- Роль оксиду азоту, ендотеліну-1 та простагландинів у патогенезі гестаційного діабету
Роль оксиду азоту, ендотеліну-1 та простагландинів у патогенезі гестаційного діабету
Journal Health of Woman. 2024. 6(175): 57-62. doi: 10.15574/HW.2024.6(175).5762
Явір В. С.1,2, Говсєєв Д. О.1,2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
Для цитування: Явір ВС, Говсєєв ДО. (2024). Роль оксиду азоту, ендотеліну-1 та простагландинів у патогенезі гестаційного діабету. Український журнал Здоров'я жінки. 6(175): 57-62. doi: 10.15574/HW.2024.6(175).5762.
Стаття надійшла до редакції 01.07.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р.
Вивчення патофізіологічних механізмів гестаційного діабету (ГД) дасть змогу точніше прогнозувати розвиток цього захворювання, його несприятливі перинатальні та віддалені метаболічні наслідки, а також сприятиме розробленню ефективних технологій профілактики та лікування.
Мета – оцінити роль оксиду азоту (NO), ендотеліну-1 (Еt-1) і простагландинів у патогенезі ГД.
Матеріали та методи. Упродовж 2020-2023 рр. проведено комплексне обстеження 120 вагітних жінок. До основної групи залучено 90 пацієнток із ГД, а до контрольної групи – 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. У крові вагітних визначено рівень NO, L-аргініну, тромбоксану В2 (ТхВ2), Еt-1, простагландину Е2 (ПГЕ2), F2α (ПГF2α), простацикліну (ПГІ2) за допомогою імуноферментного аналізу на аналізаторі «Sunrise» фірми «Tecan».
Результати. Рівні ПГ і ПГІ2 у вагітних із ГД були вірогідно нижчими за показник здорових жінок, а ПГF2α та ТхВ2, навпаки, – вірогідно вищими. Співвідношення простагландинів ПГF2α/ПГЕ2 у вагітних із ГД становило 0,36, що в понад 4 рази перевищувало показник здорових жінок. Співвідношення ТхВ2/ПГІ2 у жінок із ГД становило 1,52, що в понад 3 рази перевищувало показник здорових жінок. За результатами аналізу показників ендотеліальної функції з урахуванням ступеня тяжкості захворювання виявлено тенденцію до зниження в крові хворих концентрації ПГЕ2 і ПГІ2 і підвищення ПГF2α і ТхВ2 при ГД класу А2. Побудовано моделі мультиноміальної логістичної регресії з метою прогнозування виникнення ГД та визначення найбільш чутливого та специфічного показника, які включали комплексний аналіз маси тіла, спадковості, а також визначення рівнів біомаркерів, таких як Еt-1, NO, ПГF2α, ПГЕ2.
Висновки. Виявлена ендотеліальна дисфункція у вагітних, хворих на ГД, може бути одним із ланцюгів патологічного механізму розвитку прееклампсії та діабетичної фетопатії, що також підтверджено при побудові моделі мультиноміальної логістичної регресії.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим комітетом з етики закладу-учасника. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гестаційний діабет, ендотеліальна дисфункція, прееклампсія, ендотелін-1, оксид азоту, простагландин F2α, простагландин Е2.
ЛІТЕРАТУРА
1. American Diabetes Association Professional Practice Committee. (2022). Classification and Diagnosis of Diabetes: Standards of Medical Care in Diabetes. Diabetes care. 45(1): S17-S38. https://doi.org/10.2337/dc22-S002; PMid:34964875
2. Fato BR, Beard S, Binder NK, Pritchard N, Kaitu'u-Lino TJ et al. (2023). The Regulation of Endothelin-1 in Pregnancies Complicated by Gestational Diabetes: Uncovering the Vascular Effects of Insulin. Biomedicines. 11(10): 2660. https://doi.org/10.3390/biomedicines11102660; PMid:37893034 PMCid:PMC10603897
3. Gao YH, Liu JZ, Wang RS, Zhang NP. (2020). Research progress on the relationship between vascular endothelial cell function and diabetes mellitus. J Shanxi Datong Univ. 36(04): 50-54.
4. Ghosh A, Gao L, Thakur A, Siu PM, Lai CWK. (2017). Role of free fatty acids in endothelial dysfunction. J Biomed Sci. 24(1): 50. https://doi.org/10.1186/s12929-017-0357-5; PMid:28750629 PMCid:PMC5530532
5. He Y, Wu N. (2021). Research Progress on Gestational Diabetes Mellitus and Endothelial Dysfunction Markers. Diabetes Metab Syndr Obes. 14: 983-990. https://doi.org/10.2147/DMSO.S295737; PMid:33688231 PMCid:PMC7937366
6. Kautzky-Willer A, Winhofer Y, Kiss H, Falcone V, Berger A, Lechleitner M et al. (2023). Gestationsdiabetes (GDM). Wien Klin Wochenschr. 135(1): 115-128. https://doi.org/10.1007/s00508-023-02181-9; PMid:37101032 PMCid:PMC10132924
7. Lan Q, Zhou Y, Zhang J, Qi L, Dong Y, Zhou H, Li Y. (2022). Vascular endothelial dysfunction in gestational diabetes mellitus. Steroids. 184: 108993. https://doi.org/10.1016/j.steroids.2022.108993; PMid:35219717
8. Li HB, Ling M, Zhou SR. (2020). Relationship between inflammatory factors and insulin resistance in patients with gestational diabetes mellitus. Chin Community Doctors. 36(33): 126-127.
9. Mallick R, Duttaroy AK. (2022). Modulation of endothelium function by fatty acids. Mol Cell Biochem. 477(1): 15-38. https://doi.org/10.1007/s11010-021-04260-9; PMid:34529222 PMCid:PMC8755678
10. Qu H, Khalil RA. (2020). Vascular mechanisms and molecular targets in hypertensive pregnancy and preeclampsia. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 319(3): H661-H681. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00202.2020; PMid:32762557 PMCid:PMC7509272
11. Ristovska EC, Genadieva-Dimitrova M, Todorovska B et al. (2023). The Role of Endothelial Dysfunction in the Pathogenesis of Pregnancy-Related Pathological Conditions: A Review. Pril (Makedon Akad Nauk Umet Odd Med Nauki). 44(2): 113-137. https://doi.org/10.2478/prilozi-2023-0032; PMid:37453122
12. Sena CM, Pereira AM, Seiça R. (2013). Endothelial dysfunction – A major mediator of diabetic vascular disease. Biochim. Biophys. Acta (BBA) Mol. Basis Dis. 1832: 2216-2231. https://doi.org/10.1016/j.bbadis.2013.08.006; PMid:23994612
13. Siddiqui K, George TP, Nawaz SS, Joy SS. (2019). VCAM-1, ICAM-1 and selectins in gestational diabetes mellitus and the risk for vascular disorders. Future Cardiol. 15: 339-346. https://doi.org/10.2217/fca-2018-0042; PMid:31385530
14. Wang W, Zhong X, Guo J. (2021). Role of 2‑series prostaglandins in the pathogenesis of type 2 diabetes mellitus and non‑alcoholic fatty liver disease (Review). Int J Mol Med. 47(6): 114. https://doi.org/10.3892/ijmm.2021.4947; PMid:33907839 PMCid:PMC8083810
15. Wang Y, Yan S, Xiao B et al. (2018). Prostaglandin F2α Facilitates Hepatic Glucose Production Through CaMKIIγ/p38/FOXO1 Signaling Pathway in Fasting and Obesity. Diabetes. 67(9): 1748-1760. https://doi.org/10.2337/db17-1521; PMid:29773555