Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).2(146): 69-77. doi: 10.15574/SP.2025.2(146).6977
Няньковська О. С.^1,2, Няньковський С. Л.^1,2, Пакулова-Троцька Ю. В.^1
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
²Факультет наук про здоров’я та психологію, Колегіум Медікум, Університет Жешува, Польща

Для цитування: Няньковська ОС, Няньковський СЛ, Пакулова-Троцька ЮВ. (2025). Ентеросорбенти в сучасній медицині: механізми дії, ефективність і клінічне застосування. Сучасна педіатрія. Україна. 2(146): 69-77. doi: 10.15574/SP.2025.2(146).6977.
Стаття надійшла до редакції 26.12.2024 р., прийнята до друку 18.03.2025 р.

Ентеросорбенти мають широке застосування в сучасній медичній практиці, як у наданні невідкладної допомоги при гострих інтоксикаціях, так і в лікуванні хронічних захворювань, зокрема, патології органів травної і сечовидільної систем, гельмінтозів і алергічних станів.
Мета – проаналізувати сучасні наукові дані щодо ентеросорбентів; оцінити їхню ефективність і безпечність, а також надати рекомендації щодо вибору препаратів для клінічного застосування.
Погіршення екологічної ситуації та техногенне забруднення довкілля призводять до накопичення екзотоксинів в організмі людини і перевантажують природні системи детоксикації, що зумовлює зростання рівнів захворюваності та смертності. Тому актуальним є пошук ефективних і безпечних препаратів із високою сорбційною здатністю і селективністю дії. Призначаючи ентеросорбенти, слід враховувати їхню ефективність, безпечність і фармакологічні властивості. Проаналізовано сучасні наукові дані щодо механізмів дії ентеросорбентів, їхнього клінічного застосування, ефективності та критеріїв вибору препарату в практиці лікаря.
Висновки. Найефективнішими на сьогодні є кремнієвмісні ентеросорбенти IV покоління на основі високодисперсного діоксиду кремнію, які мають високу сорбційну активність, демонструють селективність дії – зв’язують токсини, не впливаючи на вітаміни і мікроелементи, володіють цитопротекторною і бактеріостатичною дією, повністю виводяться з організму, дозволені до застосування у вагітних, жінок, які годують груддю і дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: ентеросорбенти, діоксид кремнію, токсини, інтоксикація, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aguilar F, Charrondiere UR, Dusemund B, Galtier P, Gilbert J, Gott DM et al. (2009). Scientific opinion of the panel on food additives and nutrient sources added to food on calcium silicate, silicon dioxide and silicic acid gel added for nutritional purposes to food supplements following a request from the European Commission. EFSA J. 1132: 1-24. https://doi.org/10.2903/j.efsa.2009.1132

2. Amirah MN, Afiza AS, Faizal WIW, Nurliyana MH, Laili S. (2013). Human health risk assessment of metal contamination through consumption of fish, J. Environ. Pollut. Human Health. 1: 1-5: https://doi.org/10.12691/jephh-1-1-1.

3. Ayangbenro AS, Babalola OO. (2017). A new strategy for heavy metal polluted environments: a review of microbial biosorbents, Int. J. Environ. Res. Public Health. 14: 94. https://doi.org/10.3390/ijerph14010094; PMid:28106848 PMCid:PMC5295344

4. Basaleh AA, Al-Malack MH, Saleh TA. (2021, Nov). Polyamide-baghouse dust nanocomposite for removal of methylene blue and metals; characterization, kinetic, thermodynamic and regeneration, Chin. J. Chem. Eng. 39: 112-125. https://doi.org/10.1016/j.cjche.2020.08.050

5. Batool A, Saleh TA. (2020). Removal of toxic metals from wastewater in constructed wetlands as a green technology; catalyst role of substrates and chelators, Ecotoxicol. Environ. Saf. 189: 109924. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2019.109924; PMid:31759740

6. Berezhnoy VV, Korneva VV, Kozachuk VG, Kurylo LV et al. (2012). Acetonemic syndrome of children – tactical steps of a practitioner. Sovremennaya pediatriya. 2(42): 1-7.

7. Бездетко ТВ, Хохуда ОН. (2013). Оцінка ефективності та безпечності ентеросорбенту Атоксил в комплексному лікуванні кропив’янки. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 5(64): 37-39.

8. Bobyr VV, Stechenko LO, Shirobokov VP, Nazarchuk OA, Rymsha OV. (2020). The role of sorbents and probiotics in prevention of structural and morphological disorders in the small intestine of animals developing in dysbiosis. Rep Morphol. 26(2): 45-50. https://doi.org/10.31393/morphology-journal-2020-26(2)-07

9. Briffa J, Sinagra E, Blundell R. (2020). Heavy metal pollution in the environment and their toxicological effects on humans. Heliyon. 6: e04691. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2020.e04691; PMid:32964150 PMCid:PMC7490536

10. Budnyak TM, Vlasova NN, Golovkova LP, Slabon A, Tertykh VA. (2019). Bile acids adsorption by chitoan-fumed silica enterosorbent, Colloid Interface Sci. Commun. 32: 100194. https://doi.org/10.1016/j.colcom.2019.100194

11. Chuiko AA. (2003). Medicinal chemistry and clinical use of silicon dioxide. Kyiv: Izdatelstvo Naukova Dumka: 416.

12. Fatullayeva S, Tagiyev D, Zeynalov N. (2021). A review on enterosorbents and their application in clinical practice: Removal of toxic metals. Colloid and Interface Science Communications. 45: 1-11. https://doi.org/10.1016/j.colcom.2021.100545

13. Fruijtier-Pölloth C. (2016). The safety of nanostructured synthetic amorphous silica (SAS) as a food additive (E 551). Arch Toxicol. 90: 2885-2916. https://doi.org/10.1007/s00204-016-1850-4; PMid:27699444 PMCid:PMC5104814

14. Gerashchenko I. (2018). Comparative assessment of the ability of enterosorbents to bind substances of protein nature. Modern pharmacy. 9: 28-34.

15. Gmoshinski IV, Shipelin VA, Shumakova AA, Trushina EN, Mustafina OK, Safenkova IV et al. (2020). Toxicity evaluation of nanostructured silica orally administered to rats: influence on immune system function. Nanomaterials 10: 2126. https://doi.org/10.3390/nano10112126; PMid:33114664 PMCid:PMC7693904

16. Howell CA, Markaryan EN, Mikhalovsky SV. (2020). Oral intestinal adsorbents – are they the next therapy for acute diarrhea in children: A mini review. Ann Pediatr Child Health. 8(8): 1202.

17. Jaishankar M, Tseten T, Anbalagan N, Mathew BB, Beeregowda KN. (2014). Toxicity, mechanism and health effects of some heavy metals, Interdiscip. Toxicol. 7: 60-72. https://doi.org/10.2478/intox-2014-0009; PMid:26109881 PMCid:PMC4427717

18. Janczura M, Lulinski P, Sobiech M. (2021). Imprinting technology for effective sorbent fabrication: current state-of-art and future prospects. Materials. 14(8): 1850. https://doi.org/10.3390/ma14081850; PMid:33917896 PMCid:PMC8068262

19. Kemppinen A, Howell C, Allgar V, Dodd M, Gregson J, Knowles C et al. (2020). Randomised, double- blind, placebo controlled multi-centre study to assess the efficacy, tolerability and safety of Enterosgel® in the treatment of irritable bowel syndrome with diarrhoea (IBS-D) in adults. Trials. 21: 132. https://doi.org/10.1186/s13063-020-4069-x; PMid:32000822 PMCid:PMC6993329

20. Korneva VV, Kurylo LV, Kozachuk VG. (2011). Evaluation of efficacy of atoxil enterosorbent in complex treatment of ascoridosis in children. Sovremennaya pediatriya. 3(37): 1-4.

21. Kucher SV, Lototsk OV. (2021). Inclusion of enterosorbents in anti-inflammatory therapy improve treatment effectiveness in copd patients during exacerbations, Ukr. Biochem. J. 2(93): 107-114. https://doi.org/10.15407/ubj93.02.107

22. Li X, Zhang Z, Fakhri A, Gupta V, Agarwal S. (2019). Adsorption and photocatalysis assisted optimization for drug removal by chitosan-glyoxal/ polyvinylpyrrolidone/MoS2 nanocomposites. Int. J. Biol. Macromol. 136: 469-475. https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2019.06.003; PMid:31216449

23. Lototska CB. (2015). Justification of the use of enterosorbents in the treatment of endogenous intoxication syndrome in various diseases (literature review). Bukovyns′ kyy Medychnyy Visnyk. 19(1): 222-226. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.1.73.2015.52

24. Markovinovic' L, Knezovic' I, Kniewald T, Maric' LS, Trkulja V, Tesǒvic' G. (2020). Enteroadsorbent Polymethylsiloxane Polyhydrate vs. Probiotic Lactobacillus reuteri DSM 17938 in the Treatment of Rotaviral Gastroenteritis in Infants and Toddlers, a Randomized Controlled Trial. Front Pediatr. 8: 553960. https://doi.org/10.3389/fped.2020.553960; PMid:33409259 PMCid:PMC7781153

25. Mavumengwana V. (2020). Toxic metal implications on agricultural soils, plants, animals, aquatic life and human health, Int. J. Environ. Res. Public Health. 17: 2204. https://doi.org/10.3390/ijerph17072204; PMid:32218329 PMCid:PMC7178168

26. Morais S, Costa FG, Pereira ML. (2012). Heavy Metals and Human Health, Environmental Health – Emerging Issues and Practice. IntechOpen. https://doi.org/10.5772/29869

27. Nadraga OB, Lytvyn GO, Potsiluyko NM. (2011). The effectiveness of the use of the sorbent 'Atoxil' in the complex treatment of rotavirus gastroenteritis in young children. Sovremennaya pediatriya. 2(36): 138-142.

28. OECD. (2016). Silicon dioxide: summary of the dossier. OECD environment, health and safety publications. Series on the safety of manufactured nanomaterials. URL: https://www.oecd.org/en/publications/silicon-dioxide-summary-of-the-dossier_a8f621a4-en.html. https://doi.org/10.1787/a8f621a4-en

29. Okhotnikova EN, Mellina KV. (2012). The place of modern enterosorbtion in the treatment of children with allergic dermatoses. Sovremennaya pediatriya. 3(43): 1-5.

30. Protsak VV. (2019). The effectiveness of the use of enteroclin enterosorbent in combination with standard therapy in patients with atopic dermatitis in the stage of exacerbation with wetting. Visnyk ProblemBiolohiyi i Medytsyny 3(152): 177-180. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2019-3-152-177-181

31. Saleh TA. (2020). Nanomaterials: classification, properties, and environmental toxicities, Environ. Technol. Innov. 20: 101067. https://doi.org/10.1016/j.eti.2020.101067

32. Sarnatskaya V, Mikhailenko V, Prokopenko I, Gerashchenko B, Shevchuk O, Yushko L et al. (2020). The effect of two formulations of carbon enterosorbents on oxidative stress indexes and molecular conformation of serum albumin in experimental animals exposed to CCl4, Heliyon. 6: e03126. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2019.e03126; PMid:32042939 PMCid:PMC7002792

33. Seisenbaeva GA, Ali LMA, Vardanyan A, Gary-Bobo M, Budnyak TM, Kessler VG et al. (2021). Mesoporous silica adsorbents modified with amino polycarboxylate ligands – functional characteristics, health and environmental effects. J Hazardous Materials. 406: 124698. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2020.124698; PMid:33321316

34. Shadrin OG, Chernega NF, Lenchenko AV. (2011). Features of diagnostics and treatment of congenital liver diseases in young children. Neonatology, surgery and perinatal medicine. 1(2): 113-117. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2011_1_2_28.

35. Shichkin VP, Kurchenko OV, Okhotnikova EN, Chopyak VV, Delfino DV. (2023, Oct 13). Enterosorbents in complex therapy of food allergies: a focus on digestive disorders and systemic toxicity in children. Front Immunol. 14: 1210481. https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1210481; PMid:37901242 PMCid:PMC10611465

36. Slavova TG, Radulova GM, Kralchevsky PA, Danov KD. (2020). Encapsulation of fragrances and oils by core-shell structures from silica nanoparticles, surfactant and polymer: Effect of particle size. Colloids Surfaces A: Physicochemical Eng Aspects. 606: 125558. https://doi.org/10.1016/j.colsurfa.2020.125558

37. Slowing I, Viveroescoto J, Wu C, Lin V. (2008). Mesoporous silica nanoparticles as controlled release drug delivery and gene transfection carriers. Adv Drug Delivery Rev. 60(11): 1278-1288. https://doi.org/10.1016/j.addr.2008.03.012; PMid:18514969

38. Teryoshin VA, Kruglova OV. (2015). Evaluation of the efficiency of enterosorbent White Coal® in patients with the diseases of hepatobiliary system. URL: http://www.pancreatology.com.ua/dat/var/journal/2015-3/09.pdf.

39. Tieroshyn V, Moroz L, Prishliak O, Shostakovich-Koretska L, Kruglova O, Gordienko L. (2020). Colloidal silicon dioxide in tablet form (Carbowhite) efficacy in patients with acute diarrhea: results of randomized, double-blind, placebo-controlled, multi- center study. Sci Rep. 10(1): 6344. https://doi.org/10.1038/s41598-020-62386-0; PMid:32286322 PMCid:PMC7156649

40. Tunakova YA, Faizullin RI, Valiev VS, Gabdrakhmanova GN. (2018) Creation of optimal combinations of biosorbents to eliminate excessive amounts of metals from the human body. BioNanoScience. 8: 574-580. https://doi.org/10.1007/s12668-018-0511-x

41. Vazquez M, Calatayud M, Piedra C, Chiocchetti G, Velez D, Devesa V. (2015): Toxic trace elements at gastrointestinal level, Food Chem. Toxicol. 86: 163-175. https://doi.org/10.1016/j.fct.2015.10.006; PMid:26482641

42. Younes M, Aggett P, Aguilar F, Dusemund B, FilipičM, Frutos MJ et al. (2018). EFSA Panel on Food Additives and Nutrient Sources added to Food (ANS). Re-evaluation of silicon dioxide (E 551) as a food additive. EFSA J. 16(1): 5088. https://doi.org/10.2903/j.efsa.2018.5088; PMid:32625658 PMCid:PMC7009582

43. Zuev N, Bukhanov V, Kuzubova E, Krut U, Shaydorova G et al. (2021). Enterosorbent based on montmorillonite as a promising tool in the treatment and prevention of intestinal disorders in pigs. BIOWeb of Conferences. 30: 02012. https://doi.org/10.1051/bioconf/20213002012