Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.1(101): 52-57. doi: 10.15574/PP.2025.1(101).5257
Берестовий О. О.^1,2, Сизоненко А. Р.^1,3, Берестовий В. О.^1,3, Говсієв  Д. О.^1,3
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²Репродуктивний медичний центр «Матері Клінік» Київський перинатальний центр, Україна
³Київський перинатальний центр, Україна

Для цитування: Berestovyi OO, Syzonenko AR, Berestovyi VO, Govsieiev DO. (2025). Stress hormone levels in women with infertility in the third year of the war in Ukraine. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 1(101): 52-57. doi: 10.15574/PP.2025.1(101).5257.
Стаття надійшла до редакції 01.03.2025 р.; прийнята до друку 15.03.2025 р.

У цій статті проаналізовано вплив хронічного стресу, спричиненого війною в Україні, на розвиток психічних розладів та порушення репродуктивного здоров’я жінок. Дослідження базується на гормональних факторах, зокрема на пролактині та кортизолі, у контексті загального адаптаційного синдрому. Військові умови створюють унікальні стресові ефекти, які порушують роботу нервової, ендокринної та імунної систем. Аналіз змін гормонального балансу є важливим для розуміння адаптації природи.
Дослідження мало на меті проаналізувати взаємозв’язок між рівнями пролактину та кортизолу в жінок із безпліддям, які перебувають під психологічним та емоційним впливом війни в Україні.
Матеріали та методи. Дослідження проводилося з використанням статистичних даних про сигналізацію повітряного нальоту та трьох окремих вимірювань рівнів пролактину та кортизолу у 23 пацієнтів із безпліддям.
Результати. Протягом 108 днів дослідження було оголошено про 268 авіаударів, які викликали занепокоєння загальною тривалістю 45 873 хвилини, із середньою тривалістю 171,2 хвилини та середньою тривалістю 80,5 хвилин. Середні рівні пролактину становили 10,41±0,87, 14,34±1,57 і 20,54±5,24, а рівні кортизолу – 9,36±1,15, 8,49±0,80 і 9,35±1,71. Вихідні рівні пролактину корелювали з кортизолом.
Висновок. Отримані дані свідчать про нормалізацію або зниження рівня пролактину та кортизолу, що може свідчити про розвиток стресостійкості у хворих на безпліддя або про наявність у них ІІ стадії загального адаптаційного синдрому. Результати підкреслюють необхідність перегляду традиційних парадигм гормональної регуляції, факторів стресу та безпліддя.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: стрес, психоемоційний стрес, безпліддя, пролактин, кортизол, посттравматичний стресовий розлад, загальний адаптаційний синдром.

ЛІТЕРАТУРА

1. Азізова МЕ, Маммедлі ГХ, Гаджізаде ГГ, Бабаєва ГІ, Сіраджли УМ. (2021). Діагностика та лікування синдрому гіперпролактинемії при безплідді у жінок. Вісник проблем біології і медицини. 1: 159.

2. Bachelot A, Binart N. (2007). Reproductive role of prolactin. Reproduction. 133: 361-369. https://doi.org/10.1530/REP-06-0299; PMid:17307904

3. Biller BM, Luciano A, Crosignani PG, Molitch M, Olive D, Rebar R et al. (1999). Diagnosis and Treatment of Hyperprolactinemia. Guidelines. Journal of Reproductive Medicine. 44; 12; Suppl: 1075-1084. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/10649814/.

4. Bryant RA. (2019). Post-traumatic stress disorder: a state-of-the-art review of evidence and challenges. World Psychiatry. 18: 259-269. https://doi.org/10.1002/wps.20656; PMid:31496089 PMCid:PMC6732680

5. Cantor D, Ramsden E (editors). (2014). Stress, Shock, and Adaptation in the Twentieth Century. Mark Jackson. Chapter 1: Evaluating the Role of Hans Selye in the Modern History of Stress. Rochester (NY): University of Rochester Press. URI: http://library.oapen.org/handle/20.500.12657/33409. https://doi.org/10.26530/OAPEN_478052

6. Csemiczky G, Landgren BM, Collins A. (2000). The influence of stress and state anxiety on the outcome of IVF-treatment: Psychological and endocrinological assessment of Swedish women entering IVF-treatment. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 79: 113-118. https://doi.org/10.1034/j.1600-0412.2000.079002113.x; PMid:10696958

7. Dedovic K, Duchesne A, Andrews J, Engert V, Pruessner JC. (2009). The brain and the stress axis: The neural correlates of cortisol regulation in response to stress. Neuro Image. 47: 864-871. https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2009.05.074; PMid:19500680

8. Faron-Górecka A, Latocha K, Pabian P, Kolasa M, Sobczyk-Krupiarz I, Dziedzicka-Wasylewska M. (2023). The Involvement of Prolactin in Stress-Related Disorders. Int. J. Environ. Res. Public Health. 20: 3257. https://doi.org/10.3390/ijerph20043257; PMid:36833950 PMCid:PMC9959798

9. Girgenti MJ, Hare BD, Ghosal S, Duman RS. (2017). Molecular and Cellular Effects of Traumatic Stress: Implications for PTSD. Curr Psychiatry Rep. 19: 85. https://doi.org/10.1007/s11920-017-0841-3; PMid:28944401 PMCid:PMC5907804

10. Harlow C, Fahy U, Talbot W, Wardle P, Hull M. (1996). Stress and stress-related hormones during in-vitro fertilization treatment. Hum. Reprod. 11: 274-279. https://doi.org/10.1093/HUMREP/11.2.274; PMid:8671208

11. Глущук АО, Кандибал А, Оданельчук НС. (2024). Посттравматичний стресовий розлад, як наслідок війни у військовослужбовців та цивільних. Вісник Національного університету оборони України. 6(82): 19-25. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-82-6-19-25.

12. Горбатюк ОГ, Григоренко АП, Шатковська АС, Васьків ОВ, Герич ОХ, Петраш АІ. (2023). Особливості гормонального гомеостазу жінок з функціональною гіпоталамічною аменореєю та передчасною недостатністю яєчників, спричинених посттравматичним стресовим розладом. Репродуктивне здоров’я жінки. 3(66): 65-72. https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2023.283324

13. Iancu ME, Albu AI, Albu DN. (2023). Prolactin Relationship with Fertility and In Vitro Fertilization Outcomes – A Review of the Literature. Pharmaceuticals. 16: 122. https://doi.org/10.3390/ph16010122; PMid:36678618 PMCid:PMC9867499

14. Jergovic M, Bendelja K, Savic A, Mlakar V, Vojvoda V, Aberle N et al. (2015, Apr 14). Circulating levels of hormones, lipids, and immune mediators in post-traumatic stress disorder – a 3-month follow-up study. Front Psychiatry. 6: 49. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2015.00049; PMid:25926799 PMCid:PMC4396135

15. Карлова О, Блалі Ф. (2024). Гормональний статус пацієнток з безпліддям та посттравматичним стресовим розладом. Репродуктивне здоров’я жінки. (6): 22-26. https://doi.org/10.30841/2708-8731.6.2024.313539.

16. Karunyam BV, Abdul Karim AK, Naina Mohamed I, Ugusman A, Mohamed WMY, Faizal AM et al. (2023). Infertility and cortisol: a systematic review. Front. Endocrinol. 14: 1147306. https://doi.org/10.3389/fendo.2023.1147306; PMid:37455908 PMCid:PMC10344356

17. Michopoulos V, Vester A, Neigh G. (2016, Oct). Posttraumatic Stress Disorder: A Metabolic Disorder in Disguise? Exp Neurol. 284; Pt B: 220-229. https://doi.org/10.1016/j.expneurol.2016.05.038; PMid:27246996 PMCid:PMC5056806

18. Parra A, Ram ́ırez-Peredo J. (2002). The possible role of prolactin in preeclampsia: 2001, a hypothesis revisited a quarter of a century later. Medical Hypotheses. 59(4): 378-384. https://doi.org/10.1016/S0306-9877(02)00124-X; PMid:12208175

19. Raise-Abdullahi P, Meamar M, Vafaei AA, Alizadeh M, Dadkhah M, Shafia S et al. (2023). Hypothalamus and Post-Traumatic Stress Disorder: A Review. Brain Sci. 13: 1010. https://doi.org/10.3390/brainsci13071010; PMid:37508942 PMCid:PMC10377115

20. Rochette L, Dogon G, Vergely C. (2023). Stress: Eight Decades after Its Definition by Hans Selye: "Stress Is the Spice of Life". Brain Sci. 13: 310. https://doi.org/10.3390/brainsci13020310; PMid:36831853 PMCid:PMC9954077

21.Selye HA. (1936). Syndrome produced by Diverse Nocuous Agents. Nature. 138: 32. https://doi.org/10.1038/138032a0

22. Skolariki K, Vrahatis AG, Krokidis MG, Exarchos TP, Vlamos P. (2023). Assessing and Modelling of Post-Traumatic Stress Disorder Using Molecular and Functional Biomarkers. Biology. 12: 1050. https://doi.org/10.3390/biology12081050; PMid:37626936 PMCid:PMC10451531

23. Speer KE, Semple S, Naumovski N, D'Cunha NM, McKune AJ. (2019). HPA axis function and diurnal cortisol in post-traumatic stress disorder: A systematic review. Neurobiol. Stress. 11: 100180. https://doi.org/10.1016/j.ynstr.2019.100180; PMid:31236437 PMCid:PMC6582238

24. Wichmann S, Kirschbaum C, Böhme C, Petrowski K. (2017). Cortisol stress response in post-traumatic stress disorder, panic disorder, and major depressive disorder patients. Psychoneuroendocrinology. 83: 135-141. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2017.06.005; PMid:28623762

25. Wilkinson M, Ali Imran S. (2018). Hypothalamic Regulation of Prolactin Secretion. Clinical Neuroendocrinology: An Introduction. In book: Clinical Neuroendocrinology. Cambridge University Press: 118-133. https://doi.org/10.1017/9781108149938.008