Journal Health of Woman. 2024. 6(175): 9-15. doi: 10.15574/HW.2024.6(175).915

Неборець А. Д.^1,2, Чехун В. Ф.^1
1Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України, м. Київ
²ДНП «Національний інститут раку», м. Київ, Україна

Для цитування: Неборець АД, Чехун ВФ. (2024). Клініко-патологічні особливості метастатичного раку грудної залози в пацієнток із метаболічним синдромом. Український журнал Здоров'я жінки. 6(175): 9-15. doi: 10.15574/HW.2024.6(175).915.
Стаття надійшла до редакції 23.08.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р.

Рак грудної залози (РГЗ) – гетерогенна патологія як за клініко-патологічними та молекулярно-біологічними ознаками, так і за клінічним перебігом пухлинного процесу, що має певні метастатичні «вподобання». Розвиток метаболічного дисбалансу в жінок менопаузального віку є не лише фактором ризику виникнення РГЗ, але й безпосередньо впливає на особливості росту пухлин, інтенсивність і топологію віддаленого метастазування.
Мета – ідентифікувати клініко-патологічні особливості первинно-метастатичного РГЗ (пМРГЗ), асоційовані з віддаленим метастазуванням, з урахуванням гормонально-рецепторного статусу новоутворень за наявності метаболічного синдрому (МетС).
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 88 хворих на пМРГЗ IV стадії, які проходили лікування на базі Національного інституту раку в 2016-2023 рр. Загальна кількість випадків метастатичного ураження становила 182, які в подальшому поділено на групи залежно від наявності у хворих ознак МетС: МетС+ (78 випадків) і МетС- (104 випадки). Для встановлення діагнозу МетС у хворих на пМРГЗ використано рекомендації International Diabetes Federation (2005 року). Досліджено топологію віддаленого метастазування, клінічні характеристики пацієнток із пМРГЗ, асоційовані з віддаленим метастазуванням з урахуванням рецепторного статусу новоутворень, а також розподіл пухлин за морфологічною будовою. Використано загальноприйняті клінічні, морфологічні, імуногістохімічні методики, методи медичної та математичної статистики.
Результати. У групі хворих МетС+ найчастіше діагностувалося метастатичне ураження легень (43,6% випадків), тоді як серед пацієнток групи МетС- найпоширенішим органом віддаленого метастазування були кістки (44,2% випадків). У пацієнток групи МетС+ рецептор-позитивні пухлини меншого розміру частіше метастазували в легені та печінку, а рецептор-негативні пухлини аналогічного розміру – переважно в легені. Виявлено, що наявність ознак МетС у хворих із пМРГЗ асоціювалася з високою частотою метастатичного поширення у віддаленні органи за умови ураження меншої кількості регіонарних лімфатичних вузлів. Збільшення кількості низькодиференційованих пухлин зафіксовано в пацієнток групи МетС+ із рецептор-позитивним пМРГЗ й віддаленими метастазами в кістки та легені.
Висновки. пМРГЗ у групі пацієнток МетС+ асоціюється з наявністю пухлин меншого розміру та меншої кількості ураження лімфатичних вузлів, долькової будови, що, імовірно, свідчить про агресивний перебіг злоякісного процесу.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим комітетом з етики закладу-учасника. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: метастатичний рак грудної залози, метаболічний синдром, клініко-патологічні особливості, молекулярно-біологічні особливості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Allemani C, Matsuda T, Di Carlo V et al. (2018). Global surveillance of trends in cancer survival 2000-14 (CONCORD-3): Analysis of individual records for 37,513,025 patients diagnosed with one of 18 cancers from 322 population-based registries in 71 countries. The Lancet, 391(10125): 1023-1075. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(17)33326-3; PMid:29395269

2. Cejuela M, Martin-Castillo B, Menendez JA, Pernas S. (2022). Metformin and breast cancer: Where are we now? International Journal of Molecular Sciences. 23(5): 2705. https://doi.org/10.3390/ijms23052705; PMid:35269852 PMCid:PMC8910543

3. Dou T, Li J, Zhang Y et al. (2024). The cellular composition of the tumor microenvironment is an important marker for predicting therapeutic efficacy in breast cancer. Frontiers in Immunology. 15: 1368687. https://doi.org/10.3389/fimmu.2024.1368687; PMid:38487526 PMCid:PMC10937353

4. Ellis I, Rakha E, Tse G, Tan P. (2022). An international unified approach to reporting and grading invasive breast cancer: An overview of the International Collaboration on Cancer Reporting (ICCR) initiative. Histopathology. 82: 189-197. https://doi.org/10.1111/his.14802; PMid:36482273 PMCid:PMC10107639

5. Jin L, Han B, Siegel E, Cui Y, Giuliano A, Cui X. (2018). Breast cancer lung metastasis: Molecular biology and therapeutic implications. Cancer Biology & Therapy. 19: 858-868. https://doi.org/10.1080/15384047.2018.1456599; PMid:29580128 PMCid:PMC6300341

6. Karra P, Winn M, Pauleck S et al. (2022). Metabolic dysfunction and obesity-related cancer: Beyond obesity and metabolic syndrome. Obesity (Silver Spring). 30(7): 1323-1334. https://doi.org/10.1002/oby.23444; PMid:35785479 PMCid:PMC9302704

7. Liang Y, Zhang H, Song X, Yang Q. (2020). Metastatic heterogeneity of breast cancer: Molecular mechanism and potential therapeutic targets. Seminars in Cancer Biology. 60: 14-27. https://doi.org/10.1016/j.semcancer.2019.08.012; PMid:31421262

8. Mathew A, Rajagopal PS, Villgran V, Sandhu GS, Jankowitz RC, Jacob M et al. (2017). Distinct pattern of metastases in patients with invasive lobular carcinoma of the breast. Geburtshilfe Frauenheilkd. 77: 660-666. https://doi.org/10.1055/s-0043-109374; PMid:28757653 PMCid:PMC5489406

9. McClelland RA, Wilson D, Leake R et al. (1991). A multicentre study into the reliability of steroid receptor immunocytochemical assay quantification. British Quality Control Group. European Journal of Cancer. 27(6): 711-715. https://doi.org/10.1016/0277-5379(91)90171-9; PMid:1829909

10. Rakha EA, Reis-Filho JS, Baehner F et al. (2010). Breast cancer prognostic classification in the molecular era: The role of histological grade. Breast Cancer Research. 12(4): 207. https://doi.org/10.1186/bcr2607; PMid:20804570 PMCid:PMC2949637

11. Shi R, Tang YQ, Miao H. (2020). Metabolism in tumor microenvironment: Implications for cancer immunotherapy. MedComm. 1(1): 47-68. https://doi.org/10.1002/mco2.6; PMid:34766109 PMCid:PMC8489668

12. Soni A, Ren Z, Hameed O, Chanda D, Morgan CJ, Siegal GP et al. (2015). Breast cancer subtypes predispose the site of distant metastases. American Journal of Clinical Pathology. 143: 471-478. https://doi.org/10.1309/AJCPYO5FSV3UPEXS; PMid:25779997

13. Tahara RK, Brewer TM, Theriault RL, Ueno NT. (2019). Bone metastasis of breast cancer. Advances in Experimental Medicine and Biology. 1152: 105-129. https://doi.org/10.1007/978-3-030-20301-6_7; PMid:31456182

14. Testa U, Castelli G, Pelosi E. (2020). Breast cancer: A molecularly heterogeneous disease needing subtype-specific treatments. Medical Sciences. 8(1): 18. https://doi.org/10.3390/medsci8010018; PMid:32210163 PMCid:PMC7151639

15. Yiran L, Hanwen Z, Xiaojin S et al. (2020). Metastatic heterogeneity of breast cancer: Molecular mechanism and potential therapeutic targets. Seminars in Cancer Biology. 60: 14-27. https://doi.org/10.1016/j.semcancer.2019.08.012; PMid:31421262