Paediatric Surgery (Ukraine). 2025. 4(89): 32-40. doi: 10.15574/PS.2025.4(89).3240
Козлов С. М.¹, Косей Н. В.², Лещинська Н. О.³, Яковенко Н. О.³, Назаров Я. С.⁴, Козлов О. С.^3
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ
³Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
⁴КНП «Київська міська клінічна лікарня №12», Україна

Для цитування: Kozlov SM, Kosei NV, Leshchynska NO, Yakovenko NO, Nazarov YaS, Kozlov OS. (2025). Comparative analysis of secondary prophylaxis strategies for esophageal variceal bleeding in clinically manifest portal hypertension: a 12-year single-center study. Paediatric Surgery (Ukraine). 4(89): 32-40. doi: 10.15574/PS.2025.4(89).3240.
Стаття надійшла до редакції 13.09.2025 р., прийнята до друку 12.12.2025 р.

Рецидивні варикозні кровотечі (ВК) залишаються однією з провідних причин смертності при портальній гіпертензії. Стандартна вторинна профілактика (ВП) – неселективні β-блокатори (НСББ) та ендоскопічна склеротерапія (ЕСТ) не забезпечують прийнятного протирецидивного ефекту.
Мета – визначити оптимальний метод ВП кровотеч із варикозно розширених вен (ВРВ) стравоходу на основі аналізу віддалених результатів парціальної емболізації селезінкової артерії (ПЕСА) порівняно з НСББ та ЕСТ.
Матеріали і методи. У проспективно-ретроспективному одноцентровому дослідженні взяли участь 514 пацієнтів, які перенесли щонайменше один епізод кровотечі з варикозних вен стравоходу або шлунку. Аналіз ефективності ВП проведено у трьох клінічних групах: монотерапії НСББ (n=243), ЕСТ у комбінації з НСББ (n=151) та ПЕСА у комбінації з НСББ (n=120). Критеріями оцінки ефективності слугували показники виживаності та частота повторних епізодів ВК протягом 12 місяців.
Результати. У період 12-місячного спостереження виживаність була достовірно вищою у групі ПЕСА (0,87) ніж у групах НСББ (0,73) та ЕСТ (0,64) відповідно. Відсутність рецидивів кровотечі протягом року зафіксовано у 56,2% пацієнтів групи ПЕСА, тоді як у групах ЕСТ та НСББ ці показники становили 35% та 24,3%. Загальна летальність була найнижчою у групі ПЕСА+НСББ (13,3%) та найвищою у групі ЕСТ+НСББ (37,1%).
Висновки. ПЕСА забезпечує достовірно вищу ефективність вторинної профілактики варикозних кровотеч при клінічно маніфестній портальній гіпертензії порівняно з монотерапією НСББ та ЕСТ в комбінації з НСББ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації та схвалено локальною етичною комісією. Всі пацієнти надали інформовану згоду на участь.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: портальна гіпертензія, кровотечі з варикозно-розширених вен стравоходу, вторинна профілактика, емболізація селезінкової артерії, ендоскопічна склеротерапія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bosch J, Groszmann RJ, Shah VH. (2015). Evolution in the understanding of the pathophysiological basis of portal hypertension: How changes in paradigm are leading to successful new treatments. J Hepatol. 62; 1 Suppl: S121-S130. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2015.01.003; PMid:25920081 PMCid:PMC4519833

2. D'Amico G, Garcia-Tsao G, Pagliaro L. (2006). Natural history and prognostic indicators of survival in cirrhosis: a systematic review of 118 studies. J Hepatol.;44(1):217-231. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2005.10.013; PMid:16298014 PMCid:PMC9202807

3. De Franchis R, Bosch J, Garcia-Tsao G, Reiberger T, Ripoll C et al. (2022). Expanding consensus in portal hypertension: Report of the Baveno VII consensus workshop: Personalizing care for portal hypertension. J Hepatol. 76(4): 959-974. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2021.12.022; PMid:35120736 PMCid:PMC11090185

4. Garcia-Tsao G, Abraldes JG, Berzigotti A, Bosch J. (2017). Portal hypertensive bleeding in cirrhosis: Risk stratification, diagnosis, and management: 2016 practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology. 65(1): 310-335. https://doi.org/10.1002/hep.28906; PMid:27786365

5. Graham DY, Smith JL. (1981). The course of patients after variceal hemorrhage. Gastroenterology. 80(4): 800-809. https://doi.org/10.1016/0016-5085(81)90144-X; PMid:6970703

6. Helaly AZ, Al-Warraky MS, El-Azab GI, Kohla MA, Abdelaal EE. (2015). Portal and splanchnic hemodynamics after partial splenic embolization in cirrhotic patients with hypersplenism. APMIS. 123(12): 1032-1039. https://doi.org/10.1111/apm.12470; PMid:26547369

7. Kaplan DE, Ripoll C, Thiele M, Fortune BE, Simonetto DA, Garcia-Tsao G et al. (2024). AASLD Practice Guidance on risk stratification and management of portal hypertension and varices in cirrhosis. Hepatology. 79(5): 1180-1211. https://doi.org/10.1097/HEP.0000000000000647; PMid:37870298

8. Koconis KG, Singh H, Soares G. (2007). Partial splenic embolization in the treatment of patients with portal hypertension: a review of the english language literature. J Vasc Interv Radiol. 18(4): 463-481. https://doi.org/10.1016/j.jvir.2006.12.734; PMid:17446537

9. Saeki M, Okubo H, Takasaki Y, Nakadera E, Fukuo Y, Fukada H et al. (2023). The Impact of Partial Splenic Embolization on Portal Hypertensive Gastropathy in Cirrhotic Patients with Portal Hypertension. J Clin Med. 12(7): 2662. https://doi.org/10.3390/jcm12072662; PMid:37048744 PMCid:PMC10094775

10. Spigos DG, Jonasson O, Mozes M, Capek V. (1979). Partial splenic embolization in the treatment of hypersplenism. AJR Am J Roentgenol. 132(5): 777-782. https://doi.org/10.2214/ajr.132.5.777; PMid:107745

11. Villanueva C, Albillos A, Genescà J, Garcia-Pagan JC, Calleja JL, Aracil C et al. (2019). Beta blockers to prevent decompensation of cirrhosis in patients with clinically significant portal hypertension (PREDESCI): a randomised, double-blind, placebo-controlled, multicentre trial. Lancet. 393(10181): 1597-1608. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31875-0; PMid:30910320 PMCid:PMC9202807

12. Yin X, Gu L, Zhang M, Yin Q, Xiao J, Wang Y et al. (2022). Covered TIPS Procedure-Related Major Complications: Incidence, Management and Outcome From a Single Center. Front Med (Lausanne). 9: 834106. https://doi.org/10.3389/fmed.2022.834106; PMid:35602500 PMCid:PMC9116508

13. Younossi ZM, de Avila L, Racila A, Nader F, Paik J, Henry L et al. (2025). Prevalence and predictors of cirrhosis and portal hypertension in the United States. Hepatology. 82(5): 1229-1240. https://doi.org/10.1097/HEP.0000000000001243; PMid:39879587

14. Zhu K, Meng X, Qian J, Huang M, Li Z, Guan S et al. (2009). Partial splenic embolization for hypersplenism in cirrhosis: a long-term outcome in 62 patients. Dig Liver Dis. 41(6): 411-416. https://doi.org/10.1016/j.dld.2008.10.005; PMid:19070555