Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 4(140): 7-12. doi: 10.15574/SP.2024.140.7
Квашніна Л. В., Матвієнко І. М., Ігнатова Т. Б., Кравченко О. М.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Квашніна ЛВ, Матвієнко ІМ, Ігнатова ТБ., Кравченко ОМ. (2024). Серцево-судинні порушення в дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19 в амбулаторних умовах. Сучасна педіатрія. Україна. 4(140): 7-12. doi: 10.15574/SP.2024.140.7.
Стаття надійшла до редакції 05.02.2024 р., прийнята до друку 14.05.2024 р.

Мета – дослідити стан серцево-судинної системи (ССС) у дітей після перенесеної інфекції SARS-CoV-2.
Матеріали та методи. Групу дослідження становили 70 дітей віком 7-14 років без хронічної патології, які мали безсимптомний, легкий або помірний перебіг інфекції COVID-19 з лабораторним підтвердженням перенесеного захворювання. Групу порівняння становили 30 дітей аналогічного віку, які не хворіли. Стан ССС оцінено шляхом проведення електрокардіографії (ЕКГ) у стані спокою та після фізичного навантаження. Структурні аномалії та порушення функції ССС досліджено шляхом проведення ехокардіографії (ЕхоКГ). Статистичну обробку одержаних даних виконано за допомогою прикладного пакету програм “Statistica 10.0 for Windows” методом варіаційної статистики.
Результати. У 38,6% (27 дітей) виявлено порушення серцевого ритму, функції провідності та збудливості, у 11,4% (8 дітей) – погіршення процесів реполяризації у вигляді метаболічних порушень. Більш ніж у половини дітей відзначено поєднання визначених розладів. За результатами оцінювання реакції ССС на навантаження у 42,8% (30 дітей) зафіксовано гіпоергічну реакцію у вигляді збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) у межах 0-19%, що свідчить про недостатність реакції ССС на фізичне навантаження; у 24,3% (17 дітей) – гіперергічну реакцію у вигляді збільшення ЧСС на 40-80%, а лише у 32,9% (23 дитини) – нормальну реакцію ССС на фізичне навантаження зі збільшенням ЧСС на 20-30%. У групі порівняння нормальну реакцію виявлено у 70,0% (21 дитина), гіпоергічний тип реагування ССС – у 20,0% (6 дітей), гіперергічний – у 10,0% (3 дитини).
Висновки. Перенесена інфекція COVID-19 призводить до погіршення реакції ССС. У більшості пацієнтів дитячого віку ураження ССС після SARS-CoV-2 проявляються у вигляді субклінічних змін, виявлених під час інструментальних досліджень. Застосування таких неінвазивних методів, як ЕКГ і ЕхоКГ, дає змогу діагностувати ураження ССС, а також виявити ті зміни з боку ССС, які можуть мати важливе прогностичне значення щодо несприятливого перебігу захворювання в дітей, які перенесли інфекцію SARS-CoV-2. У зв’язку з цим у практику педіатра та лікаря загальної практики – сімейної медицини слід ввести обов’язкове проведення ЕКГ у дітей до та після проби навантаження для раннього виявлення порушень ССС. За потреби, доцільно призначати ЕхоКГ і холтерівське моніторування артеріального тиску й ЕКГ.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом інституту. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, серцево-судинна система, COVID-19, порушення серцевого ритму, порушення серцевої провідності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ambrosino P, Molino A, Calcaterra I et al. (2021). Clinical assessment of endothelial function in convalescent covid-19 patients undergoing multidisciplinary pulmonary rehabilitation. Biomedicines. 9(6). https://doi.org/10.3390/biomedicines9060614; PMid:34071308 PMCid:PMC8226503

2. Ciccarelli GP, Bruzzese E, Asile G, Vassallo E, Pierri L, De Lucia V (2021). Bradycardia associated with Multisystem Inflammatory Syndrome in Children with COVID-19: A case series. Eur. Heart J. Case Rep. 14: ytab405. https://doi.org/10.1093/ehjcr/ytab405; PMid:34993395 PMCid:PMC8728699

3. Das BB, Akam-Venkata J, Abdulkarim M, Hussain T. (2022). Parametric Mapping Cardiac Magnetic Resonance Imaging for the Diagnosis of Myocarditis in Children in the Era of COVID-19 and MIS-C. Children. 9: 1061. https://doi.org/10.3390/children9071061; PMid:35884045 PMCid:PMC9320921

4. Davis HE, Assaf GS, McCorkell L, Wei H, Low RJ, Re'em Y et al. (2021). Characterizing long COVID in an international cohort: 7 months of symptoms and their impact. EClinicalMedicine. 38: 101019. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2021.101019; PMid:34308300 PMCid:PMC8280690

5. Davis HE, Assaf GS, McCorkell L, Wei H, Low RJ, Re'em Y et al. (2021). Characterizing long COVID in an international cohort: 7 months of symptoms and their impact. EClinicalMedicine. 38: 101019. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2021.101019; PMid:34308300 PMCid:PMC8280690

6. Henderson LA, Canna SW, Friedman KG, Gorelik M, Lapidus SK, Bassiri H et al. (2021). American College of Rheumatology Clinical Guidance for Multisystem Inflammatory Syndrome in Children Associated With SARS-CoV-2 and Hyperinflammation in Pediatric COVID-19: Version 2. Arthritis Rheumatol. 73: e13-e29. https://doi.org/10.1002/art.41616; PMid:33277976 PMCid:PMC8559788

7. Joshi K, Kaplan D, Bakar A, Jennings JF, Hayes DA, Mahajan S et al. (2020). Cardiac Dysfunction and Shock in Pediatric Patients with COVID-19. JACC Case Rep. 2: 1267-1270. https://doi.org/10.1016/j.jaccas.2020.05.082; PMid:32835268 PMCid:PMC7301074

8. Kelle S, Bucciarelli-Ducci C, Judd RM, Kwong RY, Simonetti O, Plein S et al. (2020). Society for Cardiovascular Magnetic Resonance (SCMR) recommended CMR protocols for scanning patients with active or convalescent phase COVID-19 infection. J. Cardiovasc. Magn. Reson. 22: 61. https://doi.org/10.1186/s12968-020-00656-6; PMid:32878639 PMCid:PMC7467754

9. Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ. (2015). Профілактика порушень ендотеліальної дисфункції у дітей у період переходу від здоров'я до синдрому вегетативної дисфункції. Современная педиатрия. 5(77): 16-24. https://doi.org/10.15574/SP.2016.77.16

10. Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ. (2016). Стан ендотеліальної функції у здорових дітей молодшого шкільного віку за даними біохімічного методу дослідження. Перинатология и педиатрия. 4(68): 86-88. https://doi.org/10.15574/PP.2016.68.86

11. Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ. (2015). Стан ендотеліальної функції у здорових дітей молодшого шкільного віку за даними триплексного ультразвукового дослідження. Современная педиатрия. 8: 54-56.

12. Квашніна ЛВ, Майдан ІС, Ігнатова ТБ. (2019). Своєчасна корекція порушень вегетативного гомеостазу – профілактика розвитку артеріальної гіпертензії у дітей. Современная педиатрия. 1(97): 102-110. https://doi.org/10.15574/SP.2019.97.102.

13. Liu PP, Blet A, Smyth D, Li H. (2020). The Science Underlying COVID-19: Implications for the Cardiovascular System. Circulation. 142: 68-78. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.120.047549; PMid:32293910

14. Мінцер ОП, Потяженко ММ, Невойт ГВ. (2022). Короткий запис варіабельности рітму серця в клінічному обстеженні пацієнтів. Навчальний посібник. Київ-Полтава: 151.

15. НАМН України. (2019). Звіт про НДР Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України. 1: 1-57.

16. Sagaydachniy АА. (2018, Sep). Reactive hyperemia test: methods of analysis, mechanisms of reaction and prospects. Regional Blood Circulation and Microcirculation. 17(3): 5-22. https://doi.org/10.24884/1682-6655-2018-17-3-5-22

17. Son MBF, Murray N, Friedman K, Young CC, Newhams MM, Feldstein LR et al. (2021). Multisystem Inflammatory Syndrome in Children-Initial Therapy and Outcomes. N. Engl. J. Med. 385: 23-34. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2102605; PMid:34133855 PMCid:PMC8220972

18. Varga Z, Flammer A, Steiger P et al. (2020). Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. The Lancet. 395(2): 1417-1418. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30937-5; PMid:32325026

19. WHO. (2021). A clinical case definition of post COVID-19 condition by a Delphi consensus, 6 October 2021. (n.d.). World Health Organization. URL: https://www.who.int/publications/i/item/WHO-2019-nCoV/Post_COVID 19_condition-Clinical_case_definition-2021.1

20. Yasuhara J, Watanabe K, Takagi H, Sumitomo N, Kuno T. (2021). COVID-19 and multisystem inflammatory syndrome in children: A systematic review and meta-analysis. Pediatr. Pulmonol. 56: 837-848. https://doi.org/10.1002/ppul.25245; PMid:33428826 PMCid:PMC8013394

21. Євтушенко ВВ, Серякова ІЮ, Крамарьов СО, Кириця НС, Шадрін ВО, Воронов ОО. (2023). Кардіоваскулярні порушення у дітей з COVID-19. Здоров’я дитини. 18(5): 352-361. https://doi.org/10.22141/2224-0551.18.5.2023.1613.