Ukrainian Journal Health of Woman. 2026. 1(182): 78-85. doi: 10.15574/HW.2026.1(182).7885
Лісецька І. С., Іванова С. В.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Лісецька ІС, Іванова СВ. (2026). Вплив паління на стан макро- і мікроелементного складу ротової рідини в жінок юнацького віку. Український журнал Здоров'я жінки. 1(182): 78-85. doi: 10.15574/HW.2026.1(182).7885.
Стаття надійшла до редакції 07.12.2025 р.; прийнята до друку 28.01.2026 р.

Ротова рідина є чутливим середовищем, що відображає зміни елементного складу та може бути використана для раннього встановлення діагнозу патологічних процесів.
Мета – вивчити вплив паління на макро- і мікроелементний склад ротової рідини в жінок юнацького віку; встановити потенційні біомаркери негативного впливу на організм для раннього встановлення діагнозу патологічних змін.
Матеріали і методи. Вивчено стан макро- і мікроелементного складу ротової рідини (кальцію, заліза, міді, цинку і мангану за допомогою атомно-абсорбційної спектрофотометрії) у 72 жінок юнацького віку від 18 до 24 років, яких поділено на групи: до І групи увійшли 16 осіб, що палять сигарети; до ІІ групи – 14 осіб, що застосовують електронні сигарети (Вейпи); до ІІІ групи – 16 осіб, що застосовують пристрої для нагрівання тютюну (IQOSи); до ІV групи – 26 осіб, що не палять.
Результати. Виявлено, що в жінок І групи рівень міді в ротовій рідині зростав у 2 рази, тоді як у ІІ і ІІІ групах – в 1,3 раза (р<0,05). Вміст заліза в І групі знижувався в 1,8 раза, а в ІІ і ІІІ групах – в 1,2 раза (р<0,05). Концентрація цинку також зменшувалася: у І групі – у 2,4 раза, у ІІ і ІІІ групах – в 1,4 і 1,3 раза, відповідно (р<0,05). Аналогічну тенденцію спостерігали для мангану: зниження в І групі становило 2,1 раза, у ІІ і ІІІ групах- по 1,4 раза (р<0,05). Водночас рівень кальцію підвищувався: у І групі – в 1,4 раза, у ІІ і ІІІ групах- в 1,3 раза (р<0,05).
Висновки. Паління спричиняє дисбаланс макро- і мікроелементів у ротовій рідині, найбільш виражений у курців сигарет. Показники елементного складу ротової рідини можуть використовуватися як ранні маркери негативного впливу паління на здоров’я ротової порожнини.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: жінки, юнацький вік, макро- і мікроелементи, ротова рідина, паління.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрусишин ІМ, Лампек ОГ, Голуб ІО, Лубянов ІП, Харченко ТД та інш. (2014). Оцінка порушень мінерального обміну у професійних контингентів за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії з індуктивно звязаною плазмою. Методичні рекомендації. Укладачі І.М. Андрусишина, О.Г. Лампека, І.О. Голуб, І.П. Лубянова, Т.Д. Харченко. Київ: ВД «Авіцена»: 60.

2. Badanjak SM. (2013). An overview of salivaomics: Oral biomarkers of disease. Can. J. Dent. Hygiene. 47(4): 167-175.

3. Davis E, Bakulski KM, Goodrich JM et al. (2020). Low levels of salivary metals, oral microbiome composition and dental decay. Sci Rep. 10: 14640. https://doi.org/10.1038/s41598-020-71495-9; PMid:32887894 PMCid:PMC7474081

4. Демченко ВФ, Андрусишина ІМ, Лампека ОГ, Голуб ІО та інш. (2010). Атомно-абсорбційні методи визначення макро- та мікроелементів у біологічних середовищах при порушенні їх обміну в організмі людини. Методичні рекомендації. Укладачі В.Ф. Демченко, І.М. Андрусишина, О.Г. Лампека, І.О. Голуб. К.: ВД «Авіцена»: 60.

5. Фавье А. (2000). Залізодефіцитна анемія: важливість синергічного ефекту у взаємодії мікроелементів. Перинатологія та педіатрія. 1: 54-55.

6. Florescu L, Popa G, Bălănică G, Azoicăi D. (2009, Jul-Sep). Zinc – essential micronutrient for child health and nutrition. Rev Med Chir Soc Med Nat Iasi. 113(3): 650-655. PMID: 20191810.

7. Fraga CG. (2005, Aug-Oct). Relevance, essentiality and toxicity of trace elements in human health. Mol Aspects Med. 26(4-5): 235-244. https://doi.org/10.1016/j.mam.2005.07.013; PMid:16125765

8. Аль Таххан ІГ. (2007). Значення мікроелементів для забезпечення росту і розвитку дітей раннього віку. Вісник СумДУ. Серія Медицина. 1: 190-198.

9. Jomova K, Makova M, Alomar SY, Alwasel SH, Nepovimova E, Kuca K et al. (2022, Nov 1). Essential metals in health and disease. Chem Biol Interact. 367: 110173. Epub 2022 Sep 22. https://doi.org/10.1016/j.cbi.2022.110173; PMid:36152810 PMCid:PMC13142891

10. Li L, Yang X. (2018, Apr 5). The Essential Element Manganese, Oxidative Stress, and Metabolic Diseases: Links and Interactions. Oxid Med Cell Longev. 2018: 7580707. https://doi.org/10.1155/2018/7580707; PMid:29849912 PMCid:PMC5907490

11. Лісецька ІС. (2022). Вплив паління на біохімічні показники ротової рідини в осіб підліткового та юнацького віку. Український журнал перинатології та педіатрії. 4: 37-41. https://doi.org/10.15574/PP.2022.92.37

12. Лісецька ІС. (2023). Вплив комплексного лікування захворювань тканин пародонту на показники антиоксидантно-прооксидантних систем в осіб підліткового та юнацького віку. юнацького віку. Український журнал перинатологія та педіатрія. 2(94): 113-120. https://doi.org/10.15574/PP.2023.94.113

13. Martina E, Campanati A, Diotallevi F, Offidani A. (2020, Feb 8). Saliva and oral diseases. J Clin Med. 9(2): 466. https://doi.org/10.3390/jcm9020466; PMid:32046271 PMCid:PMC7074457

14. Матасар ІТ, Мойсеєнко ВО, Петрищенко ЛМ, Чернишов АВ. (2021). Есенціальні мінеральні речовини як засоби корекції харчового статусу населення, яке мешкає на територіях, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС. Актуальні проблеми нефрології. 29: 29-41. https://doi.org/10.37321/nefrology.2021.29-03

15. Матасар ІТ, Петрищенко ЛМ, Матасар ТВ, Мойсеєнко ВО. (2021). Роль макроелементів кальцію та фосфору в харчовому статусі пацієнтів різних вікових груп, які мешкають на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС. Актуальні проблеми нефрології. 28: 10-17. https://doi.org/10.37321/nefrology.2021.28-01

16. Pathak MU, Shetty V, Kalra D. (2016). Trace elements and oral health: A systematic review. Journal of Advanced Oral Research. 7(2): 12-20. https://doi.org/10.1177/2229411220160203

17. Погорєлов МВ, Бумейстер ВІ, Ткач ГФ, Бончев СД, Сікора ВЗ та інш. (2010). Макро- та мікроелементи (обмін, патологія та методи визначення). Монографія. Суми: Вид-во СумДУ: 147.

18. Погожих МІ., Головко ТМ. (2017). Наукове обґрунтування аліментарного забезпечення гомеостазу та мінерального обміну організму людини. Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. 1(25): 35-50.

19. Рожко ММ, Ерстенюк ГМ, Годованець ОІ. (2015). Роль мікроелементного забезпечення організму дитини у розвитку карієсу зубів при дифузному нетоксичному зобі. Галицький лікарський вісник. 22; 4(1): 153-156.

20. Сердюк АМ, Гуліч МП, Каплуненко ВГ, Косінов МВ. (2010). Нанотехнології мікронутрієнтів: проблеми, перспективи та шляхи ліквідації дефіциту макро- та мікроелементів. Журнал Національної академії медичних наук України. 1(16): 107-114.

21. Соколова ІІ, Ярошенко ОГ, Олейнічук ВВ. (2020). Вітамінотерапія в стоматології. Навч.-метод. посібник для лікарів-інтернів, лікарів-стоматологів та студентів стомат. фак-ту. Харків : ХНМУ: 32.

22. Wang P, Yuan Y, Xu K, Zhong H, Yang Y, Jin S et al. (2020, Oct 7). Biological applications of copper-containing materials. Bioact Mater. 6(4): 916-927. https://doi.org/10.1016/j.bioactmat.2020.09.017; PMid:33210018 PMCid:PMC7647998

23. Зубачик ВМ, Федун ІР. (2017). Дослідження макро-і мікроелементного складу слини наркозалежних пацієнтів, хворих на хронічний генералізований пародонтит. Вісник наукових досліджень. 2: 151-153.