HEALTH OF WOMAN. 2016.9(115):123–128; doi 10.15574/HW.2016.115.123 
 

Імуномодулювальні особливості сучасних пробіотичних препаратів у комплексному лікуванні жінок репродуктивного віку з хламідійною інфекцією у нижньому відділі статевих органів

Бенюк В. О., Курченко А. І., Щерба О. А., Вейвей Бу

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Мета дослідження: оцінювання впливу комплексного лікування хронічного рецидивного хламідійного цервіциту з пробіотиками різних форм застосування на імунний статус і мікробіоценоз піхви у жінок репродуктивного віку.

Матеріали та методи. Було обстежено 87 жінок віком від 18 до 35 років, з яких 67 осіб – хворі на рецидивуючий хламідійний цервіцит, які (згідно з протоколом) відповідали критеріям включення. У контрольну групу увійшли 20 гінекологічно здорових жінок. Усі обстежені жінки були репрезентативні за віком і даними акушерсько-гінекологічного та соматичного анамнезів.

Відповідно до завдань дослідження усі пацієнтки з хламідійною інфекцією (ХІ) перед призначенням терапії були рандомізовані на дві групи, зіставні за вiком, проявами й тривалістю запального процесу. У І групу (основну) включено 35 хворих, яким проводили комплексну терапію. До складу терапії входили препарати: Сумамед по 250 мг (1 капсула) 1 раз на добу протягом 5–7 днів за схемою: 1-й день – 1 г (4 капсули), з 2-го до 3-го дня – по 500 мг на добу (2 капсули) та з 4-го до 7-го дня – по 250 мг на добу (1 капсула). Місцево застосовували комбінований репаративний, протизапальний і протимікробний препарат Депантол у формі супозиторіїв – призначали стандартно по одному вагінальному супозиторію двічі на добу протягом 10 днів. У подальшому призначали еубіотик Лакто® по 2 капсули 3 рази на добу per os протягом 3 тиж. У II групу увійшли 32 хворі (група порівняння), яким проводили лікування, що включало Сумамед і Депантол, але з подальшим призначенням місцевих еубіотиків (по 1 піхвовій свічці на ніч), – 10 днів.

Результати. За результатами обстеження жінок репродуктивного віку з хронічним рецидивним хламідійним цервіцитом при кольпоскопічному дослідженні встановлено високу частоту патології шийки матки, а саме: запальні зміни – 100%, ектопія призматичного епітелію – 32,8%, справжня ерозія – 19,4%, що у 5,9% поєднувалася з лейкоплакією, та дисплазія – 16,4%, що корелювало з цитологічним обстеженням (ASCUS – 68,6%, LSIL – 25,5%, HSIL – 2,9%).

У більшості жінок з ХІ відзначали глибокі порушення мікробіоценозу піхви з превалюванням умовно-патогенної флори: пептострептококів – у 43,3%, коринебактерій – у 56,7%, епідермального стафілококу – у 65,7%, а також гарднерел – у 74,6%, candida – у 46,3% випадків.

У хворих з ХІ встановлено недостатність інтерфероногенезу – зниження ІФН-a в 1,4 разу та ІФН-g – в 1,8 разу.

Заключення. Проведена за розробленим нами алгоритмом комплексна терапія хронічного рецидивного хламідійного цервіциту у жінок репродуктивного віку з включенням перорального пробіотика Лакто® сприяла підвищенню параметрів неспецифічної резистентності організму у 88% випадків, що виражалося у зниженні титрів специфічних IgМ в 1,4 разу, IgG – в 1,8 разу, підвищенні рівнів лізоциму у цервікальному слизі – в 1,5 разу та sIgA – в 1,2 разу, відновленні цитокінового профілю, а також нормалізації мікробіоценозу піхви у 76,4% жінок.

Ключові слова: пробіотики, імунітет, цитокіни, Т-лімфоцити, мікробіоценоз, сахароміцети, біфідобактерії, антибіотик-асоційована діарея, хламідіоз, ефективність.

Література: 
1. Бенюк В.О. Клініко-імунологічні паралелі у жінок з патологією ендометрію / Курчеко А.І., Бенюк В.О., Гончаренко В.М. // Науково-практичний журнал «Імунологія та алергологія». – 2014. – № 4. – С. 17.

2. Бенюк В.А. Современный менеджмент бактериального вагиноза у женщин репродуктивного возраста / Бенюк В.А., Щерба Е.А., Ластовецкая Л.Д., Бойчук Ю.И., Онищук Н.С. // The International Scientific Association «Science & Genesis» European Scientific Project. Scientific and educational journal. – С. 7.

3. Бенюк В.О. Особливості функціонального стану слизової оболонки піхви та шийки матки за умов мікст-інфекції / Бенюк В.О., Щерба О.А. // Здоровье женщины. – 2013. – № 3. – С. 71–76.

4. Грищенко В.І. Хламідійна інфекція у гінекологічних хворих з неплідністю // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. – № 3. – С. 41–43.

5. Ромащенко О.В. Лечение воспалительных заболеваний органов малого таза, обусловленных микст-инфекцией / Ромащенко О.В., Возиянова С.В., Руденко А.В., Яковенко Л.Ф. // Здоровье женщины. – 2016. – № 6. – С. 134–143.

6. Lee Y.K., Mazmanian S.K. Has the microbiota played a critical role in the evolution of the adaptive immune system? // Science. 2010. Vol. 330. P. 1768–1773. https://doi.org/10.1126/science.1195568; PMid:21205662 PMCid:PMC3159383

7. Qin J., Li R., Raes J., Arumugam M. et al. A human gut microbial gene catalogue established by metagenomic sequencing. MetaHIT Consortium // Nature. 2010. Vol. 464 (7285). P. 59–65. https://doi.org/10.1038/nature08821; PMid:20203603 PMCid:PMC3779803

8. Sjogren Y.M., Tomicic S., Lundberg A. et al. Influence of early gut microbiota on the maturation of childhood mucosal and systemic immune responses // Clin. Exp. Allergy. 2009. Vol. 39 (12). P. 1842–1851. https://doi.org/10.1111/j.1365-2222.2009.03326.x; PMid:19735274

9. Ichinohe T., Pang I.K., Kumamoto Y. et al. Microbiota regulates immune defense against respiratory tract influenza A virus infection // Proc. Natl. Acad. Sci. U S A. 2011. Vol. 108 (13). P. 5354–5359. https://doi.org/10.1073/pnas.1019378108; PMid:21402903 PMCid:PMC3069176

10. Fitzgerald K.A. NLR–containing inflammasomes: Central mediators of host defense and inflammation // European Journal of Immunology. 2010. Vol. 40 (3). P. 595–598. https://doi.org/10.1002/eji.201040331; PMid:20201007

11. Coulombe F., Fiola S., Akira S., Cormier Y., Gosselin J. Muramyl dipeptide induces NOD2–dependent Ly6C(high) monocyte recruitment to the lungs and protects against influenza virus infection // PLoS One. 2012. Vol. 7 (5): e36734. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0036734; PMid:22590599 PMCid:PMC3348889

12. Ng S.C., Hart A.L., Kamm M.A., Stagg A.J., Knight S.C. Mechanisms of action of probiotics: recent advances // Inflamm. Bowel Dis. 2009. Vol. 15 (2). P. 300–310. https://doi.org/10.1002/ibd.20602; PMid:18626975

13. De Vrese M, Schrezenmeir J. Probiotics, prebiotics, and synbiotics // Adv. Biochem. Eng. Biotechnol. 2008. Vol. 111. P. 1–66. https://doi.org/10.1007/10_2008_097; PMid:18461293

14. Johansson M.A., Sjogren Y.M., Persson J.O. et al. Early colonization with a group of Lactobacilli decreases the risk for allergy at five years of age despite allergic heredity // PLoS One. 2011. Vol. 6 (8): e23031. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0023031; PMid:21829685 PMCid:PMC3148229

15. Marschan E., Kuitunen M., Kukkonen K. et al. Probiotics in infancy induce protective immune profiles that are characteristic for chronic low–grade inflammation // Clinical & Experimental Allergy. 2008. Vol. 38 (4). P. 611–618. https://doi.org/10.1111/j.1365-2222.2008.02942.x; PMid:18266878

16. Lopez P., Gonzalez–Rodriguez I., Gueimonde M., Margolles A., Suarez A. Immune response to Bifidobacterium bifidum strains support Treg/Th17 plasticity // PLoS One. 2011. Vol. 6 (9): e24776. doi: 10. 1371/ journal. pone.0024776.

17. Dong H., Rowland I., Yaqoob P. Comparative effects of six probiotic strains on immune function in vitro. Br. J. Nutr. 2012. Vol. 108 (3). P. 459–470. https://doi.org/10.1017/S0007114511005824; PMid:22054064

18. D.Machado,J.Castro,A.Palmeira-de-Oliveira,J.Martinez-de-Oliveira, N.Cerca. Bacterial Vaginosis Biofilms: Challenges to Current Therapies and Emerging Solutions. Front Microbiol. 2015; 6: 1528. PMid:26834706

19. Ronald F. Lamont, Jack D. Sobel, Robert A. Akins, Sonia S. Hassan, T.Chaiworapongsa, J.P. Kusanovic, R. Romero. The vaginal microbiome: New information about genital tract flora using molecular based techniques. BJOG. 2011 Apr; 118(5): 533–549. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2010.02840.x; PMid:21251190 PMCid:PMC3055920

20. Shipitsyna E, Roos A, Datcu R, Hallйn A, Fredlund H, Jensen JS, Engstrand L, Unemo M. Composition of the vaginal microbiota in women of reproductive age—sensitive and specific molecular diagnosis of bacterial vaginosis is possible? PLoS One. 2013 Apr 9;8(4):e60670. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0060670; PMid:23585843 PMCid:PMC3621988

21. Z.Woodman. Can one size fit all? Approach to bacterial vaginosis in sub-Saharan Africa. Ann Clin Microbiol Antimicrob. 2016; 15: 16. https://doi.org/10.1186/s12941-016-0132-6; PMid:26968525 PMCid:PMC4787044

22. M.Aldunate, D.Srbinovski, A.C. Hearps, C.F. Latham, P.A. Ramsland, R.Gugasyan,R.A. Cone,G.Tachedjian. Antimicrobial and immune modulatory effects of lactic acid and short chain fatty acids produced by vaginal microbiota associated with eubiosis and bacterial vaginosis. Front Physiol. 2015; 6: 164. https://doi.org/10.3389/fphys.2015.00164; PMid:26082720 PMCid:PMC4451362

23. Johnston BC, Goldenberg JZ, Vandvik PO, Sun X, Guyatt GH. Probiotics for the prevention of pediatric antibiotic-associated diarrhea. Cochrane Database Syst Rev. 2011 Nov 9;(11):CD004827. https://doi.org/10.1002/14651858.cd004827.pub3