Paediatric Surgery (Ukraine). 2025. 3(88): 34-40. doi: 10.15574/PS.2025.3(88).3440
Переяслов А. А.¹, Мальований Б. Я.², Борова-Галай О. Є.², Никифорук О. М.^1,2
1ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Україна
²КНП ЛОР Клінічний центр дитячої медицини лікарня «ОХМАТДИТ», м. Львів, Україна

Для цитування: Переяслов АА, Мальований БЯ, Борова-Галай ОЄ, Никифорук ОМ. (2025). Значення клінічних, лабораторних та ультрасонографічних даних для діагностики гіпертрофічного пілоростенозу в новонароджених. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(88): 34-40. doi: 10.15574/PS.2025.3(88).3440.
Стаття надійшла до редакції 02.06.2025 р., прийнята до друку 16.09.2025 р.

Гіпертрофічний пілоростеноз немовлят (ГПСН) характеризується звуженням пілоричного каналу, що зумовлює виникнення блювання без домішків жовчі та потребує хірургічного втручання. Неспецифічна клінічна симптоматика захворювання в ранньому неонатальному періоді зумовлює певні труднощі в діагностуванні ГПСН, що вимагає комплексного оцінювання результатів клінічного, лабораторного та ультрасонографічного (УСГ) обстеження.
Мета – проаналізувати залежність параметрів УСГ від клініко-лабораторних показників при ГПСН.
Матеріали і методи. Проаналізовано карти стаціонарного лікування 39 немовлят, яких оперували упродовж 2020-2024 рр. Діагноз встановлено на основі результатів клінічного, лабораторного та УСГ-обстеження. У дослідженні виділено такі групи пацієнтів: І – без порушень електролітного балансу; ІІ – із помірними; ІІІ – із тяжкими електролітними розладами. За результатами УСГ визначено товщину пілоричного м’яза (ТПМ), довжину пілоричного каналу (ДПК), діаметр пілорусу (ДП), пілоричне співвідношення (ПСВ) – відношення ТПМ до ДП, а також пілоричний індекс (ПІ) – ТПМ помножена на ДПК. Статистичне опрацювання результатів дослідження проведено з використанням програми «StatPlus: mac, AnalystSoft Inc.» (version v8).
Результати. У немовлят із дисбалансом виявлено вищі значення усіх УСГ-параметрів пілоричного каналу порівняно з пацієнтами без дисбалансу, проте ця різниця була суттєвою для ДПК. Аналіз взаємозв’язків тривалості захворювання та змінами показників електролітного балансу і розмірів пілоричного каналу показав пряму кореляцію з рівнями надлишку лугу (англ. base excess – BE), pH, ДПК і ПІ, а рівні хлору та натрію мали зворотну кореляційну залежність. Наявність симптому «оливи» поєднувалася зі збільшенням основних розмірів пілоричного каналу, проте ця різниця статистично не достовірна.
Висновки. У пацієнтів із гіпертрофічним пілоростенозом виявляється електролітний дисбаланс різного ступеня тяжкості, проте в частини пацієнтів немає дисбалансу. Рівні ВЕ, хлору, pH і натрію, УСГ-показники, зокрема, ДПК і ПІ у пацієнтів, із тяжким дисбалансом чітко корелюють із тривалістю захворювання. Клінічні прояви пілоростенозу виявляють чітку кореляцію із ВЕ, ДПК і ПІ, а за наявності тяжкого дисбалансу існує чітка кореляція з основними УСГ-розмірами пілоричного каналу, крім його діаметра.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом КНП ЛОР Клінічний центр дитячої медицини лікарня «ОХМАТДИТ». На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гіпертрофічний пілоростеноз, діагностування, електролітний баланс, ультрасонографія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Al-Jazaeri A, Al-Shehri A, Zamakhshary M, Al-Zahem A. (2011) Can the duration of vomiting predict postoperative outcomes in hypertrophic pyloric stenosis? Ann Saudi Med. 31(6): 609-612. https://doi.org/10.4103/0256-4947.87098; PMid:22048507 PMCid:PMC3221133

2. AlMaramhy HH. (2015) Is there a relation between pyloric muscle thickness and clinical and laboratory data in infants with hypertrophic pyloric stenosis? Indian J Surg. 77(Suppl 3): 827-830. https://doi.org/10.1007/s12262-013-1021-2; PMid:27011465 PMCid:PMC4775562

3. Ayaz ÜY, Döğen ME, Dilli A, Ayaz S, Api A. (2015) The use of ultrasonography in infantile hypertrophic pyloric stenosis: does the patient's age and weight affect pyloric size and pyloric ratio? Med Ultrason. 17(1): 28-33. https://doi.org/10.11152/mu.2013.2066.171.uya; PMid:25745654

4. Bašković M, Sinjeri D. (2022) Diagnostic accuracy of acid-base status in infants with hypertrophic pyloric stenosis. Children (Basel). 9(12): 1815. https://doi.org/10.3390/children9121815; PMid:36553259 PMCid:PMC9776884

5. Calle-Toro JS, Kaplan SL, Andronikou S. (2020) Are we performing ultrasound measurements of the wall thickness in hypertrophic pyloric stenosis studies the same way? Pediatr Surg Int. 36(3): 399-405. https://doi.org/10.1007/s00383-019-04601-2; PMid:31758244

6. Chiarenza SF, Bleve C, Escolino M et al. (2020) Guidelines of the Italian Society of Videosurgery (SIVI) in infancy for the minimally invasive treatment of hypertrophic pyloric stenosis in neonates and infants. Pediatr Med Chir. 42(1): 16-24. https://doi.org/10.4081/pmc.2020.243

7. Chuang YH, Chao HC, Yeh HY et al. (2022) Factors associated with pyloric hypertrophy severity and post-operative feeding and nutritional recovery in infantile hypertrophic pyloric stenosis. Biomed J. 45(6): 948-956. https://doi.org/10.1016/j.bj.2021.12.011; PMid:34995820 PMCid:PMC9795358

8. Danko ME, Evans PT, Upperman JS. (2022) Current management of pyloric stenosis. Semin Pediatr Surg. 31(1): 151145. https://doi.org/10.1016/j.sempedsurg.2022.151145; PMid:35305799

9. Galea R, Said E. (2018) Infantile hypertrophic pyloric stenosis: an epidemiological review. Neonatal Netw. 37(4): 197-204. https://doi.org/10.1891/0730-0832.37.4.197; PMid:30567916

10. Hom J, Lam SHF, Delaney KM, Koos JA, Kunkov S. (2023) Vomiting, pyloric mass, and point-of-care ultrasound: Diagnostic test accuracy for hypertrophic pyloric stenosis – A meta-analysis. J Emerg Med. 65(5): e427-e431. https://doi.org/10.1016/j.jemermed.2023.06.001; PMid:37722950

11. Iqbal CW, Rivard DC, Mortellaro VE et al. (2012) Evaluation of ultrasonographic parameters in the diagnosis of pyloric stenosis relative to patient age and size. J Pediatr Surg. 47(8): 1542-1547. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2012.03.068; PMid:22901914

12. Kamata M, Cartabuke RS, Tobias JD. (2015) Perioperative care of infants with pyloric stenosis. Paediatr Anaesth. 25(12): 1193-1206. https://doi.org/10.1111/pan.12792; PMid:26490352

13. Kaya B, Akduman H, Dilli D et al. (2024) Pyloric index, a new parameter: predicting perioperative prognosis in neonates with hypertrophic pyloric stenosis. Scand J Gastroenterol. 59(12): 1272-1276. https://doi.org/10.1080/00365521.2024.2425982; PMid:39513642

14. Kim HJ. (2024) Utility of pyloric length measurement for detecting severe metabolic alkalosis in infants with hypertrophic pyloric stenosis. Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr. 27(2): 88-94. https://doi.org/10.5223/pghn.2024.27.2.88; PMid:38510581 PMCid:PMC10948967

15. Kumar P, Sengar M, Manchanda V et al. (2021) Infantile hypertrophic pyloric stenosis (IHPS): demographic, clinical and biochemical profile and outcome at a tertiary care hospital. Arch Clin Exp Surg. 10(8): 1-4. https://doi.org/10.47338/jns.v10.942

16. Muse AI, Hussein BO, Adem BM et al. (2024) Treatment outcome and associated factors of infantile hypertrophic pyloric stenosis at eastern Ethiopia public hospitals. BMC Surg. 24(1): 262. https://doi.org/10.1186/s12893-024-02567-0; PMid:39272073 PMCid:PMC11401442

17. Piotto L, Gent R, Taranath A, Bibbo G, Goh DW. (2022) Ultrasound diagnosis of hypertrophic pyloric stenosis – Time to change the criteria. Australas J Ultrasound Med. 25(3): 116-126. https://doi.org/10.1002/ajum.12305; PMid:35978726 PMCid:PMC9351432

18. Shaligram R, Malwade S, Garud BP, Mane S. (2024) Infantile hypertrophic pyloric stenosis without metabolic alkalosis: A report of two cases. Cureus. 16(9): e68548. https://doi.org/10.7759/cureus.68548

19. Соловьев АЕ, Спахи ОВ, Барухович ВЯ, Лятуринская ОВ. (2008) Диагностика врожденного гипертрофического пилоростеноза на современном этапе. Хірургія дитячого віку. 5(2): 72-74.

20. Taghavi K, Powell E, Patel B, McBride CA. (2017) The treatment of pyloric stenosis: evolution in practice. J Paediatr Child Health. 53(11): 1105-1110. https://doi.org/10.1111/jpc.13736; PMid:29148193

21. Taylor ND, Cass DT, Holland AJA. (2013) Infantile hypertrophic pyloric stenosis: has anything changed? J Paediatr Child Health. 49(1): 33-37. https://doi.org/10.1111/jpc.12027; PMid:23198903

22. Tutay GJ, Capraro G, Spirko B et al. (2013) Electrolyte profile of pediatric patients with hypertrophic pyloric stenosis. Pediatr Emerg Care. 29(4): 465-468. https://doi.org/10.1097/PEC.0b013e31828a3006; PMid:23528507

23. Van den Bunder FA, Derikx JP, Kiblawi R, et al. (2022) Diagnostic accuracy of palpation and ultrasonography for diagnosing infantile hypertrophic pyloric stenosis: a systematic review and meta-analysis. Br J Radiol. 95(1139): 20211251. https://doi.org/10.1259/bjr.20211251; PMid:36043474 PMCid:PMC9793478

24. Vinycomb TI, Vanhaltren K, Pacilli M, Ditchfield M, Nataraja RM. (2022) Stratifying features for diagnosing hypertrophic stenosis on ultrasound: a diagnostic accuracy study. ANZ J Surg. 92(5): 1153-1158. https://doi.org/10.1111/ans.17649; PMid:35393697 PMCid:PMC9322541

25. Vinycomb T, Vanhaltren K, Pacilli M, Ditchfield M, Nataraja RM. (2021) Evaluating the validity of ultrasound in diagnosing hypertrophic pyloric stenosis: a cross-sectional diagnostic accuracy study. ANZ J Surg. 91(11): 2507-2513. https://doi.org/10.1111/ans.17247; PMid:34608732

26. Wilhelm S, Studzinski D, Alslaim H et al. (2024) Optimizing throughput of babies with infantile hypertrophic pyloric stenosis. Am J Surg. 230: 68-72. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2024.01.013; PMid:38307788