Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 5(180): 15-20. doi: 10.15574/HW.2025.5(180).1520
Камінський В. В.¹, Бондарук В. П.², Бевз Г. В.³, Чайка В. В.¹, Вознюк А. В.³, Боднарчук О. В.^4
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²КНП «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини», Україна
³Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
⁴КНП «Вінницька обласна лікарня імені М.І. Пирогова Вінницької обласної ради», Україна

Для цитування: Камінський ВВ, Бондарук ВП, Бевз ГВ, Чайка ВВ, Вознюк АВ, Боднарчук ОВ. (2025). Порівняння частоти рецидивів при різних хірургічних методах лікування пролапсу тазових органів. Український журнал Здоров'я жінки. 5(180): 15-20. doi: 10.15574/HW.2025.5(180).1520.
Стаття надійшла до редакції 28.06.2025 р.; прийнята до друку 30.10.2025 р.

Дотепер недостатньо даних щодо ефективності нових лапароскопічних підходів лікування генітального пролапсу порівняно з вагінальною хірургією.
Мета – визначити частоту рецидивів генітального пролапсу після різних варіантів хірургічного лікування в жінок для порівняння ефективності цих методів лікування.
Матеріали і методи. Проаналізовано частоту рецидивів генітального пролапсу в 389 жінок, з яких 239 пацієнткам виконано вагінальні операції, 150 жінкам – лапароскопічні хірургічні втручання. Види втручань: при апікальному пролапсі – вагінальна гістеректомія (ВГЕ) без сакроспінальної фіксації, ВГЕ з сакроспінальною фіксацією; при змішаному пролапсі – ВГЕ без сакроспінальної фіксації, ВГЕ із сакроспінальною фіксацією; при апікальному пролапсі – лапароскопічна гістеректомія (ГЕ) з промонтофіксацією, з білатеральним підвішуванням, з пектопексією; при змішаному пролапсі – лапароскопічна ГЕ з промонтофіксацією, з пектопексією, яка доповнена кольпорафією з леваторопластикою. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21».
Результати. Лапароскопічні хірургічні втручання для корегування генітального пролапсу знижують ризик рецидиву з 34,7% до 18,7% порівняно з вагінальними операціями. Незалежно від виду генітального пролапсу необхідним є доповнення ВГЕ сакроспінальною фіксацією, що дає змогу зменшити частоту рецидивів, як при апікальному пролапсі (на 23,3%), так і при змішаному (на 24,1%). Частота рецидивів пролапсу не залежить від вибору первинної лапароскопічної процедури в пацієнток з апікальним пролапсом, але у випадках змішаного пролапсу лапароскопічна ГЕ з промонтофіксацією допомагає знизити частоту рецидивів на 23,4%.
1.Отримані дані вказують на вищу ефективність різних варіантів лапароскопічних хірургічних втручань при генітальному пролапсі в жінок, про що свідчить зниження ризику рецидивів захворювання в 1,9 разу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: генітальний пролапс, вагінальна хірургія, лапароскопія, тазова хірургія, рецидив.

ЛІТЕРАТУРА

1. Andebrhan SB, Caron AT, Szlachta-McGinn A, Parameshwar PS, Jackson NJ, Rosenman AE et al. (2023). Pelvic organ prolapse recurrence after pregnancy following uterine-sparing prolapse repair: a systematic review and meta-analysis. Int Urogynecol J. 34(2): 345-356. https://doi.org/10.1007/s00192-022-05306-2; PMid:35920935

2. Azadi A, Ulibarri H, Arroyo A, Gonzalez Herrera D, Hamilton B et al. (2025). Meta-Analysis of Laparoscopic Versus Vaginal Uterosacral Ligament Suspension. J Minim Invasive Gynecol. 32(10): 877-888. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2025.07.001; PMid:40617284

3. Barcz EM. (2023). Pelvic organ prolapse surgery. What techniques should be used? Ginekol Pol. 94(10): 771-772. https://doi.org/10.5603/gpl.97743; PMid:37934878

4. Boyles SH, Weber AM, Meyn L. (2003). Procedures for pelvic organ prolapse in the United States, 1979-1997. Am J Obstet Gynecol. 188(1): 108-15. https://doi.org/10.1067/mob.2003.101; PMid:12548203

5. Carroll L, Sullivan CO, Doody C, Perrotta C, Fullen BM. (2023). Pelvic organ prolapse: Women's experiences of Accessing Care & Recommendations for improvement. BMC Womens Health. 23(1): 672. https://doi.org/10.1186/s12905-023-02832-z; PMid:38114966 PMCid:PMC10729347

6. Chan CYW, Fernandes RA, Yao HH, O'Connell HE, Tse V, Gani J. (2023). A systematic review of the surgical management of apical pelvic organ prolapse. Int Urogynecol J. 34(4): 825-841. https://doi.org/10.1007/s00192-022-05408-x; PMid:36462058

7. Collins S, Lewicky-Gaupp C. (2022). Pelvic Organ Prolapse. Gastroenterol Clin North Am. 51(1): 177-193. https://doi.org/10.1016/j.gtc.2021.10.011; PMid:35135661

8. Dietz HP, Chavez-Coloma L, Friedman T, Turel F. (2022). Pelvic organ prolapse in nulliparae. Aust N Z J Obstet Gynaecol. 62(3): 420-425. https://doi.org/10.1111/ajo.13481; PMid:35048356 PMCid:PMC9305753

9. Hendrix SL, Clark A, Nygaard I, Aragaki A, Barnabei V, McTiernan A. (2002). Pelvic organ prolapse in the Women's Health Initiative: gravity and gravidity. Am J Obstet Gynecol. 186(6): 1160-6. https://doi.org/10.1067/mob.2002.123819; PMid:12066091 PMCid:PMC8782331

10. Jones KA, Shepherd JP, Oliphant SS, Wang L, Bunker CH, Lowder JL. (2010). Trends in inpatient prolapse procedures in the United States, 1979-2006. Am J Obstet Gynecol. 202(5): 501.e1-7. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2010.01.017; PMid:20223444 PMCid:PMC3097054

11. Kuittinen T, Tulokas S, Rahkola-Soisalo P, Brummer T, Jalkanen J, Tomas E et al. (2023). Pelvic organ prolapse after hysterectomy: A 10-year national follow-up study. Acta Obstet Gynecol Scand. 102(5) :556-566. https://doi.org/10.1111/aogs.14542; PMid:37014706 PMCid:PMC10072247

12. Li YT, Chang CP, Wang PH. (2023). Pelvic organ prolapse: Minimally invasive approach. J Chin Med Assoc. 86(8): 715-716. https://doi.org/10.1097/JCMA.0000000000000948; PMid:37308454 PMCid:PMC12755519

13. McLeod LJ, Lee PE. (2023). Pelvic organ prolapse. CMAJ. 195(30): E1013. https://doi.org/10.1503/cmaj.230089; PMid:37553149 PMCid:PMC10446149

14. Nygaard I, Barber MD, Burgio KL, Kenton K, Meikle S, Schaffer J et al. (2008). Prevalence of symptomatic pelvic floor disorders in US women. JAMA. 300(11): 1311-6. https://doi.org/10.1001/jama.300.11.1311; PMid:18799443 PMCid:PMC2918416

15. Pizzoferrato AC, Thuillier C, Vénara A, Bornsztein N, Bouquet S, Cayrac M et al. (2023). Management of female pelvic organ prolapse-Summary of the 2021 HAS guidelines. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 52(3): 102535. doi: 10.1016/j.jogoh.2023.102535.https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2023.102535; PMid:36657614

16. Rappa C, Saccone G. (2016). Recurrence of vaginal prolapse after total vaginal hysterectomy with concurrent vaginal uterosacral ligament suspension: comparison between normal-weight and overweight women. Am J Obstet Gynecol. 215(5): 601.e1-601.e4. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.06.022; PMid:27342042

17. Roos EJ, Schuit E. (2021). Timing of recurrence after surgery in pelvic organ prolapse. Int Urogynecol J. 32(8): 2169-2176. https://doi.org/10.1007/s00192-021-04754-6; PMid:33730233

18. Rortveit G, Brown JS, Thom DH, Van Den Eeden SK, Creasman JM, Subak LL. (2007). Symptomatic pelvic organ prolapse: prevalence and risk factors in a population-based, racially diverse cohort. Obstet Gynecol. 109(6): 1396-403. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000263469.68106.90; PMid:17540813

19. Swift S, Woodman P, O'Boyle A, Kahn M, Valley M, Bland D et al. (2005). Pelvic Organ Support Study (POSST): the distribution, clinical definition, and epidemiologic condition of pelvic organ support defects. Am J Obstet Gynecol. 192(3): 795-806. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.10.602; PMid:15746674

20. Swift SE. (2000). The distribution of pelvic organ support in a population of female subjects seen for routine gynecologic health care. Am J Obstet Gynecol. 183(2): 277-85. https://doi.org/10.1067/mob.2000.107583; PMid:10942459

21. Tegerstedt G, Maehle-Schmidt M, Nyrén O, Hammarström M. (2005). Prevalence of symptomatic pelvic organ prolapse in a Swedish population. Int Urogynecol J Pelvic Floor Dysfunct. 16(6): 497-503. https://doi.org/10.1007/s00192-005-1326-1; PMid:15986100

22. Tunn R, Baessler K, Knüpfer S, Hampel C. (2023). Urinary Incontinence and Pelvic Organ Prolapse in Women. Dtsch Arztebl Int. 120(5): 71-80. https://doi.org/10.3238/arztebl.m2022.0406

23. Wu JM, Matthews CA, Conover MM, Pate V, Funk MJ. (2014). Lifetime risk of surgery for pelvic organ prolapse or urinary incontinence. Int Urogynecol J. 25(11): 1559-1566.

24. Жук СІ, Будченко ЄА. (2018). Профілактика генітального пролапсу у жінок у пізній післяпологовий період. Здоровье женщины. 3 (129): 31-33. https://doi.org/10.15574/HW.2018.129.31