Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 3(178): 40-45. doi: 10.15574/HW.2025.3(178).4045
Поладич І. В., Осадчук С. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Поладич ІВ, Осадчук СВ. (2025). Ангіогенний дисбаланс при прееклампсії: чи має значення рівень вітаміну D? Український журнал Здоров'я жінки. 3(178): 40-45. doi: 10.15574/HW.2025.3(178).4045.
Стаття надійшла до редакції 10.03.2025 р.; прийнята до друку 21.05.2025 р.

Прееклампсія (ПЕ) є одним із провідних гіпертензивних ускладнень вагітності, що супроводжується системним ендотеліальним ураженням. Центральне місце в патогенезі ПЕ посідає ангіогенний дисбаланс, зокрема, підвищення співвідношення sFlt-1/PlGF. Останні дослідження вказують на потенційну роль дефіциту вітаміну D (25(OH)D) у розвитку ПЕ, що може опосередковано впливати на ангіогенез.
Мета – визначити взаємозв’язок між співвідношенням sFlt-1/PlGF і рівнем 25(OH)D у вагітних із ПЕ.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 90 вагітних жінок: 60 – із ПЕ, 30 – зі здоровим перебігом вагітності. Рівні sFlt-1, PlGF і 25(OH)D визначали методом імуноферментного аналізу. Порівнювали показники між групами, а також аналізували кореляцію між рівнем 25(OH)D та індексом sFlt-1/PlGF.
Результати. У пацієнток із ПЕ рівень sFlt-1 був достовірно вищим (8520±1130 пг/мл), а рівень PlGF – нижчим (78±22 пг/мл) порівняно з контрольною групою (3140±850 пг/мл і 235±45 пг/мл, відповідно). Співвідношення sFlt-1/PlGF було підвищеним у групі жінок із ПЕ (у середньому 109,2 проти 13,4). Рівень 25(OH)D був нижчим у пацієнток із ПЕ порівняно з контрольною групою (18,6±5,4 нг/мл проти 28,7±6,2 нг/мл). Відзначили обернений кореляційний зв’язок між рівнем 25(OH)D та індексом sFlt-1/PlGF.
Висновки. У вагітних із ПЕ виявлено ангіогенний дисбаланс і дефіцит вітаміну D. Обернена кореляція між рівнем 25(OH)D і sFlt-1/PlGF свідчить про можливу роль гіповітамінозу D у механізмах порушення ангіогенезу при ПЕ. Отримані дані вказують на доцільність подальших досліджень з оцінювання ефективності вітамін D-залежної профілактики ангіогенного дисбалансу та ПЕ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено комітетом із біоетики та деонтології зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: концентрація 25(ОН)D, дефіцит вітаміну D, sFlt-1/PlGF, вагітність, прееклампсія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abbasalizadeh S, Abam F, Mirghafourvand M, Abbasalizadeh F, Taghavi S, Hajizadeh K. (2020, Nov). Comparing levels of vitamin D, calcium and phosphorus in normotensive pregnant women and pregnant women with preeclampsia. J Obstet Gynaecol. 40(8): 1069-1073. https://doi.org/10.1080/01443615.2019.1678575; PMid:31814492

2. Aguilar-Cordero MJ, Lasserrot-Cuadrado A, Mur-Villar N, León-Ríos XA, Rivero-Blanco T, Pérez-Castillo IM. (2020). Vitamin D, preeclampsia and prematurity: A systematic review and meta-analysis of observational and interventional studies. Midwifery. 87: 102707. https://doi.org/10.1016/j.midw.2020.102707; PMid:32438283

3. Ashley B, Simner C, Manousopoulou A, Jenkinson C, Hey F, Frost JM et al. (2022). Placental uptake and metabolism of 25(OH)vitamin D determine its activity within the fetoplacental unit. Elife. 11: e71094. https://doi.org/10.7554/eLife.71094; PMid:35256050 PMCid:PMC8903835

4. Burton GJ, Redman CW, Roberts JM, Moffett A. (2019). Pre-eclampsia: pathophysiology and clinical implications. BMJ. 366: l2381. https://doi.org/10.1136/bmj.l2381; PMid:31307997

5. Dahma G, Neamtu R, Nitu R, Gluhovschi A, Bratosin F, Grigoras ML et al. (2022, Jul 22). The Influence of Maternal Vitamin D Supplementation in Pregnancies Associated with Preeclampsia: A Case-Control Study. Nutrients. 14(15): 3008. https://doi.org/10.3390/nu14153008; PMid:35893862 PMCid:PMC9330723

6. Gyselaers W. (2020). Preeclampsia Is a Syndrome with a Cascade of Pathophysiologic Events. J Clin Med. 9(7): 2245. https://doi.org/10.3390/jcm

7. Hu KL, Zhang CX, Chen P, Zhang D, Hunt S. (2022). Vitamin D Levels in Early and Middle Pregnancy and Preeclampsia, a Systematic Review and Meta-Analysis. Nutrients. 14(5): 999. https://doi.org/10.3390/nu14050999; PMid:35267975 PMCid:PMC8912474

8. Kelly CB, Wagner CL, Shary JR, Leyva MJ, Yu JY, Jenkins AJ et al. (2020). Vitamin D Metabolites and Binding Protein Predict Preeclampsia in Women with Type 1 Diabetes. Nutrients. 12(7): 2048. https://doi.org/10.3390/nu12072048; PMid:32664257 PMCid:PMC7400952

9. Nirupama R, Divyashree S, Janhavi P, Muthukumar SP, Ravindra PV. (2021). Preeclampsia: Pathophysiology and management. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 50(2): 101975. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2020.101975; PMid:33171282

10. Palacios C, Kostiuk LL, Cuthbert A, Weeks J. (2024, Jul 30). Vitamin D supplementation for women during pregnancy. Cochrane Database Syst Rev. 7(7): CD008873. https://doi.org/10.1002/14651858.CD008873.pub5; PMid:39077939 PMCid:PMC11287789

11. Pankiewicz K, Fijałkowska A, Issat T, Maciejewski TM. (2021). Insight into the Key Points of Preeclampsia Pathophysiology: Uterine Artery Remodeling and the Role of MicroRNAs. Int J Mol Sci. 22(6): 3132. https://doi.org/10.3390/ijms22063132; PMid:33808559 PMCid:PMC8003365

12. Poladych I, Govsieiev D. (2025). The impact of vitamin D on the development of obstetric complications. Reproductive Health of Woman. (2): 8-13. https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2025.326493

13. Raia-Barjat T, Sarkis C, Rancon F, Thibaudin L, Gris JC, Alfaidy N et al. (2021). Vitamin D deficiency during late pregnancy mediates placenta-associated complications. Sci Rep. 11(1): 20708. https://doi.org/10.1038/s41598-021-00250-5; PMid:34671075 PMCid:PMC8528848

14. Reddy M, Palmer K, Rolnik DL, Wallace EM, Mol BW, Da Silva Costa F. (2022). Role of placental, fetal and maternal cardiovascular markers in predicting adverse outcome in women with suspected or confirmed pre-eclampsia. Ultrasound Obstet Gynecol. 59(5): 596-605. https://doi.org/10.1002/uog.24851; PMid:34985800

15. Rouhani P, Mokhtari E, Lotfi K, Saneei P. (2023). The association between circulating 25-hydroxyvitamin D levels and preeclampsia: a systematic review and dose-response meta-analysis of epidemiologic studies with GRADE assessment. Nutr Rev. 81(10): 1267-1289. https://doi.org/10.1093/nutrit/nuad006; PMid:36811334

16. Suresh S, Patel E, Mueller A, Morgan J, Lewandowski WL, Verlohren S et al. (2023). The Additive Role of Angiogenic Markers for Women with Confirmed Preeclampsia. Am J Obstet Gynecol. 228: 573.e1-11. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.10.044; PMid:36356699

17. Tomimatsu T, Mimura K, Matsuzaki S, Endo M, Kumasawa K, Kimura T. (2019). Preeclampsia: Maternal Systemic Vascular Disorder Caused by Generalized Endothelial Dysfunction Due to Placental Antiangiogenic Factors. Int J Mol Sci. 20(17): 4246. https://doi.org/10.3390/ijms20174246; PMid:31480243 PMCid:PMC6747625