Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).8(152): 120-125. doi: 10.15574/SP.2025.8(152).120125
Волянська Л. А.¹, Боярчук О. Р.¹, Бурбела Е. І.¹, Чубата О. Б.², Мудрик У. М.^1
1Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна
²КНП «Тернопільська обласна дитяча лікарня» Тернопільської обласної ради, Україна

Для цитування: Волянська ЛА, Боярчук ОР, Бурбела ЕІ, Чубата ОБ, Мудрик УМ. (2025). Клінічний випадок рецидивного холодового акрального ураження стоп у дитини: діагностичні виклики. Сучасна педіатрія. Україна. 8(152): 120-125. doi: 10.15574/SP.2025.8(152).120125.
Стаття надійшла до редакції 09.06.2025 р., прийнята до друку 15.12.2025 р.

Прояви транзиторного вазоспазму периферичних артерій і артеріол є нечастим явищем у педіатричному віці, що завжди спонукає до поглибленого обстеження через необхідність диференціювання причин його походження і природи (первинна чи вторинна).

Мета – підвищити обізнаність лікарів щодо феномену Рейно, клінічних особливостей його перебігу в дитячому віці, диференціювання природи виникнення, можливостей лікування та профілактики на основі аналізу спостереження клінічного випадку.

Описано клінічний випадок лонгітудного спостереження пацієнта протягом чотирьох років із синдромом Рейно. Наведено перебіг епізодично рецидивної акропатії (три епізоди протягом чотирьох років спостереження) з ураженням шкіри і дрібних судин нижніх кінцівок у дитини молодшого шкільного віку, асоційованих із зимовим сезоном, із переважним ураженням пальців стоп у вигляді побіління, болючості, появи папул, геморагічних елементів та епідермолізу. Відсутність системних порушень і мінімальні зміни в лабораторних показниках обґрунтовують важливість динамічного клінічного спостереження за дітьми з рецидивними акроішемічними проявами та ілюструють потребу в міждисциплінарному підході (ревматолог, дерматолог, імунолог, судинний хірург), особливо в разі прогресування симптомів, появи болючих елементів, некрозу або геморагічних змін. Верифікування клінічного діагнозу залишається перспективою за умови моніторингу автоантитіл, оцінювання капіляроскопії, обстеження на генетичні автозапальні синдроми та ефективності емпіричного лікування.

Цей клінічний випадок засвідчує необхідність формування настороженості щодо системних автоімунних захворювань у педіатрів первинної ланки та лікарів сімейної медицини, особливо при повторюваних і сезонно асоційованих ураженнях шкіри й судин.

Спостереження виконано з дотриманням принципів Гельсінської декларації. На оприлюднення його результатів отримано письмову згоду матері пацієнта.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Ключові слова: хвороба Рейно, синдром Рейно, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Boyarchuk O, Kuka A, Yuryk I. (2022). Clinical and autoantibody phenotypes of juvenile dermatomyositis. Reumatologia. 60(4): 281-291. https://doi.org/10.5114/reum.2022.119045; PMid:36186835 PMCid:PMC9494788

2. Boyarchuk O, Volianska L. (2023). Autoimmunity and long COVID in children. Reumatologia. 61(6): 492-501. https://doi.org/10.5114/reum/176464; PMid:38322108 PMCid:PMC10839920

3. Di Donato S, Huang S, Pauling JD et al. (2024, Oct). Clinically relevant differences betwee nprimary Raynaud's phenomenon and secondary to connective tissue disease. Semin Arthrit is Rheum. 68: 152521. Epub 2024 Jul 18. https://doi.org/10.1016/j.semarthrit.2024.152521; PMid:39089171

4. Goldman RD. (2019, Apr). Raynaud phenomenonin children. Can Fam Physician. 65(4): 264-265. PMID: 30979757; PMCID: PMC6467660.

5. Herrick AL. (2019, Jun). Raynaud's phenomenon. J Scleroderma Relat Disord. 4(2): 89-101. https://doi.org/10.1177/2397198319826467; PMid:35382391 PMCid:PMC8922643

6. Nawaz I, Nawaz Y, Nawaz E, Manan MR, Mahmood A. (2022, Jan 28). Raynaud's Phenomenon: Reviewing the Pathophysiology and Management Strategies. Cureus. 14(1): e21681. PMID: 35242466; PMCID: PMC8884459. https://doi.org/10.7759/cureus.21681

7. Rigante D, Fastiggi M, Ricci F et al. (2017, May). Handy Hints About Raynaud's Phenomenonin Children: A Critical Review. Pediatr Dermatol. 34(3): 235-239. https://doi.org/10.1111/pde.13129; PMid:28523890

8. Temprano KK. (2016, Mar-Apr). A Review of Raynaud's Disease. Mo Med. 113(2): 123-6. PMID: 27311222; PMCID: PMC6139949.

9. Tervi A, Ramste M, Abner E et al. (2024, Sep 11). Genetic and functional analysis of Raynaud's syndrome implicates loci in vasculature and immunity. Cell Genom. 4(9): 100630. Epub 2024 Aug 13. https://doi.org/10.1016/j.xgen.2024.100630; PMid:39142284 PMCid:PMC11480858

10. Ture HY, Lee NY, Kim NR, Nam EJ. (2024, Jul 23). Raynaud's Phenomenon: A Current Update on Pathogenesis, Diagnostic Workup, and Treatment. Vasc Specialist Int. 40: 26. https://doi.org/10.5758/vsi.240047; PMid:39040029 PMCid:PMC11266082