Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 3(139): 123-128. doi: 10.15574/SP.2024.139.123
Боярчук О. Р.¹, Чубата О. Б.², Смашна О. Є.¹, Макух Г. В.^3,4
1Тернопільський національний медичний університет імені І. Горбачевського, Україна
²Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня, Україна
³Науковий медико-генетичний центр «LeoGEN», м. Львів, Україна
⁴Регіональний центр неонатального скринінгу КНП «Львівський обласний клінічний перинатальний центр», Україна

Для цитування: Боярчук ОР, Чубата ОБ, Смашна ОЄ, Макух ГВ. (2024). Синдром Коффіна-Сіріса – один синдром із різними генетичними варіантами та фенотипами. Сучасна педіатрія. Україна. 3(139): 123-128. doi: 10.15574/SP.2024.139.123.
Стаття надійшла до редакції 05.02.2024 р., прийнята до друку 09.04.2024 р.

Синдром Коффіна-Сіріса об’єднує групу генетичних захворювань із широким спектром фенотипічних ознак, для яких характерною є інтелектуальна недостатність різного ступеня виразності, затримка розвитку та інші клінічні ознаки, серед яких найчастіше, але не завжди спостерігається аплазія або гіпоплазія дистальної фаланги чи нігтя п’ятого пальця, а також грубі риси обличчя.
Мета – підвищити обізнаність лікарів щодо діагностування синдрому Коффіна-Сіріса; розширити знання про спектр клінічних ознак захворювання на основі наведення двох клінічних випадків.
Описано два клінічні випадки синдрому Коффіна-Сіріса, викликані варіантами в генах SMARCA4 та DPF2. В обох випадках відзначено затримку мовленнєвого розвитку, когнітивні порушення різного ступеня виразності, зміни поведінки, характерні дизморфічні риси і зміни з боку кистей і/або ніг, особливо з боку мізинця. Характерну гіпоплазію нігтя дистальної фаланги п’ятого пальця відмічено у випадку, асоційованому з варіантом у DPF2 гені. У пацієнта з варіантом у SMARCA4 гені встановлено згинальну деформацію мізинця та широкі кисті. У нього також діагностовано пахідермодактилію та вроджену ваду нирок.
Отже, генетичне діагностування дає змогу вчасно встановити діагноз, попередити ускладнення та уникнути низки непотрібних обстежень. Накопичення клінічних даних про рідкісні захворювання та їх систематизація сприяють розвитку досліджень, а в подальшому – визначенню оптимальних підходів до терапії. Ідентифікований генетичний фактор у пробанда забезпечує медико-генетичне консультування родини та визначення показників ризику патологій у нащадків.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: синдром Коффіна-Сіріса, фенотип, SMARCA4, DPF2, затримка розвитку, рідкісні захворювання, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bögershausen N, Wollnik B. (2018). Mutational Landscapes and Phenotypic Spectrum of SWI/SNF-Related Intellectual Disability Disorders. Front Mol Neurosci. 11: 252. https://doi.org/10.3389/fnmol.2018.00252; PMid:30123105 PMCid:PMC6085491

2. Boyarchuk O, Kinash M, Hariyan T, Bakalyuk T. (2019). Evaluation of knowledge about primary immunodeficiencies among postgraduate medical students. Archives of the Balkan Medical Union. 54(1): 11-19. https://doi.org/10.31688/ABMU.2019.54.1.18

3. Boyarchuk O, Volyanska L, Kosovska T, Lewandowicz-Uszynska A, Kinash M. (2018). Awareness of primary immunodeficiency diseases among medical students. Georgian Med News. 285: 124-130.

4. Knapp KM, Poke G, Jenkins D, Truter W, Bicknell LS. (2019). Expanding the phenotypic spectrum associated with DPF2: A new case report. Am J Med Genet A. 179(8): 1637-1641. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.61262; PMid:31207137

5. Li D, Ahrens-Nicklas RC, Baker J, Bhambhani V, Calhoun A, Cohen JS et al. (2020). The variability of SMARCA4-related Coffin-Siris syndrome: Do nonsense candidate variants add to milder phenotypes? Am J Med Genet A. 182(9): 2058-2067. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.61732; PMid:32686290

6. Mardinian K, Adashek JJ, Botta GP, Kato S, Kurzrock R.(2021). SMARCA4: Implications of an Altered Chromatin-Remodeling Gene for Cancer Development and Therapy. Mol Cancer Ther. 20(12): 2341-2351. https://doi.org/10.1158/1535-7163.MCT-21-0433; PMid:34642211 PMCid:PMC8643328

7. McKnight D, Morales A, Hatchell KE, Bristow SL, Bonkowsky JL, Perry MS et al. (2022). Genetic Testing to Inform Epilepsy Treatment Management From an International Study of Clinical Practice. JAMA Neurol. 79(12): 1267-1276. https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2022.3651; PMid:36315135 PMCid:PMC9623482

8. Schmetz A, Lüdecke HJ, Surowy H, Sivalingam S, Bruel AL, Caumes R et al.(2024). Delineation of the adult phenotype of Coffin-Siris syndrome in 35 individuals. Hum Genet. 143(1): 71-84. https://doi.org/10.1007/s00439-023-02622-5; PMid:38117302

9. Van der Sluijs PJ, Jansen S, Vergano SA, Adachi-Fukuda M, Alanay Y, AlKindy A et al. (2019). The ARID1B spectrum in 143 patients: from nonsyndromic intellectual disability to Coffin-Siris syndrome. Genet Med. 21(6): 1295-1307. https://doi.org/10.1038/s41436-018-0330-z; PMid:30349098 PMCid:PMC6752273

10. Vasileiou G, Vergarajauregui S, Endele S, Popp B, Büttner C, Ekici AB et al. (2018). Mutations in the BAF-Complex Subunit DPF2 Are Associated with Coffin-Siris Syndrome. Am J Hum Genet. 102(3): 468-479. https://doi.org/10.1016/j.ajhg.2018.01.014; PMid:29429572 PMCid:PMC5985265

11. Vasko A, Drivas TG, Schrier Vergano SA. (2021). Genotype-Phenotype Correlations in 208 Individuals with Coffin-Siris Syndrome. Genes (Basel). 12(6): 937. https://doi.org/10.3390/genes12060937; PMid:34205270 PMCid:PMC8233770

12. Witkowski L, Donini N, Byler-Dann R, Knost JA, Albrecht S, Berchuck A, et al. (2017). The hereditary nature of small cell carcinoma of the ovary, hypercalcemic type: two new familial cases. Fam Cancer. 16(3): 395-399. https://doi.org/10.1007/s10689-016-9957-6; PMid:27866340 PMCid:PMC5487815