Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 8(144): 80-88. doi: 10.15574/SP.2024.8(144).8088
Panahova T. T.
Азербайджанський медичний університет, Баку

Для цитування: Panahova TT. (2024). Features of the course of perinatal period in children with bronchial asthma. Analysis of comorbid pathology. Modern Pediatrics. Ukraine. 8(144): 80-88. doi: 10.15574/SP.2024.8(144).8088.
Стаття надійшла до редакції 24.09.2024 р., прийнята до друку 10.12.2024 р.

Формування та перебіг бронхіальної астми пов'язані з факторами ризику перинатального періоду. Під час аналізу захворюваності обстежених пацієнтів встановлено, що майже всі діти мали супутню патологію, представлену гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), захворюваннями ЛОР-органів, залізодефіцитною анемією, захворюваннями ендокринної системи, нирок та сечовидільної системи, інфекційними та паразитарними захворюваннями, а також супутньою алергопатологією.
Мета дослідження – вивчити особливості перебігу перинатального періоду в дітей, хворих на бронхіальну астму, та проаналізувати коморбідну патологію в них.
Матеріал і методи. У дослідженні взяло участь 983 дитини з декількома епізодами бронхообструкції в анамнезі, в яких надалі було діагностовано бронхіальну астму різного ступеня тяжкості. Також під спостереженням перебувало 116 дітей із діагнозом: гострий бронхіт із бронхообструктивним синдромом. Ці діти становили групу порівняння. Для порівняння та ймовірнісної оцінки відмінностей між значеннями порівнюваних груп використано дисперсійний аналіз F-Фішера та непараметричний U-критерій Вілкоксона та критерій Краскеля-Уолліса.
Результати. Під час аналізу пренатальних факторів враховано такі критерії: перебіг вагітності в матерів обстежених дітей, акушерсько-гінекологічний анамнез матерів. Під час аналізу супутньої патології встановлено, що інфекційні та глистно-паразитарні захворювання найчастіше спостерігалися в дітей, хворих на бронхіальну астму – у 516 (52,5±1,6%) випадках.
Висновки. Результати дослідження показали, що різноманітні перинатальні патології частіше діагностуються в матерів дітей, які хворіють як на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості, так і з супутнім алергічним ринітом, у дітей з тяжкою формою бронхіальної астми та не простежується у групі дітей із легким перебігом захворювання. Загалом супутні захворювання достовірно частіше зустрічалися в дітей із тяжкою бронхіальною астмою порівняно з легкою та середньою тяжкістю (р<0,05).
Ключові слова: перинатальний період, діти, бронхіальна астма, коморбідна патологія, бронхообструктивний синдром.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ahmad K, Kabir E, Ormsby GM et al. (2021). Are wheezing, asthma and Eczema in children associated with mother's health during pregnancy. Arch Public Health. 79. https://doi.org/10.1186/s13690-021-00718-w; PMid:34749801 PMCid:PMC8577022

2. Ali Z, Thomsen SF, Ulrik CS. (2021, Aug). Predictors of atopic disease in children of women with asthma. Pediatr Allergy Immunol. 32(6): 1369-1373. Epub 2021 May 7. https://doi.org/10.1111/pai.13521; PMid:33877706

3. Almqvist C, Ekberg S, Rhedin S et al. (2020). Season of birth, childhood asthma and allergy in a nationwide cohort-mediation through lower respiratory infections. Clin Exp Allergy. 50: 222-230. https://doi.org/10.1111/cea.13542; PMid:31782836

4. Brew B, Osvald E, Gong T et al. (2022). Paediatric asthma and non-allergic comorbidities: a review of current risk and proposed mechanisms. Clin Exp Allergy. 52(9): 1035-1047. https://doi.org/10.1111/cea.14207; PMid:35861116 PMCid:PMC9541883

5. Dharmage SC, Burgess JA, Lowe AJ. (2023). Childhood asthma and chronic bronchitis: A longitudinal study of the respiratory burden. Journal of Clinical Medicine. 12(4): 441-455.

6. Gaffin JM, Castro M, Bacharier LB, Fuhlbrigge AL. (2022). The role of comorbidities in difficult-to-control asthma in adults and children J Allergy Clin Immunol Pract. 10(2): 397-408. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2021.11.016; PMid:34863928 PMCid:PMC8837696

7. Haider S, Fontanella S, Ullah A et al. (2022). Evolution of eczema, wheeze, and rhinitis from infancy to early adulthood: four birth cohort studies. Am J Respir Crit Care Med. 206(8): 950-960. https://doi.org/10.1164/rccm.202110-2418OC; PMid:35679320 PMCid:PMC9802000

8. Jackson DJ, Gern JE. (2022). Rhinovirus infections and their roles in asthma: etiology and exacerbations. J Allergy Clin Immunol Pract. 10(3): 673-681. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2022.01.006; PMid:35074599 PMCid:PMC10314805

9. Jartti T, Bonnelykke K, Elenius V, Feleszko W. (2020). Role of viruses in asthma. Semin Immunopathol. 42(1): 61-74. https://doi.org/10.1007/s00281-020-00781-5; PMid:31989228 PMCid:PMC7066101

10. Lehtimaki J, Thorsen J, Rasmussen MA et al. (2021). Urbanized microbiota in infants, immune constitution, and later risk of atopic diseases. J Allergy Clin Immunol. 148(1): 234-243. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2020.12.621; PMid:33338536

11. Makrinioti H, Hasegawa K, Lakoumentas J et al. (2022). The role of respiratory syncytial virus- and rhinovirus-induced bronchiolitis in recurrent wheeze and asthma-a systematic review and meta-analysis. Pediatr Allergy Immunol. 33(3): e13741. https://doi.org/10.1111/pai.13741; PMid:35338734

12. Martinez FD, Wright AL, Taussig LM. (2021). Asthma and wheezing in early childhood: Recurrent bronchitis as a predictive factor. The New England Journal of Medicine. 384(10): 973-981.

13. Maule M, Olivieri B, Guarnieri G, De Franceschi L, Martinelli N, Vaia R et al. (2023, Mar 15). Hidden Comorbidities in Asthma: A Perspective for a Personalized Approach. J Clin Med. 12(6): 2294. https://doi.org/10.3390/jcm12062294; PMid:36983294 PMCid:PMC10059265

14. Mulinda C, Yang N, Gudis DA. (2023). Pediatric unified airway: chronic rhinosinusitis and lower-airway disease. Otolaryngol Clin. 56(1): 137-146. https://doi.org/10.1016/j.otc.2022.09.010; PMid:36266109

15. Rusconi F, Gagliardi L, Gori E, Porta D, Popovic M, Asta F et al. (2019, Nov). Perinatal maternal mental health is associated with both infections and wheezing in early childhood. Pediatr Allergy Immunol. 30(7): 732-738. Epub 2019 Jul 30. https://doi.org/10.1111/pai.13103; PMid:31251839

16. Saif NT, Kleiner GI, Forster LQ et al. (2021). Allergies, allergic comorbidities and the home environment in pediatric asthma in southern Florida. Int J Environ Res Publ Health. 18: 4142. https://doi.org/10.3390/ijerph18084142; PMid:33919868 PMCid:PMC8070846

17. Schuler Iv CF, Montejo JM. (2021). Allergic rhinitis in children and adolescents Immunol Allergy Clin. 41(4): 613-625. https://doi.org/10.1016/j.iac.2021.07.010; PMid:34602232

18. Tang HHF, Lang A, Teo SM, et al. (2021). Developmental patterns in the nasopharyngeal microbiome during infancy are associated with asthma risk. J Allergy Clin Immunol. 147(5): 1683-1691. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2020.10.009; PMid:33091409 PMCid:PMC7571460

19. Tenero L, Vaia R, Ferrante G et al. (2023). Diagnosis and management of allergic rhinitis in asthmatic children. J Asthma Allergy. 16: 45-57. https://doi.org/10.2147/JAA.S281439; PMid:36636703 PMCid:PMC9829985

20. Teo SM, Mok D, Pham K et al. (2015). The infant nasopharyngeal microbiome impacts severity of lower respiratory infection and risk of asthma development. Cell Host Microbe. 17(5): 704-715. https://doi.org/10.1016/j.chom.2015.03.008; PMid:25865368 PMCid:PMC4433433

21. Teo SM, Tang HHF, Mok D et al. (2018). Airway microbiota dynamics uncover a critical window for interplay of pathogenic bacteria and allergy in childhood respiratory disease. Cell Host Microbe. 24(3): 341-352e5. https://doi.org/10.1016/j.chom.2018.08.005; PMid:30212648 PMCid:PMC6291254

22. Turi KN, Shankar J, Anderson LJ et al. (2018). Infant viral respiratory infection nasal immune-response patterns and their association with subsequent childhood recurrent wheeze. Am J Respir Crit Care Med. 198(8): 1064-1073. https://doi.org/10.1164/rccm.201711-2348OC; PMid:29733679 PMCid:PMC6221572