Ukrainian Journal Health of Woman. 2026. 3(184): 87-96. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).8796
Ткаліч В. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Ткаліч ВО. (2026). Морфофункціональні зміни плаценти при передчасних пологах: гістологічна та імуногістохімічна оцінка експресії Ki-67. Український журнал Здоров'я жінки. 3(184): 87-96. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).8796.
Стаття надійшла до редакції 26.03.2026 р.; прийнята до друку 01.06.2026 р.

Передчасні пологи (ПП) залишаються важливою причиною перинатальної захворюваності та смертності. Поєднане вивчення гістологічних змін та експресії Ki-67 дає змогу уточнити морфофункціональний стан плаценти при передчасному завершенні вагітності.
Мета – оцінити гістологічні зміни та експресію Ki-67 у структурах плаценти при ПП у різні терміни гестації.
Матеріали та методи. Обстежено 200 жінок, розроджених у Перинатальному центрі м. Києва протягом 2020-2025 рр. Сформовано чотири групи: І – 22-27 тижнів (n=50), ІІ – 28-33 тижні (n=50), ІІІ – 34-36⁺⁶ тижнів (n=50), контрольна – неускладнені пологи в 37-41 тиждень (n=50). Проведено гістологічне (ГД) та імуногістохімічне (ІГХ) дослідження плацент із визначенням експресії Ki-67. Застосовували однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA або критерій Краскела-Волліса, критерій χ² Пірсона або точний критерій Фішера; відмінності вважали статистично значущими при p<0,05.
Результати. Встановлено значущі міжгрупові відмінності експресії Ki-67 (p<0,01-0,001). Найвищі показники в більшості структур виявлено в термін 28-33 тижні (15,0-35,0%) із подальшим їх зниженням. Частота фіброзу ворсин (p=0,006) і кальцифікації (p<0,001) зростала зі збільшенням терміну гестації.
Висновки. Морфологічні зміни та проліферативна активність клітин плаценти залежать від гестаційного віку. Зниження експресії Ki-67 і зростання частоти фіброзу та кальцифікації відображають перехід від активного ремоделювання до структурного дозрівання плаценти. Інтерпретація змін при ПП потребує врахування терміну гестації.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Отримано інформовану згоду учасниць.
Конфлікт інтересів відсутній.
Ключові слова: передчасні пологи, плацента, гістологічне дослідження, імуногістохімічне дослідження, Ki-67.

ЛІТЕРАТУРА

1. Akram KM, Lewis RM, Ong SS. (2022). Placental structure and function in preterm birth. Front Cell Dev Biol. 10: 987740. https://doi.org/10.3389/fcell.2022.987740; PMid:36353514 PMCid:PMC9638416

2. Barapatre N, Hansen L, Kampfer C et al. (2024). Trophoblast proliferation is higher in female than in male preeclamptic placentas. Placenta. 158: 310-317. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2024.10.016; PMid:39549434

3. Barapatre N, Joshi D, Sangle S et al. (2021). Trophoblast proliferation in pathological placentas: role of Ki-67. Placenta. 113: 1-9. doi: 10.1016/j.placenta.2021.07.004.

4. Burton GJ, Fowden AL. (2021). The placenta: a multifaceted, transient organ. Physiol Rev. 101(2): 613-662. https://doi.org/10.1152/physrev.00023.2021; PMid:34396793

5. Cristodoro M, Volpe L, Marzioni D, Tossetta G. (2024). Placental biomarkers for pregnancy outcomes: proliferation and vascularization. Int J Mol Sci. 25(11): 6136. https://doi.org/10.3390/ijms25116136; PMid:38892323 PMCid:PMC11172712

6. Feist H, Blaschitz A, Huppertz B. (2022). Chronic inflammatory disorders of the placenta and their association with preterm birth. Arch Gynecol Obstet. 306(1): 215-223. doi: 10.1007/s00404-022-06564-3.

7. Fitzallen GC, Taylor HG, Liley HG, Bora S. (2024). Within- and between-twin comparisons of risk for childhood behavioral difficulties after preterm birth. Pediatr Res. 96(3): 723-730. https://doi.org/10.1038/s41390-023-02579-1; PMid:37041209 PMCid:PMC11499274

8. Haider S, Meinhardt G, Saleh L et al. (2020). Self-renewing trophoblast organoids recapitulate the developmental program of the early human placenta. Nature. 582(7811): 414-419. doi: 10.1038/s41586-020-2388-2.

9. Kim CJ, Romero R, Kusanovich JP et al. (2010). Incidence, clinical significance, and pathologic features of chronic chorioamnionitis: a lesion associated with spontaneous preterm labor. Mod Pathol. 23(7): 1000-1011. https://doi.org/10.1038/modpathol.2010.73; PMid:20348884 PMCid:PMC3096929

10. Kim SH, Kim YM, Sung JH et al. (2020). The effects of birth order on neonatal outcomes in early-preterm, late-preterm and term twin infants. J Matern Fetal Neonatal Med. 33(12): 1980-1987. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1534954; PMid:30394161

11. Леміш Н. (2022). Особливості акушерської та перинатальної патології у вагітних, які мали ускладнення із групи великих акушерських синдромів. Репродуктивне здоров’я жінки. (2): 59-65. https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2022.261811.

12. Maltepe E, Fisher SJ. (2015). Placenta: the forgotten organ. Annu Rev Cell Dev Biol. 31: 523-552. https://doi.org/10.1146/annurev-cellbio-100814-125620; PMid:26443191

13. Maltepe E, Fisher SJ. (2020). Trophoblast development in normal and pathological conditions. Cell. 181(2): 273-288. https://doi.org/10.1016/j.cell.2020.04.003; PMid:32302575

14. Nagesh A, Reddy R, Prasad P. (2020). Placental changes in term and preterm deliveries. Int J Sci Study. 8(4): 65-72. doi: 10.17354/ijss/2020/192.

15. Scholzen T, Gerdes J. (2000). The Ki-67 protein: from the known and the unknown. J Cell Physiol. 182(3): 311-322. https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-4652(200003)182:3<311::AID-JCP1>3.0.CO;2-9

16. Song W, Guo Q, Puttabyatappa M et al. (2024). FGR-associated placental insufficiency and capillary angiogenesis involves disruptions in human placental miRNAs and mRNAs. Heliyon. 10(6): e28007. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e28007; PMid:38509973 PMCid:PMC10951647

17. Spinillo A, Dominoni M, Mas FD et al. (2023). Placental fetal vascular malperfusion, neonatal neurologic morbidity, and infant neurodevelopmental outcomes: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 229(6): 632-640.e2. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2023.06.014; PMid:37315755

18. Ткаліч В, Біла В, Загородня О. (2024). Маркери епітеліально-мезенхімальної трансформації у плацентах від дуже ранніх передчасних пологів. Репродуктивне здоров’я жінки. (6): 51-56. https://doi.org/10.30841/2708-8731.6.2024.313543.

19. Tossetta G, Avellini C, Ciarmela P, Marzioni D. (2024). Placental cell proliferation markers: implications for fetal development. Int J Mol Sci. 25(7): 3594. https://doi.org/10.3390/ijms25073594; PMid:38612405 PMCid:PMC11011824

20. Turco MY, Moffett A. (2019). Development of the human placenta. Nat Rev Mol Cell Biol. 20(9): 518-532. doi: 10.1038/s41580-019-0131-0.

21. Uzunov AV, Secara DC, Constantin AE et al. (2022). Difference between preterm birth in adolescent and adult patients. Maedica (Bucur). 17(4): 789-794. https://doi.org/10.26574/maedica.2022.17.4.789; PMid:36818249 PMCid:PMC9923062

22. Загородня О, Моцюк Ю, Амерханова Т. (2023). Пологова діяльність як прояв системної запальної реакції (огляд літератури). Репродуктивне здоров’я жінки. (4): 79-84. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2023.285769.