Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).3(155): 87-95. doi: 10.15574/SP.2026.3(155).8795
Диннік В. О.¹, Диннік О. О.², Бєляєва О. Е.¹, Верхошанова О. Г.¹, Новохатська С. В.^1
1ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків
²Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна

Для цитування: Dynnik VO, Dynnik OO, Belyaeva OE, Verhoshanova OG, Novokhatska SV. (2026). The relationship between the level of psychological stress and hormone markers of stress in the case of menstrual cycle disorders in adolescent girls against the Russian-Ukrainian war. Modern Pediatrics. Ukraine. 3(155): 87–95. doi: 10.15574/SP.2026.3(155).8795.
Стаття надійшла до редакції 02.12.2025 р., прийнята до друку 13.04.2026 р.

Постійне проживання в зоні бойових дій є важливим чинником ризику порушень менструальної функції.
Мета – визначити взаємозв’язок між рівнем психологічного стресу та адреналовими гормонами (маркерами стресу) при порушеннях менструального циклу в дівчат-підлітків прифронтового міста.
Матеріали та методи. У 2022-2024 рр. обстежено 142 дівчат 11-17 років із розладами менструального циклу: 69 – з аномальними матковими кровотечами (АМК) та 73 – з олігоменореєю (ОМ). Усіх учасниць оглянуто психологом. Визначали рівні кортизолу, дегідроепіандростерону-сульфату (ДГЕА-С) та розраховували співвідношення кортизол/ДГЕА-С.
Результати. Гормональні маркери стресу були пов’язані з рівнем психологічного стресу. Підвищення кортизолу виявляли лише при середньому рівні стресу в обох групах. Підвищення ДГЕА-С при АМК спостерігалося рідко, тоді як при ОМ, особливо за середнього рівня стресу, майже у половини дівчат. При АМК низький рівень стресу супроводжувався переважно нормальним співвідношенням кортизол/ДГЕА-С, що свідчило про збалансованість гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. За високого рівня стресу частіше реєстрували підвищений коефіцієнт кортизол/ДГЕА-С, що вказувало на виснаження адаптаційних механізмів. Для ОМ характерним було переважання нормальних і знижених значень кортизол/ДГЕА-С при всіх рівнях стресу, що свідчило про більш адаптовану відповідь. Вираженість гормональної реакції залежала також від фізичного та статевого розвитку.
Висновки. Психологічний стрес асоціюється зі змінами гормональних маркерів стресу у дівчат із порушеннями менструального циклу. Вивчення цих взаємозв’язків сприятиме розробці стратегій профілактики та корекції наслідків хронічного стресу, зумовленого війною.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Отримано інформовану згоду батьків і дітей.
Конфлікт інтересів відсутній.
Ключові слова: психологічний стрес, аномальні маткові кровотечі, олігоменорея, дівчата-підлітки, кортизол, дегідроепіандростерону сульфат, війна.

ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2015). Menstruation in Girls and Adolescents: Using the Menstrual Cycle as a Vital Sign. ACOG Committee Opinion No. 651. Obstetrics and gynecology. 126(6): e143-e146. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000001215; PMid:26595586

2. Ahmed T, Qassem M, Kyriacou PA. (2023). Measuring stress: a review of the current cortisol and dehydroepiandrosterone (DHEA) measurement techniques and considerations for the future of mental health monitoring. Stress. 26(1):29-42. https://doi.org/10.1080/10253890.2022.2164187; PMid:36625303

3. Benjamin JJ, K M, Koshy T, K N M, R P. (2021). DHEA and polycystic ovarian syndrome: Meta-analysis of case-control studies. PLoS One. 16(12): e0261552. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0261552; PMid:34932604 PMCid:PMC8691613

4. Cumberland AL, Hirst JJ, Badoer E, Wudy SA, Greaves RF, Zacharin M et al. (2021). The Enigma of the Adrenarche: Identifying the Early Life Mechanisms and Possible Role in Postnatal Brain Development. Int J Mol Sci. 22(9): 4296. https://doi.org/10.3390/ijms22094296; PMid:33919014 PMCid:PMC8122518

5. Dutheil F, de Saint Vincent S, Pereira B, Schmidt J, Moustafa F, Charkhabi M et al. (2021). DHEA as a Biomarker of Stress: A Systematic Review and Meta-Analysis. Front Psychiatry. 12: 688367. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.688367; PMid:34295276 PMCid:PMC8290065

6. Gingold JA, Jain M, Jalai C. (2022). Hypothalamic-Pituitary-Ovarian Axis and Control of the Menstrual Cycle. In: Falcone T, Hurd WW. (eds) Clinical Reproductive Medicine and Surgery. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-99596-6_1; PMid:36640693

7. Gonçalves Júnior J, de Amorim LM, Neto MLR, Uchida RR et al. (2022). The impact of "the war that drags on" in Ukraine for the health of children and adolescents: Old problems in a new conflict? Child Abuse Negl. 128: 105602. Epub 2022 Mar 29. https://doi.org/10.1016/j.chiabu.2022.105602; PMid:35364467 PMCid:PMC8963741

8. Guyon AJAA, Studer RK, Hildebrandt H, Horsch A, Nater UM, Gomez P. (2020). Music performance anxiety from the challenge and threat perspective: psychophysiological and performance outcomes. BMC Psychol. 8(1): 87. https://doi.org/10.1186/s40359-020-00448-8; PMid:32843074 PMCid:PMC7448432

9. Hamidovic A, Soumare F, Naveed A, Davis J, Sun J, Dang N. (2022). Reduced Dehydroepiandrosterone-Sulfate Levels in the Mid-Luteal Subphase of the Menstrual Cycle: Implications to Women's Health Research. Metabolites. 12(10): 941. https://doi.org/10.3390/metabo12100941; PMid:36295844 PMCid:PMC9611561

10. Hennegan J, Winkler IT, Bobel C, Keiser D, Hampton J, Larsson G et al. (2021). Menstrual health: a definition for policy, practice, and research. Sex Reprod Health Matters. 29(1): 1911618. https://doi.org/10.1080/26410397.2021.1911618; PMid:33910492 PMCid:PMC8098749

11. Hillard PJA. (2022, Aug). Using the Menstrual Cycle as a Vital Sign: What We Still Want to Know about Adolescent Menstrual Cycles. J Pediatr Adolesc Gynecol. 35(4): 413-414. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2022.06.004; PMid:35842236

12. Ibragimov S, Rayimjanova K, Kobilova Z, Rustamova D, Ibraheem S. (2023). Hormonal imbalance in females under chronic psychological stress: a multidimensional exploration. Collection of scientific papers SCIENTIA: 217-219. URL: https://previous.scientia.report/index.php/archive/article/view/1359.

13. Irshad S, Aijaz A, Husain A. (2022). A study of menstruation and stress: the biological and psychological overview on menarche and menstrual disorders. EPRA IJMR. 8(3): 85-90. https://doi.org/10.36713/epra9706

14. Koskinen MK, Aatsinki A, Kortesluoma S, Mustonen P, Munukka E, Lukkarinen M et al. (2023). Hair cortisol, cortisone and DHEA concentrations and the composition of microbiota in toddlers. Psychoneuroendocrinology. 154: 106309. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2023.106309; PMid:37257330

15. Leff-Gelman P, Flores-Ramos M, Carrasco AEÁ, Martínez ML, Takashima MFS, Coronel FMC et al. (2020). Cortisol and DHEA-S levels in pregnant women with severe anxiety. BMC Psychiatry. 20(1): 393. https://doi.org/10.1186/s12888-020-02788-6; PMid:32758184 PMCid:PMC7409431

16. Leistner C, Menke A. (2020). Hypothalamic-pituitary-adrenal axis and stress. Handb Clin Neurol. 175: 55-64. https://doi.org/10.1016/B978-0-444-64123-6.00004-7; PMid:33008543

17. Lennartsson AK, Arvidson E, Börjesson M, Jonsdottir IH. (2022). DHEA-S production capacity in relation to perceived prolonged stress. Stress. 25(1): 105-112. https://doi.org/10.1080/10253890.2021.2024803; PMid:35037820

18. Lewiński A, Brzozowska M. (2022). Female infertility as a result of stress-related hormonal changes. Gynecological and Reproductive Endocrinology and Metabolism. 3(2-3): 94-98. doi: 10.53260/grem.22302035.

19. Mousikou M, Kyriakou A, Skordis N. (2023). Stress and Growth in Children and Adolescents. Horm Res Paediatr. 96(1): 25-33. https://doi.org/10.1159/000521074; PMid:34814153

20. МОЗ України. (2024). Про затвердження критеріїв оцінювання фізичного розвитку дітей віком до 18 років. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13.09.2024 №1590. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1459-24#Text.

21. Mulligan EM, Hajcak G, Crisler S, Meyer A. (2020). Increased dehydroepiandrosterone (DHEA) is associated with anxiety in adolescent girls. Psychoneuroendocrinology. 119: 104751. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2020.104751; PMid:32559611 PMCid:PMC7423745

22. Munro MG, Critchley HOD, Fraser IS; FIGO Menstrual Disorders Committee. (2018). The two FIGO systems for normal and abnormal uterine bleeding symptoms and classification of causes of abnormal uterine bleeding in the reproductive years: 2018 revisions. Int J Gynaecol Obstet. 143(3): 393-408. Epub 2018 Oct 10. https://doi.org/10.1002/ijgo.12666; PMid:30198563 PMCid:PMC9580798

23. Rauch SAM, King A, Kim HM, Powell C, Rajaram N, Venners M et al. (2020). Cortisol awakening response in PTSD treatment: Predictor or mechanism of change. Psychoneuroendocrinology. 118: 104714. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2020.104714; PMid:32446108 PMCid:PMC7984524

24. Riad A, Drobov A, Krobot M, Antalová N, Alkasaby MA, Peřina A et al. (2022). Mental Health Burden of the Russian-Ukrainian War 2022 (RUW-22): Anxiety and Depression Levels among Young Adults in Central Europe. Int J Environ Res Public Health. 19(14): 8418. https://doi.org/10.3390/ijerph19148418; PMid:35886269 PMCid:PMC9318466

25. Saadedine M, Berga SL, Faubion SS, Shufelt CL. (2025). The silent pandemic of stress: impact on menstrual cycle and ovulation. Stress. 28(1): 2457767. Epub 2025 Jan 25. https://doi.org/10.1080/10253890.2025.2457767; PMid:39862134 PMCid:PMC11793426

26. Стецевич ММ, Маланчук Л, Маланчук А, Франчук У, Маланчук С, Мартинюк В. (2025). Оцінка параметрів менструального циклу під впливом стресу. Румунський журнал діабету, харчування та метаболічних захворювань. 32(1): 5-14. URL: http://www.rjdnmd.org/index.php/RJDNMD/article/view/1747.

27. Taylor-Cavelier SJ, Micol VJ, Roberts AG, Geiss EG, Lopez-Duran N. (2021). DHEA Moderates the Impact of Childhood Trauma on the HPA Axis in Adolescence. Neuropsychobiology. 80(4): 299-312. https://doi.org/10.1159/000511629; PMid:33472214

28. UNICEF. (2022). War in Ukraine: Support for children and families. URL: https://www.unicef.org/emergencies/war-ukraine-pose-immediate-threat-children.

29. Yaşa C, Güngör Uğurlucan F. (2020). Approach to Abnormal Uterine Bleeding in Adolescents. J Clin Res Pediatr Endocrinol. 12; Suppl 1: 1-6. https://doi.org/10.4274/jcrpe.galenos.2019.2019.S0200; PMid:32041387 PMCid:PMC7053441