- Пролонгована епідуральна аналгезія як компонент лікування слабкості пологової діяльності
Пролонгована епідуральна аналгезія як компонент лікування слабкості пологової діяльності
Journal Health of Woman. 2025. 5(180): 27-30. doi: 10.15574/HW.2025.5(180).2730
Жежер А. О., Суліменко Є. М.
Національний університет охорони здоровʼя України імені П.Л. Шупика, м. Київ
Для цитування: Жежер АО, Суліменко ЄМ. (2025). Пролонгована епідуральна аналгезія як компонент лікування слабкості пологової діяльності. Український журнал Здоров'я жінки. 5(180): 5-8. doi: 10.15574/HW.2025.5(180).58.
Стаття надійшла до редакції 21.07.2025 р.; прийнята до друку 26.10.2025 р.
Ефективність лікування слабкості пологової діяльності значною мірою залежить від анестезіологічної допомоги, адже сучасна акушерська допомога передбачає обов’язкове знеболення пологів незалежно від їхнього характеру. Пошук оптимального методу знеболення залишається актуальним через ризик розвитку або посилення слабкості пологової діяльності при використанні традиційних методик епідуральної аналгезії.
Мета – підвищення ефективності анестезіологічного забезпечення жінок із наявною слабкістю пологової діяльності для успішного розродження через природні статеві шляхи.
Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів 60 пологів. Роділлі розділені на дві групи: I (основна, n=35) – відтерміноване введення місцевого анестетика (ініціацію аналгезії проводили фентанілом (50 мкг), а введення бупівакаїну (0,125-0,25%) виконували лише за вимогою через 1-1,5 год); II (контрольна, n=25) – використовували стандартну методику (одночасне введення бупівакаїну (0,125-0,25%) та фентанілу (50 мкг) для ініціації аналгезії). Оцінювали ефективність аналгезії за візуально-аналоговою шкалою, гемодинамічними показниками матері, варіантом розродження. Стан плода контролювали за допомогою кардіотокографії.
Результати. В основній групі частка фізіологічних пологів склала 69%. Використання лише опіоїду на початковому етапі пологів дозволило нівелювати прояви «симпатичного стресу» і нормалізувати функцію вегетативної нервової системи, що сприяло відновленню чутливості міометрія до окситоцину. У контрольній групі лише 18% жінок народили самостійно, тоді як 72% потребували екстреного кесаревого розтину через неефективність пологової діяльності та дистрес плода.
Висновки. Стартова опіоїдна нейроаксіальна аналгезія без місцевого анестетика є патогенетично виправданою при слабкості пологової діяльності. Вона дозволяє розірвати ланцюг «біль-стрес-гальмування окситоцину» без створення передчасного моторного блоку, що значно знижує частоту оперативного розродження.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пролонгована епідуральна аналгезія, слабкість пологової діяльності, патологічний прелімінарний період, фентаніл, бупівакаїн, вегетативна нервова система.
ЛІТЕРАТУРА
1. ACOG. (2017). Committee on practice bulletins – obstetrics. ACOG Practice bulletin No. 177: Obstetric analgesia and anesthesia. Obstet. Gynecology. 129(4): 73-89. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002018; PMid:28333819
2. American College of Obstetricians and Gynecologists. (2019). ACOG practice bulletin no. 209: Obstetric analgesia and anesthesia. Obstetrics and Gynecology. 133(3): 208-225. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003132; PMid:30801474
3. Anim-Somuah M, Smyth RM, Cyna AM, Cuthbert A. (2018). Combined spinal-epidural versus epidural analgesia in labour. Cochrane Database Syst Rev. 5(5): CD003401. https://doi.org/10.1002/14651858.CD000331.pub4; PMid:29781504 PMCid:PMC6494646
4. Bos EM, Schut ME, de Quelerij M, Kalkman CJ, Hollmann MW, Lirk P. (2018). Trends in practice and safety measures of epidural analgesia: Report of a national survey. Acta Anaesthesiologica Scandinavica. 62(10): 1466-1472. https://doi.org/10.1111/aas.13219
PMid:30066960
5. Clark V, Van de Velde M, Fernando R. (eds.). (2016). Oxford textbook of obstetric anaesthesia. Oxford UK: Oxford University press: 1072. https://doi.org/10.1093/med/9780198713333.001.0001
6. Grant GJ, Hepner D, Barss VA. (2018). Adverse effects of neuraxial analgesia and anesthesia for obstetrics. U: UpToDate, Post TW, ur. UpToDate. Waltham, MA: UpToDate: 71.
7. Hattler J, Klimek M, Rossaint R et al. (2016). The effect of combined spinal-epidural versus epidural analgesia in laboring women on nonreassuring fetal heart rate tracings: systematic review and meta-analysis. Anest. Analg. 123(4): 955-964. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000001412; PMid:27509225
8. Hawkins JL. (2020). Epidural analgesia and the progress of labour. N Engl J Med. 382(13): 1272-1273.
9. Herrera-Gómez A, García-Martínez M, Rodríguez-Almagro J et al. (2020). Relationship between Epidural Analgesia and Instrumentation or Cesarean Section: A Retrospective Observational Study. Int J Environ Res Public Health. 17(22): 8500.
10. Horvath B, Kloesel B, Todd MM, Cole DJ, Prielipp RC. (2021). The evolution, current value, and future of the American Society of Anesthesiologists Physical Status Classification System. Anesthesiology. 135: 904-919. https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000003947; PMid:34491303
11. Lawrence AJ, Khoo MY, Keohane AJ. (2021). The effect of epidural fentanyl on the progress of labour. Anaesthesia. 76(S4): 112-119.
12. NICE. (2020). Pathways Intrapartum care. URL: https://pathways.nice.org.uk/pathways/intrapartum-care.
13. Simpson KR. (2022). The neuroendocrine control of labor: The role of the Ferguson reflex and the impact of epidural analgesia. J Perinat Neonatal Nurs. 36(3): 234-242.
14. Smith A, Laflamme E, Komanecky C. (2021). Pain Management in Labor. Am Fam Physician. 103(6): 355-364.
15. Sng BL, Leong WL, Zeng Y, Siddiqui FJ, Assam PN, Lim Y et al. (2014). Early versus late initiation of epidural analgesia for labour. Cochrane Database Syst Rev. (10): CD007238. https://doi.org/10.1002/14651858.CD007238.pub2; PMid:25300169 PMCid:PMC10726979
16. Sulimenko YeM. (2023). Analgesia in childbirth – comparison and analysis of the classical technique of epidural analgesia and modified with puncture of the dura mater. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 3(95): 12-20. https://doi.org/10.15574/PP.2023.95.12
17. Ткаченко РО. (2021). Протоколи анестезіологічного забезпечення в акушерстві, гінекології та перинатології. Київ: Фенікс: 256.
18. Tsen LC, Segal S. (2019). Neuraxial techniques for labor analgesia. In: Chestnut's Obstetric Anesthesia: Principles and Practice. 6th ed. Philadelphia, PA: Elsevier: 432-478.
19. Uvnäs-Moberg K, Ekström-Bergström A, Berg M, Buckley S, Pajalic Z, Hadjigeorgiou E et al. (2021, Dec). Maternal plasma levels of oxytocin during physiological childbirth – a systematic review with expectations for trials of oxytocin and epidural analgesia. BMC Pregnancy Childbirth. 21(1): 1-15.
20. Wong CA. (2023). Epidural and spinal analgesia/anesthesia: Effects on the progress of labor and method of delivery. UpToDate [Internet].
