Ukrainian Journal Health of Woman. 2024. 3(172): 29-35. doi: 10.15574/HW.2024.172.29
Бодашевська К. Д., Суханова А. А.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Бодашевська КД, Суханова АА. (2024). Порівняльний аналіз клінічної ефективності і безпечності сучасних методів артифіційного переривання вагітності в ранніх термінах. Результати когортного дослідження. Український журнал Здоров’я жінки. 3(172): 29-35. doi: 10.15574/HW.2024.172.29.
Стаття надійшла до редакції 04.03.2024 р.; прийнята до друку 15.06.2024 р.

Експертами ВООЗ визначено, що на сьогодні безпечними методами переривання небажаної вагітності в першому триместрі є медикаментозний аборт і вакуум-аспірація.
Мета – провести порівняльний аналіз клінічної ефективності і безпечності сучасних методів артифіційного переривання вагітності в ранніх термінах.
Матеріали та методи. Проаналізовано ранні та пізні ускладнення артифіційного переривання вагітності в ранніх термінах у 54 жінок із медикаментозним абортом із використанням міфепристону та мізопростолу (І група) та у 65 респонденток після переривання вагітності методом вакуум-аспірації (ІІ група). Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21».
Результати. Встановлено, що частота затримки елементів плідного яйця, прогресування вагітності, аномальних маткових кровотеч, поліпів ендометрія була достовірно вищою після медикаментозного аборту, ендометриту – після вакуум-аспірації. Жінки, які перенесли медикаментозний аборт порівняно з перериванням вагітності шляхом вакуум-аспірації, мають у 2,3 і 3,6 разу менший ризик плацентарних ускладнень і загрози переривання майбутньої вагітності (співвідношення шансів (СШ): 0,28; 95% довірчий інтервал (95% ДІ): 0,12-0,64 та СШ: 0,24; 95% ДІ: 0,06-0,88), а також розродження шляхом кесаревого розтину (СШ: 0,34; 95% ДІ: 0,14-0,84).
Висновки. Ефективність медикаментозного методу переривання вагітності в ранніх термінах становила 90,7%, вакуум-аспірації – 98,5%, що є відносно безпечною альтернативою хірургічному аборту.
Це дослідження не передбачало проведення будь-яких експериментів на тваринах або людях.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: артифіційний аборт, ускладнення, вагітність, жінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bearak J, Popinchalk A, Ganatra B, Moller AB, Tunçalp Ö, Beavin C et al. (2020). Unintended pregnancy and abortion by income, region, and the legal status of abortion: estimates from a comprehensive model for 1990-2019. Lancet Glob Health. 8(9): e1152-e1161. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(20)30315-6; PMid:32710833

2. Elul В, Ellertson С, Winikoff В, Coyaji K. (2019). Side effects of mifepristone-misoprostol abortion versus surgical abortion. Data from a trial in China, Cuba and India. Contracept. 59(2): 107-114. https://doi.org/10.1016/S0010-7824(99)00003-7; PMid:10361625

3. Gatter M, Cleland K, Nucatola DL. (2015). Efficacy and safety of medical abortion using mifepristone and buccal misoprostol through 63 days. Contraception. 91(4): 269-273. https://doi.org/10.1016/j.contraception.2015.01.005; PMid:25592080 PMCid:PMC4373977

4. Huang Y, Zhang X, Li W, Song F, Dai H, Wang J et al. (2014). A meta-analysis of the association between induced abortion and breast cancer risk among Chinese females. Cancer Causes Control. 25(2): 227-236. https://doi.org/10.1007/s10552-013-0325-7; PMid:24272196

5. Ireland LD, Gatter M, Chen AY. (2015). Medical Compared With Surgical Abortion for Effective Pregnancy Termination in the First Trimester. Obstet Gynecol. 126(1): 22-28. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000000910; PMid:26241252

6. Jackson JE, Grobman WA, Haney E, Casele H. (2007). Mid-trimester dilation and evacuation with laminaria does not increase the risk for severe subsequent pregnancy complications. Int J Gynaecol Obstet. 96(1): 12-15. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2006.08.011; PMid:17196205

7. Камінський ВВ, Прядко НГ, Булгакова ВМ. (2015). Особливості ведення медикаментозного аборту. Здоров’я жінки. 6(102): 32-34.

8. Kerns J, Steinauer J. (2013). Management of postabortion hemorrhage: release date November 2012 SFP Guideline #20131. Contraception. 87(3): 331-342. https://doi.org/10.1016/j.contraception.2012.10.024; PMid:23218863

9. Liu N, Ray JG. (2023). Short-Term Adverse Outcomes After Mifepristone-Misoprostol Versus Procedural Induced Abortion: A Population-Based Propensity-Weighted Study. Ann Intern Med. 176(2): 145-153. https://doi.org/10.7326/M22-2568; PMid:36592459

10. Männistö J, Mentula M, Bloigu A, Hemminki E, Gissler M, Heikinheimo O, Niinimäki M. (2013). Medical versus surgical termination of pregnancy in primigravid women – is the next delivery differently at risk? A population-based register study. BJOG. 120(3): 331-337. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12034; PMid:23126244

11. Michels KB, Xue F, Colditz GA, Willett WC. (2007). Induced and spontaneous abortion and incidence of breast cancer among young women: a prospective cohort study. Arch Intern Med. 167(8): 814-820. https://doi.org/10.1001/archinte.167.8.814; PMid:17452545

12. Ngo TD, Park MH, Free C. (2013). Safety and effectiveness of termination services performed by doctors versus midlevel providers: a systematic review and analysis. Int J Womens Health. 5: 9-17. https://doi.org/10.2147/IJWH.S39627; PMid:23323024 PMCid:PMC3541713

13. Романенко ТГ, Морозова ОВ. (2022). Сучасний погляд на переривання небажаної вагітності нехірургічним методом. Репродуктивне здоров’я жінки. 1: 8-12. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2022.258129

14. Romero M, Gomez Ponce de Leon R, Baccaro LF, Carroli B, Mehrtash H, Randolino J et al. (2021). Abortion-related morbidity in six Latin American and Caribbean countries: findings of the WHO/HRP multi-country survey on abortion (MCS-A). BMJ Glob Health. 6(8): e005618. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2021-005618; PMid:34417270 PMCid:PMC8404437

15. Saccone G, Perriera L, Berghella V. (2016). Prior uterine evacuation of pregnancy as independent risk factor for preterm birth: a systematic review and metaanalysis. Am J Obstet Gynecol. 214 (5): 572-591. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.12.044; PMid:26743506

16. Upadhyay UD, Desai S, Zlidar V, Weitz TA, Grossman D, Anderson P, Taylor D. (2015). Incidence of emergency department visits and complications after abortion. Obstet Gynecol. 125(1): 175-183. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000000603; PMid:25560122

17. Virk J, Zhang J, Olsen J. (2021). Medically-induced abortion and risk of reproductive failures in subsequent pregnancy. Ugeskr Laeger. 179: 4363-4365.

18. Вовк ІБ, Тимченко ОІ, Ревенько ОО, Ревенько ОМ. (2014). Аборт – предиктор порушень репродуктивного здоров’я жінки. Здоров’я України. Тематичний номер. Березень: 44-47.

19. Wiegerinck MM, Jones HE, O'Connell K, Lichtenberg ES, Paul M, Westhoff CL. (2008). Medical abortion practices: a survey of National Abortion Federation members in the United States. Contraception. 78 (6): 486-491. https://doi.org/10.1016/j.contraception.2008.07.015; PMid:19014795

20. World Health Organization. (2022). Abortion care guideline [Internet]. Geneva: World Health Organization.