Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).2(146): 119-127. doi: 10.15574/SP.2025.2(146).119127
Марушко Ю. В., Хомич О. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Марушко ЮВ, Хомич ОВ. (2025). Стан здоров’я дітей після перенесеного COVID-19: від розуміння патогенезу до ефективної фізичної реабілітації. Сучасна педіатрія. Україна. 2(146): 119-127. doi: 10.15574/SP.2025.2(146).119127.
Стаття надійшла до редакції 14.01.2025 р., прийнята до друку 18.03.2025 р.

COVID-19 є значним викликом для педіатрії, оскільки негативно впливає на здоров’я дітей, спричинюючи розвиток пост-COVID-19 синдрому. Саме тому важливим є не лише усунення гострих симптомів, але й розроблення довгострокових програм реабілітації, які враховують усі аспекти фізичного та психоемоційного відновлення пацієнтів.
Мета – узагальнити та проаналізувати сучасні наукові дані, наведені в публікаціях баз даних «PubMed», «Scopus», «Web of Science», а також у міжнародних і вітчизняних клінічних настановах і гайдлайнах за останні 5 років щодо патогенезу пост-COVID-19 синдрому в дітей та обґрунтування ефективних підходів до реабілітації, спрямованих на відновлення функцій дихальної системи та поліпшення загального функціонального стану педіатричних пацієнтів.
Аналіз наукових джерел і клінічних настанов за останні роки дає змогу визначити ключові аспекти патогенезу пост-COVID-19 синдрому в дітей. На сьогодні вивчено ряд механізмів, які лежать в основі тривалих симптомів у дітей після перенесеного COVID-19. Імунні порушення, що виникають після перенесеної інфекції, можуть зумовлювати розвиток хронічних запальних процесів, які викликають тривалі симптоми. З огляду на ці фактори розвиток пост-COVID-19 синдрому в дітей обумовлює потребу застосування комплексного підходу до діагностування, лікування та реабілітації. Зокрема, важливою складовою є фізична терапія, що включає вправи для поліпшення дихальних функцій, відновлення витривалості та зміцнення м’язів. Крім того, психоемоційна підтримка є важливою для подолання тривоги і стресу, що можуть виникати внаслідок захворювання і тривалого відновлення.
Висновки. Реабілітація після перенесеного COVID-19 становить важливий етап відновлення для пацієнтів із порушеннями функції легень, спрямований на поліпшення респіраторної функції та загального стану пацієнта. Мультидисциплінарний підхід та індивідуалізація лікування є ключовими для досягнення успішних результатів у відновленні функцій організму. Подальші дослідження в цій галузі допоможуть вдосконалити методи реабілітації та розробити оптимальні стратегії для пацієнтів із пост-COVID-19 порушеннями.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пост-COVID-19 синдром, постковідний синдром, діти, патогенез, реабілітація, дихальна реабілітація, фізична терапія, психоемоційна підтримка.
ЛІТЕРАТУРА

1. American Association for Respiratory Care. (2014). Quality standards for pulmonary rehabilitation in adults. URL: https://www.aarc.org.

2. American Thoracic Society. (2020). Guidance for re-opening pulmonary rehabilitation programs. American Thoracic Society. URL: https://www.thoracic.org.

3. Blank L, Cantrell A, Sworn K, Booth A. (2023). Factors which facilitate or impede patient engagement with pulmonary and cardiac rehabilitation: a rapid evaluation mapping review. Health Soc Care Deliv Res. 11(04). https://doi.org/10.3310/KLWR9463; PMid:37464900

4. Brackel CLH, Lap CR, Buddingh EP et al. (2021). Pediatric long-COVID: an overlooked phenomenon? Pediatr Pulmonol. 56: 2495-2502. https://doi.org/10.1002/ppul.25521; PMid:34102037 PMCid:PMC8242715

5. British Thoracic Society. (2013). Guideline on pulmonary rehabilitation in adults. British Thoracic Society. URL: https://www.brit-thoracic.org.uk.

6. Buonsenso D, Munblit D, De Rose C et al. (2021). Preliminary evidence on long COVID in children. Acta Paediatr. 110: 2208-2211. https://doi.org/10.1111/apa.15870; PMid:33835507 PMCid:PMC8251440

7. Davis HE, McCorkell L, Vogel JM et al. (2023). Long COVID: major findings, mechanisms and recommendations. Nat Rev Microbiol. 21: 133-146. https://doi.org/10.1038/s41579-022-00846-2; PMid:36639608 PMCid:PMC9839201

8. Foster F, Piggott R, Riley L, Beech R. (2016). Working with primary care clinicians and patients to introduce strategies for increasing referrals for pulmonary rehabilitation. Primary Health Care Research & Development. 17(3): 226-237. https://doi.org/10.1017/S1463423615000286; PMid:26072909

9. Graves J, Sandrey V, Graves T, Smith DL. (2010). Effectiveness of a group opt-in session on uptake and graduation rates for pulmonary rehabilitation. Chron Respir Dis. 7: 159-164. https://doi.org/10.1177/1479972310379537; PMid:20688893

10. Harashchenko T, Umanets T, Podolskiy V, Kaminska T, Marushko Y, Podolskiy V et al. (2023). Epidemiological, Clinical, and Laboratory Features of Children with SARS-CoV-2 in Ukraine. Journal of mother and child. 27(1): 33-41. https://doi.org/10.34763/jmotherandchild.20232701.d-23-00012.

11. Hopkinson NS, Englebretsen C, Cooley N, Kennie K, Lim M, Woodcock T et al. (2012). Designing and implementing a COPD discharge care bundle. Thorax. 67: 90-92. https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2011-200233; PMid:21846790 PMCid:PMC3240777

12. Howard-Jones AR, Bowen AC, Danchin M, Koirala A, Sharma K, Yeoh DK et al. (2022). COVID-19 in children: I. Epidemiology, prevention and indirect impacts. Journal of paediatrics and child health. 58(1): 39-45. https://doi.org/10.1111/jpc.15791; PMid:34643307 PMCid:PMC8662210

13. Kumar P, Jat KR. (2023). Post-COVID-19 Sequelae in Children. Indian journal of pediatrics. 90(6): 605-611. https://doi.org/10.1007/s12098-023-04473-4; PMid:36884145 PMCid:PMC9992903

14. Larsen NW, Stiles LE, Miglis MG. (2021). Preparing for the long-haul: autonomic complications of COVID-19. Auton Neurosci. 235: 102841. https://doi.org/10.1016/j.autneu.2021.102841; PMid:34265539 PMCid:PMC8254396

15. Lippi G, Sanchis-Gomar F, Henry BM. (2023). COVID-19 and its long-term sequelae: what do we know in 2023?. Polish archives of internal medicine. 133(4): 16402. https://doi.org/10.20452/pamw.16402

16. Lopez-Leon S, Wegman-Ostrosky T, Ayuzo Del Valle NC et al. (2022). Long-COVID in children and adolescents: a systematic review and meta-analyses. Sci Rep. 12: 9950. https://doi.org/10.1038/s41598-022-13495-5; PMid:35739136 PMCid:PMC9226045

17. Ludvigsson JF. (2020). Systematic review of COVID-19 in children shows milder cases and a better prognosis than adults. Acta Paediatr. 109: 1088-1095. https://doi.org/10.1111/apa.15270; PMid:32202343 PMCid:PMC7228328

18. Ludvigsson JF. (2021). Case report and systematic review suggest that children may experience similar long-term effects to adults after clinical COVID-19. Acta Paediatr. 110: 914-921. https://doi.org/10.1111/apa.15673; PMid:33205450 PMCid:PMC7753397

19. Malone LA, Morrow A, Chen Y et al. (2022). Multi-disciplinary collaborative consensus guidance statement on the assessment and treatment of postacute sequelae of SARS-CoV-2 infection (PASC) in children and adolescents. PM R. 14: 1241-1269. https://doi.org/10.1002/pmrj.12890; PMid:36169159 PMCid:PMC9538628

20. Marushko Y, Khomych OV. (2023). Assessment of acoustic signal characteristics in children with community-acquired pneumonia according to the prevalence and nature of lung tissue damage using the new device «Trembita-Corona». Modern Pediatrics. Ukraine. 2(130): 79-88. https://doi.org/10.15574/SP.2023.130.79

21. Marushko Y, Khomych O. (2023). Characterization of the awerage power, frequency and amplitude of acoustic signal peaks over the lungs in children with community-acquired pneumonia using the new device "Trembita-Corona". Medical Science of Ukraine (MSU). 19(1): 53-69. https://doi.org/10.32345/2664-4738.1.2023.08

22. Marushko Y, Khomych O. (2023). Sensitivity and specificity of the method of acoustic diagnosis of pneumonia using the acoustic monitoring device Trembita-Corona. Child's Health. 18(4): 262-266. https://doi.org/10.22141/2224-0551.18.4.2023.1597

23. Marushko YuV, Khomych OV. (2024). Peculiarities of acoustic diagnostic methods in pediatric practice (literature review, own research). Modern Pediatrics. Ukraine. 6(142): 88-95. https://doi.org/10.15574/SP.2024.6(142).8895; PMid:26004613

24. МОЗ України. (2021, Квітень 20). Про затвердження Протоколу надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою (COVID-19) та реконвалесцентам. Наказ МОЗ України від 20.04.2021 №771. URL: https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukraini-vid-20042021–771-pro-zatverdzhennja-protokolu-nadannja-reabilitacijnoi-dopomogi-pacientam-z-koronavirusnoju-hvoroboju–covid-19-ta-rekonvalescentam.

25. Noij L, Terheggen-Lagro S, Muselaers E, Whittaker E, Gosling J, Brackel C et al. (2024). A multidisciplinary approach: Management and rehabilitation of children with pediatric post-COVID-19 condition. The Pediatric Infectious Disease Journal. 43(9): 880-884. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000004408; PMid:38808972 PMCid:PMC11319073

26. Pellegrino R, Chiappini E, Licari A et al. (2022). Prevalence and clinical presentation of long COVID in children: a systematic review. Eur J Pediatr. 181: 3995-4009. https://doi.org/10.1007/s00431-022-04600-x; PMid:36107254 PMCid:PMC9476461

27. Proal AD, VanElzakker MB, Aleman S et al. (2023). SARS-CoV-2 reservoir in post-acute sequelae of COVID-19 (PASC). Nat Immunol. 24: 1778. https://doi.org/10.1038/s41590-023-01646-3; PMid:37723351

28. Roberts CM, Gungor G, Parker M, Craig J, Mountford J. (2015). Impact of a patient-specific co-designed COPD care scorecard on COPD care quality: a quasi-experimental study. NPJ Prim Care Respir Med. 25: 15017. https://doi.org/10.1038/npjpcrm.2015.17; PMid:25811771 PMCid:PMC4532153

29. Voloshin OM, Marushko YuV, Savchenko II. (2023). А bootstrap analysis of immune status in preschool children suffering from recurrent respiratory infections. Modern Pediatrics. Ukraine. 3(131): 13-21. https://doi.org/10.15574/SP.2023.131.13

30. Wacks M, Wortley E, Gregorowski A et al. (2023). Fifteen-minute consultation: managing post-COVID-19 syndrome (long COVID) in children and young people. Arch Dis Child Educ Pract Ed. 109: 29-34. https://doi.org/10.1136/archdischild-2022-324950; PMid:37080731

31. World Health Organization. (2020, Mar 11). WHO Director-General's opening remarks at the media briefing on COVID-19 – 11 March 2020. World Health Organization. URL: https://www.who.int/director-general/speeches/detail/who-director-general-s-opening-remarks-at-the-media-briefing-on-covid-19—11-march-2020.

32. World Health Organization (WHO). (2021). A clinical case definition of post COVID-19 condition by A Delphi consensus.

33. World Health Organization. (2023, May 5). Statement on the end of the COVID-19 global health emergency. World Health Organization. URL: https://www.who.int/news/item/05-05-2023-statement-on-the-end-of-the-covid-19-global-health-emergency.

34. World Health Organization. (2023). Rehabilitation: self-management of long COVID for adolescents. URL: https://www.who.int/europe/publications/i/item/WHO-EURO-2023-8018-47786-70552.

35. Yonts A Brugler, Burton J, Jones Herbert L. (2022). A review of current evaluation and management strategies in pediatric postacute sequelae of COVID-19. Pediatr Ann. 51: e421-e4e5. https://doi.org/10.3928/19382359-20220913-08; PMid:36343181

36. Zhang HP, Sun YL, Wang YF, Yazici D, Azkur D, Ogulur I et al. (2023). Recent developments in the immunopathology of COVID-19. Allergy. 78(2): 369-388. https://doi.org/10.1111/all.15593; PMid:36420736 PMCid:PMC10108124