Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 6(181): 37-43. doi: 10.15574/HW.2025.6(186).3743
Чернов А. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Чернов АВ. (2025). Стан матково-плацентарної гемодинаміки в жінок різного репродуктивного віку, які народжують уперше. Український журнал Здоров'я жінки. 6(181): 37-43. doi: 10.15574/HW.2025.6(186).3743.
Стаття надійшла до редакції 21.09.2025 р.; прийнята до друку 20.11.2025 р.

Мета – проаналізувати стан матково-плацентарної гемодинаміки і гормональної функції фетоплацентарного комплексу в жінок різного репродуктивного віку, які народжують уперше, для оптимізації корегувальної терапії і сприяння своєчасному розродженню.
Матеріали і методи. Проаналізовано 174 історії вагітності та пологів жінок, які народжують уперше. Цих жінок згідно з віком поділено на: група І – 85 вагітних віком 20-29 років, група ІІ – 89 вагітних віком 30-40 років. Вивчено показники параметрів кровотоку в системі «мати-плацента-плід», вміст гормонів: прогестерону, плацентарного лактогену, естріолу. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 7.0» і «Statistica 8.0».
Результати. Показники резистентності в матково-плацентарній і плодово-плацентарній ланках кровотоку в ІІ групі засвідчили достовірне зменшення кровотоку в міру прогресування вагітності в артерії пуповини з 33 тижнів гестації (р<0,001). У 18-27 тижнів у ІІ групі відзначалися порушення кровотоку в системі «мати-плацента-плід» у 14 (15,7%) вагітних, а до 37 тижнів – у 22 (24,7%) вагітних. У кожної п’ятої жінки ІІ групи в ІІ і ІІІ триместрах рівень прогестерону був удвічі нижчим за норму. У вагітних ІІ групи спостерігалося достовірне зниження концентрацій естріолу: у ІІ триместрі в кожної четвертої жінки (23 (25,8%) випадки), а в ІІІ триместрі – майже в ²/₃ випадках (53 (59,6%) жінки). Аналогічні закономірності виявлено щодо вмісту плацентарного лактогену.
Висновки. Динамічне спостереження за вагітними, які народжують уперше після 30 років, з обов’язковим проведенням ультразвукової доплерометрії дає змогу своєчасно виявляти порушення кровообігу в системі «мати-плацента-плід» і ранні ознаки плацентарної недостатності, а також проводити своєчасне корегування цих порушень і своєчасне розродження.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітні, які народжують уперше, репродуктивний вік, ультразвукове дослідження, доплерометрія, матково-плацентарна гемодинаміка, гормональна функція фетоплацентарного комплексу, плацентарна дисфункція.
ЛІТЕРАТУРА

1. American College of Obstetricians and Gynecologists. (2021). Fetal growth restriction: ACOG Practice Bulletin No. 204. Obstetrics & Gynecology. 137(2): e16-e28. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004251; PMid:33481528

2. Baschat AA. (2021). Fetal growth restriction: From placental pathology to perinatal outcomes. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 225(2): S789-S799.

3. Baschat AA. (2023). Neurodevelopmental outcomes in fetal growth restriction. Clinics in Perinatology. 50(1): 135-148.

4. Bhide A, Acharya G, Bilardo CM. (2021). ISUOG practice guidelines: Use of Doppler ultrasonography in obstetrics. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 58(3): 331-339. https://doi.org/10.1002/uog.23698; PMid:34278615

5. Blencowe H, Cousens S, Oestergaard MZ. (2023). National, regional, and worldwide estimates of stillbirth rates. The Lancet. 401(10385): 1189-1202.

6. Burton GJ, Jauniaux E. (2021). Placental endocrine function: From implantation to parturition. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology. 70: 1-12.

7. Figueras F, Gratacós E. (2021). Perinatal mortality in fetal growth restriction: Global perspectives. Seminars in Fetal & Neonatal Medicine. 26(4): 101-109.

8. Figueras F, Meler E, Iraola C. (2021). Neonatal morbidity in early- vs late-onset fetal growth restriction. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 224(2): 198.e1-198.e11.

9. Georgieff MK. (2022). Iron deficiency in pregnancy: Impact on placental function. American Journal of Clinical Nutrition. 115(3): 567-578.

10. Goldenberg RL, Culhane JF. (2020). Intrauterine growth restriction and perinatal mortality: Regional variations. Pediatric Research. 88(1-2): 10-17.

11. Gude NM, Roberts CT, Kalionis B, King RG. (2020). Growth and function of the normal human placenta. Placenta. 82: 1-8.

12. Handisurya A, Bancher-Todesca D, Husslein P. (2023). Hormonal assessment of placental function: Current status and future perspectives. Journal of Perinatal Medicine. 51(4): 445-456.

13. Kalousek DK, Langlois S. (2020). Estriol and human placental lactogen in fetal growth assessment. Prenatal Diagnosis. 40(8): 1023-1031.

14. Kavle JA, Stoltzfus RJ. (2020). Iron deficiency anemia in pregnancy: Effects on fetal growth. Nutrients. 12(9): 2714.

15. Khalil A, Thilaganathan B. (2023). Placental insufficiency in primigravidae of advanced maternal age: Mechanisms and outcomes. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology. 85: 1-12.

16. Kingdom JC, Walker M. (2020). The fetal medicine foundation: Fetal growth restriction. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 56(4): 476-482.

17. Lawn JE, Blencowe H, Oza S. (2021). Progress in reducing global perinatal mortality. The Lancet Global Health. 9(5): e611-e620.

18. Melamed N, Baschat A, Yogev Y. (2020). Perinatal morbidity in SGA infants: A meta-analysis. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 55(6): 730-739.

19. Miller J, Coughlin KC, Forbes K. (2022). Long-term consequences of placental insufficiency. Pediatric Research. 91(4): 789-796.

20. Miller SL, Huppi PS, Malhotra A. (2022). Antenatal diagnosis and management of the small baby. The Lancet. 399(10325): 1499-1511.

21. Мінцер ОП. (2010). Статистичні методи в клінічних дослідженнях. Київ: Видавничий дім «Медицина».

22. Savchev S, Gratacós E. (2022). Stillbirth risk in small-for-gestational-age fetuses. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 59(3): 289-296.

23. Smith R, Nicholson JM, Mesiano S. (2021). Placental hormone dynamics in fetal growth restriction. Reproductive Sciences. 28(5): 1234-1245.

24. Sotiriadis A, Hernandez-Andrade E, da Silva Costa F et al. (2023). ISUOG Practice Guidelines: Role of ultrasound in screening for and follow-up of fetal intrauterine growth restriction. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 61(5): 569-585.

25. Sotiriadis A, Makrydimas G. (2023). Advanced maternal age and placental dysfunction: A systematic review. Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 36(1): 218-226. https://doi.org/10.1080/14767058.2023.2287981; PMid:38016703

26. Poon LC, Wright D, Nicolaides KH. (2022). First-trimester prediction of adverse pregnancy outcomes in advanced maternal age. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 226(3): 396.e1-396.e15.

27. Vanky E, Stridsklev S, Carlsen SM. (2022). Placental hormones in pregnancy: Clinical implications. Trends in Endocrinology & Metabolism. 33(6): 401-413.