Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).4(148): 160-168. doi: 10.15574/SP.2025.4(148).160168
Дудник В. М., Фурман В. Г., Куцак О. В., Березніцький О. В., Підгрушна М. А.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Дудник ВМ, Фурман ВГ, Куцак ОВ, Березніцький ОВ, Підгрушна МА. (2025). Особливості клінічного перебігу синдрому Неймегенського розриву в дітей. Клінічний випадок. Сучасна педіатрія. Україна. 4(148): 160-168. doi: 10.15574/SP.2025.4(148).160168.
Стаття надійшла до редакції 12.02.2025 р., прийнята до друку 10.06.2025 р.

Синдром Неймегенського розриву (СНР) – це рідкісне захворювання з аутосомно-рецесивним типом успадкування, що належить до групи розладів, які часто називають синдромами хромосомної нестабільності. Клінічно характеризується дисморфічними змінами обличчя на момент народження без неврологічних проявів. Інші важливі клінічні ознаки, більш помітні з віком, включають легку затримку росту, передчасну недостатність яєчників, схильність до рецидивних інфекцій різних органів і дуже високий ризик розвитку злоякісних новоутворень у ранньому віці, найчастіше гематологічного походження. В основі захворювання є комбінований імунодефіцит як клітинної, так і гуморальної відповіді.
Мета – ознайомити практикуючих лікарів з особливостями клінічних проявів і перебігу СНР у дитини.
Клінічний випадок. Описано і наведено особливоcті клінічного перебігу СНР. Висвітлено основну діагностичну цінність скарг, анамнезу, динаміки клінічних проявів, лабораторних та інструментальних методів досліджень, секвенування геному на підтвердження СНР, дослідження кісткового мозку для підтвердження Т-клітинного лейкозу, методу каріотипування, секвенування геному, що відповідає виявленій мутації 657del5 гена NBN у гомозиготному стані.
Висновки. Синдром Неймегенського розриву є патологією, яка успадковується за аутосомно-рецесивним типом і належить до групи синдромів хромосомною нестабільності з генними перебудовами. Наявність у дітей із СНР комбінованого імунодефіциту  є основою підвищеного ризику виникнення злоякісних новоутворень.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, комбінований імунодефіцит,  синдром Неймегенського розриву.

ЛІТЕРАТУРА

1. Borte S, von Döbeln U, Fasth A, Wang N, Janzi M, Winiarski J et al. (2012). Neonatal screening for severe primary immunodeficiency diseases using high-throughput triplex real-time PCR. Blood. 119(11): 2552-2555. https://doi.org/10.1182/blood-2011-08-371021; PMid:22130802

2. Boyarchuk O, Kostyuchenko L, Akopyan H, Bondarenko A, Volokha A, Hilfanova A et al. (2024). Nijmegen breakage syndrome: 25-year experience of diagnosis and treatment in Ukraine. Frontiers in immunology. 15: 1428724. https://doi.org/10.3389/fimmu.2024.1428724; PMid:39007137 PMCid:PMC11239363

3. Chrzanowska KH, Gregorek H, Dembowska-Bagińska B, Kalina MA, Digweed M. (2012, Feb 28). Nijmegen breakage syndrome (NBS). Orphanet J Rare Dis. 7: 13. https://doi.org/10.1186/1750-1172-7-13; PMid:22373003 PMCid:PMC3314554

4. Czornak K, Chughtai S, Chrzanowska KH. (2008). Mystery of DNA repair: the role of the MRN complex and ATM kinase in DNA damage repair. J Appl Genet. 49(4): 383-396. https://doi.org/10.1007/BF03195638; PMid:19029686

5. De Miranda NF, Björkman A, Pan‐Hammarström Q. (2011). DNA repair: the link between primary immunodeficiency and cancer. Annals of the New York Academy of Sciences. 1246(1): 50-63. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2011.06322.x; PMid:22236430

6. Kuo YC, Wu HT, Hung JJ, Chou TY, Teng SC, Wu KJ. (2015, Jul). Nijmegen breakage syndrome protein 1 (NBS1) modulates hypoxia inducible factor-1α (HIF-1α) stability and promotes in vitro migration and invasion under ionizing radiation. Int J Biochem Cell Biol. 64: 229-238. https://doi.org/10.1016/j.biocel.2015.04.015; PMid:25959252

7. Maser RS, Zinkel R, Petrini JH. (2001). An alternative mode of translation permits production of a variant NBS1 protein from the common Nijmegen breakage syndrome allele. Nature genetics. 27(4): 417-421. https://doi.org/10.1038/86920; PMid:11279524

8. Michałkiewicz J, Barth C, Chrzanowska K, Gregorek H, Syczewska M, Weemaes CM et al. (2003). Abnormalities in the T and NK lymphocyte phenotype in patients with Nijmegen breakage syndrome. Clinical and experimental immunology. 134(3): 482-490. https://doi.org/10.1046/j.1365-2249.2003.02285.x; PMid:14632755 PMCid:PMC1808880

9. Pastorczak A, Szczepanski T, Mlynarski W; International Berlin-Frankfurt-Munster (I-BFM) ALL host genetic variation working group. (2016, Mar). Clinical course and therapeutic implications for lymphoid malignancies in Nijmegen breakage syndrome. Eur J Med Genet. 59(3): 126-132. Epub 2016 Jan 27. https://doi.org/10.1016/j.ejmg.2016.01.007; PMid:26826318

10. Reiman A, Srinivasan V, Barone G, Last JI, Wootton LL, Davies EG et al. (2011). Lymphoid tumours and breast cancer in ataxia telangiectasia; substantial protective effect of residual ATM kinase activity against childhood tumours. Br. J. Cancer. 105: 586-591. https://doi.org/10.1038/bjc.2011.266; PMid:21792198 PMCid:PMC3170966

11. Schütte P, Möricke A, Zimmermann M, Bleckmann K, Reismüller B, Attarbaschi A et al. (2016). Preexisting conditions in pediatric ALL patients: Spectrum, frequency and clinical impact. Eur. J. Med. Genet. 59: 143-151. https://doi.org/10.1016/j.ejmg.2015.12.008; PMid:26732628

12. Seemanová E, Sperling K, Neitzel H, Varon R, Hadac J, Butova O et al. (2006). Nijmegen breakage syndrome (NBS) with neurological abnormalities and without chromosomal instability. J. Med. Genet. 43: 218-224. https://doi.org/10.1136/jmg.2005.035287; PMid:16033915 PMCid:PMC2563240

13. Sharapova SO, Pashchenko OE, Bondarenko AV, Vakhlyarskaya SS, Prokofjeva T, Fedorova AS et al. (2021). Geographical Distribution, Incidence, Malignancies, and Outcome of 136 Eastern Slavic Patients With Nijmegen Breakage Syndrome and NBN Founder Variant c.657_661del5. Frontiers in immunology. 11: 602482. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.602482; PMid:33488600 PMCid:PMC7819964

14. Suarez F, Mahlaoui N, Canioni D, Andriamanga C, d'Enghien CD, Brousse N et al. (2015). Incidence, Presentation, and Prognosis of Malignancies in Ataxia-Telangiectasia: A Report from the French National Registry of Primary Immune Deficiencies. J. Clin. Oncol. 33: 202-208. https://doi.org/10.1200/JCO.2014.56.5101; PMid:25488969

15. The International Nijmegen Breakage Syndrome Study Group. (2000). Nijmegen breakage syndrome. Archives of Disease in Childhood. 82(5): 400-406. https://doi.org/10.1136/adc.82.5.400; PMid:10799436 PMCid:PMC1718318

16. Warcoin M, Lespinasse J, Despouy G, Dubois d'Enghien C, Laugé A, Portnoï M-F et al. (2009). Fertility defects revealing germline biallelic nonsense NBN mutations. Hum. Mutat. 30: 424-430. https://doi.org/10.1002/humu.20904; PMid:19105185

17. Wilda M, Demuth I, Concannon P, Sperling K, Hameister H. (2000, Jul 22). Expression pattern of the Nijmegen breakage syndrome gene, Nbs1, during murine development. Hum Mol Genet. 9(12): 1739-1744. https://doi.org/10.1093/hmg/9.12.1739; PMid:10915761

18. Wolska-Kusnierz B, Pastorczak A, Fendler W, Wakulinska A, Dembowska-Baginska B, Heropolitanska-Pliszka E et al. (2020). Hematopoietic Stem Cell Transplantation Positively Affects the Natural History of Cancer in Nijmegen Breakage Syndrome. Clin. Cancer Res. 27: 575-584. https://doi.org/10.1158/1078-0432.CCR-20-2574; PMid:33082212