• Концептуальна модель програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю на рівні закладу охорони здоров’я: перспективи інтеграції програм і медичних послуг
ua До змісту Повний текст статті

Концептуальна модель програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю на рівні закладу охорони здоров’я: перспективи інтеграції програм і медичних послуг

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2026.1(105): 34-37. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).3437
Александрін А. В.
Громадська організація «Інфекційний контроль в Україні», м. Київ

Для цитування: Александрін АВ. (2026). Концептуальна модель програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю на рівні закладу охорони здоров’я: перспективи інтеграції програм і медичних послуг. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(105): 11-16. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).1116.
Стаття надійшла до редакції 11.10.2025 р.; прийнята до друку 16.02.2026 р.

Наявність функціональної програми з інфекційного контролю є одним зі стратегічних напрямів глобальної стратегії з інфекційного контролю Всесвітньої організації охорони здоров’я. Вторгнення Російської Федерації в Україну спричинило нові виклики для закладів охорони здоров’я, зокрема, руйнування інфраструктури, і загострило питання антимікробної резистентності. Для адресування цих комплексних викликів рекомендовані моделі побудови програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю (ПІІК) на рівні закладів охорони здоров’я не повністю задовільні.
Мета – розробити, науково обґрунтувати й узгодити ключові структурні компоненти концептуальної моделі програми ПІІК у закладах охорони здоров’я в Україні.
Матеріали і методи. Дослідження проведено у 2024-2025 рр. із застосуванням системного, бібліосемантичного, соціологічного та експертно-аналітичного підходів. На першому етапі здійснено огляд міжнародних і національних джерел для аналізу сучасних підходів до побудови систем програми ПІІК. На другому етапі проведено 20 глибинних інтерв’ю з національними експертами, що дало змогу уточнити контекст розвитку програми ПІІК у закладах охорони здоров’я та визначити їхні структурні елементи. На третьому етапі передбачено анкетне опитування 116 фахівців із використанням методу експертного консенсусу (поріг згоди – ≥75%).
Результати. Виявлено, що існуючі моделі не враховують специфічних викликів України, зокрема, перебоїв водопостачання, санітарії, енергозабезпечення та антимікробної резистентності. Сформовано чотирирівневу концептуальну модель програми ПІІК: 1) водопостачання, санітарія та гігієна; 2) стандартні заходи; 3) додаткові заходи; 4) інтегрована програма адміністрування антимікробних препаратів. Модель підтримали понад 80% опитаних експертів.
Висновки. За результатами проведеної роботи сформульовано та обгрунтовано концептуальну модель програми ПІІК у закладах охорони здоров’я в Україні. Ця модель має такі структурні рівні: водопостачання, санітарія та гігієна; стандартні заходи інфекційного контролю; додаткові заходи інфекційного контролю; програма адміністрування антимікробних препаратів.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інфекційний контроль, заклади охорони здоров’я, інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aghdassi SJS, Hansen S, Bischoff P, Behnke M, Gastmeier P. (2019, May 8). A national survey on the implementation of key infection prevention and control structures in German hospitals: results from 736 hospitals conducting the WHO Infection Prevention and Control Assessment Framework (IPCAF). Antimicrob Resist Infect Control. 8: 73. https://doi.org/10.1186/s13756-019-0532-4; PMid:31080588 PMCid:PMC6505265

2. Jeong Y, Joo H, Bahk H, Koo H, Lee H, Kim K. (2022, May 13). A nationwide survey on the implementation of infection prevention and control components in 1442 hospitals in the Republic of Korea: comparison to the WHO Infection Prevention and Control Assessment Framework (IPCAF). Antimicrob Resist Infect Control. 11(1): 71. https://doi.org/10.1186/s13756-022-01107-w; PMid:35562838 PMCid:PMC9101985

3. Kuzin I, Matskov O, Bondar R, Lapin R, Vovk T, Howard A et al. (2023, Dec 8). Notes from the Field: Responding to the Wartime Spread of Antimicrobial-Resistant Organisms – Ukraine, 2022. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 72(49): 1333-1334. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm7249a5; PMid:38060460 PMCid:PMC10715824

4. WHO. (2016). Guidelines on core components of infection prevention and control programmes at the national and acute healthcare facility level. Geneva: World Health Organization.

5. WHO. (2018). Infection Prevention and Control Assessment Framework. World Health Organization. URL: https://www,who,int/publications/i/item/WHO-HIS-SDS-2018,9.

6. WHO. (2019). Antimicrobial stewardship programmes in health-care facilities in low- and middle-income countries. A practical toolkit. Geneva: World Health Organization.

7. WHO. (2022). Water and Sanitation for Health Facility Improvement Tool (WASH FIT): a practical guide for improving quality of care through water, sanitation and hygiene in health care facilities. Second edition. Geneva: World Health Organization.

8. WHO. (2023). Global strategy on infection prevention and control. Geneva: World Health Organization.