Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).4(148): 53-61. doi: 10.15574/SP.2025.4(148).5361
Солтис Р. М., Хмара Т. В., Слободян О. М., Лаврів Л. П., Заморський І. І., Столяр Д. Б.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Солтис РМ, Хмара ТВ, Слободян ОМ, Лаврів ЛП, Заморський ІІ, Столяр ДБ. (2025). Фетальна анатомія фасціально-клітковинних просторів бічної ділянки лиця. Сучасна педіатрія. Україна. 4(148): 53-61. doi: 10.15574/SP.2025.4(148).5361.
Стаття надійшла до редакції 07.02.2025 р., прийнята до друку 10.06.2025 р.

Для розуміння етіопатогенезу хірургічної патології і травматичних ушкоджень щелепно-лицевої ділянки та можливих шляхів поширення запальних процесів особливе значення набувають ґрунтовні знання про вікову варіантну анатомію фасціально-клітковинних утворень лицевої ділянки голови.
Мета – з’ясувати особливості морфогенезу і становлення топографії фасціально-клітковинних просторів бічної ділянки лиця в плодів людини з урахуванням форм їхньої анатомічної мінливості для розробки нових методів діагностики, прогнозування та лікування природженої і набутої патології органів і структур щелепно-лицевої ділянки.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на препаратах голови 38 плодів людини 81,0-375,0 мм тім’яно-куприкової довжини з використанням макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин і морфометрії.
Результати. Починаючи з плодів людини 6 місяців, підшкірна жирова клітковина, передусім щічної, привушно-жувальної і глибокої ділянок лиця виражена відносно добре. Виявлено різну щільність привушної фасції, зокрема, її стоншення або відсутність у ділянках верхньої поверхні залози та внутрішньої поверхні глоткового відростка. Враховуючи це, клітковина, що оточує привушну залозу, може мати зв’язок із клітковиною приглоткового простору. На зовнішній поверхні привушної залози фасція пухка. У плодів 9-10 місяців у ділянці між верхньою щелепою і переднім краєм гілки нижньої щелепи жирове тіло щоки щільно прилягає до клітковини верхнього відділу крило-щелепного простору, а також до клітковини крило-піднебінної ямки. Тому можливе поширення гнійно-запальних процесів жирового тіла щоки на етапах постнатального онтогенезу людини в скроневу і підскроневу ямки, крило-щелепний простір тощо. У задньому відділі підскроневої ямки розміщені бічний крилоподібний м’яз і пухка клітковина, яка в плодів 8-10 місяців на зовнішній поверхні м’яза утворює одиничні скупчення – скронево-крилоподібну щілину; на внутрішній поверхні м’яза – позакрилоподібний простір; на верхній поверхні бічного крилоподібного м’яза – надкрилоподібний кістково-фасціальний простір, які мають вигляд вузьких щілин. У плодів людини крилоподібне венозне сплетення, розміщене на зовнішній поверхні бічного крилоподібного м’яза, топографічно відповідає скронево-крилоподібному клітковинному простору.

Висновки. У плодів людини виявлено зв’язок між формою підскроневої ямки і протяжністю фасціально-клітковинних просторів глибокої ділянки лиця. З урахуванням того, що пухка клітковина підочноямкової ділянки сполучається з клітковиною щічної ділянки, можна припустити, що абсцеси, які виникають у постнатальному періоді людини, можуть бути не тільки в ділянці іклової ямки, але й вище і досередини.

Дослідження проведено відповідно до міжнародних і національних біоетичних норм, що підтверджено висновком комісії з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Ключові слова: глибока ділянка лиця, привушно-жувальна ділянка, жирове тіло щоки, фасціально-клітковинні простори, жувальні м’язи, підскронева ямка, бічна норма черепа, плід.

ЛІТЕРАТУРА

1. Allen E, Minutello K, Murcek BW. (2023). Anatomy, Head and Neck, Larynx Recurrent Laryngeal Nerve. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan. PMID: 29261997.

2. Craig JR, Hopkins C. (2024). Sinus Pathophysiology of Odontogenic Sinusitis. Otolaryngol Clin North Am. 57(6): 1007-1018. https://doi.org/10.1016/j.otc.2024.06.006; PMid:39428205

3. Craig JR, Saibene AM, Felisati G. (2024). Sinusitis Management in Odontogenic Sinusitis. Otolaryngol Clin North Am. 57(6): 1157-1171. https://doi.org/10.1016/j.otc.2024.06.012; PMid:39428206

4. Craig JR. (2022). Odontogenic sinusitis: A state-of-the-art review. World J Otorhinolaryngol Head Neck Surg. 8(1): 8-15. https://doi.org/10.1002/wjo2.9; PMid:35619928 PMCid:PMC9126162

5. De Kersaint-Gilly A, Leroy G, Legent F, Lavenant F, Lajat Y et al. (1982). The pterygo-maxillary region (fossa infra-temporalis). A clinical, radioanatomical and pathological study. J Neuroradiol. 9(4): 271-83. PMID: 6298380.

6. Feigl G, Hammer GP, Litz R, Kachlik D. (2020). The intercarotid or alar fascia, other cervical fascias, and their adjacent spaces – a plea for clarification of cervical fascia and spaces terminology. J Anat. 237(1): 197-207. https://doi.org/10.1111/joa.13175; PMid:32080853 PMCid:PMC7309289

7. Ghali S, Katti G, Shahbaz S, Chitroda PK, Anukriti V, Divakar DD et al. (2021). Fascial space odontogenic infections: Ultrasonography as an alternative to magnetic resonance imaging. World J Clin Cases. 9(3): 573-580. https://doi.org/10.12998/wjcc.v9.i3.573; PMid:33553395 PMCid:PMC7829733

8. Guidera AK, Dawes PJ, Fong A, Stringer MD. (2014). Head and neck fascia and compartments: no space for spaces. Head Neck. 36(7): 1058-68. https://doi.org/10.1002/hed.23442; PMid:23913739

9. Ji T, Hou K, Li C, Yu J. (2021). Imaging features of internal maxillary artery and extracranial middle meningeal artery and their relationships on head CTA. Neuroradiol J. 34(6): 629-641. https://doi.org/10.1177/19714009211019380; PMid:34042531 PMCid:PMC8649192

10. Karkas A, Zimmer LA, Theodosopoulos PV, Keller JT, Prades JM. (2021). Endonasal endoscopic approach to the pterygopalatine and infratemporal fossae. European processes and their course. Herald of problems of biology and medicine Annals of Otorhinolaryngology, Head and Neck Diseases. 138(5): 391-395. https://doi.org/10.1016/j.anorl.2020.12.009; PMid:33384280

11. Khoury J, Mihailidis S, Ghabriel M, Townsend G. (2010). Anatomical relationships within the human pterygomandibular space: Relevance to local anesthesia. Clin Anat. 23(8): 936-44. https://doi.org/10.1002/ca.21047; PMid:20949494

12. Khoury JN, Mihailidis S, Ghabriel M, Townsend G. (2011). Applied anatomy of the pterygomandibular space: improving the success of inferior alveolar nerve blocks. Aust Dent J. 56(2): 112-21. https://doi.org/10.1111/j.1834-7819.2011.01312.x; PMid:21623801

13. Komune N, Matsuo S, Nakagawa T. (2019). The Fascial Layers Attached to the Skull Base: A Cadaveric Study. World Neurosurg. 126: e500-e509. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2019.02.078; PMid:30825625

14. Кушта АО, Шувалов СМ. (2024). Особливості топографо-анатомічної будови криловидно-піднебінної ямки, які впливають на розповсюдження патологічних процесів та їх перебіг. Вісник проблем біології і медицини. 2(173): 29-32. https://doi.org/10.29254/2523-4110-2024-2-173/addition-29-32.

15. Maini K, Dua A. (2023). Temporomandibular Syndrome. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan-. PMID: 31869076.

16. Marcuzzo AV, Šuran-Brunelli AN, Dal Cin E, Rigo S, Piccinato A, Boscolo Nata F, Tofanelli M, Boscolo-Rizzo P, Grill V, Di Lenarda R, Tirelli G. (2020). Surgical Anatomy of the Marginal Mandibular Nerve: A Systematic Review and Meta-Analysis. Clin Anat. 33(5): 739-750. https://doi.org/10.1002/ca.23497; PMid:31591743

17. Mochalov I, Kryvtsova M, Chobey A, Kulynych M. (2023). Identification of Pathogenic Microflora and Its Sensitivity to Antibiotics in Cases of the Odontogenic Purulent Periostitis and Abscesses in the Oral Cavity. Prague Med Rep. 124(1): 16-32. https://doi.org/10.14712/23362936.2023.2; PMid:36763828

18. Noguchi T, Odaka K, Fukuda KI. (2023). Clinical Application of Inferior Alveolar Nerve Block Device for Safe and Secure IANB by Any Operator. Pain Res Manag. 2023: 1021918. https://doi.org/10.1155/2023/1021918; PMid:37719895 PMCid:PMC10504047

19. Ottone NE, Sandoval C, Cid-Gutierrez P, Vásquez-Balboa ML, Tubbs RS, Fuentes R. (2021). Systematic review and meta-analysis of the anatomy of the maxillary artery using the Anatomical Quality Assurance (AQUA) checklist. Surg Radiol Anat. 43(11): 1875-1886. https://doi.org/10.1007/s00276-021-02825-3; PMid:34480213

20. Pannkuk TF, Craig JR, Tušas P, Simuntis R. (2024). Management of Endodontic Disease for Odontogenic Sinusitis. Otolaryngol Clin North Am. 57(6): 1119-1138. https://doi.org/10.1016/j.otc.2024.07.002; PMid:39214736

21. Pierucci F, Rubini B, Chassagne JF. (1985). L'apport de la scanographie dans l'exploration radiologique de la fosse ptérygo-maxillaire [Role of computed tomography in the radiologic exploration of the pterygomaxillary fossa]. Rev Stomatol Chir Maxillofac. 86(6): 418-24. PMID: 3868808.

22. Poweski L, Drum M, Reader A, Nusstein J, Beck M, Chaudhry J. (2014). Role of ultrasonography in differentiating facial swellings of odontogenic origin. J Endod. 40(4): 495-8. https://doi.org/10.1016/j.joen.2014.01.002; PMid:24666898

23. Rusu MC, Vrapciu AD, Popescu ŞA. (2022). Fenestrated Maxillary Artery. J Craniofac Surg. 33(8): e861-e863. https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000008788; PMid:35882049

24. Sakamoto Y. (2022). Characterization of the pterygomeningeal artery based on branching pattern and muscular distribution. Surg Radiol Anat. 44(4): 543-550. https://doi.org/10.1007/s00276-022-02911-0; PMid:35244749

25. Schachtel MJC, Gandhi M, Midwinter MJ, Panizza BJ. (2023). Fascial layers encountered in the lateral skull base region: A cadaveric and radiological analysis. Head Neck. 45(5): 1272-1280. https://doi.org/10.1002/hed.27342; PMid:36929039

26. Shumway CL, Motlagh M, Wade M. (2023). Anatomy, Head and Neck, Orbit Bones. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan-. PMID: 30285385.

27. Snosek M, Macchi V, Stecco C, Tubbs RS, De Caro R, Loukas M. (2021). Anatomical and histological study of the alar fascia. Clin Anat. 34(4): 609-616. https://doi.org/10.1002/ca.23644; PMid:32628306

28. Somayaji SK, Acharya SR, Mohandas KG, Venkataramana V. (2012). Anatomy and clinical applications of the mandibular nerve. Bratisl Lek Listy. 113(7): 431-40. https://doi.org/10.4149/BLL_2012_097; PMid:22794519

29. Vieira L. (2020). Embryology of the Fascial System. Cureus. 12(8):e10134. https://doi.org/10.7759/cureus.10134

30. Xue K, Wang L, Zheng S, Zhang H, Liu Q, Gu Y, Li W, Song X, Sun X, Yu H. (2024). Research progress in the anatomy and surgical approach of the parapharyngeal space. Lin Chuang Er Bi Yan Hou Tou Jing Wai Ke Za Zhi. 38(6): 534-540. Chinese. doi: 10.13201/j.issn.2096-7993.2024.06.015