Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).8(152): 70-78. doi: 10.15574/SP.2025.8(152).7078
Волянська Л. А., Боярчук О. Р., Мудрик У. М., Бурбела Е. І., Перестюк В. О., Косовська Т. М., Щербатюк Н. Ю.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна

Для цитування: Волянська ЛА, Боярчук ОР, Мудрик УМ, Бурбела ЕІ, Перестюк ВО, Косовська ТМ, Щербатюк НЮ. (2025). Сучасні інфекційні та імунозалежні причини гострого енцефаліту у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 8(152): 70-78. doi: 10.15574/SP.2025.8(152).7078.
Стаття надійшла до редакції 07.10.2025 р., прийнята до друку 15.12.2025 р.

Незважаючи на наявність діагностичних критеріїв гострого енцефаліту, встановлення його етіології залишається складним завданням, оскільки клінічні прояви різних варіантів значною мірою перетинаються. Останні епідеміологічні зміни, зокрема поява SARS-CoV-2 та зростання частоти діагностованих автоімунних енцефалітів, додатково розширили спектр потенційних тригерів у дитячій популяції.
Мета – узагальнити сучасні дані щодо етіологічної структури гострого енцефаліту в дітей та проаналізувати внесок інфекційних, автоімунних і постінфекційних чинників за останнє десятиліття.
Проведено структурований огляд літератури за період 2015-2025 років із фокусом на епідеміології, спектрі збудників, діагностичних підходах та потенціалі сучасних молекулярних технологій для визначення етіології. Попри застосування комплексного діагностичного алгоритму, етіологічний чинник вдається встановити лише у близько половини випадків дитячого енцефаліту. Провідну роль продовжують відігравати вірусні збудники, насамперед вірус простого герпесу 1-го типу, ентеровіруси, вірус герпесу людини 6-го типу, вірус грипу, а також нові інфекції, зокрема SARS-CoV-2. Разом із тим автоімунні енцефаліти, асоційовані з анти-N-метил-D-аспартат рецептор, антитілами до мієліновий олігодендроцитарний глікопротеїн та аквапорин-4-імуноглобулін G, дедалі частіше визнаються причиною значної частки раніше нез’ясованих випадків. Запровадження новітніх методів, зокрема метагеномного секвенування нового покоління, фагового імунопреципітаційного секвенування (PhIP-Seq) та швидких мультиплексних ПЛР-панелей, істотно підвищує частку етіологічно підтверджених діагнозів. Зростання кількості випадків коінфекцій та післявірусної імунної дисрегуляції підкреслює необхідність паралельного розгляду як інфекційних, так і імунозалежних причин у кожної дитини з гострим енцефалітом.
Висновки. Етіологічний ландшафт гострого енцефаліту в дітей є динамічним і продовжує змінюватися під впливом появи нових патогенів та розширення діагностичних можливостей. Інтеграція сучасних молекулярних технологій із стандартизованою клінічною та імунологічною оцінкою є ключем до збільшення частки етіологічно верифікованих випадків. Розробка та впровадження уніфікованого покрокового алгоритму діагностики дає змогу забезпечити раннє встановлення причини захворювання, своєчасне призначення цільової терапії та покращення прогнозу для пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гострий енцефаліт, етіологія, діти, SARS-CoV-2.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abe Y, Ohno T, Matsumoto H et al. (2021). HPeV3-associated acute encephalitis/encephalopathy among Japanese infants. Brain Dev. 43(4): 528-537. https://doi.org/10.1016/j.braindev.2020.12.010; PMid:33423809

2. Benninger F, Steiner I. (2021). Non-infectious mechanisms of neurological damage due to infection. J Neurol Sci. 431: 120057. https://doi.org/10.1016/j.jns.2021.120057; PMid:34800841

3. Biyani AM, Sharath V, Varma TS. (2024). Effect of Pediatric Rehabilitation on Children With Viral Encephalitis: A CaseReport. Cureus. 16(3): e57239. https://doi.org/10.7759/cureus.57239

4. Boyarchuk O, Perestiuk V, Kosovska T et al. (2024). Coagulation profile in hospitalized children with COVID-19: pediatric age dependency and its impact on long COVID development. Front Immunol. 15: 1363410. https://doi.org/10.3389/fimmu.2024.1363410; PMid:38510249 PMCid:PMC10950941

5. Boyarchuk O, Volianska L. (2023). Autoimmunity and long COVID in children. Reumatologia. 61(6): 492-501. https://doi.org/10.5114/reum/176464; PMid:38322108 PMCid:PMC10839920

6. Boyarchuk O, Mudryk U, Volyanska L. (2021). Hyperkalemia in newborn: case report. Pharmacologyonline, archives. 2: 73-79.

7. Cheng H, Chen D, Peng X et al. (2020). Clinical characteristics of Epstein-Barr virus infection in the pediatric nervous system. BMC Infect Dis. 20(1): 886. https://doi.org/10.1186/s12879-020-05623-1; PMid:33238935 PMCid:PMC7691062

8. Cleaver J, Jeffery K, Klenerman P et al. (2024). Lim M, Handunnetthi L, Irani SR, Handel A. The immunobiology of herpes simplex virus encephalitis and post-viral autoimmunity. Brain. 147(4): 1130-1148. https://doi.org/10.1093/brain/awad419; PMid:38092513 PMCid:PMC10994539

9. Dale RC, Mohammad SS. (2024). Movement disorders associated with pediatric encephalitis. Handbook of Clin Neurol. 200: 229-238. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-823912-4.00018-9

10. Dehghan A, Saleh R, Rahimi H et al. (2023). Acute neurological symptoms in multisystem inflammatory syndrome in children: A case series. Heliyon. 9(8): e18566. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e18566; PMid:37576195 PMCid:PMC10412987

11. Dwibedi B, Satapathy AK, Jain A et al. (2024). Prevalence and clinical come of autoimmune encephalitis versus viral encephalitis in children with acute encephalitis syndrome: A prospective observational study. Indian J MedRes. 160(2): 217-225. https://doi.org/10.25259/ijmr_2332_23; PMid:39513204 PMCid:PMC11544577

12. Gonzalez G, Carr MJ, Kobayashi M et al. (2019). Enterovirus-Associated Hand-Foot and Mouth Disease and Neurological Complications in Japan and the Rest of the World. Int J Mol Sci. 20(20): 5201. https://doi.org/10.3390/ijms20205201; PMid:31635198 PMCid:PMC6834195

13. Guo Y, Jiang L. (2019). Cytomegalovirus encephalitis in immunocompetent infants: A 15-year retrospective study at a single center. Int J Infect Dis. 82: 106-110. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2019.02.045; PMid:30844517

14. Hansen MA, Hasbun R. (2022). US Hospitalizations and 60-Day Readmission Rates Associated With Herpes Simplex Virus Encephalitis: Analysis of All Cause Readmissions and Encephalopathy Associated Readmissions. Clin Infect Dis. 74(7): 1174-1182. https://doi.org/10.1093/cid/ciab613; PMid:34240104 PMCid:PMC9633713

15. Han SJ, Chen SH, Dai BW et al. (2024). Epidemiological characteristic of viral encephalitis in children and adolescents in Henan Province, 2012-2023. Zhonghua Liu Xing Bing Xue Za Zhi. 45(6): 852-856.

16. Huang S, Chen J, Li F et al. (2025). Clinical characteristics and outcomes of COVID-19-Associated acute encephalopathy in pediatric patients during the Omicron wave in beijing: a single-center prospective study. BMC Pediatr. 25(1): 688. https://doi.org/10.1186/s12887-025-05970-5; PMid:40993593 PMCid:PMC12462391

17. Huang CW, Lin JJ, Kuo CY et al. (2023). Risk factors of Omicron variant associated acute encephalitis/encephalopathy in children. J Microbiol Immunol Infect. 56(6): 1169-1177. https://doi.org/10.1016/j.jmii.2023.08.010; PMid:37709632

18. Islam KA, Akhter S, Podder KM. (2022, Oct). Encephalitis in Children: Viruses and Beyond. Mymensingh Med J. 31(4): 1212-1221. PMID: 36189575.

19. Jindal N, Mishra BB, Kanak KR et al. (2025). A comparative analysis of Japanese Encephalitis Virus (JEV) in Asia: patterns of transmission, clinical diagnosis, and control strategies, Clinical Microbiology Newsletter. 53: 14-19. https://doi.org/10.1016/j.clinmicnews.2025.09.004

20. Kalita D, Debbarma BG. (2025). Clinical and Etiological Profile of Acute Encephalitis Syndrome among Pediatric Age Group in a Tertiary Care Centre- An observational study. European Journal of Cardiovascular Medicine. 15(1): 324-329.

21. Ketelaar M, Bogossian A, Saini M et al. (2017). Assessment of the family environment in pediatric neurodisability: a state-of-the-artreview. Dev Med Child Neurol. 59(3): 259-269. https://doi.org/10.1111/dmcn.13287; PMid:27696390

22. Khalili M, Rahimi Hajiabadi H, Akbari M et al. (2022). Viral aetiology of acute central nervous system infections in children, Iran. J Med Microbiol. 71(10). https://doi.org/10.1099/jmm.0.001602

23. Korgenski EK, Blaschke AJ, Holmberg KM et al. (2018). Retrospective Evaluation of Infants Aged 1 to 60 Days with Residual Cerebrospinal Fluid (CSF) Tested Using the FilmArray Meningitis/Encephalitis (ME) Panel. J. Clin. Microbiol. 56(7): e00277-18. https://doi.org/10.1128/JCM.00277-18; PMid:29669791 PMCid:PMC6018345

24. Krawczuk K, Czupryna P, Pancewicz S et al. (2020). Comparison of tick-borne encephalitis between children and adults-analysis of 669 patients. J Neurovirol. 26(4): 565-571. https://doi.org/10.1007/s13365-020-00856-x; PMid:32524423 PMCid:PMC7438291

25. Kumar G, Sharma V, Kumar A. (2022). Clinical Profile of Pediatric Neurology Disorders: A Study From a Semi-Urban Medical College in Northwestern India. Cureus. 16; 14(10): e30359. https://doi.org/10.7759/cureus.30359

26. Lemmon ME, Barks MC, Bernstein S et al. (2022). Prognostic Discussion for Infants with Neurologic Conditions: Qualitative Analysis of Family Conferences. Ann Neurol. 92(4): 699-709. https://doi.org/10.1002/ana.26457; PMid:35866708 PMCid:PMC9600061

27. Leruez-Ville M, Chatzakis C, Lilleri D et al. (2024). Consensus recommendation for prenatal, neonatal and postnatal management of congenital cytomegalovirus infection from the European congenital infection initiative (ECCI). Lancet Reg Health Eur. 40: 100892. https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2024.100892; PMid:38590940 PMCid:PMC10999471

28. Levesque ZA, Walsh MG, Webb CE et al. (2024). A scoping review of evidence of naturally occurring Japanese encephalitis infection in vertebrate animals other than humans, ardeid birds and pigs. PLoS Negl Trop Dis. 18(10): e0012510. https://doi.org/10.1371/journal.pntd.0012510; PMid:39365832 PMCid:PMC11482687

29. Lindan CE, Mankad K, Ram D et at. (2021). Neuroimaging manifestations in children with SARS-CoV-2 infection: a multinational, multicentre collaborative study. Lancet Child Adolesc Health. 5(3): 167-177.

30. Lin X, Wang Y, Li X et al. (2023). Acute necrotizing encephalopathy in children with COVID-19: a retrospective study of 12 cases. Front Neurol. 14: 1184864. https://doi.org/10.3389/fneur.2023.1184864; PMid:37602239 PMCid:PMC10433176

31. Li Q, Wang R, Xu H et al. (2023). Epidemiology and Disease Burden of Hospitalized Children With Viral Central Nervous System Infections in China, 2016 to 2020. Pediatr Neurol. 138: 38-44. https://doi.org/10.1016/j.pediatrneurol.2022.09.003; PMid:36356470

32. Liu JJ, Teng LP, Hua CZ et al. (2022). Etiological Analysis of Viral Encephalitis in Children in Zhejiang Province from 2018 to 2019. Diagnostics (Basel). 12(8): 1964. https://doi.org/10.3390/diagnostics12081964; PMid:36010314 PMCid:PMC9407060

33. Mangat R, Louie T. (2023). Arbovirus Encephalitides. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan-. PMID: 32809701.

34. Mansfield KL, Parekh I, Rasmussen TB et.al. (2025). European Preparedness for Japanese Encephalitis Virus Through Alignment of Animal Health Laboratory Diagnosis. Transbound Emerg Dis. 2025: 5516160. https://doi.org/10.1155/tbed/5516160; PMid:40529624 PMCid:PMC12173556

35. Marvik Å, Ravn LM, Randby H et al. (2023). Tick-borne encephalitis in children. Tidsskr Nor Laegeforen. 143(14). https://doi.org/10.4045/tidsskr.23.0222

36. Messacar K, Fischer M, Dominguez SR et al. (2018). Encephalitis in US Children. Infect Dis Clin North Am. 32(1): 145-162. https://doi.org/10.1016/j.idc.2017.10.007; PMid:29224854 PMCid:PMC5801071

37. Page MJ, McKenzie JE, Bossuyt PM et al. (2021). The PRISMA 2020 statement: an updated guideline for reporting systematic reviews. BMJ. 372: n71. https://doi.org/10.1136/bmj.n71; PMid:33782057 PMCid:PMC8005924

38. Park J-Y, Lee H-M. (2025). Managing Japanese Encephalitis Virus as a Veterinary Infectious Disease Through Animal Surveillance and One Health Control Strategies. Life. 15: 1260. https://doi.org/10.3390/life15081260; PMid:40868908 PMCid:PMC12387159

39. Perestiuk V, Kosovska T, Volianska L et al. (2025). Prevalence and duration of clinical symptoms of pediatric long COVID: findings from a one-year prospective study. Front Pediatr. 13: 1645228. https://doi.org/10.3389/fped.2025.1645228; PMid:41059474 PMCid:PMC12499359

40. Quade A, Rostasy K, Wickström R et al. (2023). Autoimmune Encephalitis with Autoantibodies to NMDAR1 following Herpes Encephalitis in Children and Adolescents. Neuropediatrics. 54(1): 14-19. https://doi.org/10.1055/s-0042-1757706; PMid:36543183

41. Rozenberg F. (2020). Herpes simplex virus and central nervous system infections: encephalitis, meningitis, myelitis. Virologie (Montrouge). 24(5): 283-294. https://doi.org/10.1684/vir.2020.0862; PMid:33111702

42. Safavi M, Taghipour S, Vasei M. (2022). Evaluation of human bocavirus as well as other well-known viral etiologic agents by PCR in the cerebrospinal fluid of children with clinical impression of viral meningoencephalitis referred to the Children's Medical Center in Tehran, Iran, from 2019 to 2020. J MedVirol. 94(10): 4944-4949. https://doi.org/10.1002/jmv.27930; PMid:35689362

43. Sakuma H, Takanashi JI, Muramatsu K et al. (2023). Japanese Pediatric Neuro-COVID-19 Study Group. Severe pediatric acute encephalopathy syndromes related to SARS-CoV-2. Front Neurosci. 17: 1085082. https://doi.org/10.3389/fnins.2023.1085082; PMid:36922927 PMCid:PMC10008884

44. Sharma KB, Vrati S, Kalia M. (2021). Pathobiology of Japanese encephalitis virus infection. Mol Aspects Med. 81: 100994. https://doi.org/10.1016/j.mam.2021.100994; PMid:34274157

45. Sharma P, Parmar K, Datta A et al. (2025). Recent progress and challenges of acute encephalitis syndrome: an update on pathogenesis and interventional approaches. Brain Disorders. 19: 100267. https://doi.org/10.1016/j.dscb.2025.100267

46. Sun Z, Shi C, Jin L. (2024). Mechanisms by Which SARS-CoV-2 Invades and Damages the Central Nervous System: Apart from the Immune Response and Inflammatory Storm, What Else Do We Know? Viruses. 16(5): 663. https://doi.org/10.3390/v16050663; PMid:38793545 PMCid:PMC11125732

47. Takanashi J-I. (2025). Acute Encephalopathy in Childhood Associated With COVID-19, Journal of Tokyo Women's Medical University. 95(4): 103-108.

48. Valle DAD, Santos MLSF, Giamberardino HIG. (2020). Acute Childhood Viral Encephalitis in Southern Brazil. Pediatr Infect Dis J. 39(10): 894-898. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000002709; PMid:32936599

49. Vannice KS, Hills SL, Schwartz LM et al. (2021). Japanese encephalitis vaccination experts panel. The future of Japanese encephalitis vaccination: expert recommendations for achieving and maintaining optimal JE control. NPJ Vaccines. 6(1): 82. https://doi.org/10.1038/s41541-021-00338-z; PMid:34131150 PMCid:PMC8206071

50. Vaysman T, Melkonyan A, Liu A. (2020). New onset of Bell's palsy in a patient with West Nile Encephalitis. Clin Case Rep. 8(10): 1895-1899. https://doi.org/10.1002/ccr3.3009; PMid:33088514 PMCid:PMC7562893

51. Venkatesan A, Michael BD, Probasco JC. et al. (2019). Acute encephalitis in immunocompetent adults. Lancet. 393(10172): 702-716. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32526-1; PMid:30782344

52. Venkatesan A, Tunkel AR, Bloch KC et al. (2013). International Encephalitis Consortium. Case definitions, diagnostic algorithms, and priorities in encephalitis: consensus statement of the international encephalitis consortium. Clin Infect Dis. 57(8): 1114-1128.

53. Vikse R, Paulsen KM, Edgar KS et al. (2020). Geographical distribution and prevalence of tick-borne encephalitis virus in questing Ixodes ricinus ticks and phylogeographic structure of the Ixodes ricinus vector in Norway. Zoonoses Public Health. 67(4): 370-381. https://doi.org/10.1111/zph.12696; PMid:32112526

54. Volianska LA, Burbela EI, Bugel LV et al. (2024). Acute necrotizing encephalitis caused by a viral duet. Modern Pediatrics. Ukraine. 4(140): 126-130. https://doi.org/10.15574/SP.2024.140.126

55. Wan Natrah WY, Lili HY, Maryam MZ. (2022). Child with cytomegalovirus associated acute demyelinating encephalomyelitis: a case report. Bangladesh Journal of Medical Science. 21(3): 749-753. https://doi.org/10.3329/bjms.v21i3.59594

56. Yang M, Yi L, Jia F et al. (2024). Characteristics and outcome of influenza-associated encephalopathy/encephalitis among children in China. Clinics (Sao Paulo). 79: 100475. https://doi.org/10.1016/j.clinsp.2024.100475; PMid:39096859 PMCid:PMC11345302

57. Zhao C, Wang Yu, Hou J et al. (2025). Mortality and Neurological Sequelae Among Children with COVID-19-associated Encephalopathy/encephalitis: A Multi-center, Retrospective Cohort Study with Long-term Follow-up. Pediatric Neurology. URL: https://www.pedneur.com/article/S0887-8994(25)00325-X/abstract. https://doi.org/10.1016/j.pediatrneurol.2025.10.024