Journal Health of Woman. 2024. 6(175): 4-8. doi: 10.15574/HW.2024.6(175).48
Спічак К. О., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Спічак КО, Говсєєв ДО. (2024). Роль факторів ангіогенезу в розвитку прееклампсії. Український журнал Здоров'я жінки. 6(175): 4-8. doi: 10.15574/HW.2024.6(175).48.
Стаття надійшла до редакції 23.08.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р.

Прееклампсія є однією з провідних причин материнської та перинатальної смертності, а своєчасне виявлення цієї патології ускладнюється через її багатофакторну природу. Дослідження ангіогенних факторів має ключове значення для ранньої діагностики, моніторингу та профілактики ускладнень.
Мета – проаналізувати рівні факторів ангіогенезу (PlGF і sVEGF) у сироватці крові вагітних жінок; визначити вплив цих факторів на розвиток прееклампсії.
Матеріали та методи. Обстежено 110 вагітних: 60 жінок із помірною прееклампсією (основна група) і 50 жінок із фізіологічним перебігом вагітності (група контролю). У 86,7% жінок із прееклампсією виявлено гемодинамічні порушення фетоплацентарного комплексу різного ступеня тяжкості. Вміст ангіогенних факторів (PlGF і sVEGF) у сироватці крові оцінено в І (10-12 тижнів вагітності), ІІ (18-20 тижнів) і ІІІ триместрах (30-34 тижні). Статистичний аналіз проведено з використанням t-критерію Стьюдента, U-критерію Манна-Вітні та аналізу ANOVA.
Результати. Зниження рівня PlGF у вагітних основної групи спостерігалося з I триместру (7,89±2,2 пг/мл) і залишалося нижчим за нормативні значення у II (83,4±14,3 пг/мл) та III (62,6±9,1 пг/мл) триместрах. Рівень sVEGF в основній групі був вищим порівняно з контрольною у I (1684±188,1 пг/мл проти 1232,26±173,9 пг/мл), ІІ (2289±254,7 пг/мл проти 1174,35±227,5 пг/мл) та ІІІ (2675±301,4 пг/мл проти 1792,19±509 пг/мл) триместрах. Співвідношення sVEGF/PlGF у пацієнток основної групи було достовірно вищим за відповідне співвідношення в жінок групи контролю: 165,6 проти 11,3 у І триместрі; 144,7 проти 18,6 у II триместрі; 112,8 проти 17,3 у III триместрі. Відзначався значний вплив факторів ангіогенезу на розвиток прееклампсії: PlGF <10 пг/мл – у І триместрі, <80 пг/мл – у ІІІ триместрі; sVEGF ≥1500 пг/мл – у І триместрі, ≥2000 пг/мл – у ІІ триместрі, ≥2500 пг/мл – у ІІІ триместрі вагітності.
Висновки. Зниження рівня PlGF і підвищення рівня sVEGF у I триместрі передбачають високу ймовірність прееклампсії та є маркерами, які дають змогу оцінити ризик ускладнень і забезпечити своєчасність лікування.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим комітетом з етики закладу-учасника. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: прееклампсія, фетоплацентарний комплекс, вагітні, ангіогенні фактори.

ЛІТЕРАТУРА

1. Adu-Bonsaffoh K, Ntumy MY, Obed SA, Seffah JD. (2017). Perinatal outcomes of hypertensive disorders in pregnancy at a tertiary hospital in Ghana. BMC pregnancy and childbirth. 17(1): 388. https://doi.org/10.1186/s12884-017-1575-2; PMid:29157196 PMCid:PMC5696910

2. Baltajian K, Bajracharya S, Salahuddin S, Berg AH, Geahchan C, Wenger JB et al. (2016). Sequential plasma angiogenic factors levels in women with suspected preeclampsia. Am J Obstet Gynecol. 215(1): 89.e1-89.e10. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.01.168; PMid:26827880

3. Brown MA, Magee LA, Kenny LC, Karumanchi SA, McCarthy FP, Saito S et al. (2018). Hypertensive Disorders of Pregnancy: ISSHP Classification, Diagnosis, and Management Recommendations for International Practice. Hypertension. 72(1): 24-43. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10803; PMid:29899139

4. Chappell LC, Cluver CA, Kingdom J, Tong S. (2021). Pre-eclampsia. Lancet. 398(10297): 341-354. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32335-7; PMid:34051884

5. Дейніченко О, Круть Ю, Сюсюка В, Кирилюк О, Богуславська Н, Шевченко А. (2021). Особливості кровотоку у маткових артеріях, факторів ангіогенезу, гормонального профілю та їхні взаємозв’язки у вагітних з артеріальною гіпертензією. Репродуктивне здоров’я жінки. 9-10: 33-38. https://doi.org/10.30841/2708-8731.9-10.2021.252586

6. Gladstone RA, Ahmed S, Huszti E, McLaughlin K, Snelgrove JW, Taher J et al. (2024). Midpregnancy Placental Growth Factor Screening and Early Preterm Birth. JAMA network open. 7(11): e2444454. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2024.44454; PMid:39541121 PMCid:PMC11565265

7. Герман ЛВ, Каліновська ІВ. (2015) Особливості плацентарного кровотоку у вагітних із невиношуванням. Буковинський медичний вісник. 19(1): 40-44. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XIX.1.73.2015.10.

8. Hong J, Crawford K, Cavanagh E, da Silva Costa F, Kumar S. (2024). Prediction of preterm birth in growth-restricted and appropriate-for-gestational-age infants using maternal PlGF and the sFlt-1/PlGF ratio-A prospective study. BJOG : an international journal of obstetrics and gynaecology. 131(8): 1089-1101. https://doi.org/10.1111/1471-0528.17752; PMid:38196326

9. Hurrell A, Duhig K, Vandermolen B, Shennan AH. (2018). Recent advances in the diagnosis and management of pre-eclampsia. Fac Rev. 2020;9:10. https://doi.org/10.12688/f1000research.12249.1; PMid:29560262 PMCid:PMC5832913

10. MacDonald TM, Walker SP, Hannan NJ, Tong S, Kaitu'u-Lino TJ. (2022). Clinical tools and biomarkers to predict preeclampsia. EBioMedicine. 75: 103780. https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2021.103780; PMid:34954654 PMCid:PMC8718967

11. Masoumeh Ghorbanpour S, Wen S, Kaitu'u-Lino TJ, Hannan NJ, Jin D, McClements L. (2023). Quantitative Point of Care Tests for Timely Diagnosis of Early-Onset Preeclampsia with High Sensitivity and Specificity. Angewandte Chemie (International ed. in English). 62(26): e202301193. https://doi.org/10.1002/anie.202301193; PMid:37055349

12. McLaughlin K, Hobson SR, Chandran AR, Agrawal S, Windrim RC, Parks WT et al. (2022). Circulating maternal placental growth factor responses to low-molecular-weight heparin in pregnant patients at risk of placental dysfunction. American journal of obstetrics and gynecology. 226(2S): S1145-S1156.e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.08.027; PMid:34461078

13. Pavlakovic H, Becker J, Albuquerque R, Wilting J, Ambati J. (2010) Soluble VEGFR-2: an antilymphangiogenic variant of VEGF receptors. Ann N Y Acad Sci. 1207; Suppl 1: E7-E15. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2010.05714.x; PMid:20961309 PMCid:PMC3062194

14. Stepan H, Hund M, Andraczek T. (2020). Combining Biomarkers to Predict Pregnancy Complications and Redefine Preeclampsia: The Angiogenic-Placental Syndrome. Hypertension. 75(4): 918-926. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.13763; PMid:32063058 PMCid:PMC7098437

15. Teka H, Yemane A, Abraha HE, Berhe E, Tadesse H, Gebru F et al. (2023). Clinical presentation, maternal-fetal, and neonatal outcomes of early-onset versus late onset preeclampsia-eclampsia syndrome in a teaching hospital in a low-resource setting: A retrospective cohort study. PloS one. 18(2): e0281952. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0281952; PMid:36848332 PMCid:PMC9970097

16. Zur RL, McLaughlin K, Aalto L, Jiang Y, Huszti E et al. (2024). Phenotypes of maternal vascular malperfusion placental pathology and adverse pregnancy outcomes: A retrospective cohort study. BJOG : an international journal of obstetrics and gynaecology. 131(11): 1515-1523. https://doi.org/10.1111/1471-0528.17837; PMid:38725333