- Роль мультипараметричної ультрасонографії у верифікації стану сітчастих імплантів після хірургічного лікування пролапса геніталій
Роль мультипараметричної ультрасонографії у верифікації стану сітчастих імплантів після хірургічного лікування пролапса геніталій
Journal Health of Woman. 2025. 6(181): 101-108. doi: 10.15574/HW.2025.6(186).101108
Бондарук В. П.1, Карлова О. О.2, Криворук М. М.2
1КНП «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини здоров’я», Україна
2Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
Для цитування: Бондарук ВП, Карлова ОО, Криворук ММ. (2025). Роль мультипараметричної ультрасонографії у верифікації стану сітчастих імплантів після хірургічного лікування пролапса геніталій. Український журнал Здоров'я жінки. 6(181): 101-108. doi: 10.15574/HW.2025.6(186).101108.
Стаття надійшла до редакції 30.09.2025 р.; прийнята до друку 20.11.2025 р.
Генітальний пролапс (ГП) залишається поширеною патологією, що суттєво погіршує якість життя жінок. Серед сучасних методів хірургічного корегування апікальної десценції провідне місце посідають лапароскопічна сакрокольпопексія (СКП) і лапароскопічна пектопексія (ПП).
СКП асоціюється з певними ризиками (пошкодженням пресакральних судин, хронічними закрепами, остеомієлітом). ПП є інноваційною альтернативою, що передбачає фіксацію сітчастого імпланта до іліопектинеальних (гребінцевих) зв’язок, що дає змогу уникнути критичних зон промонторіума, та знизити частоту ускладнень. Об’єктивне оцінювання стану сітчастого імпланта після таких операцій за допомогою традиційного огляду (POP-Q) обмежене, оскільки не дає інформації про положення, цілісність, натяг і взаємодію протеза з навколишніми тканинами. У цьому контексті мультипараметрична ультрасонографія (трансперинеальне ультразвукове дослідження з 3D/4D-реконструкцією) набуває вирішального значення як метод візуалізації в реальному часі, зокрема, за проби Вальсальви.
Мета – на підставі аналізу клінічного випадку визначити ключові ехографічні ознаки розташування сітчастого імпланта після реконструктивних операцій із приводу ГП.
На основі аналізу власних клінічних спостережень визначено ключові ехографічні ознаки нормального стану сітчастого імпланта після лапароскопічної ПП, зокрема, оцінювання відстані від нижнього краю сітки до уретеровезикального сегмента, цілісність імпланта – відсутність скручування (twisting), фрагментації або розривів гіперехогенної лінії сітки (у В-режимі і 3D-реконструкції). Запропоновано терміни постопераційного спостереження за пацієнтами, яке передбачає повторне обстеження за тиждень, місяць і пів року після лікування.
Висновки. Сформовано ультразвукові критерії «норми» візуалізації стану після ПП. Впровадження мультипараметричного ультразвукового дослідження у рутинну практику постопераційного спостереження за пацієнтками після лапароскопічної ПП дасть змогу підвищити якість динамічного контролю, своєчасно виявити субклінічні ускладнення й оптимізувати тактику ведення хворих.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пектопексія, генітальний пролапс, ультразвукове дослідження, 3D/4D-реконструкція.
ЛІТЕРАТУРА
1. Al-Harthy MS, Al-Zidi IA. (2022). Clinical Application of 3D/4D Ultrasound in the Evaluation of Pelvic Floor Disorders: A Review Article. Journal of Medical Ultrasound. 30(3): 167-175. https://doi.org/10.4103/jmu.jmu_142_21; PMid:36484036 PMCid:PMC9724467
2. Banerjee C, Noé KG. (2011). Laparoscopic pectopexy: a new technique of progluteal mesh fixation for apical pelvic organ prolapse repair. Archives of Gynecology and Obstetrics. 284(1): 33-39. https://doi.org/10.1007/s00404-010-1687-7; PMid:20941503
3. Bjelic-Radisic V, Dorfer M, Greimel E et al. (2020). Quality of life and sexual function after laparoscopic pectopexy. International Urogynecology Journal. 31(1): 115-121. doi: 10.1007/s00192-019-03914-y.
4. Dietz HP. (2015). Pelvic floor ultrasound in incontinence and prolapse. Abdominal Imaging. 40(6): 1665-1673. doi: 10.1007/s00261-015-0373-1.
5. Giarenis I, Robinson D, Cardozo L et al. (2015). Is there a role for pelvic floor ultrasound in the diagnosis of mid-urethral sling complications? International Urogynecology Journal. 26(8): 1187-1193. doi: 10.1007/s00192-015-2661-3.
6. Noé KG, Schiermeier S, Alkatout I, Anapolski M. (2015). Laparoscopic Pectopexy: A Prospective, Multicenter Comparative Study of Sacrocolpopexy vs Pectopexy. JSLS : Journal of the Society of Laparoendoscopic Surgeons. 19(3): e2014.00245. https://doi.org/10.4293/JSLS.2014.00245; PMid:25392624 PMCid:PMC4154414
7. Senturk S, Al-Wadly N, Sancak S et al. (2021). Mid-term results of laparoscopic pectopexy in the management of apical prolapse. Journal of Gynecology Obstetrics and Human Reproduction. 50(4): 101890.
8. Tunn, R., Albrich, S., Beilecke, K., Gauruder-Burmester, A., Hamann, C., & Koelbl, H. (2012). Interdisciplinary consensus on pelvic floor ultrasound: diagnosis of mesh complications. International Urogynecology Journal, 23(10), 1335-1341. https://doi.org/10.1007/s00192-012-1845-8
9. Wong V, Shek KL, Goh J, Krause H, Dietz HP. (2017). Laparoscopic sacrocolpopexy: how low does the mesh go? Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 49(4): 531-535. https://doi.org/10.1002/uog.15882; PMid:26877210