Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 4(179): 49-54. doi: 10.15574/HW.2025.4(179).4954
Адоніна І. О.
Одеський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Адоніна ІО. (2025). Вагітність на тлі метаболічного синдрому: ризики і наслідки. Український журнал Здоров'я жінки. 4(179): 49-54. doi: 10.15574/HW.2025.4(179).4954.
Стаття надійшла до редакції 26.06.2025 р.; прийнята до друку 26.09.2025 р.

Мета – оцінити вплив метаболічного синдрому (МС) на перебіг вагітності та перинатальні результати.
Матеріали і методи. Упродовж 2021-2024 рр. проведено клінічне дослідження за участю 120 вагітних із МС, яких методом рандомізації поділено на дві групи: основну (n=60), у якій на прегравідарному етапі застосовували нутриціологічне корегування з використанням симбіотиків (Lactobacillus rhamnosus GG з пребіотичними волокнами), і групу порівняння (n=60), в якій проводили лише стандартне ведення вагітності. Контрольну групу становили 30 вагітних із нормальною масою тіла і фізіологічним перебігом вагітності. Обстеження з додатковим визначенням рівня лептину методом імуноферментного аналізу та ультразвуковим моніторингом розвитку плода. Первинними кінцевими точками були частота перинатальних ускладнень, випадки затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) і тривалість перебування в стаціонарі.
Результати. Встановлено, що вагітні з МС характеризувалися значно вищою частотою гіперпластичних процесів ендометрія (51,7% проти 16,7% у контрольній групі), артеріальної гіпертензії (48,3% проти 13,3%), дисліпідемії та шкідливих звичок. Частота ЗВУР у цій когорті становила 40,0%, тоді як у контрольній групі – лише 13,3%. Виявлено кореляційні зв’язки між рівнем лептину, дисліпідемією та плацентарною дисфункцією. В основній групі зафіксовано зниження частоти прееклампсії, аномалій пологової діяльності та оперативних розроджень. Водночас новонароджені від матерів із МС мали нижчі масо-ростові показники та оцінку за шкалою Апгар.
Висновки. МС у вагітних є незалежним предиктором несприятливих акушерських і перинатальних результатів, зокрема, значно підвищує ризик ЗВУР і плацентарної дисфункції. Гіперлептинемія і дисліпідемія визначені як ключові патогенетичні чинники, що асоціюються з ускладненнями гестації. Застосування симбіотиків на прегравідарному та інтрагравідарному етапах показує ефективність у зменшенні частоти прееклампсії та порушень пологової діяльності, що обґрунтовує доцільність впровадження мікробіомно-орієнтованих профілактичних стратегій ведення жінок із МС.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено комітетом із біоетики зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: метаболічний синдром, ускладнення вагітності, затримка внутрішньоутробного розвитку, плацентарна дисфункція, мікробіомна терапія.

ЛІТЕРАТУРА

1. American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG). (2020). Management of stillbirth. URL: https://www.acog.org/clinical/clinical-guidance/obstetric-care-consensus/articles/2020/03/management-of-stillbirth.

2. AWMF. (2022). S3-Leitlinie Fetale Überwachung in der Schwangerschaft (Indikation und Methodik zur fetalen Zustandsdiagnostik im low-risk Kollektiv). URL: https://register.awmf.org/de/leitlinien/detail/015-089.

3. Бабієнко ВВ, Мокієнко АВ, Левковська ВЮ. (2022). Біостатистика. Навчально-методичний посібник. Одеса: Прес-кур’єр: 180.

4. Bae JH, Jung YM, Lee J, Shivakumar M, Park CW, Park JS et al. (2023). Future risk of metabolic syndrome after recurrent pregnancy loss: A cohort study using UK Biobank. Fertility and Sterility. 120(6): 1227-1233. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2023.09.012; PMid:38008468

5. МОЗ України. (2022). Кесарів розтин. Клінічний протокол. URL: https://www.dec.gov.ua/mtd/kesariv-roztyn/.

6. Ehrenthal DB, McNeil RB, Crenshaw EG, Bairey Merz CN, Grobman WA, Parker CB et al. (2023). Adverse pregnancy outcomes and future metabolic syndrome. Journal of Women's Health. 32(9): 932-941. https://doi.org/10.1089/jwh.2023.0026; PMid:37262199 PMCid:PMC10510681

7. Hilali NG, Sak S, Incebiyik A, Uyanikoglu H, Sak ME et al. (2020). Recurrent pregnancy loss and metabolic syndrome. Ginekologia Polska. 91(6): 320-323. https://doi.org/10.5603/GP.a2020.0063; PMid:32627153

8. Kang S, Han K, Jung J, Eun Y, Kim IY, Koh E-M et al. (2023). Women with metabolic syndrome and unhealthy lifestyle factors are at a higher risk for hyperuricemia. Journal of Clinical Medicine. 12(22): 7159. https://doi.org/10.3390/jcm12227159; PMid:38002772 PMCid:PMC10671870

9. МОЗ України. (2022). Стандарти медичної допомоги «Нормальна вагітність». Наказ МОЗ України від 9.01.2022 №1437. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/2022_1437_smd_nv.pdf.

10. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). (2021). Antenatal care. URL: https://www.nice.org.uk/guidance/ng201.

11. Prema. (n.d.). Description of the product Prema (Probiotic). URL: https://tabletki.ua/Према/1008486/#productCardDescription.

12. Wormer KC, Bauer A, Williford AE. (2023). Bishop score. In StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29261961/.

13. Запорожан ВМ, Аряєв МЛ. (2013). Біоетика та біобезпека. К.: Здоров'я: 456.