. Чеканська ЛМ. (2020). Особливості психологічної профілактики професійного вигорання у педагогів. Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка: матеріали VІІ Міжнар. наук.-прак. конф., 10 грудня 2020 р., Суми: у 2 ч. Суми: ФОП Цьома СП. 2: 211-217.

4. Демченко ДІ. (2024). Професійне вигоряння. Матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації. 1 січня – 11 лютого 2024 року. Львів – Торунь: Liha-Pres: 44-46. URL: https://cuesc.org.ua/images/informlist/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82_advanced_training_KPSI.pdf.

5. Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб. (2026). Хронічне виснаження: у яких професіях жінки найчастіше стикаються з вигоранням. URL: https://dn.cdc.gov.ua/article/hronichne-vysnazhennya-u-yakyh-profesiyah-zhinky-najchastishe-stykayutsya-z-vygorannyam.

6. Дзюба К. (2013). Профілактика професійного вигорання. Психолог. 8: 24-25.

7. Гензицька ОС. (2024). Проблема емоційного вигорання та можливі шляхи його подолання. Професійне та емоційне вигорання учасників освітнього процесу під час кризових і трансформаційних процесів. Матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації. 1 січня – 11 лютого 2024 року. Львів – Торунь: Liha-Pres: 33-35. URL: https://cuesc.org.ua/images/informlist/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82_advanced_training_KPSI.pdf.

8. Грищенко СВ. (2024). Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю в дітей віком 6-8 років як медико-соціальна проблема. Сучасна педіатрія. Україна. 1(137): 143-152. https://doi.org/10.15574/SP.2024.137.143.

9. ICD. (2015). International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems 10th Revision. URL: https://icd.who.int/browse10/2015/en.

10. Харченко В, Віскушенко O. (2025). Гендерні аспекти прояву стресостійкості в освітян під час війни. Herald of kiev institute of business and technology. 52(1): 117-128. https://doi.org/10.37203/kibit.2025.52(1).09.

11. Колобич ОП. (2018). Загальна психологія. Навчально-методичний посібник. Львів: 172. URL: https://pedcollege.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/03/pidruchnyk-2018-kolobych-R7.pdf.

12. Красюк ТВ, Федорченко АО. (2023). Професійне (емоційне) вигорання працівників освіти: правовий аспект. Юридичний науково-електронний журнал. 5: 170-173. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-5/41.

13. Кучманич ІМ, Щербань ЛА. (2025). Вплив культурної травми війни на психоемоційний стан особистості. Habitus. 2(79): 125-131. https://doi.org/10.32782/hbts.79.2.24.

14. Мельниченко О. (2024). Гендерна нерівність жінок в освіті або чому жінки недостатньо представлені на керівних посадах? Безперервна професійна освіта: теорія та практика. 78(1): 15-23. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2024.1.2.

15. Міщенко МС. (2023). Характеристика емоційного вигорання вчителів в умовах війни. Habitus. 51: 168-172. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.51.28.

16. Мирончук НМ. (2017). Професійне вигорання викладача вищої школи: чинники, ознаки, способи протидії. Теоретичні і методичні засади розвитку і самовдосконалення особистості педагога-новатора в контексті модернізації нової української школи. Збірник наук.-метод. праць. Житомир: Вид-во Євенок ОО: 62-67. URL: https://eprints.zu.edu.ua/25983/1/%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf.

17. Павелкін Р. (2023). Синдром емоційного вигорання викладачів закладів вищої освіти в умовах військової агресії росії проти України. Психологія: реальність і перспективи. 20: 144-153. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=prp_2023_20_17.

18. Перший В, Перепелюк Т. (2025). Психодіагностика та психокорекція вигорання вчителя. Психологічний журнал. 15: 122-128. https://doi.org/10.31499/2617-2100.15.2025.342134.

19. Професійний портал клінічних випробувань в Україні. Синдром вигорання. URL: https://crupp.org/uk/sindrom-vigorannya.

20. Ситнік С. (2024). Особистісні детермінанти емоційного вигорання педагогів. Science and education. 1: 81-88. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-13.

21. Szigeti R, Balázs N, Bikfalvi R, Urbán R. (2017). Burnout and depressive symptoms in teachers: Factor structure and construct validity of the Maslach Burnout inventory-educators survey among elementary and secondary school teachers in Hungary. Stress and Health. 33(5): 530-539. https://doi.org/10.1002/smi.2737; PMid:28066969

22. Вартанова О, Кузнецов Д. (2024). Аналіз факторів професійного вигорання співробітників і здобувачів закладів вищої освіти в контексті управління благополуччям персоналу. Економіка та суспільство. 59. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-59-50.