Ukrainian Journal Health of Woman. 2024. 6(175): 23-31. doi: 10.15574/HW.2024.6(175).2331
Фролов С. В., Голяновський О. В.
Національний університет охорони здоровʼя України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Для цитування: Фролов СВ, Голяновський ОВ. (2024). Вплив комплексної терапії на перинатальні наслідки у вагітних із порушеннями сну. Український журнал Здоров'я жінки. 6(175): 23-31. doi: 10.15574/HW.2024.6(175).2331.
Стаття надійшла до редакції 26.08.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р.

Мета – за результатами проспективного дослідження встановити вплив комплексної терапії на рівень метаболіту мелатоніну і плацентарних гормонів та їхній звʼязок із перинатальними наслідками у вагітних із порушеннями сну.
Матеріали та методи. Проведено рандомізоване контрольоване дослідження в групі 165 вагітних із діагностованими порушеннями сну. Учасники дослідження протестовано за анкетою Піттсбурзького індексу якості сну (PSQI), а в разі виявлення порушень сну рандомізовано за таблицею випадкових чисел в основну групу (n=55) і групу порівняння (n=60). Групу контролю становили 50 вагітних без порушень сну. В усіх групах визначено рівень мелатоніну за рівнем його метаболіту в сечі – 6-сульфатоксимелатоніну (6-СОМ), прогестерону та плацентарного лактогену. В основній групі, окрім психонавчання гігієни сну, призначено комплексну терапію, яка передбачала використання вітамінно-мінерального комплексу та мікронізованого прогестерону, а в групі порівняння – тільки психонавчання гігієни сну як загально рекомендовані заходи. У вагітних із порушеннями сну визначено вплив запропонованого комплексу на рівень 6-СОМ у сечі, плацентарного лактогену, прогестерону і їхній звʼязок із перинатальними наслідками (загроза передчасних пологів, гестаційний діабет, гіпертензивні розлади та прееклампсія, пологи шляхом кесаревого розтину, низька маса плода при народженні, післяпологові кровотечі) порівняно з контрольною групою.
Результати. Встановлено достовірне зростання рівнів 6-СОМ і плацентарних гормонів в основній групі відносно групи порівняння і наближення до показників контрольної групи вагітних жінок без порушень сну. Також встановлено поліпшення якості сну та перинатальних наслідків в основній групі відносно групи порівняння, що повʼязано з використанням комплексної терапії з призначенням вітамінно-мінерального комплексу, мікронізованого прогестерону та навчанням психогігієни сну.
Висновки. Запропонована комплексна терапія в основній групі достовірно підвищує рівні 6-СОМ і плацентарних гормонів у вагітних із порушеннями сну, що, своєю чергою, поліпшує якість сну і перинатальні наслідки.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: прогестерон, вітамінно-мінеральний комплекс, вагітність, порушення сну, мелатонін.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abbasi M, Rasoal D, Kharaghani R, Khanjari Z, Barati Z, Hosseinkhani A et al. (2024). Association between sleep disorders and preeclampsia: a systematic review and meta-analysis. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 37(1): 2419383. https://doi.org/10.1080/14767058.2024.2419383; PMid:39443163

2. Ahmadi Z, Bakouei F, Bakhtiari A. (2019). Maternal sleep quality in late pregnancy: The association between preterm birth and sleep quality. Caspian Journal of Reproductive Medicine. 5(1): 17-22.

3. Anbesaw T, Abebe H, Kassaw C, Bete T, Molla A. (2021). Sleep quality and associated factors among pregnant women attending antenatal care at Jimma Medical Center, Jimma, Southwest Ethiopia, 2020: cross-sectional study. BMC psychiatry. 21: 1-11. https://doi.org/10.1186/s12888-021-03483-w; PMid:34563156 PMCid:PMC8466397

4. Bacaro V, Benz F, Pappaccogli A, De Bartolo P, Johann AF, Palagini L et al. (2020). Interventions for sleep problems during pregnancy: a systematic review. Sleep medicine reviews. 50: 101234. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2019.101234; PMid:31801099

5. Berbets A, Konkov D, Bulavenko O, Taran O, Bakun O. (2019). Melatonin, placental growth factor and placental hormones at placental insufficiency. Cell and Organ Transplantology. 7(2). https://doi.org/10.22494/cot.v7i2.98

6. Beroukhim G, Esencan E, Seifer DB. (2022). Impact of sleep patterns upon female neuroendocrinology and reproductive outcomes: a comprehensive review. Reproductive Biology and Endocrinology. 20(1): 16. https://doi.org/10.1186/s12958-022-00889-3; PMid:35042515 PMCid:PMC8764829

7. Christian LM, Carroll JE, Porter K, Hall MH. (2019). Sleep quality across pregnancy and postpartum: effects of parity and race. Sleep health. 5(4): 327-334. https://doi.org/10.1016/j.sleh.2019.03.005; PMid:31122875 PMCid:PMC6689436

8. Christian, LM, Carroll JE, Teti DM, Hall MH. (2019). Maternal sleep in pregnancy and postpartum part I: mental, physical, and interpersonal consequences. Current Psychiatry Reports. 21: 1-8. https://doi.org/10.1007/s11920-019-0999-y; PMid:30826881

9. De Almeida Chuffa LG, Lupi LA, Cucielo MS, Silveira HS, Reiter RJ, Seiva FRF. (2019). Melatonin promotes uterine and placental health: potential molecular mechanisms. International journal of molecular sciences. 21(1): 300. https://doi.org/10.3390/ijms21010300; PMid:31906255 PMCid:PMC6982088

10. Delgado A, Louis JM. (2022). Sleep deficiency in pregnancy. Clinics in Chest Medicine. 43(2): 261-272. https://doi.org/10.1016/j.ccm.2022.02.004; PMid:35659024

11. Du M, Liu J, Han N, Zhao Z, Yang J, Xu X et al. (2021). Maternal sleep quality during early pregnancy, risk factors and its impact on pregnancy outcomes: a prospective cohort study. Sleep medicine. 79: 11-18. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2020.12.040; PMid:33454523

12. Голяновський О, Фролов С. (2022). Розлади сну та ефективність різних методів терапії безсоння у вагітних (Огляд літератури). Репродуктивне здоров’я жінки. (8): 79-84. https://doi.org/10.30841/2708-8731.8.2022.273301.

13. Gonzalez-Mesa E, Cuenca-Marin C, Suarez-Arana M, Tripiana-Serrano B, Ibrahim-Diez, N et al. (2019). Poor sleep quality is associated with perinatal depression. A systematic review of last decade scientific literature and meta-analysis. Journal of Perinatal Medicine. 47(7): 689-703. https://doi.org/10.1515/jpm-2019-0214; PMid:31393835

14. Gupta R, Rawat VS. (2020). Sleep and sleep disorders in pregnancy. Handbook of clinical neurology. 172: 169-186. https://doi.org/10.1016/B978-0-444-64240-0.00010-6; PMid:32768087

15. Hu XQ, Zhang L. (2021). Hypoxia and mitochondrial dysfunction in pregnancy complications. Antioxidants. 10(3): 405. https://doi.org/10.3390/antiox10030405; PMid:33800426 PMCid:PMC7999178

16. Hung HM, Ko SH, Chen CH. (2014, Sep 1). The association between prenatal sleep quality and obstetric outcome. Journal of Nursing Research. 22(3): 147-154. https://doi.org/10.1097/jnr.0000000000000039; PMid:25111108

17. Lateef OM, Akintubosun MO. (2020). Sleep and reproductive health. Journal of circadian rhythms. 18. https://doi.org/10.5334/jcr.190; PMid:32256630 PMCid:PMC7101004

18. Lisova KM, Kalinovska IV, Pryimak SH, Tokar PY, Varlas VN. (2021). Changes in the level of fetoplacental complex hormones in pregnant women with miscarriage. Journal of Medicine and Life. 14(4): 487. https://doi.org/10.25122/jml-2021-0089; PMid:34621371 PMCid:PMC8485377

19. Lu Q, Zhang X, Wang Y, Li J, Xu Y, Song X et al. (2021). Sleep disturbances during pregnancy and adverse maternal and fetal outcomes: a systematic review and meta-analysis. Sleep medicine reviews. 58: 101436. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2021.101436; PMid:33571887

20. Manber R, Bei B, Simpson N, Asarnow L, Rangel E et al. (2019). Cognitive behavioral therapy for prenatal insomnia: a randomized controlled trial. Obstetrics & Gynecology. 133(5): 911-919. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003216; PMid:30969203 PMCid:PMC6485299

21. McLafferty LP, Spada M, Gopalan P. (2022). Pharmacologic treatment of sleep disorders in pregnancy. Sleep medicine clinics. 17(3): 445-452. https://doi.org/10.1016/j.jsmc.2022.06.009; PMid:36150806

22. Okun ML. (2019). Sleep disturbances and modulations in inflammation: implications for pregnancy health. Social and personality psychology compass. 13(5): e12451. https://doi.org/10.1111/spc3.12451; PMid:31737088 PMCid:PMC6857810

23. Rassie K, Giri R, Joham AE, Teede H, Mousa A. (2022). Human placental lactogen in relation to maternal metabolic health and fetal outcomes: A systematic review and meta-analysis. International Journal of Molecular Sciences. 23(24): 15621. https://doi.org/10.3390/ijms232415621; PMid:36555258 PMCid:PMC9779646

24. Silvestri R, Aricò I. (2019). Sleep disorders in pregnancy. Sleep Science. 12(3): 232. https://doi.org/10.5935/1984-0063.20190098; PMid:31890101 PMCid:PMC6932848

25. Stefaniak M, Dmoch-Gajzlerska E, Jankowska K, Rogowski A, Kajdy A, Maksym RB. (2023). Progesterone and its metabolites play a beneficial role in affect regulation in the female brain. Pharmaceuticals. 16(4): 520. https://doi.org/10.3390/ph16040520; PMid:37111278 PMCid:PMC10143192

26. Uğurlu M, Arslan G, Yüksel M. (2023). The Relationship Between Pregnancy Stress and Sleep Quality with Trimester: Pregnancy Stress and Sleep Quality. Göbeklitepe Sağlık Bilimleri Dergisi. 6(12). https://doi.org/10.55433/gsbd/149

27. Van Faassen M, van der Veen A, van Ockenburg S, de Jong H, de Vries EG, Kema IP. (2021). Mass spectrometric quantification of urinary 6-sulfatoxymelatonin: age-dependent excretion and biological variation. Clinical Chemistry and Laboratory Medicine (CCLM). 59(1): 187-195. https://doi.org/10.1515/cclm-2020-0455; PMid:32673281

28. Viola I, Sosa C, Canto F, Manenti I, Miretti S, Accornero P et al. (2024). Exogenous melatonin strengthens fetal-maternal cross-talk by ameliorating uterine microenvironment during the early stage of pregnancy in sheep. In ATTI 77° Convegno Sisvet: 322-322.

29. Wu F, Sun L, Chen J, Du Y, Fan Z, Cao Z et al. (2024). Sleep quality during pregnancy and fetal growth: A prospective cohort study. Journal of Sleep Research, e14233. Epub ahead of print. https://doi.org/10.1111/jsr.14233; PMid:38768974

30. Yang Y, Li W, Ma TJ, Zhang L, Hall BJ, Ungvari GS, Xiang YT. (2020). Prevalence of poor sleep quality in perinatal and postnatal women: a comprehensive meta-analysis of observational studies. Frontiers in psychiatry. 11: 161. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00161; PMid:32231599 PMCid:PMC7082815

31. Zhao H, Wong RJ, Stevenson DK. (2021). The impact of hypoxia in early pregnancy on placental cells. International journal of molecular sciences. 22(18): 9675. https://doi.org/10.3390/ijms22189675; PMid:34575844 PMCid:PMC8466283

32. Zhang X, Zhang R, Cheng L, Wang Y, Ding X, Fu J et al. (2020). The effect of sleep impairment on gestational diabetes mellitus: a systematic review and meta-analysis of cohort studies. Sleep medicine. 74: 267-277. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2020.05.014; PMid:32862011

33. Zhu B, Shi C, Park CG, Reutrakul S. (2020). Sleep quality and gestational diabetes in pregnant women: a systematic review and meta-analysis. Sleep Medicine. 67: 47-55. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2019.11.1246; PMid:31911280

34. Zhao M, Tuo H, Wang S, Zhao L. (2020). The effects of dietary nutrition on sleep and sleep disorders. Mediators of inflammation. 2020(1): 3142874. https://doi.org/10.1155/2020/3142874; PMid:32684833 PMCid:PMC7334763