Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.3(103): 37-43. doi: 10.15574/PP.2025.3(103).3743
Говсєєв Д. О., Ахрамеєв С. І.
КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна

Для цитування: Говсєєв ДО, Ахрамеєв СІ. (2025). Порівняння підходів лікування післяпологової кровотечі в жінок після повторного кесаревого розтину. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(103): 37-43. doi: 10.15574/PP.2025.3(103).3743.
Стаття надійшла до редакції 13.06.2025 р.; прийнята до друку 15.09.2025 р.

Необхідність зниження рівня материнської смертності та ускладнень, пов’язаних із післяпологовою кровотечею, залишається актуальною на сьогодні.
Мета – визначити ефективність сучасних методів профілактики і лікування післяпологової кровотечі в жінок після повторного кесаревого розтину, зокрема хірургічних, медикаментозних і комбінованих підходів.
Матеріали і методи. Дослідження виконано як ретроспективний аналіз клінічних випадків жінок із повторним кесаревим розтином у 2019-2024 рр. у спеціалізованих закладах України. До вибірки залучено 200 пацієнток віком 25-40 років, поділених на чотири групи залежно від застосованої профілактики і лікування. Аналіз проведено за історіями хвороб з урахуванням об’єму крововтрати (визначеного гравіметричним методом). Виконано статистичну обробку результатів методами дисперсійного аналізу.
Результати. Доведено, що середня крововтрата є найбільшою в пацієнток, яких лікували із застосуванням методики на базі комбінованого підходу (стандартна профілактика + розширена профілактика + ремодуляція нижнього сегмента матки + компресійні шви за Білінчем), і найнижчою – у пацієнток, яких лікували шляхом застосування методики лише комбінованого підходу; для цих пацієнток характерна найкоротша тривалість госпіталізації (5,8±1,2 дня) і найменша потреба в додаткових медикаментах (15,0%). Отримані дані підтверджують ефективність комплексної профілактики в зменшенні крововтрати та поліпшенні післяопераційного відновлення.
Висновки. Результативність профілактики післяпологової кровотечі в жінок після повторного кесаревого розтину безпосередньо залежить від застосованої тактики. Найкращі показники (найменша крововтрата, нижча потреба в гемотрансфузії, коротший післяопераційний період і швидше відновлення) зафіксовано в пацієнток, у яких застосовували лише методику на базі комбінованого підходу. Ця методика є найбільш оптимальною і доцільною для профілактики кровотечі в жінок із повторним кесаревим розтином та може слугувати основою для вдосконалення клінічних протоколів.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим етичним комітетом установи. Інформовану згоду отримано від пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: післяпологова кровотеча, кесарів розтин, профілактика, гемостаз, акушерські ускладнення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abecassis A, Wainstock T, Sheiner E, Miodownik S, Pariente G. (2024). Risk factors for early postpartum hemorrhage: A retrospective, population‐based, cohort analysis. International Journal of Gynecology & Obstetrics. 166(2): 812-818. https://doi.org/10.1002/ijgo.15414; PMid:38321817

2. Ai W, Zeng Y, Zhen M, Lao L, Ma Y et al. (2023). Side-effects of intravenously versus intramuscularly oxytocin for postpartum hemorrhage: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Front. Pharmacol. 14: 1273771. https://doi.org/10.3389/fphar.2023.1273771; PMid:38186656 PMCid:PMC10770861

3. Begley CM, Gyte GM, Devane D, McGuire W, Weeks A, Biesty LM. (2019, Feb 13). Active versus expectant management for women in the third stage of labour. Cochrane Database Syst Rev. 2(2): CD007412. https://doi.org/10.1002/14651858.CD007412.pub5; PMid:30754073 PMCid:PMC6372362

4. Bienstock JL, Eke AC, Hueppchen NA. (2021). Postpartum hemorrhage. N Engl J Med. 384: 1635-1645. https://doi.org/10.1056/NEJMra1513247; PMid:33913640 PMCid:PMC10181876

5. Cannon JW. (2018). Hemorrhagic shock. N Engl J Med. 378: 370-379. https://doi.org/10.1056/NEJMra1705649; PMid:29365303

6. Committee on Practice Bulletins-Obstetrics. (2017, Oct). Practice Bulletin No. 183: Postpartum Hemorrhage. Obstet Gynecol. 130(4): e168-e186. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002351; PMid:28937571

7. Cunningham C, Watt P, Aflaifel N, Collins S, Lambert D, Porter J et al. (2017, Feb). PPH Butterfly: a novel device to treat postpartum haemorrhage through uterine compression. BMJ Innov. 3(1): 45-54. Epub 2017 Jan 2. https://doi.org/10.1136/bmjinnov-2016-000144; PMid:28250966 PMCid:PMC5293860

8. Davey MA, Flood M, Pollock W, Cullinane F, McDonald S. (2021). Risk factors for severe postpartum haemorrhage: A population-based retrospective cohort study. Obstetric Anesthesia Digest. 41(2): 86. https://doi.org/10.1097/01.aoa.0000744156.40863.7b

9. Escobar MF, Anwar HN, Theron G et al. (2022). FIGO recommendations on the management of postpartum hemorrhage 2022. Int J Gynecol Obstet. 157; Suppl 1: 3-50. https://doi.org/10.1002/ijgo.14116; PMid:35297039 PMCid:PMC9313855

10. Gillissen A, van den Akker T, Caram-Deelder C et al. (2018). Association between fluid management and dilutional coagulopathy in severe postpartum haemorrhage: nationwide retrospective cohort study. BMC Pregn Childbirth. 398(18):1-9. https://doi.org/10.1186/s12884-018-2021-9; PMid:30305108 PMCid:PMC6180574

11. Golianovskyi O, Dziuba D, Morozova O, Herasymova T, Voloshyn O et al. (2023). Suchasnyi pidkhid do transfuziinoi terapii masyvnykh krovotech za naiavnosti anomalno invazyvnoi platsenty. Reproduktyvne zdorovia zhinky. (5): 39-45. https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2023.286768

12. Govsieiev DO, Berestovyi VO, Vorona RM, Sokol IV, Makarenko MV. (2017). Sposib zupynky krovotechi u porodilli pislia kesarevoho roztynu. Patent Ukrainy No. 117714. URL: https://uapatents.com/ua/patent/117714.

13. Haslinger C, Weber K, Zimmermann R. (2021, Sep 1). Vacuum-Induced Tamponade for Treatment of Postpartum Hemorrhage. Obstet Gynecol. 138(3): 361-365. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004510; PMid:34352848 PMCid:PMC8366764

14. Heesen M, Carvalho B, Carvalho JCA, Duvekot JJ, Dyer RA, Lucas DN et al. (2019, Oct). International consensus statement on the use of uterotonic agents during caesarean section. Anaesthesia. 74(10): 1305-1319. Epub 2019 Jul 25. https://doi.org/10.1111/anae.14757; PMid:31347151

15. Henriquez DDCA, Bloemenkamp KWM, Loeff RM et al. (2019). Fluid resuscitation during persistent postpartum haemorrhage and maternal outcome: a nationwide cohort study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 235: 49-56. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2019.01.027; PMid:30784827

16. Hofer S, Blaha J, Collins PW, Ducloy-Bouthors AS, Guasch E, Labate F et al. (2023, Jan 1). Haemostatic support in postpartum haemorrhage: A review of the literature and expert opinion. Eur J Anaesthesiol. 40(1): 29-38. Epub 2022 Sep 22. https://doi.org/10.1097/EJA.0000000000001744; PMid:36131564 PMCid:PMC9794135

17. Jaffer D, Singh PM, Aslam A, Cahill AG, Palanisamy A, Monks DT. (2022, Mar). Preventing postpartum hemorrhage after cesarean delivery: a network meta-analysis of available pharmacologic agents. Am J Obstet Gynecol. 226(3): 347-365. Epub 2021 Sep 14. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.08.060; PMid:34534498

18. Kaya B, Damarer Z, Daglar K, Unal O, Soliman A, Guralp O. (2017). Is there yet a role for internal iliac artery ligation in obstetric hemorrhage with the current gain in popularity of other uterus sparing tech- niques? J Matern Fetal Neonatal Med. 30(11): 1325-1332. https://doi.org/10.1080/14767058.2016.1212333; PMid:27405790

19. Kogutt BK, Vaught AJ. (2019). Postpartum hemorrhage: Blood product management and massive transfusion. Semin Perinatol. 43(1): 44-50. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2018.11.008; PMid:30527516 PMCid:PMC8015778

20. Leighton E, Chandraharan E. (2021, Dec). Management of Postpartum Haemorrhage. The EBCOG Postgraduate Textbook of Obstetrics & Gynaecology: 452-461. https://doi.org/10.1017/9781108863049.058

21. Linde LE, Ebbing C, Moster D, Kessler J, Baghestan E et al. (2021). Recurrence of postpartum hemorrhage in relatives: A population‐based cohort study. Acta Obstetricia Et Gynecologica Scandinavica. 100(12): 2278-2284. https://doi.org/10.1111/aogs.14262; PMid:34622946

22. Linde LE, Ebbing C, Moster D, Kessler J, Baghestan E et al. (2022). Recurrence of postpartum hemorrhage in relatives: A population-based cohort study. Obstetric Anesthesia Digest. 42(4): 167. https://doi.org/10.1097/01.aoa.0000891560.06312.60

23. Linde LE, Rasmussen S, Moster D, Kessler J, Baghestan E et al. (2022). Risk factors and recurrence of cause-specific postpartum hemorrhage: A population-based study. Plos One. 17(10): e0275879. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0275879; PMid:36240210 PMCid:PMC9565392

24. Muñoz M, Stensballe J, Ducloy-Bouthors AS, Bonnet MP, De Robertis E, Fornet I et al. (2019, Mar). Patient blood management in obstetrics: prevention and treatment of postpartum haemorrhage. A NATA consensus statement. Blood Transfus. 17(2): 112-136. doi: 10.2450/2019.0245-18 PMid: 30865585.

25. Pacheco LD, Saade GR, Costantine MM, Clark SL, Hankins GD. (2016). An update on the use of massive transfusion protocols in obstetrics. Am J Obstet Gynecol. 214(3): 340-344. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.08.068; PMid:26348379

26. Seifert SM, Lumbreras-Marquez MI, Goobie SM et al. (2022, Jun 6). Tranexamic Аcid administered during cesarean delivery in high-risk patients: maternal pharmacokinetics, pharmacodynamics, and coagulation status. Am. J. Obstet. Gynecol. S0002-9378(22)00441-0. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.06.001; PMid:35679896.

27. Stensæth KH, Carlsen MIS, Løvvik TS, Uleberg O, Brede JR, Søvik E. (2024, May). Resuscitative endovascular balloon occlusion of the aorta (REBOA) as adjunct treatment in life threatening postpartum hemorrhage: Fourteen years' experience from a single Norwegian center. Acta Obstet Gynecol Scand. 103(5): 965-969. Epub 2024 Jan 10. https://doi.org/10.1111/aogs.14767; PMid:38197478 PMCid:PMC11019522