Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 2(98): 86-91; doi: 10.15574/PP.2024.98.86
Колоскова О. К., Іванова Л. А., Тарнавська С.І., Марусик У. І., Шахова О. О.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Колоскова ОК, Іванова ЛА, Тарнавська СІ, Марусик УІ, Шахова ОО. (2024). Тяжка бронхіальна астма дитячого віку: фенотип чи фенотипи? Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(98): 86-91; doi: 10.15574/PP.2024.98.86.
Стаття надійшла до редакції 31.01.2024 р.; прийнята до друку 15.06.2024 р.

Дослідження фенотипів тяжкої бронхіальної астми в дітей є надзвичайно актуальним, оскільки погіршення якості життя дітей, посилення незадоволеності терапією через підвищений ризик несприятливих наслідків, виникнення побічних ефектів лікування, а також розвиток загострення астми, що загрожують життю, є нагальною проблемою дитячої алергології.
Мета – вивчити діагностичне значення окремих клініко-спірографічних показників тяжкої бронхіальної астми для оптимізації верифікації цього варіанта захворювання в дітей шкільного віку.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 359 дітей, хворих на бронхіальну астму. Сформовано дві клінічні групи: І група – 138 дітей шкільного віку з тяжким персистуванням бронхіальної астми (середній вік – 11,7±0,3 рока, частка хлопчиків – 69,3%), ІІ група – 221 хворий на середньотяжку астму (середній вік – 11,6±0,2 рока; частка хлопчиків – 72,9%). За основними клінічними характеристиками групи були зіставними.
Результати. Встановлено, що фактори ризику тяжкого персистування астми пов’язані з низькою масою тіла при народженні (співвідношення шансів – 2,2, відносний ризик – 1,4), раннім дебютом захворювання (співвідношення шансів – 1,7, відносний ризик – 1,3), тригерним впливом гострих респіраторних інфекцій щодо загострень астми (співвідношення шансів – 2,4, відносний ризик – 1,5). Встановлено, що у хворих на тяжку бронхіальну астму виявлено вищу неспецифічну гіперсприйнятливість бронхів до прямих і непрямих бронхопровокаційних стимулів: показники провокаційної концентрації гістаміну <1,0 мг/мл у пробі РС₂₀Н у 5,4 раза підвищують шанси тяжкого персистування захворювання. Дослідження діагностичної цінності у верифікації фенотипу тяжкої астми для провокаційної концентрації гістаміну <1,0 мг/мл у пробі РС₂₀Н характеризується чутливістю 79,6% і специфічністю 57,9%, а для індексу бронхоспазму >16,0% у пробі з фізичним навантаженням – чутливістю 32,8% і специфічністю 81,1%.
Висновки. Фенотип тяжкої астми характеризуються сукупністю клініко-анамнестичних і параклінічних ознак захворювання, супроводжуються виразною гіперсприйнятливістю бронхів до непрямих і прямих подразників. Водночас наразі залишається дискутабельним питання існування одного фенотипу тяжкої астми, чи все ж таки доцільно зазначити щодо декількох фенотипів тяжкого варіанту перебігу захворювання.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: тяжка бронхіальна астма, діти, гіперсприйнятливість бронхів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Al-Jahdali H, Wali S, Albanna AS et al. (2022). Prevalence of eosinophilic, atopic, and overlap phenotypes among patients with severe asthma in Saudi Arabia: a cross-sectional study. BMC Pulm Med. 2: 67-72. https://doi.org/10.1186/s12890-022-01856-9; PMid:35177038 PMCid:PMC8855582

2. Bacharier LB, Strunk RC, Mauger D, White D, Lemanske Jr RF, Sorkness CA. (2004). Classifying asthma severity in children: mismatch between symptoms, medication use, and lung function. American journal of respiratory and critical care medicine. 170(4): 426-432. https://doi.org/10.1164/rccm.200308-1178OC; PMid:15172893

3. Barsky EE, Giancola LM, Baxi SN, Gaffin JM. (2018). A practical approach to severe asthma in children. Annals of the American Thoracic Society. 15(4): 399-408. https://doi.org/10.1513/AnnalsATS.201708-637FR; PMid:29220200 PMCid:PMC5879140

4. Bousquet J, Mantzouranis E, Cruz AA, Aït-Khaled N, Baena-Cagnani CE, Bleecker ER et al. (2010). Uniform definition of asthma severity, control, and exacerbations: document presented for the World Health Organization Consultation on Severe Asthma. J Allergy Clin Immunol. 126(5): 926-38. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2010.07.019; PMid:20926125

5. Camiolo MJ, Kale SL, Oriss TB, Gauthier M, Ray A. (2021). Immune responses and exacerbations in severe asthma. Curr Opin Immunol. 72: 34-42. https://doi.org/10.1016/j.coi.2021.03.004; PMid:33773471 PMCid:PMC8460694

6. Chung KF, Dixey P, Abubakar-Waziri H, Bhavsar P, Patel PH, Guo S, Ji Y. (2022). Characteristics, phenotypes, mechanisms and management of severe asthma. Chin Med J (Engl). 135(10): 1141-1155. https://doi.org/10.1097/CM9.0000000000001990; PMid:35633594 PMCid:PMC9337252

7. Chung KF, Wenzel SE, Brozek JL, Bush A, Castro M, Sterk PJ et al. (2014). International ERS/ATS guidelines on definition, evaluation and treatment of severe asthma. European Respiratory Journal. 43(14): 343-373. https://doi.org/10.1183/09031936.00202013; PMid:24337046

8. Crisford H, Sapey E, Rogers GB, Taylor S, Nagakumar P, Lokwani R, Simpson JL. (2021). Neutrophils in asthma: the good, the bad and the bacteria. Thorax. 76(8): 835-844. https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2020-215986; PMid:33632765 PMCid:PMC8311087

9. Fitzpatrick AM, Teague WG, Meyers DA, Peters SP, Li X, Li H et al. (2011). Heterogeneity of severe asthma in childhood: confirmation by cluster analysis of children in the National Institutes of Health/National Heart, Lung, and Blood Institute Severe Asthma Research Program. J Allergy Clin Immunol. 127(2): 382-389.e1-13. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2010.11.015; PMid:21195471 PMCid:PMC3060668

10. Fitzpatrick AM. (2016). Severe Asthma in Children: Lessons Learned and Future Directions. J Allergy Clin Immunol Pract. 4(1): 11-19; quiz 20-1. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2015.10.008; PMid:26772923 PMCid:PMC4715862

11. FitzGerald JM, Bleecker ER, Nair P, Korn S, Ohta K, Lommatzsch M et al. (2016). Benralizumab, an anti-interleukin-5 receptor α monoclonal antibody, as add-on treatment for patients with severe, uncontrolled, eosinophilic asthma (CALIMA): a randomised, double-blind, placebo-controlled phase 3 trial. Lancet. 388(10056): 2128-2141. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31322-8; PMid:27609406

12. Garas M, Sazhyn S, Lekhkun G, Goncharuk R, Gorenko N. (2018). Indices of nonspecific bronchial reactivity in severe asthma phenotype determination in schoolchildren. Wiad Lek. 71(8): 1537-1540.

13. GINA. (2012). Global Strategy for Asthma Management and Prevention, Global Initiative for Asthma (GINA). Date last updated: December 2012. URL: http://www.ginasthma.org.

14. Gold DR, Adamkiewicz G, Arshad SH, Celedón JC, Chapman MD, Chew GL et al. (2017). The indoor environment and childhood asthma-implications for home environmental intervention in asthma prevention and management. J Allergy Clin Immunol. 140(4): 933-949. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2017.04.024; PMid:28502823 PMCid:PMC5632590

15. Guilbert TW, Bacharier LB, Fitzpatrick AM. (2014). Severe asthma in children. J Allergy Clin Immunol Pract. 2: 489-500. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2014.06.022; PMid:25213041 PMCid:PMC4589165

16. Haktanir Abul M, Phipatanakul W. (2019). Severe asthma in children: Evaluation and management. Allergol Int. 68(2): 150-157. https://doi.org/10.1016/j.alit.2018.11.007; PMid:30648539

17. Kanchongkittiphon W, Mendell MJ, Gaffin JM, Wang G, Phipatanakul W. (2015). Indoor environmental exposures and exacerbation of asthma: an update to the 2000 review by the Institute of Medicine. Environ Health Perspect. 123(1): 6-20. https://doi.org/10.1289/ehp.1307922; PMid:25303775 PMCid:PMC4286274

18. Kanchongkittiphon W, Gaffin JM, Kopel L, Petty CR, Bollinger ME, Miller RL, Phipatanakul W. (2016). Association of FEF 25%-75% and bronchodilator reversibility with asthma control and asthma morbidity in inner-city children with asthma. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 117(1): 97-99. https://doi.org/10.1016/j.anai.2016.04.029; PMid:27236218 PMCid:PMC4930883

19. Kyvsgaard JN, Chawes BL, Horner DL, Hesselberg LM, Melgaard ME, Jensen SK et al. (2023). Risk Factors and Age-Related Patterns of Asthma-Like Symptoms in Early Childhood. J Allergy Clin Immunol Pract. 11(6): 1773-1784.e10. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2023.02.031; PMid:36889671

20. Lee E, Lee SH, Kwon JW, Kim YH, Yoon J, Cho HJ et al. (2017, Feb 23). Persistent asthma phenotype related with late-onset, high atopy, and low socioeconomic status in school-aged Korean children. BMC Pulm Med. 17(1): 45. https://doi.org/10.1186/s12890-017-0387-5; PMid:28231776 PMCid:PMC5324247

21. Liu AH, Babineau DC, Krouse RZ, Zoratti EM, Pongracic JA, O'Connor GT et al. (2016). Pathways through which asthma risk factors contribute to asthma severity in inner-city children. J Allergy Clin Immunol. 138(4): 1042-1050. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2016.06.060; PMid:27720018 PMCid:PMC5381517

22. Ni M, Li B, Zhang Q, Zhao J, Li W, Qi S et al. (2023). Relationship Between Birth Weight and Asthma Diagnosis: A Cross-Sectional Survey Study Based on the National Survey of Children's Health in the U.S. BMJ Open. 13(12): e076884. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2023-076884; PMid:38040432 PMCid:PMC10693893

23. Marseglia GL, Licari A, Tosca MA, Ciprandi G. (2020). Biologics to Treat Severe Asthma in Children and Adolescents: A Practical Update. Pediatr Allergy Immunol Pulmonol. 33(4): 168-176. https://doi.org/10.1089/ped.2020.1212; PMid:35921565 PMCid:PMC9353987

24. McDonald VM, Gibson PG. (2012). Exacerbations of severe asthma. Clin Exp Allergy. 42(5): 670-677. https://doi.org/10.1111/j.1365-2222.2012.03981.x; PMid:22515389

25. Padró-Casas C, Basagaña M, Rivera-Ortún ML, García-Olivé I, Pollan-Guisasola C, Teniente-Serra A et al. (2023). Characterization and Factors Associated with Poor Asthma Control in Adults with Severe Eosinophilic Asthma. J Pers Med. 13(7): 1173. https://doi.org/10.3390/jpm13071173; PMid:37511786 PMCid:PMC10381894

26. Reddy MB, Liu AH, Robinson JL, Klinnert MD. (2019). Recurrent wheeze phenotypes in poor urban preschool-age children. J Allergy Clin Immunol Pract. 7(2): 736-739.e5. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2018.06.026; PMid:30053592

27. Shein SL, Speicher RH, Filho JO, Gaston B, Rotta AT. (2016). Contemporary treatment of children with critical and near-fatal asthma. Rev Bras Ter Intensiva. 28(2): 167-178. https://doi.org/10.5935/0103-507X.20160020

28. Schoettler N, Strek ME. (2020). Recent Advances in Severe Asthma: From Phenotypes to Personalized Medicine. Chest. 157(3): 516-528. https://doi.org/10.1016/j.chest.2019.10.009; PMid:31678077 PMCid:PMC7609962

29. Teach SJ, Gill MA, Togias A, Sorkness CA, Arbes SJr, Calatroni A et al. (2015). Preseasonal treatment with either omalizumab or an inhaled corticosteroid boost to prevent fall asthma exacerbations. J Allergy Clin Immunol. 136(6): 1476-1485. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2015.09.008; PMid:26518090 PMCid:PMC4679705

30. Teague WG, Phillips BR, Fahy JV, Wenzel SE, Fitzpatrick AM, Moore WC et al. (2018, Mar-Apr). Baseline Features of the Severe Asthma Research Program (SARP III) Cohort: Differences with Age. J Allergy Clin Immunol Pract. 6(2): 545-554.e4. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2017.05.032; PMid:28866107 PMCid:PMC5832534

31. Zhou X, Zhang P, Tan H, Dong B, Jing Z, Wu H et al. (2023). Progress in diagnosis and treatment of difficult-to-treat asthma in children. Ther Adv Respir Dis. 17: 17534666231213637. https://doi.org/10.1177/17534666231213637; PMid:38069568 PMCid:PMC10710755

32. Zoratti EM, Krouse RZ, Babineau DC, Pongracic JA, O'Connor GT, Wood RA. (2016). Asthma phenotypes in inner-city children. J Allergy Clin Immunol. 138(4): 1016-1029. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2016.06.061; PMid:27720016 PMCid:PMC5104222