Ukrainian Journal Health of Woman. 2024. 3(172): 17-24. doi: 10.15574/HW.2024.172.17
Голяновський О. В., Супрунюк К. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Голяновський ОВ, Супрунюк КВ. (2024). Профілактика ускладнень кесаревого розтину і консервативної міомектомії у вагітних із лейоміомою матки. Український журнал Здоров’я жінки. 3(172): 17-24. doi: 10.15574/HW.2024.172.17.
Стаття надійшла до редакції 07.03.2024 р.; прийнята до друку 15.06.2024 р.

Мета – оцінити ефективність удосконаленої методики виконання кесаревого розтину (КР) із консервативною міомектомією (КМЕ), застосовуючи сучасні медикаментозні та інструментальні засоби у вагітних із лейоміомою матки (ЛМ), тип 3-6 за FIGO (International Federation of Gynecology and Obstetrics).
Матеріали та методи. Наведено фрагмент проспективного дослідження з комплексним обстеженням і визначенням оптимальної тактики розродження вагітних жінок із ЛМ на клінічних базах кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика за період 2020-2023 рр. Основну групу (ОГ, 1) становили 37 вагітних із ЛМ >5 см, тип 3-6 за FIGO, яким проведено КР із КМЕ за удосконаленою методикою із застосуванням сучасних медикаментозних засобів (транексамової кислоти, карбетоцину) і технічної підтримки (аргоно-плазмової коагуляції, радіохвильового скальпеля). До групи порівняння (ГП, 2) увійшло 28 вагітних із ЛМ >5 см, тип 3-6 за FIGO, з проведенням КР і КМЕ за стандартною методикою. Контрольну групу (КГ, 3) становили 17 вагітних без ЛМ, яким проведено плановий КР. Достовірність результатів оцінено за допомогою t-критерію Стьюдента. Різницю отриманих показників прийнято достовірно значущою за p<0,05.
Результати. Удосконалена методика КР із КМЕ дала змогу достовірно знизити обʼєм крововтрати в жінок ОГ порівняно з жінками ГП (р_1,2<0,01) і була статистично незначущою з КГ (р_1,3>0,05). Виявлено зменшення частоти ускладнень під час хірургічного втручання та в післяпологовому періоді в основній групі: зменшення удвічі гнійно-запальних ускладнень і швидший темп інволюції матки в перші три доби післяпологового періоду (р_1,2<0,05).
Висновки. Вагітні жінки з ЛМ мають підвищений ризик розвитку кровотечі, гнійно-запальних ускладнень і частоти гістеректомій. Удосконалена методика виконання КР із КМЕ дає змогу зменшити частоту ускладнень під час хірургічного втручання та після пологів, зберегти орган у жінок репродуктивного віку та уникнути повторної операції в подальшому з приводу ЛМ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, лейоміома матки, кесарів розтин, консервативна міомектомія, післяпологова кровотеча.

ЛІТЕРАТУРА

1. Akbas M, Mihmanli V, Bulut B, Temel Yuksel I, Karahisar G, Demirayak G. (2017). Myomectomy for intramural fibroids during caesarean section: A therapeutic dilemma. J Obstet Gynaecol. 37(2): 141-145. https://doi.org/10.1080/01443615.2016.1229272; PMid:27924663

2. Антипкін ЮГ, Камінський ВВ, Татарчук ТФ. (2017). Оптимізація служби планування сім’ї в Україні в реалізації сучасної стратегії збереження здоров’я жінки. Репродуктивна ендокринологія. 3(35): 7-16.

3. Bateman BT, Berman MF, Riley LE, Leffert LR. (2010). The epidemiology of postpartum hemorrhage in a large, nationwide sample of deliveries. Anesth Analg. 110(5): 1368-1373. https://doi.org/10.1213/ANE.0b013e3181d74898; PMid:20237047

4. Burton C.A., Grimes D.A., March C.M. (1989). Surgical management of leiomyomata during pregnancy. Obstet Gynecol. 74:707-709.

5. Calvert C, Thomas SL, Ronsmans C, Wagner KS, Adler AJ, Filippi V. (2012). Identifying regional variation in the prevalence of postpartum haemorrhage: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 7(7): e41114. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0041114; PMid:22844432 PMCid:PMC3402540

6. Cooper NP, Okolo S. (2005). Fibroids in pregnancy – common but poorly understood. Obstet Gynecol Surv. 60: 132-138. https://doi.org/10.1097/01.ogx.0000154688.02423.68; PMid:15671902

7. Cunningham FG, Leveno KL, Bloom SL et al. (2005). Abnormalities of the reproductive tract. In: Williams Obstetrics, 22st edition. Mcgraw-Hill Medical Publishing Division.

8. Dai Y, Xia L, Lin J, Xu R, You W. (2021). Study on the method of enucle- ation of anterior uterine fibroids by transverse incision of the lower uterine segment during cesarean section. BMC Pregnancy Childbirth. 21(1): 744. https://doi.org/10.1186/s12884-021-04226-1; PMid:34732155 PMCid:PMC8564958

9. Darai E, Deval В, Darles C еt al. (2010). Myomectomy: laparoscopy or laparotomy. Contracept Fertil Sex. 24(10): 751-756.

10. Dobrokhotova YuE, Dzhokhadze LS. (2019). The use of tranexamic acid to prevent bleeding in the early postpartum period. RMJ. Mother and child. 2(1): 34-38.

11. Dobrokhotova YuE, Makarov OV. (2011). Posthysterectomy syndrome: educational manual. Syndrome posthysterectomii. M: 14.

12. Friedman A., Tomas Р. (2010). Does low-dose combination oral contraceptive use affect uterine size or menstrual flow in premenopausal women with leiomyomas. Obst. Gyn. 85(4): 631-635. https://doi.org/10.1016/0029-7844(95)00007-E; PMid:7898846

13. Eim J. (2010). LAVH after treatment by GnRH analogs. 5th Congress of the European Society for Gynaecological Endoscopy. Bratislava: 89.

14. Exacoustos C, Rosati P. (1993). Ultrasound diagnosis of uterine myomas and complications in pregnancy. Obstet Gynecol. 82: 97-101.

15. Glukhov TA, Oboskalova OV, Butunov KYu, Anisimov. (2010). Modern electrosurgical technologies in obstetrics. Women's doctor. 27(1): 10-14.

16. Голяновський ОВ. (2017). Масивні акушерські кровотечі: ключові питання профілактики і терапії. Медичні аспекти здоровʼя жінки. 7-8: 112-113.

17. Goyal M, Dawood AS, Elbohoty SB, Abbas AM, Singh P, Melana N, Singh S. (2021). Cesarean myomectomy in the last ten years; A true shift from contraindication to indication: A systematic review and meta-analysis. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 256: 145-157. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2020.11.008; PMid:33232889

18. Hasan F, Arumugam K, Sivanesaratnam V. (1991). Uterine leiomyomata in pregnancy. Int J Gynaecol Obstet. 34: 45-48. https://doi.org/10.1016/0020-7292(91)90537-F; PMid:1671020

19. Hatırnaz Ş, Güler O, Başaranoğlu S, Tokgöz C, Kılıç GS. (2018). Endometrial myomectomy: a novel surgical method during cesarean section. J Matern Fetal Neonatal Med. 31(4): 433-438. https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1286320; PMid:28114870

20. Камінський ВВ, Потапов ВО, Медведєв МВ. (2012). Сучасні принципи органозберігаючого лікування жінок з лейоміомою матки. Методичні рекомендації затверджені МОЗ України. Дніпропетровськ: 32.

21. Katz VL, Dotters DJ, Droegemueller W. (1989). Complications of uterine leiomyomas in pregnancy. Obstet Gynecol. 73: 593-596.

22. Kim YS, Choi SD, Bae DH. (2010). Risk factors for complications in patients undergoing myomectomy at the time of cesarean section. J Obstet Gynaecol Res. 36(3): 550-554. https://doi.org/10.1111/j.1447-0756.2010.01195.x; PMid:20598036

23. Kramer MS, Berg C, Abenhaim H, Dahhou M, Rouleau J, Mehrabadi A et al. (2013). Incidence, risk factors, and temporal trends in severe postpartum hemorrhage. Am J Obstet Gynecol. 209(5): 449.e1-7. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2013.07.007; PMid:23871950

24. Kulakov VI, Shmakov GS. (2001). Myomectomy and pregnancy. MED-press: 344.

25. Kwawukume EY. (2002). Cesarean myomectomy. Afr J Reprod Health. 6(3): 38-43. PMID: 12685407. https://doi.org/10.2307/3583255; PMid:12685407

26. Kwon JY, Byun JH, Shin I, Hong S, Kim R, Park IY. (2021). Risk factors for intraoperative hemorrhage during cesarean myomectomy. Taiwan J Obstet Gynecol. 60(1): 41-44. https://doi.org/10.1016/j.tjog.2020.11.007; PMid:33495006

27. Lee JH, Cho DH. (2011). Myomectomy using pursestring suture during cesarean section. Arch Gynecol Obstet. 283; Suppl 1: 35-67. https://doi.org/10.1007/s00404-010-1760-2; PMid:21076924

28. Liu CH, Chang WH, Yeh CC, Wang PH. (2021). Simultaneous myomectomy during cesarean section. Taiwan J Obstet Gynecol. 60(3): 397-398. https://doi.org/10.1016/j.tjog.2021.03.002; PMid:33966718

29. Макаренко МВ, Говсєєв ДО, Сиса ОМ, Тян ОВ. (2015). Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у вагітних з лейоміомою матки. Здоровʼя жінки. 6(102): 111-113.

30. Prapas Y, Zikopoulos A, Petousis S, Xiromeritis P, Tinelli A, Ravanos K et al. (2020). Single layer suturing in intracapsular myomectomy of intramural myomas is sufficient for a normal wound healing. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 248: 204-210. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2020.03.042; PMid:32283430

31. Романенко ТГ, Жалоба ГМ, Стаселович ЛЮ, Суліменко ОМ. (2019). Профілактика післяпологових кровотеч при багатоплідній вагітності. Імунологія та алергологія: наука і практика. 1: 85-91.

32. Senturk MB, Polat M, Doğan O, Pulatoğlu Ç, Yardımcı OD, Karakuş R, Tayyar AT. (2017). Outcome of Cesarean Myomectomy: Is it a Safe Procedure? Geburtshilfe Frauenheilkd. 77(11): 1200-1206. https://doi.org/10.1055/s-0043-120918; PMid:29200476 PMCid:PMC5703655

33. Слободян ЮВ, Голяновський ОВ. (2018). Клініко-морфологічні особливості проведення повторного кесарева розтину. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. 2(42): 157-163.

34. Татарчук ТФ, Косей НВ. (2008). Органозберігаюча терапія лейоміоми матки (диференційовані підходи). Ліки України. 9(125-126): 36-40.

35. Tinelli A, Malvasi A, Mynbaev OA, Barbera A, Perrone E, Guido M et al. (2014). The surgical outcome of intracapsular cesarean myomectomy. A match control study. J Matern Fetal Neonatal Med. 27(1): 66-71. https://doi.org/10.3109/14767058.2013.804052; PMid:23662726

36. Topçu HO, İskender CT, Timur H, Kaymak O, Memur T, Danışman N. (2015). Outcomes after cesarean myomectomy versus cesarean alone among pregnant women with uterine leiomyomas. Int J Gynaecol Obstet. 130(3): 244-246. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2015.03.035; PMid:26021769

37. Вдовиченко ЮП, Голяновський ОВ, Лопушин ВІ. (2012). Лейоміома матки: етіопатогенез, профілактика, діагностика та лікування. Здоровье женщины. 13(69): 52-61.