Paediatric Surgery (Ukraine). 2025. 3(88): 47-56. doi: 10.15574/PS.2025.3(88).4756
Диба М. Б.¹, Березенко В. С.^1,2, Задорожна Т. Д.^1
1ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Диба МБ, Березенко ВС, Задорожна ТД. (2025). Клінічні та гістологічні предиктори біліарного ураження при аутоімунних захворюваннях печінки в дітей: розроблення педіатричних біліарних індексів. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(88): 47-56. doi: 10.15574/PS.2025.3(88).4756.
Стаття надійшла до редакції 25.05.2024 р., прийнята до друку 16.09.2025 р.

Диференціація гепатоцелюлярного і біліарного фенотипів аутоімунних захворювань печінки (АЗП) у дітей залишається складною через відсутність валідованих педіатричних шкал біліарного ураження, що ускладнює діагностування імунних холангіопатій.
Мета – розробити педіатричні гістологічні і неінвазивні біохімічні індекси для прогнозування біліарного фенотипу АЗП у дітей.
Матеріали і методи. До дослідження залучено дітей з аутоімунним гепатитом (АІГ), аутоімунним склерозуючим холангітом (АСХ) і первинним склерозуючим холангітом (ПСХ). Гістологічне оцінювання біоптатів печінки проведено із застосуванням шкали Ishak і класифікації Nakanuma. Для розроблення педіатричного гістологічного біліарного індексу залучено 69 дітей з АЗП (АІГ – n=25; АСХ+ПСХ – n=44), а педіатричного неінвазивного педіатричного біліарного індексу – 128 дітей (АІГ – n=52; АСХ+ПСХ – n=76). Моделі прогнозування побудовано з використанням багатофакторного логістичного регресійного аналізу.
Результати. Розроблено дві багатофакторні логістичні моделі: неінвазивну біохімічну і гістологічну. Педіатричний неінвазивний біліарний індекс включав стать, аланінамінотрансферазу (АЛТ), співвідношення γ-глутамілтрансферази до аспартатамінотрансферази (ГГТ/АСТ), рівень загального холестерину і демонстрував добру дискримінаційну здатність (AUC=0,84; 95% ДІ: 0,77-0,90). Педіатричний гістологічний біліарний індекс включав стать, співвідношення ГГТ/АСТ, дуктопенію, дуктулярний фіброз та активність холангіту і характеризувався відмінною дискримінаційною здатністю (AUC=0,95; 95% ДІ: 0,88-0,99).
Висновки. Запропоновані педіатричні біліарні індекси підвищують точність діагностування імунних холангіопатій у дітей, сприяють ранньому виявленню ураження дрібних жовчних протоків і більш обґрунтованій стратифікації пацієнтів за біліарним фенотипом АЗП.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації та схвалено локальним етичним комітетом. Отримано інформовану згоду пацієнтів або їхніх законних представників.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: аутоімунні захворювання печінки, діти, біліарний фенотип, аутоімунний гепатит, аутоімунний склерозуючий холангіт, первинний склерозуючий холангіт.

ЛІТЕРАТУРА

1. Anderson CM, Welle CL, Ludwig DR et al. (2025). Autoimmune Disorders of the Liver and Biliary Tract. RadioGraphics. 45(4): e240126. https://doi.org/10.1148/rg.240126; PMid:40111901

2. Bateman AC, Hübscher SG. (2010). Cytokeratin expression as an aid to diagnosis in medical liver biopsies. Histopathology. 56(4): 415-425. https://doi.org/10.1111/j.1365-2559.2009.03391.x; PMid:20459548

3. Bowlus CL, Arrivé L, Bergquist A et al. (2023). AASLD practice guidance on primary sclerosing cholangitis and cholangiocarcinoma. Hepatology. 77(2): 659-702. https://doi.org/10.1002/hep.32771; PMid:36083140

4. Burt AH, Ferrell LD, Hübscher SG. (2023). MacSween's Pathology of the Liver. Elsevier eBooks+. 8th Edition. Elsevier – OHCE.

5. De Vries EM, de Krijger M, Färkkilä M, Arola J, Schirmacher P, Gotthardt D et al. (2017, Mar). Validation of the prognostic value of histologic scoring systems in primary sclerosing cholangitis: An international cohort study. Hepatology. 65(3): 907-919. Epub 2017 Jan 11. https://doi.org/10.1002/hep.28963; PMid:27880989

6. De Vries EM, Verheij J, Hubscher SG, Leeflang MM, Boonstra K et al. (2015, Nov). Applicability and prognostic value of histologic scoring systems in primary sclerosing cholangitis. J Hepatol. 63(5): 1212-1219. Epub 2015 Jun 18. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2015.06.008; PMid:26095184

7. Dyba MB. (2025). Onset of autoimmune hepatitis in children and adolescents considering disease phenotypes. Childs Heal. 20(1): 20-28. https://doi.org/10.22141/2224-0551.20.1.2025.1786

8. Dyba MB, Berezenko VS. (2024). Phenotypes of primary sclerosing cholangitis in children. Gastroenterology. 58(4): 270-278. https://doi.org/10.22141/2308-2097.58.4.2024.639

9. European Association for the Study of the Liver. (2022, Sep). EASL Clinical Practice Guidelines on sclerosing cholangitis. J Hepatol. 77(3): 761-806. Epub 2022 Jun 21. doi: 10.1016/j.jhep.2022.05.011. Erratum in: J Hepatol. 2023 Nov; 79(5): 1339. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2023.09.005; PMid:37735011

10. European Association for the Study of the Liver. (2025, Aug). EASL Clinical Practice Guidelines on the management of autoimmune hepatitis. J Hepatol. 83(2): 453-501. Epub 2025 May 10. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2025.03.017; PMid:40348684

11. Giorgio AD, D'Adda A, Marseglia A et al. (2019). Biliary features in liver histology of children with autoimmune liver disease. Hepatol Int. 13(4): 510-518. https://doi.org/10.1007/s12072-019-09948-1; PMid:31069759

12. Giorgio AD, Vergani D, Mieli-Vergani G. (2022). Cutting edge issues in juvenile sclerosing cholangitis. Dig Liver Dis. 54(4): 417-427. https://doi.org/10.1016/j.dld.2021.06.028; PMid:34289942

13. Harada K, Hsu M, Ikeda H, Zeniya M, Nakanuma Y. (2013). Application and Validation of a New Histologic Staging and Grading System for Primary Biliary Cirrhosis. J Clin Gastroenterol. 47(2): 174-181. https://doi.org/10.1097/MCG.0b013e31827234e4; PMid:23269312

14. Kalas MA, Chavez L, Leon M, Taweesedt PT, Surani S. (2021). Abnormal liver enzymes: A review for clinicians. World J Hepatol. 13(11): 1688-1698. https://doi.org/10.4254/wjh.v13.i11.1688; PMid:34904038 PMCid:PMC8637680

15. Kemme S, Mack CL. (2021). Pediatric Autoimmune Liver Diseases Autoimmune Hepatitis and Primary Sclerosing Cholangitis. Pediatr Clin North Am. 68(6): 1293-1307. https://doi.org/10.1016/j.pcl.2021.07.006; PMid:34736590

16. Kozaka K, Sheedy SP, Eaton JE, Venkatesh SK, Heiken JP. (2020). Magnetic resonance imaging features of small-duct primary sclerosing cholangitis. Abdom Radiol. 45(8): 2388-2399. https://doi.org/10.1007/s00261-020-02572-w; PMid:32417935

17. Lee WS, Looi LM. (2009). Usefulness of a scoring system in the interpretation of histology in neonatal cholestasis. World J Gastroenterol. 15(42): 5326-5333. https://doi.org/10.3748/wjg.15.5326; PMid:19908342 PMCid:PMC2776861

18. Mieli‐Vergani G, Vergani D, Baumann U et al. (2018). Diagnosis and Management of Pediatric Autoimmune Liver Disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 66(2): 345-360. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001801; PMid:29356770

19. Nakanuma Y, Zen Y, Harada K et al. (2010). Application of a new histological staging and grading system for primary biliary cirrhosis to liver biopsy specimens: Interobserver agreement. Pathol Int. 60(3): 167-174. https://doi.org/10.1111/j.1440-1827.2009.02500.x; PMid:20403042

20. Nguyen CM, Kline KT, Stevenson HL, Khan K, Parupudi S. (2022). Small duct primary sclerosing cholangitis: A discrete variant or a bridge to large duct disease, a practical review. World J Hepatol. 14(3): 495-503. https://doi.org/10.4254/wjh.v14.i3.495; PMid:35582290 PMCid:PMC9055190

21. Ponsioen CY, Assis DN, Boberg KM et al. (2021). Defining Primary Sclerosing Cholangitis: Results From an International Primary Sclerosing Cholangitis Study Group Consensus Process. Gastroenterology. 161(6): 1764-1775.e5. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2021.07.046; PMid:34384749

22. Ricciuto A, Kamath BM, Hirschfield GM, Trivedi PJ. (2023). Primary sclerosing cholangitis and overlap features of autoimmune hepatitis: A coming of age or an age-ist problem? J Hepatol. 79(2): 567-575. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2023.02.030; PMid:36870613

23. Riffenburgh RH. (2020). Statistics in Medicine. 4th ed. Amsterdam: Academic Press, Elsevier: 738.

24. Ringe KI, Bergquist A, Lenzen H et al. (2020). Clinical features and MRI progression of small duct primary sclerosing cholangitis (PSC). Eur J Radiol. 129: 109101. https://doi.org/10.1016/j.ejrad.2020.109101; PMid:32505896

25. Stevens JP, Gupta NA. (2022). Recent Insights into Pediatric Primary Sclerosing Cholangitis. Clin Liver Dis. 26(3): 489-519. https://doi.org/10.1016/j.cld.2022.03.009; PMid:35868687

26. Tang KS, Huang LT, Huang YH et al. (2007). Gamma-glutamyl transferase in the diagnosis of biliary atresia. Acta Paediatr Taiwanica Taiwan er ke yi xue hui za zhi. 48(4): 196-200.

27. Wang NL, Chen L, Lin J et al. (2023). Non-invasive biomarkers for identification of vanishing bile duct syndrome among children with acute cholestatic hepatitis. Transl Pediatr. 12(10): 1782790-1781790. https://doi.org/10.21037/tp-23-305; PMid:37969129 PMCid:PMC10644022

28. Warner S, Rajanayagam J, Russell E et al. (2024). Biliary disease progression in childhood onset autoimmune liver disease: A 30-year follow-up into adulthood. JHEP Rep. 6(2): 100901. https://doi.org/10.1016/j.jhepr.2023.100901; PMid:38235169 PMCid:PMC10790098