Paediatric Surgery (Ukraine). 2024. 4(85): 43-51. doi: 10.15574/PS.2024.4(85).4351
Авдосьєв Ю. В.¹, Іванчов П. В.², Лобода С. С.^2
1ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України», м. Харків
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Авдосьєв ЮВ, Іванчов ПВ, Лобода СС. (2024). Ангіографія в діагностуванні виразкових гастродуоденальних кровотеч. Хірургія дитячого віку (Україна). 4(85): 43-51. doi: 10.15574/PS.2024.4(85).4351.
Стаття надійшла до редакції 15.07.2024 р., прийнята до друку 10.12.2024 р.

Гострі шлунково-кишкові кровотечі (ГШКК) виразкового ґенезу становлять загрозу життю та потребують чіткої діагностично-лікувальної тактики. При неефективності ендоскопічного гемостазу та консервативної терапії важливим методом є ангіографія судин шлунка і дванадцятипалої кишки для виявлення джерела кровотечі та проведення ендоваскулярного гемостазу.
Мета – дослідити ангіографічну семіотику ГШКК виразкового ґенезу для підвищення ефективності їхнього діагностування й лікування; оцінити можливості суперселективної артеріографії у визначенні джерела кровотечі та її вплив на вибір тактики ендоваскулярного гемостазу.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати ангіографічного дослідження судин шлунка та дванадцятипалої кишки в 17 пацієнтів із гастродуоденальними виразками, ускладненими ГШКК. В усіх пацієнтів виявлено високий ризик хірургічного втручання на тлі активної кровотечі. Досліджувані параметри: наявність і характер прямих і непрямих  ангіографічних ознак кровотечі.
Результати. У 14 (82,4%) хворих, у яких ангіографічне дослідження виконано на «висоті кровотечі», виявили безпосередньо джерело кровотечі за прямими ангіографічними ознаками . У 3 (17,4%) хворих відзначили непрямі  ангіографічні ознаки кровотечі.
Висновки. Вивчення ангіографічної картини джерела ГШКК у хворих із виразковою хворобою показало, що найінформативнішими були суперселективні артеріограми. Виконання суперселективної артеріографії з виявленням прямих і непрямих ангіографічних ознак кровотечі дало змогу встановити джерело кровотечі в басейні черевного стовбура або верхньої брижової артерії з подальшим проведенням відповідного рентгенендоваскулярного гемостазу з урахуванням ангіографічної семіотики.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На участь у дослідженні отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гострі шлунково-кишкові кровотечі, виразкова хвороба шлунка, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, ангіографія артерій шлунка та дванадцятипалої кишки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Асадов СА. (2002). Хирургическое лечение «трудных» и осложнённых гастродуоденальных язв. Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова. 11: 64-69. PMid: 12501470.

2. Авдосьев ЮВ, Бойко ВВ, Белозеров ИВ, Кудревич АН, Андреев ГИ. (2015). Ангиография и рентгенэндоваскулярная хирургия торакоабдоминальных кровотечений. Учебник. Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина: 842.

3. Авдосьев ЮВ, Бойко ВВ, Полевой ВП, Дзюбановский ИЯ, Дзюбановский ОИ, Попадюк ОЯ. (2020). Ангиографическая семиотика и рентгенэндоваскулярная хирургия в лечении абдоминальных и желудочно-кишечных кровотечений. Монография. Львов: Магнолия 2006: 664.

4. Авдосьев ЮВ, Бойко ВВ. (2011). Ангиография и рентгенэндоваскулярная хирургия абдоминальных кровотечений. Монография. Харьков: Издатель Савчук ОО: 648.

5. Авдосьєв ЮВ, Бойко ВВ. (2022). Ангіографія та рентгенендоваскулярна хірургія внутрішніх і зовнішніх кровотеч. Монографія. Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМНУ. Харків : Видавець Олександр Савчук: 512.

6. Bazan HA, Kim U. (2003). Fatal gastroduodenal artery bleeding. Gastrointest Endosc. 58(5): 755. https://doi.org/10.1016/S0016-5107(03)02109-6; PMid:14595314

7. Bini EJ, Cohen J. (2003) Endoscopic treatment compared with medical therapy for the prevention of recurrent ulcer hemorrhage in patients with adherent clots. Gastrointest Endosc. 58(5): 707-714. https://doi.org/10.1016/S0016-5107(03)02014-5; PMid:14595306

8. Botianu A, Matei D, Tantau M, Acalovschi M. (2013). Mortality and need of surgical treatment in acute upper gastrointestinal bleeding: a one year study in a tertiary center with a 24 hours / day-7 days / week endoscopy call. Has anything changed? Chirurgia (Bucur). 108(3): 312-318. PMid: 23790778.

9. Cho Y, Park SJ, Lee S, Lee HN, Bae SH, Cho S. (2020). Gastrointestinal bleeding after failed endoscopic hemostasis: diagnostic efficacy of angiography compared with computed tomography and treatment outcomes of transcatheter arterial embolization. Jpn J Radiol. 40(6): 630-638. Epub 2022 Jan 17. https://doi.org/10.1007/s11604-022-01246-5; PMid:35038114

10. Chung IK, Kim EJ, Lee MS, Kim HS, Park SH, Lee MH et al. (2001). Endoscopic factors predisposing to rebleeding following endoscopic hemostasis in bleeding peptic ulcers. Endoscopy. 33(11): 969-975. https://doi.org/10.1055/s-2001-17951; PMid:11668406

11. Defreyne L, Vanlangenhove P, De Vos M, Pattyn P, Van Maele G, Decruyenaere J et al. (2001). Embolization as a first approach with endoscopically unmanageable acute nonvariceal gastrointestinal hemorrhage. Radiology. 218(3): 739-748. https://doi.org/10.1148/radiology.218.3.r01mr05739; PMid:11230648

12. Dousset B, Suc B, Boudet MJ. (1995). Traitement chirurgical des hemorragies ulcercuses graves: facteurs prédictifs de la mortalité opératoire. Gastroenterol. Clin. Biol. 19(3): 259-265.

13. Ефименко НА, Лысенко МВ, Асташов ВЛ. (2004). Кровотечение из хронических га­стродуоденальных язв: современные взгляды и перспективы лечения. Хирургия. 3: 56-60.

14. Ephraim Joseph K, Devane, AM, Abrams GA. (2022). Patient and endoscopic characteristics and clinical outcomes in subjects with non-variceal GI bleeding referred for transarterial embolization: a single-center experience Abdominal Radiology. 47(11): 3883-3891. https://doi.org/10.1007/s00261-022-03650-x; PMid:36031627

15. Ганжий ВВ. (2005). Хірургічна тактика при гастродуоденальних виразках, ускладнених шлунково-кишковою кровотечею. Дис. … доктора мед. наук: 14.00.03. Киев: 465.

16. Imhof M, Ohmann C, Röher HD, Glutig H; Duesuc study group. (2003). Endoscopic versus operative treatment in high-risk ulcer bleeding patients – results of a randomised study. Langenbecks Arch Surg. 387(9-10): 327-336. Epub 2002 Dec 13. https://doi.org/10.1007/s00423-002-0329-3; PMid:12536327

17. Khaghan N, Holt PR. (2000). Peptic disease in elderly patients. Can J Gastroenterol. 14(11): 922-928. https://doi.org/10.1155/2000/697943; PMid:11125182

18. Khamaysi I, Gralnek IM. (2013). Acute upper gastrointestinal bleeding (UGIB) – initial evaluation and management. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 27(5): 633-638. Epub 2013 Sep 25. https://doi.org/10.1016/j.bpg.2013.09.002; PMid:24160923

19. Хохлова ЕЕ, Зайратьянц ОВ, Тарасова ЛБ, Шепелева ЮА. (2013). Острое гастродуоденальное эрозивно-язвенное поражение у пожилых больных терапевтического и неврологического профиля. Клинич. геронтология. 3-4: 40-42.

20. Кубышкин ВА, Петров ДЮ, Смирнов АВ. (2013). Методы эндоскопического гемостаза в лечении язвенных гастро-дуоденальных кровотечений. Хирургия. 9: 67-72. PMid: 24344436. 

21. Kwon SH, Noh SY, Oh JH. (2023). Interventional radiological approaches to non-variceal gastrointestinal bleeding International. Journal of Gastrointestinal Intervention, 12(1): 37-42. https://doi.org/10.18528/ijgii220005

22. Laine L, Estrada R. (2002). Randomized trial of normal saline solution injection versus bipolar electrocoagulation for treatment of patients with high-risk bleeding ulcers: is local tamponade enough? Gastrointest Endosc. 55(1): 6-10. https://doi.org/10.1067/mge.2002.120390; PMid:11756906

23. Lee S, Kim T, Han SC, Pak H, Jeon HH. (2022). Transcatheter arterial embolization for gastrointestinal bleeding: Clinical outcomes and prognostic factors predicting mortality Medicine (United States). 101(31): e29342. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000029342; PMid:35945735 PMCid:PMC9351940

24. Mönkemüller KE, Eloubeidi MA. (2002). Bleeding peptic ulcers: what's new? Gastrointest Endosc. 56(1): 153-157; discussion 157-159. PMid: 12108425.

25. Михайлов АП, Данилов АМ, Напалков АН. (2005) Особенности хирургической тактики при язвенных гастродуоденальных кровотечениях у больных пожилого и старческого возраста. Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 164(6): 74-77.

26. Nussbaum M, Baum S, Blakemore WS, Finkerstein AK. (1965). Demonstration of intra-abdominal bleeding by selective arteriography: visualization of celiac and superior mesenteric arteries. JAMA. 191: 389-390. https://doi.org/10.1001/jama.1965.03080050035009; PMid:14232442

27. Никишин ЛФ. Попик МП. (2006). Рентгеноэндоваскулярная хирургия (интервенционная радиология). Львов: Львівська політехніка: 323.

28. Porter DH, Kim D. (1997). Angiographic intervention in upper gastrointestinal bleeding. In: Taylor MB. ed. Gastrointestinal emergencies. Williams & Wilkins: 163-180.

29. Рабкин ИХ, Матевосов АЛ, Готман ЛН. (1987). Рентгенэндоваскулярная хирургия. Руководство для врачей. М.: Медицина: 416.

30. Roost I, Zetner D, Rosenberg J, Andresen K. (2022). Prophylactic arterial embolization in patients with bleeding peptic ulcers following endoscopic control of bleeding. Cochrane Database of Systematic Reviews. (6): CD014999. https://doi.org/10.1002/14651858.CD014999; PMCid:PMC9190190

31. Seewald S, Seitz U, Thonke F, Sriram PV, He XK, Soehendra N. (2001). Interventional endoscopic treatment of upper gastrointestinal bleeding – when, how, and how often. Langenbecks Arch Surg. 386(2): 88-97. https://doi.org/10.1007/s004230100208; PMid:11374053

32. Seldinger SI. (1953). Catheter replacement of the needle in percutaneous arteriography; a new technique. Acta radiol. 39(5): 368-376. https://doi.org/10.3109/00016925309136722; PMid:13057644

33. Сикал МО. (2013). Застосування рентгенендоваскулярного гемостазу в комплексі хірургічного лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі виразкового ґенезу. Харків. хірург школа. 4(61): 96-98.

34. Тимербулатов ВМ, Тимербулатов ШВ, Сагитов РБ. (2010). Гемостаз при острых желудочно-кишечных кровотечениях. Хирургия. 3: 20-26.

35. Walt RP. (1990). Upper gastrointestinal bleeding. In: Pounder RE. Ed. Recent advances in gastroenterology. Edinburgh etc. 8: 101-116.

36. Xiao W, Zhang Z, Su T, Yang S, Li J, Zhao Y, Jin L. (2023). Clinical model for predicting rebleeding within 30 days after transcatheter arterial embolization for treating acute nonvariceal upper gastrointestinal bleeding. Chinese Journal of Interventional Imaging and Therapy. 20(5): 290-294. doi: 10.13929/j.issn.1672-8475.2023.05.009.

37. Yang L. (2022). Current Interventional Management of Acute Upper Gastrointestinal Bleeding. Journal of Sichuan University (Medical Science Edition). 53(3):361-366. doi: 10.12182/20220560206.

38. Жерлов ГК. (2003). Современные тенденции диагностики и лечения гастродуоденальных язв. Бюллетень сибирской медицины. 4: 5-14. https://doi.org/10.20538/1682-0363-2003-4-5-14