Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).4(148): 42-46. doi: 10.15574/SP.2025.4(148).4246
Тесліцький О. К.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Тесліцький ОК. (2025). Значення гематологічних індексів інтоксикації при сепсис-асоційованому респіраторному дистресі новонароджених. Сучасна педіатрія. Україна. 4(148): 42-46. doi: 10.15574/SP.2025.4(148).4246.
Стаття надійшла до редакції 30.01.2025 р., прийнята до друку 10.06.2025 р.

Неонатальний сепсис і надалі залишається однією з основних проблем у неонатальній практиці. Проте недостатньо вивченими є питання щодо розуміння поширеності, захворюваності, діагностування і наслідків гострого респіраторного дистресу в когорті новонароджених на тлі сепсису.
Мета – оцінити зміни інтегральних гематологічних індексів активності запального синдрому в новонароджених із сепсис-асоційованим респіраторним дистресом у динаміці хвороби; визначити прогностичну значущість цих індексів.
Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 87 немовлят із діагнозом «Неонатальний сепсис». Залежно від наявності проявів респіраторного дистресу, новонароджених із неонатальним сепсисом поділено на дві клінічні групи. I групу становили 22 немовлят, у яких респіраторна компонента за шкалою nSOFA оцінена в ≥2 бали,  II групу – 65 новонароджених з оцінкою в 0 балів.
Результати. На підставі комплексного параклінічного обстеження та аналізу середньогрупових значень інтегральних гематологічних індексів активності запального синдрому не встановлено статистично вірогідних розбіжностей між новонародженими залежно від наявності або відсутності респіраторних порушень. Проте підвищення точки розподілу лейкоцитарного індексу інтоксикації до 2,0 ум. од. дало змогу встановити, що цей рівень на момент госпіталізації виявлено у 36,4% новонароджених І групи та у 29,2% представників  ІІ групи. У динаміці за 72 години частота реєстрації цього показника становила відповідно 36,4% і 10,8%, що підтвердило тяжчий перебіг недостатньо чутливого до лікування запального процесу в новонароджених І групи.
Висновки. Статистично вірогідний ризик сепсис-асоційованого респіраторного дистресу корелює з тяжкістю інфекційного процесу, зокрема, за рівнем лейкоцитарного індексу інтоксикації ≥2,0 ум. од. у динаміці лікування зростають шанси цієї події в 4,73 разу за специфічністю доступного маркера 89,2%.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено локальним етичним комітетом установи, зазначеної в роботі. Дослідження виконано за інформованої згоди батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: респіраторний дистрес, неонатальний сепсис, маркери запалення, лейкоцитарний індекс інтоксикації, новонароджені.

ЛІТЕРАТУРА

1. Allazov SA, Ruzyboev SA. (2017). Znachennia leikotsytarnoho indeksu intoksykatsii v otsintsi tiazhkosti infektsii verkhnikh sechovykh shliakhiv. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 16(1): 85-88. https://doi.org/10.24061/1727-0847.16.1.2017.18

2. De Luca D, van Kaam AH, Tingay DG et al. (2017). The Montreux definition of neonatal ARDS:biological and clinical background behind the description of a new entity. Lancet Respir Med. 5(8): 657-666. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(17)30214-X; PMid:28687343

3. Hammoud MS, Raghupathy R, Barakat N et al. (2017). Cytokine profiles at birth and the risk of developing severe respiratory distress and chronic lung disease. J Res Med. 22: 62. https://doi.org/10.4103/jrms.JRMS_1088_15; PMid:28616049 PMCid:PMC5461589

4. Hodlevskyi AI, Savoliuk SI. (2015). Diahnostyka ta monitorynh endotoksykozu u khirurhichnykh khvorykh. Vinnytsia: Nova Knyha: 232.

5. Li S, Zhao D, Cui J, Wang L, Ma X, Li Y. (2020). Prevalence, potential risk factors and mortality rates of acute respiratory distress syndrome in Chinese patients with sepsis. J Int Med Res. 48: 300060519895659. https://doi.org/10.1177/0300060519895659; PMid:32043378 PMCid:PMC7105739

6. Nam H, Jang SH, Hwang YI, Kim J-H, Park JY, Park S. (2019). Nonpulmonary risk factors of acute respiratory distress syndrome in patients with septic bacteraemia. Korean J Int Med. 34: 116-1-24. https://doi.org/10.3904/kjim.2017.204; PMid:29898577 PMCid:PMC6325442

7. Orwoll BE, Sapru A. (2016). Biomarkers in pediatric ARDS:Future directions. Front Pediatr. 4: 55. https://doi.org/10.3389/fped.2016.00055; PMid:27313995 PMCid:PMC4887507

8. Pokhrel B, Koirala T, Shah G, Joshi S, Baral P. (2018). Bacteriological profile and antibiotic susceptibility of neonatal sepsis in neonatal intensive care unit of a tertiary hospital in Nepal. BMC Pediatr. 18: 208. https://doi.org/10.1186/s12887-018-1176-x; PMid:29950162 PMCid:PMC6020420

9. Raturi A, Chandran S. (2024). Neonatal Sepsis: Aetiology, Pathophysiology, Diagnostic Advances and Management Strategies. Clin Med Insights Pediatr. 18: 11795565241281337. https://doi.org/10.1177/11795565241281337; PMid:39371316 PMCid:PMC11452898

10. Schouten LR, Veltkamp F, Bos AP et al. (2016). Incidence and mortality of acute respiratory distress syndrome in children: a systematic review and meta-analysis. Crit Care Med. 44(4): 819-829. https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000001388; PMid:26509320

11. Wang C, Guo L, Chi C et al. (2015). Mechanical ventilation modes for respiratory distress syndrome in infants:a systematic review and network meta-analysis. Crit Care. 19(1): 108. https://doi.org/10.1186/s13054-015-0843-7; PMid:25881121 PMCid:PMC4391657

12. Willson DF, Thomas NJ, Tamburro R et al. (2013). The relationship of fluid administration to outcome in the pediatric calfactant in acute respiratory distress syndrome trial. Pediatr Crit Care Med. 14(7): 666-672. https://doi.org/10.1097/PCC.0b013e3182917cb5; PMid:23925143

13. Wohlrab P, Kraft F, Tretter V et al. (2018). Recent advances in understanding acute respiratory distress syndrome. F1000Res. 7: F1000 Faculty Rev-263. https://doi.org/10.12688/f1000research.11148.1; PMid:29568488 PMCid:PMC5840611

14. Wynn JL, Kelly MS, Benjamin DK et al. (2017). Timing of multiorgan dysfunction among hospitalized infants with fatal fulminant sepsis. Am. J. Perinatol. 34: 633-639. https://doi.org/10.1055/s-0036-1597130; PMid:27923248 PMCid:PMC5604435

15. Yang J, He Y, Ai Q, Liu C, Ruan Q, Shi Y. (2024). Lung-Gut Microbiota and Tryptophan Metabolites Changes in Neonatal Acute Respiratory Distress Syndrome. Journal of inflammation research. 17: 3013-3029. https://doi.org/10.2147/JIR.S459496; PMid:38764492 PMCid:PMC11102751

16. Yehya N, Servaes S, Thomas NJ. (2015). Characterizing degree of lung injury in pediatric acute respiratory distress syndrome. Crit Care Med. 43(5): 937-946. https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000000867; PMid:25746744

17. Yehya N, Thomas NJ. (2019). Sepsis and pediatric acute respiratory distress syndrome. J Pediatr Intensive Care. 8: 32-41. https://doi.org/10.1007/978-3-030-21840-9_17

18. Zhang YF, Yu XQ, Liao JH et al. (2020). A clinical epidemiological investigation of neonatal acute respiratory distress syndrome in southwest Hubei, China. Zhongguo Dang dai er ke za zhi = Chinese Journal of Contemporary Pediatrics. 22(9): 942-947. doi: 10.7499/j.issn.1008-8830.2003271. PMID: 32933623; PMCID: PMC7499450.