- Частота розвитку емоційних порушень у дітей шкільного віку з різноманітними соматоформними розладами
Частота розвитку емоційних порушень у дітей шкільного віку з різноманітними соматоформними розладами
Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 8(144): 72-79. doi: 10.15574/SP.2024.8(144).7279
Пипа Л. В.1, Свістільник Р. В.1, Дудікова Л. В.1, Лисиця Ю. М.1, Руда В. І.1, Філик А. В.1, Невоя М. В.2
1Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
2ТОВ «Красилівський медичний центр «Агапіт», Україна
Для цитування: Пипа ЛВ, Свістільник РВ, Дудікова ЛВ, Лисиця ЮМ, Руда ВІ, Філик АВ, Невоя МВ. (2024). Частота розвитку емоційних порушень у дітей шкільного віку з різноманітними соматоформними розладами. Сучасна педіатрія. Україна. 8(144): 72-79. doi: 10.15574/SP.2024.8(144).7279.
Стаття надійшла до редакції 20.09.2024 р., прийнята до друку 10.12.2024 р.
Проблема діагностування та лікування соматизованої вегетативної дисфункції в дітей останніми роками набула надзвичайно важливого значення у зв’язку зі значним рівнем поширеності, схильністю до циклічного, тривалого перебігу.
Мета – дослідити частоту розвитку афективних станів у дітей із різноманітними соматоформними розладами залежно від віку, статі та місця навчання.
Матеріали та методи. Обстежено 380 дітей шкільного віку, із них молодшого шкільного (6-9 років) – 11,8%, молодшого (10-14 років) – 54,7%, пізнього підліткового віку (15-18 років) – 33,5%. Особистісну тривожність досліджено за допомогою методики Спілберга-Ханіна, спектр депресивних розладів – за допомогою опитувальника дитячої депресії M. Kovacs (1992). Вірогідність відмінностей оцінено за допомогою двовибіркового t-критерію Стьюдента. Вірогідними прийнято значення p<0,05.
Результати. Особистісну тривожність виявили у 100% дітей із кардіо-респіраторними соматоформними розладами та больовими і неспецифічними соматоформними розладами (БНСР), дещо рідше – у дітей із захворюваннями сечовидільної системи (СВС) (82,8%) і функціональними гастроінтестинальними розладами (ФГІР) (81,1%). Депресію найчастіше діагностували в дітей із БНСР (55,2%), у дітей із респіраторними соматоформними розладами (РСР) (53,6%), рідше – у дітей із соматоформними розладами серцево-судинної системи (27,7%).
Висновки. У дітей шкільного віку найчастіше виявляли ФГІР (37,6%) і кардіо-респіраторні (31,8%), рідше – соматоформні розлади з боку СВС і БНСР (по 15,3%). У переважній більшості дітей соматоформні розлади асоціювалися з афективними станами. Тривожність різного ступеня тяжкості з однаковою частотою відзначали в осіб різної статі, тоді як депресивні розлади вірогідно частіше виявляли в дівчат і дітей молодшого підліткового віку (10-14 років).
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено етичним комітетом для всіх учасників. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, соматоформні розлади, афективні стани, вік, стать.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абатуров ОЄ, Борисова ТП, Нікуліна АО. (2020). Медикаментозна терапія вегетативної дисфункції у дітей. Здоровье ребенка. 15(1): 42-48. https://doi.org/10.22141/2224-0551.15.1.2020.196757.
2. Буднік ТВ. (2019). Важливість корекції вегетативної дисфункції у дітей із розладами сечовипускання, або як підвищити ефективність терапії гіперактивного сечового міхура. Здоровье ребенка. 14(1): 2-7. https://doi.org/10.22141/2224-0551.14.1.2019.157875.
3. Hagan MJ, Gentry M, Ippen CG, Lieberman AF. (2018). PTSD with and without dissociation in young children exposed to interpersonal trauma. Journal of Affective Disorders. 227: 536-541. https://doi.org/10.1016/j.jad.2017.11.070; PMid:29169122
4. Halle TG, Darling-Churchill KE. (2016). Review of measures of social and emotional development. Journal of Applied Developmental Psychology. 45: 8-18. https://doi.org/10.1016/j.appdev.2016.02.003
5. Кабанцева А, Панченко О, Цапро Н. (2020). Інтегральна діагностика емоційних порушень у дітей. Психологія особистості. 12(2): 139-144. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.12-2.23.
6. Колесник М. (2019). Тривога та депресія очима фахівців різних спеціальностей. Український медичний часопис. 5(133): 49-51.
7. Кротенко ВІ, Борсук КМ. (2012). Емоційні порушення в дітей, їх корекція та основні психокорекційні техноголії. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. Зб. наук. праць. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова. 21: 389-391.
8. Лисенкова ІП. (2018). Проблема емоційного розвитку у дітей з когнітивними порушеннями. Теорія і практика сучасної психології. 4: 182-185.
9. Лисиця ЮМ. (2018). Частота афективних розладів у підлітків Подільського регіону України. Перинатологія і педіатрія. 4(76): 106-112. https://doi.org/10.15574/PP.2018.76.106.
10. Лисиця ЮМ, Булат ЛМ, Пипа ЛВ, Свістільник РВ, Філик АВ. (2019). Клінічні маски соматоформних розладів шлунково-кишкового тракту та сечовидільної системи у дітей, асоційованих з афективними станами. Вісник Вінницького національного медичного університету. 23(3): 439-447. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2019-23(3)-17; PMid:37284149
11. Lysytsia YN, Rymsha SV. (2020). Anxiety and depressive disorders in children of early adolescence. Biomedical and Biosocial Anthropology. (36): 41-46. https://doi.org/10.31393/bba36-2019-07
12. Майданник ВГ. (2016). Римські критерії IV: що нового? Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 10(1): 8-18.
13. Майданник ВГ, Мітюряєва-Корнійко ІО, Кухта НМ, Гнилоскуренко АВ. (2017). Вегетативні дисфункції у дітей. Пароксизмальна вегетативна недостатність. К.: Логос: 300.
14. Марценковський ДІ. (2017). Клінічний поліморфізм та коморбідність психічних розладів у дітей та підлітків, що постраждали від гібридної війни на Сході України. Архів психіатрії. 23; 2(89): 85-90. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsuh_2017_23_2_4.
15. Nevoia MV, Pypa LV, Lysytsia YN, Svistilnik RV, Ruda VI. (2022). Affective and somatoform disorders in children in clinical settings of pulmonary department, their prevalence and impact on patient's life quality. Modern pediatrics. Ukraine. 4(124): 34-41. https://doi.org/10.15574/SP.2022.124.34
16. Невоя МВ, Пипа ЛВ, Свістільнік РВ, Зимак-Закутня НО. (2023). Асоціація поліморфізму Т102C (rs6313) гену рецептора серотоніну HTR2A з розвитком тривожних, депресивних розладів у дітей з органічними та функціональними респіраторними патологіями. Сучасна педіатрія. Україна. 6(134): 56-67. https://doi.org/10.15574/SP.2023.134.56.
17. Ревть АБ. (2022). Емоційні розлади у дітей дошкільного віку. Дошкільна педагогіка, 54(1): 189-192. https://doi.org/10.32782/2663-6085/2022/54.1.40.
18. Семікіна ОЄ, Федченко ВЮ, Явдак ІО, Череднякова ОС, Волкова СО. (2020). Особливості емоційного стану у внутрішньо переміщених осіб. Психіатрія, наркологія. 13: 23-28. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2020-13-03.
19. Волкова В, Віденіна О. (2011). Емоційні порушення у дітей старшого дошкільного віку і умови їх подолання. Науковий вісник МДПУ. 1(20): 63-70.
