Paediatric Surgery (Ukraine). 2025. 1(86): 27-32. doi: 10.15574/PS.2025.1(86).2732
Іванчов П. В., Костенко О. Б.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Іванчов ПВ, Костенко ОБ. (2025). Шляхи поліпшення результатів хірургічного лікування хворих із гострими ускладненнями злоякісних пухлин шлунка. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(86): 27-32. doi: 10.15574/PS.2025.1(86).2732.
Стаття надійшла до редакції 02.01.2025 р., прийнята до друку 18.03.2025 р.

Мета – вивчити й проаналізувати структуру гострих хірургічних ускладнень злоякісних пухлин шлунка (ЗПШ); розробити оптимальний алгоритм хірургічної тактики у хворих із гострими ускладненнями ЗПШ в умовах надання екстреної допомоги; визначити критерії обрання екстрених і ранньо відтермінованих оперативних втручань.
Матеріали та методи. Матеріалами дослідження загалом стали результати комплексного обстеження і лікування 452 хворих із гострими ускладненнями ЗПШ, які перебували на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна лікарня №12», за період 2014-2023 рр. У першому періоді дослідження проведено ретроспективний аналіз історій хвороб і результатів лікування 245 пацієнтів із гострими ускладненнями ЗПШ, які перебували на лікуванні в клініці за 2014-2018 рр., – контрольна група. На основі проведеного аналізу розроблено оптимізований алгоритм хірургічної тактики для пацієнтів із гострими ускладненнями ЗПШ, який у другому періоді дослідження впроваджено в клінічну практику лікування 207 пацієнтів із гострими ускладненнями ЗПШ, які перебували в клініці за 2019-2023 рр., – основна група.
Результати. Розроблено оптимізований алгоритм хірургічної тактики у хворих із ЗПШ, ускладнених кровотечею, ключовим моментом якого є виконання екстреної ендоскопії, де ендоскопічний гемостаз  є ефективним або неефективним і залежно від цього отримуємо можливість поділу всіх хворих на дві групи щодо визначення термінів оперативного втручання. Точкою відліку при перфораціях ЗПШ є виконання екстреної рентгенографії та ендоскопії з визначенням локалізації та морфологічних характеристик субстрату перфорації та проведення передопераційної підготовки у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії або на операційному столі. Завдяки дотриманню тактики клініко-ендоскопічного моніторингу в другому періоді вдалося знизити рівень загальної летальності практично вдвічі – на 5,2%, а післяопераційної летальності – на 3,5%.
Висновки. Розроблено алгоритм хірургічної тактики у хворих з ускладненими ЗПШ, що передбачає дотримання активно-вичікувальної тактики із застосування клініко-ендоскопічного моніторингу при кровотечах і стенозах та активну передопераційну підготовку з мінімізацією обсягу екстреного оперативного втручання при перфораціях пухлини.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом інституту. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: злоякісна пухлина шлунка, кровотеча, хірургічна тактика, гемостаз, операція, ускладнення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Chen S, Li YF, Feng XY et al. (2012, Dec). Significance of palliative gastrectomy for late-stage gastric cancer patients. J Surg Oncol. 106(7): 862-871. https://doi.org/10.1002/jso.23158; PMid:22648960

2. Choi YY, Noh SH, Cheong JH. (2015, Sep). Evolution of gastric cancer treatment: from the golden age of surgery to an era of precision medicine. Yonsei Med J. 56(5): 1177-1185. https://doi.org/10.3349/ymj.2015.56.5.1177; PMid:26256958 PMCid:PMC4541645

3. Cowling J, Gorman B, Riaz A, Bundred JR, Kamarajah SK, Evans RPT et al. (2021). Peri-operative outcomes and survival following palliative gastrectomy for gastric cancer: a systematic review and meta-analysis. J Gastrointest Cancer. 52(1): 41-56. https://doi.org/10.1007/s12029-020-00519-4; PMid:32959118 PMCid:PMC7900337

4. Федоренко ЗП, Гулак ЛО, Михайлович ЮЙ та ін. (2021). Рак в Україні, 2019-2020. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби, Бюл. нац. канцер-реєстру України. 22: 123.

5. Іванчов ПВ, Гичка СГ, Пруднікова ОБ, Переш ЄЄ. (2023). Езофагодуоденостомія за методом Накаяма як реконструктивний етап після гастректомії з приводу раку шлунка, ускладненого гострою кровотечею та метастазами Крукенберга. Клінічний випадок. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(79): 105-110. https://doi.org/10.15574/PS.2023.79.105.

6. Marano L, Polom K, Patriti A et al. (2016, Jan). Surgical management of advanced gastric cancer: An evolving issue. Eur J Surg Oncol. 42(1): 18-27. https://doi.org/10.1016/j.ejso.2015.10.016; PMid:26632080

7. Price TJ, Shapiro JD, Segelov E et al. (2012, Apr). Management of advanced gastric cancer. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 6 (2): 199-208; quiz 209. https://doi.org/10.1586/egh.11.103; PMid:22375525

8. Shiozaki H, Shimodaira Y, Elimova E, Wadhwa R, Sudo K, Harada K et al. (2016). Evolution of gastric surgery techniques and outcomes. Chin J Cancer. 35 (1): 69. https://doi.org/10.1186/s40880-016-0134-y; PMid:27460019 PMCid:PMC4962398

9. Thakur B, Devkota M, Sharma A. (2019, Aug 4). Evidence based surgical approach to locally advanced gastric cancer. J Nepal Health Res Counc. 17(2): 133-140. https://doi.org/10.33314/jnhrc.v0i0.2055; PMid:31455923

10. Wang SY, Hsu CH, Liao CH, Fu CY, Ouyang CH, Cheng CT et al. (2017). Surgical outcome evaluation of perforated gastric cancer: from the aspects of both acute care surgery and surgical oncology. Scand J Gastroenterol. 52 (12): 1371-1376. https://doi.org/10.1080/00365521.2017.1369562; PMid:28838270