Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).6(150): 34-39. doi: 10.15574/SP.2025.6(150).3439
Браткова Л. Б.
Одеський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Браткова ЛБ. (2025). Медико-соціальні проблеми ведення дітей із розладами аутистичного спектра: вплив соматичної коморбідності на якість життя опікунів. Сучасна педіатрія. Україна. 6(150): 34-39. doi: 10.15574/SP.2025.6(150).3439.
Стаття надійшла до редакції 01.05.2025 р., прийнята до друку 16.09.2025 р.

Розлади аутистичного спектра (РАС) часто поєднуються із соматичними коморбідностями, серед яких функціональні порушення шлунково-кишкового тракту (ФПШКТ) й ожиріння мають особливе клінічне значення. Ці стани здатні поглиблювати поведінкові й метаболічні порушення в дітей, створюючи медико-соціальні проблеми, що посилюють навантаження на сім’ю. Оцінка якості життя (ЯЖ) опікунів є важливим інтегральним показником, який відображає вплив медичних проблем дитини на психологічне і соціальне функціонування сім’ї.
Мета – оцінити вплив соматичної коморбідності (ФПШКТ й ожиріння) у дітей із РАС на ЯЖ опікунів.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 156 дітей, поділених на три групи (група 1 – 88 дітей із РАС і ФПШКТ; група 2 – 38 дітей із РАС, коморбідними ФПШКТ й ожирінням; група 3 – 30 дітей з ізольованим РАС) та їхні опікуни. ЯЖ опікунів оцінено за допомогою міжнародного опитувальника «Developmеnt of the Quality of life in AutismQuestionare» (QoLA), розробленого для батьків дітей віком 2-18 років із РАС, що складається з двох частин (оцінка загальної і спеціальної ЯЖ).
Результати. Встановлено, що опікуни дітей групи 2 мали найнижчі показники загальної та спеціальної ЯЖ за даними опитувальника QoLA. Найбільш виражені зміни спостерігалися у сферах емоційного благополуччя, соціальної підтримки та комунікації. Встановлено наявність стійкої залежності між вираженістю симптомів РАС та ЯЖ опікунів дітей із соматичною коморбідністю.
Висновки. Визначено медико-соціальні проблеми ведення дітей із РАС, що проявлялися посиленням психоемоційного навантаження, зменшенням соціальної активності та зниженням сімейних ресурсів. Найбільший вплив соматичної коморбідності на ЯЖ виявлено в опікунів дітей із РАС і коморбідними соматичними станами, що обумовлено мультифакторним негативним ефектом та вказує на потребу в комплексній підтримці.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду опікунів дітей.
Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: розлади аутистичного спектра, функціональна патологія шлунково-кишкового тракту, ожиріння, якість життя, коморбідність, медико-соціальні проблеми.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abuljadayel D, Alotibi A, Algothmi K, Basingab F, Alhazmi S, Almuhammadi A et al. (2024). Gut microbiota of children with autism spectrum disorder and healthy siblings: A comparative study. Experimental and Therapeutic Medicine. 28: 430. https://doi.org/10.3892/etm.2024.12719; PMid:39328398 PMCid:PMC11425773

2. Araz R, Koçhan S, Yıldırım M. (2024). Caregivers of children with autism spectrum disorder: Quality of life and spiritual requirements in the COVID-19 pandemic. Turkish Journal of Applied Social Work. 7(2): 95-110. https://doi.org/10.54467/trjasw.1488780

3. De Sales-Millán A, Reyes-Ferreira P, Aguirre-Garrido JF, Corral-Guillé I, Barrientos-Ríos R, Velázquez-Aragón JA. (2024). Comprehensive analysis of gut microbiota composition and functional metabolism in children with autism spectrum disorder and neurotypical children: Implications for sex-based differences and metabolic dysregulation. International Journal of Molecular Sciences. 25(12): 6701. https://doi.org/10.3390/ijms25126701; PMid:38928411 PMCid:PMC11203636

4. Fattorusso A, Di Genova L, Dell'Isola GB, Mencaroni E, Esposito S. (2020). Autism spectrum disorders and the gut microbiota. Nutrients. 12(3): 792. https://doi.org/10.3390/nu11030521; PMid:30823414 PMCid:PMC6471505

5. Feng Y, Zhou X, Qin X. (2022). Parental self-efficacy and family quality of life in parents of children with autism spectrum disorder in China: The possible mediating role of social support. Journal of Pediatric Nursing. 63: 159-167. https://doi.org/10.1016/j.pedn.2021.12.014; PMid:34953665

6. Ji B, Jiang X, Luo Y. (2022). Autistic children's age difference in affiliate stigma and resilience of their parents in China: A cross-sectional study. Archives of Psychiatric Nursing. 39: 7-12. https://doi.org/10.1016/j.apnu.2022.01.006; PMid:35688547

7. Liu Y, Li N, Wang X, Wang Y, Wang W, Zhang Q et al. (2021). The gut microbiota in children with autism spectrum disorder: A systematic review and meta- analysis. Frontiers in Psychiatry. 12: 637629.

8. Lyu QY, Yu XX, Wang JL, Wang XY, Ke QQ et al. (2022). Self-esteem and family functioning mediates the association of symptom severity and parental affiliate stigma among families with children with ASD. Journal of Pediatric Nursing. 66: e122-e129. https://doi.org/10.1016/j.pedn.2022.04.019; PMid:35537979

9. Menevse Yıldırım M, Koçhan S, Araz R. (2024). Quality of life of caregivers of children with autism spectrum disorder: A cross-sectional study. Journal of Pediatric Nursing. 68: e1- e7.

10. Musetti A, Manari T, Dioni B et al. (2021). Parental quality of life and involvement in intervention for children or adolescents with autism spectrum disorders: A systematic review. Journal of Personalized Medicine. 11(9): 894. https://doi.org/10.3390/jpm11090894; PMid:34575671 PMCid:PMC8469292

11. Ng CKM, Lam SHF, Tsang STK. (2020). The relationship between affiliate stigma in parents of children with autism spectrum disorder and their children's activity participation. International Journal of Environmental Research and Public Health. 17(5): 1799. https://doi.org/10.3390/ijerph17051799; PMid:32164271 PMCid:PMC7084220

12. Romaniuk A, Ward M, Henrikson B. (2022). Family quality of life perceived by mothers of children with ASD and ADHD. Child Psychiatry and Human Development. 53(4): 645-656. https://doi.org/10.1007/s10578-021-01245-9.

13. Salleh NS, Tang LY, Jayanath S, Abdullah KL. (2022). An explorative study of affiliate stigma, resilience, and quality of life among parents of children with autism spectrum disorder (ASD). Journal of Multidisciplinary Healthcare. 15: 2053-2066. https://doi.org/10.2147/JMDH.S376869; PMid:36124176 PMCid:PMC9482371

14. Salleh NS, Tang LY, Husain M, Lim Abdullah K, Kueh YC. (2024). Affiliate stigma, resilience and quality of life among parents of children with autism spectrum disorder in two public hospitals in Kelantan, Malaysia. Malaysian Journal of Medical Sciences. 31(3): 217-228. https://doi.org/10.21315/mjms2024.31.3.17; PMid:38984240 PMCid:PMC11229570

15. Stoieva TV, Bratkova IV. (2022). Цереброінтестинальна взаємодія при розладах аутистичного спектра у дітей. Здоров’я дитини. 17(3): 156-161.

16. Turnage D, Conner N. (2022). Quality of life of parents of children with Autism Spectrum Disorder: An integrative literature review. Journal of Pediatric Nursing. 66: e122-e129. https://doi.org/10.1111/jspn.12391; PMid:35986656

17. Wang H, Wang Q, Hu X. (2022). Mindfulness and stress among parents of children with autism spectrum disorder in China. Journal of Autism and Developmental Disorders. 52(5): 2035-2045. https://doi.org/10.1007/s10803-021-05011-x; PMid:34050845

18. Yip CCH, Chan KKS. (2022). Longitudinal impact of public stigma and courtesy stigma on parents of children with autism spectrum disorder: The moderating role of trait mindfulness. Research in Developmental Disabilities. 127: 104243. https://doi.org/10.1016/j.ridd.2022.104243; PMid:35661545