- Обʼєм селезінки як неінвазивний предиктор ускладненої портальної гіпертензії: клінічне значення і діагностичні можливості
Обʼєм селезінки як неінвазивний предиктор ускладненої портальної гіпертензії: клінічне значення і діагностичні можливості
Paediatric Surgery (Ukraine). 2025. 2(87): 44-51. doi: 10.15574/PS.2025.2(87).4451
Козлов С. М.1, Косей Н. В.2,3, Кондратюк В. А.4, Сидоренко В. М.1, Мневець Р. О.3,5, Козлов О. С.6, Яковенко Н. О.6,7, Посохов Д. М.8
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ
3ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ
4Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова, м. Київ, Україна
5Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
6Національний університет охорони здоровʼя України імені П.Л. Шупика, м. Київ
7КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня», Україна
8КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12», Україна
Для цитування: Козлов СМ, Косей НВ, Кондратюк ВА, Сидоренко ВМ, Мневець РО, Козлов ОС та інш. (2025). Обʼєм селезінки як неінвазивний предиктор ускладненої портальної гіпертензії: клінічне значення і діагностичні можливості. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(87): 44-51. doi: 10.15574/PS.2025.2(87).4451.Стаття надійшла до редакції 21.03.2024 р., прийнята до друку 10.06.2025 р.
Портальна гіпертензія (ПГ) є ускладненням цирозу печінки, що призводить до розвитку варикозно розширених вен стравоходу та шлунка, асциту та гіперспленізму. Одним із найпоширеніших проявів (80-90% пацієнтів) ускладненої портальної гіпертензії (УПГ) є спленомегалія (СМГ). Обʼєм селезінки (ОС) розглядають як інтегральний показник стану спланхнічного кровотоку і потенційний прогностичний маркер вірогідності УПГ.
Мета – дослідити частоту виявлення СМГ у пацієнтів із діагностованою УПГ; визначити її прогностичну цінність у виявленні гастроезофагеальних вариксів (ГЕВ).
Матеріали і методи. До дослідження залучено 187 пацієнтів із дифузними захворюваннями печінки (ДЗП): фіброзом або цирозом із наявними ГЕВ ІІ-ІІ ступеня (основна група, ОГ) і 46 здорових осіб контрольної групи (КГ). ОС визначено під час ультразвукового дослідження у B-режимі шляхом встановлення трьох лінійних розмірів та автоматизованим розрахунком. Функціональний стан печінки визначено за допомогою шкали Child-Pugh. Статистичну обробку та графічну візуалізацію проведено із застосуванням програми «EZR». Для оцінювання параметрів моделі прогнозування ГЕВ застосовано ROC-аналіз із визначенням AUC.
Результати. Явища СМГ (ОС >314 см³) виявили у 98% пацієнтів ОГ і в жодного пацієнта КГ. Середнє значення ОС в ОГ перевищувало цей показник у КГ у 5,8 раза (853,3±404,3 см³ проти 146±56,9 см³), при цьому медіанне значення становило 765 см³ і 140 см³, відповідно. Площа під ROC-кривою для моделі прогнозування ГЕВ, побудована на основі ОС, становила 0,995 (чутливість Se=98,9%, специфічність Sp=100%) при пороговому значенні 293 см³.
Висновки. Підтверджено високу прогностичну цінність ОС як незалежного предиктора наявності ГЕВ у пацієнтів із ДЗП і УПГ. Не підтверджено взаємозв’язку між ОС і ступенем печінкової дисфункції.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації і затверджено етичним комітетом установи. Отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: спленомегалія, портальна гіпертензія, прогнозування, гастроезофагеальні варикси, об’єм селезінки, неінвазійне діагностування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Alnajjar A, Al-Hussaini H, Al Sebayel M, Al-Kattan W, Elsiesy H. (2015). Liver transplantation for Budd-Chiari syndrome with large solitary focal nodular hyperplasia of the liver in a patient with essential thrombocytemia: Case report. Transplantation Proceedings. 47(7): 2282-2286. https://doi.org/10.1016/j.transproceed.2015.05.008; PMid:26361700
2. Aubrey-Bassler FK, Sowers N. (2012). 613 cases of splenic rupture without risk factors or previously diagnosed disease: A systematic review. BMC Emergency Medicine. 12: 11. https://doi.org/10.1186/1471-227X-12-11; PMid:22889306 PMCid:PMC3532171
3. Badran DH, Kalbouneh HM, Al-Hadidi MT, Shatarat AT, Tarawneh ES et al. (2015). Ultrasonographic assessment of splenic volume and its correlation with body parameters in a Jordanian population. Saudi Medical Journal. 36(8): 967-972. https://doi.org/10.15537/smj.2015.8.11809; PMid:26219448 PMCid:PMC4549594
4. Berzigotti A. (2017). Non-invasive evaluation of portal hypertension using ultrasound elastography. Journal of Hepatology. 67(2): 399-411. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2017.02.003; PMid:28223101
5. Caglar V, Alkoc OA, Uygur R, Serdaroglu O, Ozen OA. (2014). Determination of normal splenic volume in relation to age, gender and body habitus: A stereological study on computed tomography. Folia Morphologica. 73(3): 331-338. https://doi.org/10.5603/FM.2014.0038; PMid:25465038
6. De Franchis R, Bosch J, Garcia-Tsao G, Reiberger T, Ripoll C et al. (2022, Apr). Baveno VII – Renewing consensus in portal hypertension. J Hepatol. 76(4): 959-974. Epub 2021 Dec 30. doi: 10.1016/j.jhep.2021.12.022. Erratum in: J Hepatol. 2022 Jul; 77(1): 271. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2022.03.024; PMid:35431106
7. Ghany MG, Morgan TR; AASLD-IDSA Hepatitis C Guidance Panel. (2020, Feb). Hepatitis C Guidance 2019 Update: American Association for the Study of Liver Diseases-Infectious Diseases Society of America Recommendations for Testing, Managing, and Treating Hepatitis C Virus Infection. Hepatology. 71(2): 686-721. https://doi.org/10.1002/hep.31060; PMid:31816111 PMCid:PMC9710295
8. Hidaka H, Nakazawa T, Wang G, Kokubu S, Minamino T, Takada J et al. (2010). Reliability and validity of splenic volume measurement by 3-D ultrasound. Hepatology Research. 40(10): 979-988. https://doi.org/10.1111/j.1872-034X.2010.00705.x; PMid:20887333
9. Juncu S, Minea H, Girleanu I, Huiban L, Muzica C, Chiriac S et al. (2024). Clinical Implications and Management of Spontaneous Portosystemic Shunts in Liver Cirrhosis. Diagnostics. 14(13): 1372. https://doi.org/10.3390/diagnostics14131372; PMid:39001262 PMCid:PMC11241716
10. Kanda Y. (2013). Investigation of the freely available easy-to-use software 'EZR' for medical statistics. Bone Marrow Transplant. 48: 452-458. https://doi.org/10.1038/bmt.2012.244; PMid:23208313 PMCid:PMC3590441
11. Kaneko J, Sugawara Y, Matsui Y, Ohkubo T, Makuuchi M. (2002). Normal splenic volume in adults by computed tomography. Hepato-Gastroenterology. 49(48): 1726-1727. PMID: 12397778.
12. Prassopoulos P, Daskalogiannaki M, Raissaki M, Gourtsoyiannis N, Hatsidakis A. (1997). Determination of normal splenic volume on computed tomography in relation to age, gender and body habitus. European Radiology. 7(2): 246-248. https://doi.org/10.1007/s003300050145; PMid:9038125
13. Ripoll C, Groszmann R, Garcia-Tsao G, Grace N, Burroughs A, Planas R et al. (2007). Hepatic venous pressure gradient predicts clinical decompensation in patients with compensated cirrhosis. Gastroenterology. 133(2): 481-488. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2007.05.024; PMid:17681169
14. Yetter EM, Acosta KB, Olson MC, Blundell K. (2003). Estimating splenic volume: Sonographic measurements correlated with helical CT determination. AJR. American Journal of Roentgenology. 181(6): 1615-1620. https://doi.org/10.2214/ajr.181.6.1811615; PMid:14627584