Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.3(103): 23-27. doi: 10.15574/PP.2025.3(103).2327
Говсєєв Д. О., Ринда-Дзюрий Н. А., Мартинова Л. І., Громова О. Л.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Говсєєв ДО, Ринда-Дзюрий НА, Мартинова ЛІ, Громова ОЛ. (2025). Сироваткові рівні HSP60 і GroEL як біомаркери ризику невиношування вагітності в жінок І триместру гестації. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(103): 23-27. doi: 10.15574/PP.2025.3(103).2327.
Стаття надійшла до редакції 11.07.2025 р.; прийнята до друку 15.09.2025 р.

Невиношування вагітності (НВ) залишається однією з провідних причин репродуктивних втрат у світі та в Україні. Незважаючи на прогрес у пренатальному діагностуванні, у 40–50% випадків етіологія НВ не встановлена, що підкреслює потребу в нових біомаркерах.
Мета – оцінити сироваткові рівні білків теплового шоку 60 (HSP60) і бактеріального шапероніну GroEL у жінок І триместру вагітності; визначити прогностичну цінність цих рівнів щодо ризику НВ.
Матеріали і методи. Проведено проспективне дослідження за участю 94 вагітних (6-12 тижнів гестації). Основну групу становила 61 жінка із загрозою переривання вагітності і/або обтяженим репродуктивним анамнезом; контрольну – 33 жінки з фізіологічним перебігом вагітності. Зібрано клініко-анамнестичні дані і результати ультразвукового дослідження (довжина шийки матки, локалізація хоріона, ретрохоріальна гематома). Рівні HSP60 і GroEL визначено методом ELISA. Статистичний аналіз включав t-тест, χ², кореляційний аналіз і ROC-аналіз.
Результати показали, що GroEL позитивно корелював із наявністю ретрохоріальної гематоми, а HSP60 мав слабкий зворотний зв’язок із довжиною шийки матки. Концентрації HSP60 були вищими в основній групі, а також GroEL статистично значуще перевищував показники контрольної групи. Площа під ROC-кривою для GroEL становила 0,73, що засвідчило задовільну прогностичну цінність; для HSP60 – 0,62, що відобразило обмежену діагностичну роль.
Висновки. Підвищення рівня GroEL у І триместрі асоційоване з ризиком НВ і має достатню прогностичну точність. HSP60 показує обмежену діагностичну значущість. Комбіноване оцінювання біомаркерів із клініко-інструментальними показниками поліпшує точність раннього прогнозування НВ. Визначення HSP60 і GroEL може бути рекомендоване як додатковий компонент алгоритму оцінювання ризику.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено місцевим етичним комітетом. Від вагітних отримано інформовану згоду на участь у дослідженні.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: HSP60, GroEL, невиношування вагітності, біомаркери, І триместр, ретрохоріальна гематома, імунологічна дисфункція, проспективне дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Endo H, Okamoto A, Yamada K, Nikaido T, Tanaka T. (2005). Changed expression of heat shock proteins in various pathological findings in placentas with intrauterine fetal growth restriction. Int J Mol Med. 16(1): 79-84. doi: 10.3892/ijmm.16.1.79. https://doi.org/10.3892/ijmm.16.1.79; PMid:15942681

2. Fang T, Ji X, Su Z et al. (2024). Risk factors associated with pregnancy outcomes in patients with recurrent pregnancy loss after treatment. BMC Pregnancy and Childbirth. 24: 827. https://doi.org/10.1186/s12884-024-07048-z; PMid:39702065 PMCid:PMC11660650

3. Gupta S, Agarwal A, Banerjee J, Alvarez JG. (2007). The role of oxidative stress in spontaneous abortion and recurrent pregnancy loss: a systematic review. Obstet Gynecol Surv. 62(5): 335-347. https://doi.org/10.1097/01.ogx.0000261644.89300.df; PMid:17425812

4. Kampinga HH, Craig EA. (2010). The HSP70 chaperone machinery: J proteins as drivers of functional specificity. Nat Rev Mol Cell Biol. 11(8): 579-592. https://doi.org/10.1038/nrm2941; PMid:20651708 PMCid:PMC3003299

5. Łukaszewicz M, Banasik M, Zając A et al. (2021). GroEL chaperonin as a potential bacterial factor in pregnancy complications. Am J Reprod Immunol. 86(4): e13446. doi: 10.1111/aji.13446.

6. Mu F, Wang C, Li X, Wang F. (2025, Feb). The Relationship Between the Average Decreased Times of Estradiol and Early Miscarriage: An Observational Study. Reproductive Sciences. 32: 358-365. https://doi.org/10.1007/s43032-024-01570-3; PMid:38710977 PMCid:PMC11825642

7. Pereza N, Ostojić S, Kapović M, Peterlin B. (2017). Systematic review and meta-analysis of genetic association studies in idiopathic recurrent spontaneous abortion. Fertil Steril. 107(1): 150-159. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2016.10.007; PMid:27842992

8. Slome Cohain J, Buxbaum R, Mankuta D. (2017). Spontaneous first trimester miscarriage rates per woman among parous women with one or more pregnancies of 24 weeks or more. BMC Pregnancy Childbirth. 17: 437. https://doi.org/10.1186/s12884-017-1620-1; PMid:29272996 PMCid:PMC5741961

9. Sotiriou S, Liatsos K, Ladopoulos I, Arvanitis DL. (2004). A comparison in concentration of heat shock proteins (HSP) 70 and 90 on chorionic villi of human placenta in normal pregnancies and in missed miscarriages. Clin Exp Obstet Gynecol. 31(3): 185-190.

10. Zhang Q, Yang D, Han X, Ren Y, Fan Y, Zhang C et al. (2024). Alarmins and their pivotal role in the pathogenesis of spontaneous abortion: insights for therapeutic intervention. Eur J Med Res. 29: 640. https://doi.org/10.1186/s40001-024-02236-1; PMid:39741354 PMCid:PMC11689566

11. Ziegert M, Witkin SS, Sziller I, Alexander H, Brylla E, Härtig W. Heat shock proteins and heat shock protein-antibody complexes in placental tissues. Infect Dis Obstet Gynecol. 1999;7(4):180-185. https://doi.org/10.1002/(SICI)1098-0997(1999)7:4<180::AID-IDOG3>3.0.CO;2-7

12. Žižka Z, Žižková M, Smetana K Jr et al. (2016). Expression of HSP60 in human placenta during normal and pathological pregnancies. Histochem Cell Biol. 146(2): 189-199. doi: 10.1007/s00418-016-1428-7.