• Можливості логістичного регресійного аналізу в побудові прогностичної моделі персонального оцінювання ризику розвитку остеопенічного синдрому в дітей з ювенільним ідіопатичним артритом
ua До змісту Повний текст статті

Можливості логістичного регресійного аналізу в побудові прогностичної моделі персонального оцінювання ризику розвитку остеопенічного синдрому в дітей з ювенільним ідіопатичним артритом

Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 8(144): 24-29. doi: 10.15574/SP.2024.8(144).2429
Ільченко С. І., Фіалковська А. О., Маковійчук О. А.
Дніпровський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Ільченко СІ, Фіалковська АО, Маковійчук ОА. (2024). Можливості логістичного регресійного аналізу в побудові прогностичної моделі персонального оцінювання ризику розвитку остеопенічного синдрому в дітей з ювенільним ідіопатичним артритом. Сучасна педіатрія. Україна. 8(144): 24-29. doi: 10.15574/SP.2024.8(144).2429.
Стаття надійшла до редакції 27.09.2024 р., прийнята до друку 10.12.2024 р.

Одним із можливих ускладнень перебігу ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА) у дітей є розвиток остеопенічного синдрому (ОС). Питання розроблення та клінічного впровадження індивідуальної методології дефініції прогностичних критеріїв для об’єктивного кількісного оцінювання ризику розвитку остеопенії в дітей з ЮІА є актуальним і потребує подальшого уточнення. Метод логістичної регресії, що застосовується для прогнозування та оцінювання ймовірності належності спостереження до тієї чи іншої градації якісної ознаки, може бути корисним для створення ефективних прогностичних моделей.
Метаоцінити прогностичну значущість та інформативність деяких клінічних показників із виділенням найоптимальніших потенціальних чинників у рамках розроблення математичного рівняння розрахунку персональної ймовірності виникнення остеопенії в пацієнта з ЮІА; побудувати адекватну, зручну для застосування у практичній медицині прогностичну модель.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати клініко-анамнестичних і лабораторно-інструментальних даних 50 дітей з ЮІА (середній вік – 13,0 (11,0; 16,0) року). Лабораторні методи дослідження, окрім загальноклінічних, передбачали визначення в сироватці крові рівня 25 гідроксивітаміну D, паратгормону, остеокальцину, кістково-лужної фосфатази (остеази), маркера кісткової резорбції β-Cross Laps. Мінеральну щільність кісткової тканини оцінено за допомогою ультразвукової денситометрії.
Результати. На основі логістичного регресійного аналізу створено дві прогностичні моделі ризику розвитку ОС у хворих на ЮІА з урахуванням найінформативніших предикторів. Моделі мають високоякісні операційні характеристики за чутливістю, специфічністю та діагностичною (прогностичною) ефективністю.
Висновки. Розроблені прогностичні моделі можуть застосовуватися в клінічній педіатрії для персонального оцінювання ступеня ризику розвитку остеопенічного синдрому в дітей з ЮІА, виділення груп високого ризику та проведення профілактики можливих ускладнень.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: ювенільний ідіопатичний артрит, остеопенічний синдром, логістична регресія, прогнозування, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ільченко С, Маковійчук О, Фіалковська А. (2024) Інформативність та специфічність рівня сироваткової остеази в діагностиці остеопенічного синдрому у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом. Східноукраїнський медичний журнал. 12(4): 818-826. https://doi.org/10.21272/eumj.2024;12(4):818-826.

2. Ізюмець ОІ, Лайко ЛІ, Ройзман АФ, Мурашко ТВ, Гончарук ОС. (2016). Заходи з виявлення остеопенії у дітей та підлітків. Сучасна педіатрія. 5(77): 30-32. https://doi.org/10.15574/SP.2016.77.30.

3. Марушко ТВ, Голубовська ЮЄ. (2019). Чи можливо передбачити остеопенію у хворих на ювенільний ідіопатичний артрит? Здоров’я дитини. 14(7): 397-402. https://doi.org/10.22141/2224-0551.14.7.2019.184618.

4. Moons KGM, Kengne AP, Woodward M, Royston P, Vergouwe Y et al. (2012). Risk prediction models: I. Development, internal validation, and assessing the incremental value of a new (bio)marker. Heart. 98(9): 683-690. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2011-301246; PMid:22397945

5. Peichl P, Griesmacherb A, Marteau R, Hejc S, Kumpan W et al. (2001). Serum crosslaps in comparison to serum osteocalcin and urinary bone resorption markers. Clinical Biochemistry. 34(2): 131-139. https://doi.org/10.1016/S0009-9120(01)00193-X; PMid:11311223

6. Schober P, Vetter TR. (2021). Logistic Regression in Medical Research. Anesthesia & Analgesia. 132(2): 365-366. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000005247; PMid:33449558 PMCid:PMC7785709

7. Шевченко НС, Богмат ЛФ, Хаджинова ЮВ. (2021). Стан кісткової тканини в дітей з ювенільним ідіопатичним артритом. Сучасна педіатрія. Україна. 1(113): 45-52. https://doi.org/10.15574/SP.2021.113.45.

8. Shipe ME, Deppen SA, Farjah F, Grogan EL. (2019). Developing prediction models for clinical use using logistic regression: an overview. Journal of Thoracic Disease. 11(S4): S574-S584. https://doi.org/10.21037/jtd.2019.01.25; PMid:31032076 PMCid:PMC6465431

9. Zhang Y, Huang X, Li C, Zhang J, Yu X, Li Y et al. (2022). Broad application prospects of bone turnover markers in pediatrics. Journal of Clinical Laboratory Analysis. 36(9): e24656. https://doi.org/10.1002/jcla.24656; PMid:35949006 PMCid:PMC9459349