- Адаптаційні можливості гемокоагуляційної системи у вагітних, які мали ускладнення з групи великих акушерських синдромів
Адаптаційні можливості гемокоагуляційної системи у вагітних, які мали ускладнення з групи великих акушерських синдромів
Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 2(98): 23-30; doi: 10.15574/PP.2024.98.23
Леміш Н. Ю.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
Для цитування: Леміш НЮ. (2024). Адаптаційні можливості гемокоагуляційної системи у вагітних, які мали ускладнення з групи великих акушерських синдромів. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(98): 23-30; doi: 10.15574/PP.2024.98.23.
Стаття надійшла до редакції 05.03.2024 р.; прийнята до друку 15.06.2024 р.
Мета – оцінити адаптаційні можливості гемокоагуляційної системи у вагітних, які мали ускладнення з групи великих акушерських синдромів (ВАС), для розроблення в подальшому алгоритму профілактики цього ускладнення.
Матеріали та методи. Основна група дослідження (ОГ) – 99 вагітних жінок, які мали ускладнення з групи ВАС, що клінічно проявлялося плацентарною недостатністю; контрольна група (КГ) – 50 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Визначено концентрацію фібриногену (Фг), продуктів деградації фібрину/фібриногену (ПДФФ), активований час рекальцифікації (АЧР), активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), підрахування протромбінового індексу (ПТІ), проведено тромбоеластографічне дослідження (ТЕГ). Статистичну обробку результатів дослідження виконано з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 6.0», статистично значущими прийнято відмінності за p<0,05.
Результати. У I триместрі вагітності концентрація Фг у плазмі крові вагітних ОГ становила 2,62±0,32 г/л проти 2,94±0,23 г/л у вагітних КГ, у II триместрі – 2,76±0,34 г/л проти 3,24±0,28 г/л, у III триместрі – 2,87±0,29 г/л проти 4,18±0,22 г/л, відповідно (р<0,05). Середнє значення АЧТЧ у вагітних ОГ було менше в I триместрі на 23,0%, у II триместрі – на 40,0%, у III триместрі – на 17,0% (р<0,05). На початку гестації в ОГ спостерігалося подовження АЧР – 74,6±3,4 с проти 64,2±4,3 с у КГ в I триместрі гестації на тлі помірного скорочення АЧТЧ. У I триместрі вагітності концентрація ПДФФ в ОГ становила 6,8±0,08×10 г/л проти 1,8±0,02×10 г/л у КГ, у II триместрі – 9,4±0,17×10 г/л проти 2,4±0,17×10 г/л, у III триместрі – 11,6±0,27×10 г/л проти 4,2±0,31×10 г/л, відповідно (р<0,05).
Висновки. Дизрегуляторні зміни в гемокоагуляційній системі, зокрема, в її ендотеліально-тромбоцитарній ланці, і збільшення загального коагуляційного потенціалу крові характеризуються підвищенням індексу тромбодинамічного потенціалу, відносним подовженням АЧР на тлі помірного скорочення АЧТЧ, зростанням концентрації ПДФФ, тромбоксану і продуктів його метаболізму, порушенням балансу між PgI2 та Т×A2, що в цілому є ознакою субклінічного перебігу хронічної форми синдрому дисемінованого внутрішнього згортання, який призводить до раннього розвитку перфузійних розладів у системі «мати-плацента-плід».
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, великі акушерські синдроми, плацентарна недостатність, гемокоагуляційна система, ендотеліально-тромбоцитарна ланка, загальний коагуляційний потенціал крові.
ЛІТЕРАТУРА
1. Abbas Y, Turco MY, Burton GJ, Moffett A. (2020). Investigation of human trophoblast invasion in vitro. Hum. Reprod. Update. 26: 501-513. https://doi.org/10.1093/humupd/dmaa017; PMid:32441309 PMCid:PMC7473396
2. Arreola-Diaz R, Majluf-Cruz A, Sanchez-Torres LE, Hernandez-Juarez J. (2022, Jan-Dec). The Pathophysiology of The Antiphospholipid Syndrome: A Perspective From The Blood Coagulation System. Clin Appl Thromb Hemost. 28: 10760296221088576. https://doi.org/10.1177/10760296221088576; PMid:35317658 PMCid:PMC8950029
3. Atrash H, Jack B. (2020). Preconception Care to Improve Pregnancy Outcomes: The Science J. Hum. Growth. Dev. 30(3): 355-362. https://doi.org/10.7322/jhgd.v30.11064
4. Barbhaiya M, Zuily S, Naden R, Hendry A, Manneville F, Amigo MC et al. (2023, Oct). The 2023 ACR/EULAR Antiphospholipid Syndrome Classification Criteria. Arthritis Rheumatol. 75(10): 1687-1702. Epub 2023 Aug 28. https://doi.org/10.1002/art.42624; PMid:37635643
5. Carter AM. (2021, Jul 28). Unique Aspects of Human Placentation. Int J Mol Sci. 22(15): 8099. https://doi.org/10.3390/ijms22158099; PMid:34360862 PMCid:PMC8347521
6. Cattini PA, Jin Y, Jarmasz JS, Noorjahan N, Bock ME. (2020, Nov). Obesity and regulation of human placental lactogen production in pregnancy. J Neuroendocrinol. 32(11): e12859. Epub 2020 Jun 5. https://doi.org/10.1111/jne.12859; PMid:32500948
7. Cha J, Sun X, Dey SK. (2012, Dec). Mechanisms of implantation: strategies for successful pregnancy. Nat Med. 18(12): 1754-1767. https://doi.org/10.1038/nm.3012; PMid:23223073 PMCid:PMC6322836
8. Favaloro EJ, Pasalic L. (2023). An Overview of Laboratory Testing for Antiphospholipid Antibodies. Methods Mol Biol. 2663: 253-262. https://doi.org/10.1007/978-1-0716-3175-1_15; PMid:37204715
9. Damhuis SE, Ganzevoort W, Gordijn SJ. (2021, Jun). Abnormal Fetal Growth: Small for Gestational Age, Fetal Growth Restriction, Large for Gestational Age: Definitions and Epidemiology. Obstet Gynecol Clin North Am. 48 (2): 267-279. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2021.02.002; PMid:33972065
10. Davenport BN, Wilson RL, Jones HN. (2022, Jul). Interventions for placental insufficiency and fetal growth restriction. Placenta. 125: 4-9. Epub 2022 Apr 4. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2022.03.127; PMid:35414477 PMCid:PMC10947607
11. Docheva N, Romero R, Chaemsaithong P, Tarca AL, Bhatti G, Pacora P et al. (2019). The profiles of soluble adhesion molecules in the "great obstetrical syndromes". The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 32 (13): 2113-2136. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1427058; PMid:29320948 PMCid:PMC6070437
12. Gris JC, Bouvier S, Cochery-Nouvellon É, Mercier É, Mousty È, Pérez-Martin A. (2019, Sep). The role of haemostasis in placenta-mediated complications. Thromb Res. 181; Suppl 1: S10-S14. https://doi.org/10.1016/S0049-3848(19)30359-7; PMid:31477220
13. Harper T, Kuohung W, Sayres L, Willis MD, Wise LA. (2023, Sep). Optimizing preconception care and interventions for improved population health. Fertil Steril. 120; 3 Pt 1: 438-448. Epub 2022 Dec 11. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2022.12.014; PMid:36516911
14. Jaiman S, Romero R, Pacora P, Jung EJ, Kacerovsky M, Bhatti G et al. (2020, Jun 25). Placental delayed villous maturation is associated with evidence of chronic fetal hypoxia. J Perinat Med. 48(5): 516-518. https://doi.org/10.1515/jpm-2020-0014; PMid:32396141 PMCid:PMC7351034
15. Kelly AC, Powell TL, Jansson T. (2020, Apr 30). Placental function in maternal obesity. Clin Sci (Lond). 134(8): 961-984. https://doi.org/10.1042/CS20190266; PMid:32313958 PMCid:PMC8820171
16. Kontovazainitis CG, Gialamprinou D, Theodoridis T, Mitsiakos G. (2024, Feb 5). Hemostasis in Pre-Eclamptic Women and Their Offspring: Current Knowledge and Hemostasis Assessment with Viscoelastic Tests. Diagnostics (Basel). 14(3): 347. https://doi.org/10.3390/diagnostics14030347; PMid:38337863 PMCid:PMC10855316
17. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.
18. Моісеєнко РО, Жилка НЯ, Гойда НГ, Дудіна ОО, Голубчиков МВ, Октисюк ЖС. (2023). Стан репродуктивного здоров’я жінок України. Україна. Здоров’я нації. (1): 51-59. https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.1/09
19. Muto M, Chakraborty D, Varberg KM, Moreno-Irusta A, Iqbal K, Scott RL et al. (2021, Dec 14). Intersection of regulatory pathways controlling hemostasis and hemochorial placentation. Proc Natl Acad Sci USA. 118(50): e2111267118. https://doi.org/10.1073/pnas.2111267118; PMid:34876522 PMCid:PMC8685669
20. Othman M, Pradhan A. (2023). Laboratory Testing of Hemostasis in Pregnancy: A Brief Overview. Methods Mol Biol. 2663: 111-125. https://doi.org/10.1007/978-1-0716-3175-1_7; PMid:37204707
21. Sheridan MA, Fernando RC, Gardner L, Hollinshead MS, Burton GJ et al. (2020, Oct). Establishment and differentiation of long-term trophoblast organoid cultures from the human placenta. Nat Protoc. 15(10): 3441-3463. Epub 2020 Sep 9. https://doi.org/10.1038/s41596-020-0381-x; PMid:32908314
